Ухвала суду № 78327749, 03.12.2018, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/2706/18

Провадження № 2-п/487/79/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2018 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Притуляк І.О.,

за участю: секретаря судового засідання – Ільченко А.П.,

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Телец-ВАК» про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Телец-ВАК» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Заводським районним судом м. Миколаєва 04.10.2018 року було ухвалено заочне рішення по справі за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Телець-ВАК» про стягнення заборгованості.

Вказаним рішенням позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з ТОВ «Телець-ВАК» на користь ОСОБА_3 заборгованість за Додатковою угодою №1 від 01.12.2016 року в сумі – 1 491 388, 83 грн., з якої: основна сума заборгованості – 1 264 860,40 грн., інфляційні за весь час прострочення – 104 646,09 грн., 3% річних від простроченої суми – 29 386,34 грн., компенсація за понесені збитки – 92 496 грн.

15.11.2018 року представник ТОВ «Телец-ВАК» звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 04.10.2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Телець-ВАК» про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заяви, зазначив, що відповідачу не було відомо про розгляд зазначеної справи, оскільки вся кореспонденція надіслана на його адресу повернута до суду за закінченням встановленого строку зберігання. Про існування вказаного рішення суду дізнався лише 31.10.2018 року отримавши по пошті копію заочного рішення від 04.10.2018 року.

При цьому зазначив, що при заочному розгляді справи судом не були враховані фактичні обставини та докази які мають істотне значення для прийняття рішення по справі, а саме: кошти в сумі 20 000,00 доларів США отримані від ОСОБА_3 за договором позики від 14.06.2013 року, були зараховані за згодою сторін в рахунок оплати коштів за договором про пайову участь у будівництві гаражного комплексу від 14.06.2013 року №14/06/13, №14/06/13-24. У зв’язку з цим позивач на звороті квитанції від 14.06.2013 року до прибуткового ордеру на суму 20000,00 доларів США зробив власноручний напис «погашено». Проте судом не враховано рішення суду від 16.06.2017 року по справі №487/1899/17, яким було стягнуто з ТОВ «Телец-ВАК» на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором процентної позики, яка фактично була зарахована сторонами в рахунок оплати згідно договорів від 14.06.2013 року №14/06/13 та №14/06/13-24 про пайову участь у будівництві гаражного комплексу. За такого, сума коштів, вже стягнута за рішенням суду від 16.06.2017 року, має бути врахована при визначені розміру заборгованості відповідача за договором про пайову участь у будівництві гаражного комплексу від 14.06.2013 року №14/06/13, №14/06/13-24, оскільки в даному разі відбулося подвійне стягнення однієї і тієї ж суми коштів.

Просив поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, переглянути заочне рішення і призначити справу до судового розгляду в загальному порядку.

Представник ТОВ «Телец-ВАК» в призначене судове засідання не з’явився, подав до суду заяву якою просив розглянути заяву про перегляд заочного рішення за його відсутності, викладені вимоги підтримав в повному обсязі, просив скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Представник позивача у судовому засіданні просив у задоволені заяви відмовити, з врахуванням того, що заочне рішення було прийнято судом обґрунтовано на підставі належних та допустимих доказів, досліджених безпосередньо при судовому розгляді справи.

Згідно до положень ст. 284 ч.4 ЦПК України суд вважає за можливе поновити ТОВ «Телец-ВАК» строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Суд, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви, приходить до наступного.

Заводським районним судом м. Миколаєва від 04.10.2018 року, було ухвалено заочне рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Телець-ВАК» про стягнення заборгованості.

Рішенням суду було стягнуто з ТОВ «Телець-ВАК» на користь ОСОБА_3 заборгованість за Додатковою угодою №1 від 01.12.2016 року в сумі – 1 491 388, 83 грн., з якої: основна сума заборгованості – 1 264 860,40 грн., інфляційні за весь час прострочення – 104 646,09 грн., 3% річних від простроченої суми – 29 386,34 грн., компенсація за понесені збитки – 92 496 грн.

Так судом встановлено, що в матеріалах справи, відсутні докази про належне повідомлення ТОВ «Телец-ВАК», про дату судового засідання, в якому було постановлено рішення по справі, а саме 04.10.2018 року.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

В заяві про перегляд заочного рішення, представник ТОВ «Телец-ВАК» як на одну із підстав необхідності скасування заочного рішення посилається на те, що при його винесені, судом не враховано доказів які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а саме, той факт, що кошти в сумі 20 000,00 доларів США отримані від ОСОБА_3 за договором позики від 14.06.2013 року, були зараховані за згодою сторін в рахунок оплати коштів за договором про пайову участь у будівництві гаражного комплексу від 14.06.2013 року №14/06/13, №14/06/13-24. У зв’язку з цим позивач на звороті квитанції від 14.06.2013 року до прибуткового ордеру на суму 20000,00 доларів США зробив власноручний напис «погашено». Разом з тим, при винесені заочного рішення, судом не враховано, що рішенням суду від 16.06.2017 року по справі №47/1899/17 з ТОВ «Телец-ВАК» на користь ОСОБА_3 було стягнуто заборгованість за договором процентної позики, яка фактично була зарахована сторонами в рахунок оплати згідно договорів від 14.06.2013 року №14/06/13 та №14/06/13-24 про пайову участь у будівництві гаражного комплексу. За такого, зазначена грошова сума має бути врахована при визначенні розміру заборгованості відповідача за договором про пайову участь у будівництві гаражного комплексу від 14.06.2013 року №14/06/13, №14/06/13-24.

Як було встановлено судом, рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 16.06.2017 року встановлено, факт укладення 14.06.2013 року між позивачем ОСОБА_4 та відповідачем ТОВ «Телец-ВАК» Договору процентної позики № 01-13/06. на суму 20000 доларів США строком до 14 червня 2014 року. Та факт не виконання ТОВ «Телец-ВАК» своїх зобов’язань по договору в частині своєчасного повернення грошових коштів.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що внаслідок укладення між сторонами договору позики та договорів про пайову участь у будівництві гаражного комплексу виникли різні правовідносини. За такого, договір процентної позики № 01-13/06 та договори про пайову участь у будівництві гаражного комплексу №14/06/13 та №14/06/13-24 є різними за своєю правовою природою, спричиняють різні юридичні наслідки та не є взаємопов’язаними між собою.

Положеннями ст..288 ЦПК України, закріплено, як підставу для скасування заочного рішення наявність одночасної сукупності двох підстав - якщо буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, в тому числі щодо України, констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами ( . п.46 рішення у справі «Устименко проти України», п.п.51,52 рішення у справі «Рябих проти Росії», п.61 рішення у справі «Брумареску проти Румунії»).

З урахуванням встановленого, приймаючи до уваги, що відповідачем не подано доказів, які б мали істотне значення для вирішення спору, а отже відсутня обов’язкова сукупність підстав для скасування заочного рішення, суд приходить до переконання, що у задоволені заяви представника відповідача про перегляд заочного рішення слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 287, 288 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволені заяви ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Телец-ВАК» про перегляд заочного рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 04.10.2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Телец-ВАК» про стягнення заборгованості — відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення (ухвали) про відмову з задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення (ухвала) буде складена 05.12.2018 року.

Головуючий суддя: І.О. Притуляк