Ухвала суду № 78327052, 03.12.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/15338/18

Провадження №1-кс/369/4883/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.2018 року м. Київ

Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Дубас Т.В., при секретарі Яцевич В.А., за участі слідчого – Громадського Б.А., адвоката - ОСОБА_1, розглянувши клопотання слідчого слідчої групи слідчого відділу Києво-Святошинського відділу поліції ГУНП в Київській області ОСОБА_2 про арешт майна, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018110200000420 від 20.01.2018 року за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 275 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся слідчий слідчої групи слідчого відділу Києво-Святошинського відділу поліції ГУНП в Київській області ОСОБА_2 з даним клопотанням, яке мотивував тим, що у провадженні слідчого відділу Києво-Святошинського відділу поліції знаходиться кримінальне провадження №12018110200000420, внесене 20.01.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 275 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що з метою заволодіння коштами державного бюджету, службовими особами ТОВ «АНТАРЕС ГРУПП» (код ЄДРПОУ 38611470), за результатами проведених відповідно до договору підряду №292 від 07.09.2017 робіт забезпечено внесення завідомо неправдивих відомостей в проектно-кошторисну документацію відповідних проектів в частині штучного економічно необґрунтованого збільшення їх загальної вартості та заміни матеріалів відмінних від проектних, що в подальшому призвело до розкрадання бюджетних коштів під час їх використання на потреби будівництва спортивної арени Вишнівської ЗОШ I-III ступенів №4, розташованої за адресою: вул. Машинобудівників, 3, м. Вишневе, Києво-Святошинського району, Київської області та відповідно поставило під сумнів безпечність використання та експлуатації даного приміщення.

Як наслідок, використання невідповідних будівельних матеріалів та не належний контроль, з боку посадових осіб ТОВ «АНТАРЕС ГРУПП» (код ЄДРПОУ 38611470) та ФОП ОСОБА_3, за дотриманням під час будівництва умов, передбачених Державними будівельними нормами та правилами України, призвело до обвалу покрівлі під час несприятливих погодних умов 01.12.2018 та створило загрозу загибелі людей.

01.12.2018 в ході розслідування вказаного кримінального провадження, на підставі зібраних доказів, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 275 КК України затримано в порядку ст. 208 КПК України – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого інженером з технічного нагляду комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради Київсбкий центр розвитку міського середовища.

В ході проведення, під час затримання, особистого обшуку ОСОБА_3 виявлено та вилученого у останнього мобільний телефон «САМСУНГ-J7».

На даному етапі проведення досудового розслідування з вилученим майном необхідно провести ряд процесуальних дій, які спрямовані на збирання доказів в рамках проведення досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню. Вказане майно має значення речових доказів по вказаному кримінальному провадженню та може слугувати доказом.

На даний час є підстави вважати, що вилучені в ході особистого обшуку ОСОБА_3 речі є доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

У даному випадку на вищевказані речі, необхідно накласти арешт для запобігання можливості його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Метою арешту є збереження вказаного майна як речового доказу в даному кримінальному провадженні, оскільки необхідно встановити чи є вказані предмети, речовини наркотичним засобом тобто об’єктом вчинення злочину, а також такі що зберегли на собі сліди вчинення злочину.

У даному випадку слід накласти арешт з забороною користування, розпорядження майном так як існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

На даний момент у сторони обвинувачення достатньо підстав вважати, що у випадку незастосування заходу забезпечення кримінального провадження – арешту майна, не вдасться встановити істину в кримінальному провадженні, та притягнути винних осіб до кримінальної відповідальності оскільки предмет злочинного посягання буде відчуджений чи переданий у власність третім особам.

Тому слідчий просив накласти на майно, яке було вилучено 01.12.2018 в ході проведення особистого обшуку, під час затримання в порядку ст. 208 КПК України, підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні – ОСОБА_3, а саме - телефон «САМСУНГ-J7».

В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання, та просив суд задовольнити його в повному обсязі.

Адвокат ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував щодо накладення арешту на вилучене майно.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до ч. 2 ст. 167 KПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом.

Стаття 170 КПК України визначає що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Стаття 171 КПК України визначає що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши клопотання, матеріали кримінального провадження, приходить до переконання, що клопотання обґрунтоване та підлягає до задоволення, оскільки є достатні підстави вважати, що вказані у клопотанні речі відповідають критеріям, зазначеним ст. 98 та ст.167 КПК України та існує можливість використання даного майна як доказів у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання слідчого слідчої групи слідчого відділу Києво-Святошинського відділу поліції ГУНП в Київській області ОСОБА_2 про арешт майна, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018110200000420 від 20.01.2018 року за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 275 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке було вилучено 01.12.2018 в ході проведення особистого обшуку, під час затримання в порядку ст. 208 КПК України, підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні – ОСОБА_3, а саме - телефон «САМСУНГ-J7».

Ухвала про арешт майна виконується слідчим негайно.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 (п’яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Дубас Т.В.