Ухвала суду № 78332178, 03.12.2018, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 513/541/16-ц

Провадження № 2/515/510/18

Татарбунарський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03 грудня 2018 року Суддя Татарбунарського районного суду Одеської області Семенюк Л.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія», Моторне (транспортне) страхове бюро України про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо - транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

02 лютого 2018 року з Саратського районного суду Одеської області до Татарбунарського районного суду Одеської області, як найбільш територіально наближеного, надійшла вищевказана цивільна справа після визначення підсудності, на підставі ухвали Саратського районного суду Одеської області від 06 грудня 2017 року.

07 лютого 2018 року суддею Семенюк Л.А. винесено ухвалу про прийняття до свого провадження зазначену справу та призначено до підготовчого судового засідання на 20 березня 2018 року.

Позивач по первісному та відповідач по зустрічному позову ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи (а.с.41). В матеріалах справи міститься його заява про розгляд справи у його відсутність в зв'язку з виїздом за межі України на невизначений строк (а.с.207).

Треті особи - представники ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" та Моторного (транспортного) страхового бюро України в судове засідання не з'явилися, належним чином були повідомлені про день, час та місце розгляду справи (а.с.39,40 ), заяви про причину неявки до суду не надали.

Представник відповідача по первісному та позивача по зустрічному позову ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився. Перед початком розгляду справи по суті через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність (а.с.43), а також клопотання (а.с.44-46) про залишення без руху позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою, мотивовану тим, що позовна заява подана з порушенням вимог ЦПК України, а саме: викладена не державною мовою, що позбавляє відповідача за первісним позовом можливості сформувати правову позицію за позовом та належним чином реалізувати процесуальні права та виконати процесуальні обов'язки, передбачені ст.49 ЦПК України. Крім того, при подачі позову, позивачем не дотримані положення ст.119 ЦПК України в редакції Закону України від 18 березня 2004 року №1618-1У, які діяли на час його подачі.

Вирішуючи подане клопотання, суд виходить з наступного.

Перевірка позовної заяви проводилася за правилами Цивільного процесуального кодексу України в редакції, яка діяла на час пред'явлення позову.

Первісний позов поданий до суду позивачем в 2016 році, тобто під час дії ЦПК України 2004 року.

Вимоги до форми і змісту позовної заяви визначені у ст. 119 ЦПК України (в редакції 2004 року): позовна заява повинна містити ім’я (найменування) позивача і відповідача, їх місце проживання, поштовий індекс (п.2 ч.2 ст. 119). Частиною четвертою вказаної статті передбачено, що позов повинен відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Судом встановлено, що первісний позов та деякі долучені до нього докази, викладені російською мовою, подані до суду без офіційного перекладу на державну мову України та без правового обгрунтування використання у судочинстві російської мови, якою викладено позов стороною.

Рішенням Конституційного Суду України від 14.12.1999 року у справі №10-рп/99 визначено, українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначається законом (ч.5 ст. 10 Конституції України).

Крім того, згідно ст. 10 Конституції України визначено, що державною мовою в України є українська мова. Згідно зі ст. 7 ЦПК України 2004 року, мова цивільної судочинства визначалась статтею 14 Закону України «Про засади державної мовної політики».

За ст. 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» судочинство в Україні, у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою, а сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини 3 ст. 8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, у разі необхідності, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу.

Рішенням Конституційного суду України від 28 лютого 2018 року №2-р/2018 Закон України «Про засади державної мовної політики» від 03 липня 2012 року №5029-УІ, зі змінами, визнаний неконституційним, втратив чинність з дня ухвалення Конституційним судом України зазначеного рішення. Однак, станом на день подачі позивачем ОСОБА_1 первісного позову, Закон України «Про засади державної мовної політики», був чинним, тому мав бути застосований у даному випадку.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у справі №308/577/17 (постанова від 15.03.2018 року).

Згідно з п.п. 9 п. 1 розділу ХІІ «Перехідні положення» ЦПК України (у чинній редакції), справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Частиною першою ст.9 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство в судах проводиться державною мовою. Тому, суд вважає подачу первісного позову позивачем всупереч вимогам закону не державною мовою, порушенням, що тягне за собою залишення позову без руху.

Вимоги до форми і змісту позовної заяви закріплені п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України ( у чинній редакції), аналогічні вимогам ст. 119 ЦПК України (в редакції 2004 року), якими передбачено, що позовна заява повинна містити ім’я (прізвище, ім’я та по батькові – для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичних особі) за його наявності, або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Втім, із тексту позовної заяви неможливо встановити належне прізвище, ім’я та по батькові позивача за первісним позовом, оскільки до матеріалів справи ним не долучено копію паспорту громадянина України, а його прізвище, ім'я та по батькові викладені російською мовою, що в українській транслітерації може бути прописано по різному. При цьому, в судові засідання позивач за первісним позовом не з'являвся, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, що позбавляє суд можливості з'ясувати його дійсне прізвище та реєстраційний номер облікової картки платника податків безпосередньо в суді.

Крім того, в позові не зазначено поштового індексу адреси місця проживання позивача, що є також прямим порушенням вимог, як статті 119 ЦПК України (в редакції 2004 року), так і ст.175 ЦПК України (у чинній редакції).

Відповідно до ч.11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175,177 цього кодексу, постановлює ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

За встановлених обставин, вважаю, що перелічені недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про подальший розгляд справи і ухвалення законного та обґрунтованого рішення та є підставою для залишення первісної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, спричиненної дорожньо-транспорною пригодою, без руху з наданням строку для усунення цих недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня отримання позивачем копії ухвали.

При цьому, суд звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає в поданні позовної заяви у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в наявній ухвалі суду з наданням її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, для відповідача. Інакше, первісна позовна заява буде вважатися не поданою та буде повернута позивачу ОСОБА_1

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 119 ЦПК України (в редакції 2004 року), 175, 177, 185, 187 ЦПК України (в чинній редакції), суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника відповідача по первісному позову та позивача по зустрічному позову адвоката ОСОБА_4 про залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, спричиненної дорожньо-транспорною пригодою - задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою – залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позову, який не може перевищувати п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.А.Семенюк