Ухвала суду № 78326223, 23.11.2018, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/2962/18 Провадження № 1-кс/366/793/18

У Х В А Л А

Іменем України

23 листопада 2018 року с.м.т. Іванків

Слідчий суддя Іванківського районного суду Київської області Слободян Н.П.

(секретар судового засідання Оніщенко В.В.)

за участю:

слідчого СВ Іванківського ВП Вишгородського ВП Головного управління Національної поліції в Київській області, що звернувся з клопотанням – ОСОБА_1,

прокурора Литвиненка Р.С.

підозрюваного ОСОБА_2

захисника – адвоката ОСОБА_3

розглянувши клопотання слідчого СВ Іванківського ВП Вишгородського ВП Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_1 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, в рамках кримінального провадження №12018110180000438

в с т а н о в и л а :

Слідчий СВ Іванківського відділення поліції Вишгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_1 за погодженням з прокурором Іванківо-Чорнобильського відділу Броварської місцевої прокуратури ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді в рамках кримінального провадження №12018110180000438 від 07.11.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, з клопотанням про продовження строку обраного раніше запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

Мотивуючи клопотання слідчий посилається на те, що 07 листопада 2018 року, в період часу з 05 години 39 хвилин по 06 годину 49 хвилин, ОСОБА_2, перебуваючи в приміщення пункту розповсюдження лотерейних білетів ТОВ «КОСМОЛОТ», що знаходиться по вул.Базарна, буд.13, в смт.Іванків Іванківського району Київської області, під час здійснення спроби купівлі лотерейного білету, помітивши що працівник ТОВ «Космолот» ОСОБА_6, заснув на робочому місці, вирішив відкрито викрасти з каси грошові кошти товариства, зібрані від продажу лотерейних квитків. В подальшому, ОСОБА_2 діючи умисно, з корисливих спонукань, переслідуючи мету наживи, достовірно знаючи, що за його діями спостерігають інші відвідувачі залу, зокрема громадяни ОСОБА_7 Сергій та ОСОБА_8, усвідомлюючи, що його дії оцінюються ними, як викрадення, зайшов за стійку, яка відмежовує зал для проведення гри від робочого місця працівника ТОВ «Космолот» ОСОБА_6П, шляхом вільного доступу, з паперової коробки, яка знаходилась на полиці, відкрито викрав грошові кошти в сумі 3100 гривень, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденими речами розпорядився на власний розсуд.

07.11.2018 року о 14 годині 00 хвилин ОСОБА_2 було затримано порядку ст. 208 КПК України та 08.11.208 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 09.11.2018 року підозрюваному ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 26.11.2018 року включно.

Мотивуючи клопотання щодо продовження застосованого раніше, відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий посилається на те, що ризики, які існували на момент обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, продовжують існувати: ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, має негативну репутацію, може переховуватись від суду та органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого та свідків, з метою примушування зміни ними показів та може вчинити інші кримінальні правопорушення так як раніше неодноразово судимий.

Слідчий Іванківського ВП Вишгородського ВП Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав клопотання, з підстав викладених у ньому.

Прокурор Литвиненко Р.С. в судовому засіданні також підтримав клопотання у повному обсязі , при цьому пояснив, що ризики, які існували під час обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не відпали, він неодноразово судимий, на даний час в суді перебуває ще одне кримінальне провадження відносно нього, дії ОСОБА_2 кваліфіковані вірно, так як з камер відеоспостереження видно, що свідок ОСОБА_7 дивився на ОСОБА_2 коли той зайшов за барну стійку, весь час вони один з одним переглядались, хоча через те, що барна стійка перегороджувала вид на коробку де були гроші він міг і не бачити як ОСОБА_2 саме брав з коробки гроші.

Захисник – адвокат ОСОБА_9 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вказавши при цьому, що ризики ані слідчим, ані прокурором не обґрунтовані, факт того, що ОСОБА_2 раніше судимий не може свідчити про вчинення ним злочинів постійно, ОСОБА_2 навпаки зацікавлений у об’єктивному розслідуванні ним даного кримінального провадження, так як вину у вчиненому не визнає. Повідомлена йому підозра будується виключно на припущеннях, факт того, що ОСОБА_2 був за барною стійкою де були викрадені гроші не свідчить про те, що саме він їх викрадав. Крім того, ризик того, що ОСОБА_2 може негативно впливати на свідків та потерпілого надуманий, так як в жодному з кримінальних проваджень щодо ОСОБА_2 які розслідувались раніше, він не впливав на свідків та потерпілих, а ризик про можливість вчинення ним іншого правопорушення не аргументований. У зв’язку з вищевикладеним адвокат ОСОБА_9 просив звільнити з-під варти в залі суду підозрюваного ОСОБА_2 без застосування будь-якого запобіжного заходу, так як відсутні підстави для цього.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_2 також заперечував проти задоволення клопотання та просив йому змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт, повідомивши при цьому, що грошей він не викрадав.

Вислухавши учасників судового засідання, вивчивши клопотання, додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного.

07.11.2018 року було розпочато кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110180000438 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, по факту того, що 07.11.2018 року, в період часу з 05 години 39 хвилин по 06 годину 49 хвилин, ОСОБА_2, знаходячись в приміщенні ТОВ «КОСМОЛОТ» по вул.Базарна, буд.13, в смт.Іванків Іванківського району Київської області, шляхом вільного доступу здійснив відкрите викрадення чужого майна, а саме: грошових коштів в сумі 3100 гривень із каси товариства, чим спричинив ТОВ «Космолот» матеріальну шкоду на суму викраденого майна.

07.11.2018 року о 14 годині 00 хвилин ОСОБА_2 було затримано порядку ст. 208 КПК України;

08.11.208 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Ухвалою слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 09.11.2018 року відносно підозрюваного ОСОБА_2 було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 26.11.2018 року включно.

Згідно п. 4 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Крім того, згідно з положеннями ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов’язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, на даному етапі не наділений правом оцінки доказів, зібраних у кримінальному провадженні, та зобов’язаний, крім іншого, з*ясувати: 1) що заявлений у клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ризик не зменшився, або з*явилися нові ризики, що виправдовують тримання особи під вартою; 2) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення попередньої ухвали про тримання під вартою; 3) зазначені вище обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчієв проти Молдови» (Becciev v.Moldova), заява № 9190/03 зазначено, що пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає надання переконливого обґрунтування органами влади будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є. Аргументи «за» і «проти» звільнення (з-під варти), включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватись фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» (Іlijkov v. Bulgaria), заява № 33977/96, пункти 80-81, рішення від 26 липня 2001 року сама по собі тяжкість обвинувачення не може слугувати виправданням тривалих періодів тримання під вартою.

При вирішенні питання про продовження строку раніше обраного ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, крім наявності вищезазначених ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, вагомості доказів, наданих стороною кримінального провадження, з урахуванням покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує також, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання у ІНФОРМАЦІЯ_3, де проживає з дружиною ОСОБА_10 та неповнолітніми дітьми ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, що свідчить про те, що він має соціальні зв’язки, крім того, суд враховує що, доводи слідчого про те, що у кримінальному провадженні необхідно провести такі слідчі дії як проведення з ОСОБА_2 слідчого експерименту, відкриття та ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, підготовити обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, а необхідність їх проведення не вказує саме на необхідність у триманні під вартою підозрюваного ОСОБА_2 так як тиск підозрюваного на потерпілого чи свідків, навіть у випадку його наявності ніяким чином не вплине на проведення вказаних слідчих дій.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, якщо при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставин, передбачених пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. (ч.4 ст.194 КПК України)

Додержуючись вимог частин 1 та 2 ст.22 та ст.26 КПК України, клопотання вирішено в межах заявлених вимог, доводів і долучених до клопотання доказів, у зв’язку із чим переконаний у необхідності забезпечення ОСОБА_2 гарантованого йому права на свободу, згідно з яким ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. (ст.29 Конституції України).

Відповідно до ч.1 ст.12 КПК України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах, передбачених цим Кодексом.

Крім того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 р.- Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 &aис; 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

З врахуванням вищевикладеного, слідчий суддя вважає за доцільне змінити ОСОБА_2 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних обов’язків та буде запобігати впливу підозрюваним на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні.

Згідно ст.181 КПК України - домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.176-178, 183,184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 395 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и л а :

У задоволенні клопотання слідчого СВ Іванківського ВП Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_1 відмовити, звільнивши ОСОБА_2 з – під варти з зали суду.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування, строком на 30 діб, тобто до 22.12.2018 року, заборонивши йому цілодобово залишати постійне місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов'язки:

- прибувати до слідчого СВ Іванківського ВП Вишгородського ВП ГУ НП у Київській області та прокурора Іванківського відділу Броварської місцевої прокуратури за першою вимогою;

- утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками.

Зобов’язати працівників Іванківського ВП Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області негайно доставити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до місця постійного проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Ухвалу слідчого судді передати для виконання до Іванківського ВП Вишгородського ВП Головного управління Національної поліції в Київській області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на заступника начальника Іванківо - Чорнобильського відділу Броварської місцевої прокуратури ОСОБА_15

Ознайомити підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 під розпис з обов’язками визначеними цією ухвалою.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Н.П.Слободян