Ухвала суду № 78326641, 04.12.2018, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/1418/16-ц

УХВАЛА

"04" грудня 2018 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Лузан Л.В., при секретарі судового засідання – Багрін І.А.,

за участю: позивача – ОСОБА_1,

відповідачів – ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську Миколаївської області заяву ОСОБА_1 про роз’яснення рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області, ухваленого по справі за його позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Відділ містобудування та архітектури Вознесенської міської ради Миколаївської області, про усунення перешкод у здійсненні права користування майном шляхом зобов’язання вчинити певні дій,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 11.10.2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном шляхом зобов’язання вчинити певні дій було задоволено частково. Зокрема, на відповідачів був покладений обов’язок засипати вигрібну яму, яка розташована на території належної їм земельної ділянки, вирішено питання про розподіл судових витрат по справі.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 22.11.2017 року вищевказане рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов’язання відповідачів демонтувати каналізаційні труби від санвузла до вигрібної ями було скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

27.11.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про роз’яснення рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 11.10.2017 року, в якій просив роз’яснити чи підлягають демонтажу залізобетонні конструкції, якими облаштована вигрібна яма та якими сипучими матеріалами необхідно її засипати, або достатньо демонстрації наявності твердого матеріалу на місті розташування вигрібної ями без проведення відповідних демонтажних робіт.

В судовому засіданні позивач вказану заяву підтримав.

Відповідачі в судовому засіданні заперечували проти задоволення даної заяви, посилаючись на те, що рішення судів виконані ними повністю, в тому числі щодо засипання вигрібної ями.

Заслухавши думку учасників процесу, суд прийшов до наступного.

Так, згідно ч. 1 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз’яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

При цьому, суть роз’яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповіді на нові та невирішені ним вимоги, він лише роз’яснює положення ухваленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації, отже фактично є засобом виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Виходячи з наведеного, процедура роз'яснення судового акту виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 11.10.2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 в обраний ним спосіб усунення перешкод у здійсненні права користування майном, а саме шляхом покладення обов’язку на відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 засипати вигрібну яму, було задоволено. Рішенням суду не передбачено демонтаж вигрібної ями з вилученням залізобетонних кілець.

Разом з тим, з поданої позивачем заяви, пояснень, наданих у судовому засіданні, вбачається, що останнім фактично порушено питання про зміну рішення, в тому числі внесення в нього нових даних, що не було предметом розгляду справи за його позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном шляхом зобов’язання вчинити певні дій.

Таким чином питання, які порушені ОСОБА_1 у заяві про роз'яснення рішення суду, не стосуються форми (чіткості, зрозумілості, повноти) викладення резолютивної частини рішення, а тому не підлягають вирішенню з застосуванням механізму, передбаченого ст. 271 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 260, 271 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз’яснення рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області, ухваленого по справі за його позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Відділ містобудування та архітектури Вознесенської міської ради Миколаївської області, про усунення перешкод у здійсненні права користування майном шляхом зобов’язання вчинити певні дій - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Л.В.Лузан