Постанова № 78329799, 05.12.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 р. м. ХарківСправа № 1840/3272/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Кононенко З.О.

суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.09.2018, суддя С.М. Гелета, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 26.09.18 по справі № 1840/3272/18

за позовом ОСОБА_1

до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області , Головного територіального управління юстиції у Сумській області третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області

про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, Головного територіального управління юстиції у Сумській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просив суд: визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 14.08.2018 № 56616244.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначав, що на виконання виконавчого листа, виданого Сумським окружним адміністративним судом по справі № 818/2216/17, 15.06.2018 державним виконавцем відкрито провадження № 56616244. Рішенням суду Головне управління Пенсійного фонду України зобов'язано провести перерахунок та виплату пенсії позивача, починаючи з 01.01.2016. Постановою від 14.08.2018 вказане виконавче провадження закінчено та зазначено, що рішення суду про перерахунок виконано у повному обсязі, а виплата пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 буде проведена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103. Позивач не погоджується із такими підставами для закінчення виконавчого провадження у зв'язку із чим звернувся до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, Головного територіального управління юстиції у Сумській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області про скасування постанови - задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову від 14.08.2018 старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області Колоса Романа Володимировича про закінчення виконавчого провадження № 56616244.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно ч. 4 ст. 229 у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 02.04.2018 по справі № 818/2216/17, яке набрало законної сили 03.05.2018, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Сумській області. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з 1 січня 2016 року (а.с. 13-15).

Постановою державного виконавця від 15.06.2018 відкрито виконавче провадження № 56616244 з примусового виконання виконавчого листа, виданого по адміністративній справі № 818/2216/17. Боржнику надано 10-денний строк для виконання рішення суду (а.с. 17-18).

В ході виконання вищевказаного рішення суду від ГУ ПФУ в Сумській області надійшов лист від 27.06.2018 № 6389/03.2-07, у якому боржник повідомив про проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016. Також ГУ ПФУ в Сумській області повідомило про те, що виплата коштів за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 буде здійснена у порядку, передбаченою Постановою КМУ від 21.02.2018 № 103 (а.с.18).

На підставі листа ГУ ПФУ в Сумській області, 14.08.2018 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Колосом Р.В. прийнято постанову, якою закінчено виконавче провадження № 56616244 (а.с. 20-23).

Як підставу для закінчення виконавчого провадження зазначено п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", а саме фактичне виконання в повному обсязі рішення суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не вчинив жодних дій, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження», щодо перевірки виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області у повному обсязі рішення суду, та у зв'язку з цим передчасно прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження від 14.08.2018 № 56616244.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.

В частині 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

За приписами ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 та п.1 ч.2 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з п.8 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого ч.2 ст.25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст.89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому ст.89 цього Закону.

Таким чином, перед прийняттям рішення про винесення постанови про закінчення виконавчого провадження державний виконавець повинен був здійснити всі необхідні дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», а саме здійснити заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п.4.9.1 Інструкції про проведення виконавчих дій від 15.12.1999 року № 74/5 виконавче провадження підлягає закінченню державним виконавцем у випадках: визнання відмови стягувача від примусового виконання рішення суду; визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником про закінчення виконавчого провадження; смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника; визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва; скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника при виконанні рішення про передачу їх стягувачеві, або знищення речі, яка мала бути передана стягувачеві в натурі; закінчення передбаченого законом строку для даного виду стягнення; передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника - юридичної особи або арбітражному керуючому в разі визнання боржника банкрутом; фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом; повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, або на письмову вимогу стягувача; направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу.

В даному випадку, з матеріалів справи вбачається, що на виконання виконавчого листа № 818/2216/17, виданого 25.05.2018, ГУ ПФУ в Сумській області зобов'язане провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, починаючи з 01.01.2016.

В обґрунтування постанови про закінчення виконавчого провадження, державний виконавець, посилаючись на інформацію з листа ГУ ПФУ в Сумській області від 27.06.2018 № 6389/03.2-07, а саме проведення перерахунку пенсії позивача, закінчив виконавче провадження.

Колегія суддів зазначає, що вказані дії ГУ ПФУ в Сумській області свідчать про виконання виконавчого листа в частині здійснення перерахунку пенсії та його неповне виконання в частині виплати заборгованості по пенсії, починаючи з 01.01.2016.

Враховуючи вищезазначене та проаналізувавши доводи апелянта стосовно наявності підстав для скасування постанови суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що державним виконавцем було проведено виконавчі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» та відсутні підстави для закриття виконавчого провадження в даному випадку.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при прийнятті оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження від 14.08.2018 № 56616244 державний виконавець діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення, чим порушено законні інтереси позивача.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задоволив адміністративний позов.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 року по справі № 1840/3272/18 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ст. 313, ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 по справі № 1840/3272/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. КононенкоСудді(підпис) (підпис) В.О. Бондар О.М. Калитка Повний текст постанови складено 05.12.2018.