Рішення № 78325400, 04.12.2018, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" грудня 2018 р. Справа № 924/619/18

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Грамчука І.В., за участю секретаря судового засідання Мазій І.А., розглянувши матеріали

за позовом ліквідатора-арбітражного керуючого ОСОБА_1 в інтересах ТОВ „Синявські граніти”, с. Нова Синявка Старосинявського району Хмельницької області

до товариства з обмеженою відповідальністю „Полонська гірнича компанія”, м. Полонне Хмельницької області

про стягнення 718579,41 грн. основного боргу,

представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 - ліквідатор

відповідача: не з'явився

Ліквідатор-арбітражний керуючий ОСОБА_1 в інтересах ТОВ „Синявські граніти” звернувся з позовом до суду про стягнення 718579,41 грн. основного боргу з товариства з обмеженою відповідальністю „Полонська гірнича компанія”.

В обґрунтування позовних вимог вказує, зокрема, що згідно Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ „Синявські граніти” 19.08.2015р. поставило ТОВ „Полонська гірнича компанія” продукцію на суму 718579,41 грн., що підтверджується податковими накладними № НОМЕР_1 від 19.08.2015р. на суму 68579,41 грн., № НОМЕР_2 від 19.08.2015р. на суму 650000,00 грн. Однак, як вказує арбітражний керуючий, кошти за відвантажені товарно-матеріальні цінності для ТОВ „Синявські граніти” не надійшли.

Окрім того, у відповіді на відзив (вх. № 05-22/9372/18 від 12.11.2018р.) арбітражним керуючим зазначено, зокрема, що після повторного перегляду і дослідження архівних документів, які залишилися після зберігання усіх активів ПАТ „Полонський гірничий комбінат” у виконавчих провадженнях, йому на підставі акта приймання-передачі від 29.10.2018р. додатково передано документи, що підтверджують прийняття генеральним директором відповідача ОСОБА_2 групи генераторів та сита.

21.11.2018р. арбітражним керуючим ОСОБА_1 на виконання ухвали господарського суду Хмельницької області від 14.11.2018р. у справі № 924/619/18 надано додаткові докази, витребувані у ГУ ДФС у Хмельницькій області, зокрема, лист від 16.11.2018р., розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ТОВ "Полонська гірнича компанія" за серпень 2015 року.

Натомість у листі, отриманому судом 23.10.2017р., генеральним директором ТОВ „Полонська гірнича компанія” ОСОБА_2 відзначено про безпідставність заявлених позовних вимог арбітражного керуючого ОСОБА_1 у зв’язку з тим, що заявлена сума боргу в розмірі 718579,41 грн. є неіснуючою, оскільки поставка товару за договором (електричний агрегат екскаватора ЕКГ-5) не підтверджена жодним доказом. Крім того, покупець в особі ТОВ „Полонська гірнича компанія” був відсторонений від відповідального зберігання майна ПАТ „Полонський гірничий комбінат” і у зв’язку з чим відпала необхідність у поставці обладнання. Також відповідач зазначає, що у 2018 році ліквідатором - арбітражним керуючим ОСОБА_1 було реалізовано майно, що належало ТОВ „Синявські граніти”, а саме: екскаватор ЕКГ-5 в комплекті з електричним агрегатом.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Постановою господарського суду Хмельницької області від 23.12.2015р. у справі № 4/5025/1097/12 визнано банкрутом товариство з обмеженою відповідальністю "Синявські граніти", відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором товариства з обмеженою відповідальністю "Синявські граніти" у справі № 4/5025/1097/12 призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1, повноваження якого поряд із строком проведення процедури ліквідації неодноразово продовжувався.

Відповідно до податкової накладної від 19.08.2015р. товариством з обмеженою відповідальністю „Синявські граніти” (продавець) поставлено на підставі договору від 19.08.2015р. товариству з обмеженою відповідальністю „Полонська гірнича компанія” (покупець) групу генераторів екскаватора ЕКГ-5А на загальну суму 650000,00 грн.

Згідно податкової накладної від 19.08.2015р. товариством з обмеженою відповідальністю „Синявські граніти” (продавець) поставлено на підставі договору від 19.08.2015р. товариству з обмеженою відповідальністю „Полонська гірнича компанія” (покупець) товар, а саме: сито Р 3-1,6, сито Р 8-3, сито Р 10-3, сито Р 5-2 на загальну суму 68579,41 грн.

Відповідно до накладної № 3 від 19.08.2015р. товариством з обмеженою відповідальністю „Синявські граніти” (постачальник) поставлено товариству з обмеженою відповідальністю „Полонська гірнича компанія” групу генераторів екскаватора ЕКГ-5А на загальну суму 650000,00 грн.

Згідно товарно-транспортної накладної № 1 від 19.08.2015р. вантажовідправником (ТОВ „Синявські граніти”) відпущено вантажоодержувачу (ТОВ „Полонська гірнича компанія”) товар (група генераторів ЕКГ-5А) на суму 650000,00 грн. Поставка товару здійснена автомобілем Краз 65055 д.н. НОМЕР_3 за маршрутом Полонне – ОСОБА_3, ОСОБА_3 – Полонне та підтверджується подорожнім листом № 603192 від 19.08.2015р.

Відповідно до накладної № 2 від 19.08.2015р. товариством з обмеженою відповідальністю „Синявські граніти” (постачальник) поставлено товариству з обмеженою відповідальністю „Полонська гірнича компанія” товар: сито Р 3-1,6, сито Р 8-3, сито Р 10-3, сито Р 5-2 на загальну суму 68579,41 грн. на загальну суму 68579,41 грн.

Згідно товарно-транспортної накладної № 2 від 10.09.2015р. вантажовідправником (ТОВ „Синявські граніти”) відпущено вантажоодержувачу (ТОВ „Полонська гірнича компанія”) товар: сито Р 3-1,6, сито Р 8-3, сито Р 10-3, сито Р 5-2 на загальну суму 68579,41 грн. Поставка товару здійснена автомобілем НОМЕР_4 за маршрутом Полонне – ОСОБА_3, ОСОБА_3 – Полонне, ПГК – Полонне, Полонне - ПГК та підтверджується подорожнім листом вантажного автомобіля № 031 від 10.09.2015р.

Арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся до ТОВ „Полонська гірнича компанія” з претензією № 4/5025/1097/12-220 від 21.05.2018р. з вимогою сплатити борг в розмірі 718579,41 грн. за поставку товарів. Факт надіслання претензії підтверджується фіскальним чеком № 6714 від 21.05.2018р. та описом вкладення у цінний лист від 21.05.2018р.

Як вбачається з акта приймання-передачі від 14.05.2018р., розпорядником майна ПАТ „Полонський гірничий комбінат” ОСОБА_4 передано, а ліквідатором ТОВ „Синявські граніти” ОСОБА_1 прийнято оригінали первинних бухгалтерських документів, а саме: накладна № 2 від 19.08.2015р. на суму 68579,41 грн., податкова накладна від 19.08.2015р. на суму 68579,41 грн., банківські реквізити ТОВ „Синявські граніти”, подорожній лист № 031 вантажного автомобіля від 10.09.2015р. на автомобіль НОМЕР_5, товарно-транспортна накладна № 2 від 10.09.2015р. на автомобіль НОМЕР_5, накладна № 3 від 19.08.2015р. на загальну суму 650000,00 грн., податкова накладна від 19.08.2015р. на загальну суму 650000,00 грн., подорожній лист № 603192 вантажного автомобіля від 19.08.2015р. на автомобіль Краз ВХ2434АР, товарно-транспортна накладна № 1 від 19.08.2015р. на автомобіль Краз ВХ2434АР.

Відповідно до акту приймання-передачі від 29.10.2018р. голова правління ПАТ „Полонський гірничий комбінат” ОСОБА_5 надав арбітражному керуючому ОСОБА_1 документи виявлені в адміністративному приміщені ПАТ „ПГК”, зокрема, договір поставки № 19.08/15-п від 19.08.2015р., журнал реєстрації довіреностей по ТОВ „Полонська гірнича компанія” за 2015-2016рр., акти опису та арешту від 26.06.2015р.

Згідно договору поставки № 19.08/15-п, укладеного 19.08.2015р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Синявські граніти” (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Полонська гірнича компанія” (покупець), постачальник зобов’язується поставити групу генераторів екскаваторів ЕКГ5А, сито РЗ-1,6, сито Р8-3, сито Р10х3, сито Р5х2 – надалі товар (передати у власність покупця) для використання покупцем у господарській діяльності, а покупець зобов’язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах даного договору (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору документи на товар, які постачальник повинен передати покупцю на товар: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, сертифікати на товар, податкові накладні.

Як передбачено п. 2.1. договору, предметом поставки є товар, зазначений в п. 1.1.

У розділі 3 договору („Умови постачання”) сторонами погоджено, що товар повинен бути поставлений покупцю не пізніше 10 днів з моменту отримання відповідної заявки, яка може бути як відправлена поштою так і засобами електронного або факсимільного зв’язку (п. 3.1. договору). Поставка здійснюється на умовах: самовивіз покупцем зі складу постачальника або доставка товару покупцю транспортом постачальника за умови відшкодування вартості транспортних витрат (п. 3.2. договору). Перехід права власності відбувається в момент поставки товару, що оформляється видатковою накладною (актом прийому-передачі) (п. 3.3. договору). Пунктом постачання товару за цим договором є склад покупця (п. 3.4. договору).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що вартість товару, що поставляється згідно з цим договором, визначається у відповідних рахунках.

Згідно п. 4.2. договору розрахунки за поставлений товар здійснюються як в безготівковому порядку шляхом зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, так і в готівковій формі, шляхом внесення грошових коштів у касу постачальника.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту його повного виконання (п. 7.1. договору).

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

У заяві від 29.10.2018р. ОСОБА_6 повідомлено, що ним дійсно отримано матеріальні цінності згідно доручення № 19 від 01.09.2015р. по накладній № 2 від 19.08.2015р. на суму 68579,41 грн. та по дорученню № 15 від 19.08.2015р. по накладній № 3 від 19.08.2015р. на суму 650000,00 грн. Вказані товарно-матеріальні цінності були доставлені та передані на склад ТОВ „Полонська гірнича компанія”, де генеральним директором був ОСОБА_2, а директором ОСОБА_7 Підписи, як зазначено у заяві, на вказаних накладних та в журналі реєстрації довіреностей за 2015 рік підписано ОСОБА_6

Як вбачається з журналу реєстрації довіреностей за 2015 рік ТОВ „Полонська гірнича компанія”, 19.08.2015р. ОСОБА_6 видано довіреності на отримання товарів (сита, генератори) від постачальника ТОВ „Синявські граніти”.

Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області надано арбітражному керуючому ОСОБА_1 інформацію, витребувану ухвалою господарського суду Хмельницької області від 14.11.2018р. у справі № 924/619/18, відповідно до якої за даними АС "Податковий блок" ТОВ "Полонська гірнича компанія" згідно поданого додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року до складу податкового кредиту по платнику податку (ТОВ "Синявські граніти", ідентифікаційний код 32987356) включено обсяг постачання (без ПДВ) - 598816,18 грн., сума ПДВ - 119763,23 грн., що відповідає даним зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних продавцем ТОВ "Синявські граніти" для покупця ТОВ "Полонська гірнича компанія". Вказані факти підтверджуються розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (додаток № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість), поданої 09.09.2015р. керівником ТОВ "Полонська гірнича компанія" ОСОБА_2

В матеріалах справи також наявні копії: наказу № 2-К від 01.07.2015р., наказу № 1 від 01.07.2015р., заяви від 01.07.2015р., наказу № 2 від 01.07.2015р., наказу № 7 від 05.02.2016р., акти опису й арешту майна від 26.06.2015р., постанови органу ДВС про зміну зберігача арештованого майна від 03.08.2016р.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зі змісту позовної заяви та доданих до позовної заяви матеріалів вбачається, що підставою для стягнення основної суми заборгованості позивач зазначає неналежне виконання відповідачем обов'язку по оплаті отриманого товару згідно податкових накладних № НОМЕР_1 від 19.08.2015р. на суму 68579,41 грн., № НОМЕР_2 від 19.08.2015р. на суму 650000,00 грн.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч.ч. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).

За загальним правилом відповідно до ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

При цьому, відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

У свою чергу, відповідно до ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Враховуючи зазначене, судом встановлено, що між сторонами був укладений договір поставки у спрощений спосіб шляхом підписання між сторонами накладних №№ 2, 3 від 19.08.2015р. на суму 718579,41 грн.

Відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 ГК України, глави 54 ЦК України (поставка, купівля-продаж).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (п. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 663, 664 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Пунктом 1 ст. 691 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За приписами ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направляв відповідачу претензію № 4/5025/1097/12-220 від 21.05.2018р. з вимогою сплатити борг в розмірі 718579,41 грн. за поставку товарів. Факт надіслання претензії підтверджується фіскальним чеком № 6714 від 21.05.2018р. та описом вкладення у цінний лист від 21.05.2018р.

Відповіді на зазначену претензію матеріали справи не містять, як і не містять доказів сплати відповідачем позивачу боргу.

Судом враховано правову позицію, викладену в постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 19.08.2014р., про те, що згідно зі статтею 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом, обов’язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами, або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати. Відтак, обов’язок відповідача оплатити товар (з огляду на приписи ст. 692 ЦК України) виникає з моменту його прийняття.

Матеріалами справи стверджується, зокрема, податковими накладними №№ 3, 4 від 19.08.2015р., інформацією від 16.11.2018р. Головного управлінням ДФС у Хмельницькій області, розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (додаток № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість), витребуваних ухвалою господарського суду Хмельницької області від 14.11.2018р. у справі № 924/619/18, що позивачем поставлено відповідачу товар на суму 718579,41 грн.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 Цивільного кодексу України визначає як порушення зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідачем не виконано свої зобов'язання щодо оплати за поставлений позивачем товар на суму 718579,41 грн. Доказів оплати вказаної суми, як і доказів реалізації ліквідатором поставленого товару в межах ліквідаційної процедури у справі № 4/5025/1097/12, матеріали справи не містять та учасниками судового розгляду не надано, у зв'язку з чим вимога про стягнення 718579,41 грн. заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Заперечення відповідача, викладені у листі від 23.10.2018р., до уваги судом не беруться, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені жодними доказами.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача 718579,41 грн. основного боргу.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ліквідатора-арбітражного керуючого ОСОБА_1 в інтересах ТОВ „Синявські граніти”, с. Нова Синявка Старосинявського району Хмельницької області до товариства з обмеженою відповідальністю „Полонська гірнича компанія”, м. Полонне Хмельницької області про стягнення 718579,41 грн. основного боргу задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Полонська гірнича компанія” (Хмельницька область, м. Полонне, вул. Декабристів, 53, ідентифікаційний код 39735562) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Синявські граніти” (Хмельницька область, Старосинявський район, с. Нова Синявка, вул. І. Франка, 9, ідентифікаційний код 32987356) 718579,41 грн. (сімсот вісімнадцять тисяч п’ятсот сімдесят дев’ять гривень 41 коп.) основного боргу, 10778,69 (десять тисяч сімсот сімдесят вісім гривень 69 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04.12.2018р.

Суддя І.В. Грамчук

Віддруковано 5 примірн.:

1 - у справу

2 - 4 арбітражному керуючому ОСОБА_1 20917, м. Хмельницький вул. Проспект Миру, 69, офіс 403; 29011, м. Хмельницький, вул. Гонти,68; ТОВ "Синявські граніти" с. Нова Синявка Старосинявський район (31433, Старосинявський район с.Нова Синявка, ОСОБА_8, 9);

5 - відповідачу (30500, м. Полонне, вул. Декабристів, 53).

Всім рекомендованим з повідомленням про вручення.