Ухвала суду № 78329672, 03.12.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.12.2018 р. Справа № 914/1713/16

Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.,

розглянувши матеріали заяви Державної судової адміністрації України про поновлення строку для пред’явлення наказу Господарського суду Львівської області від 10.01.2017р. ( № бланку 042276) до виконання та виправлення помилки в наказі Господарського суду Львівської області від 10.01.2017р. ( № бланку 042276)

у справі №914/1713/16

за позовом: Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Львівської обласної державної адміністрації, м.Львів,

до відповідача-1: Радехівської районної державної адміністрації, Львівська область, м.Радехів,

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Стоянівський

торфобрикетний завод”, Львівська область, Радехівський район, с.Стоянів,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна інспекція сільського господарства в Львівській області, м.Львів,

про визнання протиправними та скасування розпоряджень голови Радехівської РДА від 17.07.2008р. №542, від 04.08.2008р. №586, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 28.10.2008р., зобов’язання повернути земельну ділянку.

За участю представників:

Від заявника: не з’явився;

Від позивача: не з’явився;

Від відповідача1: не з’явився;

Від відповідача2: не з’явився;

Від третьої особи: не з’явився;

Встановив:

Господарським судом Львівської області розглядалась справа за позовом заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Львівської обласної державної адміністрації до відповідача-1:Радехівської районної державної адміністрації, до відповідача-2:Товариства з обмеженою відповідальністю “Стоянівський торфобрикетний завод”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна інспекція сільського господарства в Львівській області про визнання протиправними та скасування розпоряджень голови Радехівської РДА від 17.07.2008р. №542, від 04.08.2008р. №586, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 28.10.2008р., зобов’язання повернути земельну ділянку.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 07.09.2016р. в позові відмовлено повністю та стягнено з прокуратури Львівської області в дохід Державного бюджету України 1231,11 грн судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.12.2016р. рішення Господарського суду Львівської області від 07.09.2016р. залишено без змін.

На виконання рішення Господарського суду Львівської області від 07.09.2016р. та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 07.12.2016р., Господарським судом Львівської області 10.01.2017р. видано відповідний наказ (№ бланку 042276) про стягнення судового збору.

20.11.2018р. на адресу суду надійшла заява Державної судової адміністрації України про поновлення строку для пред’явлення наказу Господарського суду Львівської області від 10.01.2017р. ( № бланку 042276) до виконання та виправлення помилки в наказі Господарського суду Львівської області від 10.01.2017р. ( № бланку 042276).

Ухвалою від 21.11.2018р. суд прийняв заяву до провадження та призначив її до розгляду в судовому засіданні на 03.12.2018р.

В судове засідання 03.12.2018р. представники сторін не з’явились, причин неявки не повідомили, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду заяви.

Відповідно до ч.3 ст. 328 та ч.2 ст. 329 ГПК України, неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви про виправлення помилки у виконавчому документі та не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку для пред’явлення наказу до виконання.

Як вбачається із поданої заяви, заявник просить суд виправити помилку в наказі та вказати стягувача – Державну судову адміністрацію України, а також поновити Державній судовій адміністрації України строк пред’явлення до виконання наказу Господарського суду Львівської області від 10.01.2017р. ( № бланку 042276).

Щодо виправлення помилки в наказі Господарського суду Львівської області від 10.01.2017р. ( № бланку 042276), суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 327 ГПК України, наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім’я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред’явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв’язку та адреси електронної пошти.

Частиною 4 ст.327 ГПК України, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, зокрема якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Відповідно до ст.160 ГПК України, суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому статтями 328, 331 цього Кодексу.

Як передбачено ст. 328 ГПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Дослідивши наказ Господарського суду Львівської області від 10.01.2017р. (номер бланку 042276), судом встановлено, що у ньому не вказано стягувача - Державну судову адміністрацію України, хоча згідно положень ч.4 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», за рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне виправити допущену помилку в наказі господарського суду Львівської області (№ бланку 042276) виданого 10.01.2017р. у справі №914/1713/16 про стягнення з прокуратури Львівської області (1231,11 грн. судового збору в дохід Державного бюджету України, а саме доповнити наказ наступним змістом:

Стягувач: Державна судова адміністрація України (01601, м.Київ, вул. Липська,18/5, ідентифікаційний код 26255795).

Боржник: Прокуратура Львівської області (79005, м. Львів, пр. Шевченка, будинок 17/19, код ідентифікаційний код 02910031).

Щодо поновлення строку для пред’явлення наказу Господарського суду Львівської області від 10.01.2017р. ( № бланку 042276) до виконання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла станом на момент видачі наказу від 10.01.2017р.), виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

З огляду на викладене, оскільки стягувачем за даним наказом є державний орган – Державна судова адміністрація України, строк предявлення до виконання наказу Господарського суду Львівської області від 10.01.2017р. ( № бланку 042276) має становити 3 місяці з наступного дня після набрання ним законної сили, тобто з 08.12.2016р. до 08.03.2017р.

Як вбачається з матеріалів справи, наказ (№ бланку 042276) про стягнення з прокуратури Львівської області 1231,11 грн. судового збору в дохід Державного бюджету України, було видано Господарським судом Львівської області 10.01.2017р. Також в наказі було визначено, що він дійсний для пред’явлення до виконання з 08.12.2016р. протягом трьох років.

Тобто судом було помилково зазначено 3-х річний строк пред’явлення наказу до виконання замість визначених законом 3-х місяців.

Як вбачається з матеріалів справи, наказ Господарського суду Львівської області від 10.01.2017р. ( № бланку 042276) неодноразово скеровувався для виконання у державну виконавчу службу, однак був повернутий без прийняття до виконання оскільки такий було пред’явлено не за підвідомчістю.

Постанова відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 01.03.2017р. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання надійшла до суду 20.03.2017р.

Після цього наказ було скеровано для виконання у Державну судову адміністрацію України.

Таким чином, на момент скерування відповідного наказу суду для виконання стягувачу – Державній судовій адміністрації України, строк пред’явлення його до виконання вже був пропущений.

Заявником долучено до справи копію листа Головного управління державної казначейської служби України у Львівській області від 24.05.2017р. №12-10/3863 з якого вбачається, що пред’явлений Державною судовою адміністрацією до виконання наказ Господарського суду Львівської області від 10.01.2017р. ( № бланку 042276) було повернуто у зв’язку із пропущенням встановленого законом строку пред’явлення його до виконання.

Відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання; усі суб’єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій її території; обов’язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 55, частина п’ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).

Згідно з частиною другою статті 13 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“, судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.

Відповідно до положень ст.18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.

Як зазначає Конституційний Суд України, виконання судового рішення є невід’ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов’язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Відповідно до ч.1 ст. 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст.329 ГПК України, у разі пропуску строку для пред’явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Про поновлення строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч.6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», стягувач, який пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

З огляду на викладене суд вважає за доцільне поновити пропущений строк для пред'явлення наказу Господарського суду Львівської області наказ від 10.01.2017р. (номер бланку 042276) на виконання рішення Господарського суду Львівської області від 07.09.2016р. та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 07.12.2016р. про стягнення з прокуратури Львівської області 1231,11 грн. судового збору в дохід Державного бюджету України

Керуючись статтями 234, 327, 328, 329 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1.Задовольнити заяву Державної судової адміністрації України про поновлення строку для пред’явлення наказу Господарського суду Львівської області від 10.01.2017р. ( № бланку 042276) до виконання та виправлення помилки в наказі Господарського суду Львівської області від 10.01.2017р. ( № бланку 042276)

2. Виправити допущену помилку в наказі господарського суду Львівської області (№ бланку 042276) виданого 10.01.2017р. у справі №914/1713/16 про стягнення з прокуратури Львівської області (1231,11 грн. судового збору в дохід Державного бюджету України, а саме доповнити наказ наступним змістом:

Стягувач: Державна судова адміністрація України (01601, м.Київ, вул. Липська,18/5, ідентифікаційний код 26255795).

Боржник: Прокуратура Львівської області (79005, м. Львів, пр. Шевченка, будинок 17/19, код ідентифікаційний код 02910031).

3.Поновити Державній судовій адміністрації України пропущений строк для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Львівської області від 10.01.2017р. (номер бланку 042276) про стягнення з прокуратури Львівської області 1231,11 грн. судового збору в дохід Державного бюджету України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254-257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.

Суддя Запотічняк О.Д.