Ухвала суду № 78325215, 29.11.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/7028/18

Провадження № 4-с/461/37/18

У Х В А Л А

іменем України

29.11.2018 м. Львів

Галицький районний суд м.Львова

в складі:

головуючого судді Радченка В.Є.

при секретарі Сидорак М.А.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за скаргою ОСОБА_1, заінтересованих осіб Галицького відділу державної виконавчої служби м.Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області державний виконавець Макаров Юрій Юрійович, Галицька районна адміністрація Львівської міської ради на постанову про відкриття виконавчого провадження, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Галицького районного суду м. Львова із скаргою, в якій просила суд визнати незаконними дії державного виконавця Галицького ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_2 щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.08.2018 р. ВП 56892195 та скасувати таку постанову. В обґрунтування поданої скарги покликається на те, що 16.08.2018 р. отримала поштовим відправленням постанову про відкриття виконавчого провадження від 01.08.2018 р. Вважає, що така постанова винесена з порушенням норм закону. Зазначає, що не знала про існування судового рішення, згідно з якого було видано виконавчий лист. Посилається на те, що в постанові державного виконавця вказано, що її зобов’язано демонтувати перегородку у коридорі загального користування…в квартирі 4а.. Однак в середині квартири 4а по вул. Ів. Франка, 26 у м. Львові немає ніяких коридорів загального користування. Крім цього, державний виконавець не приходив до ОСОБА_1 додому та ніяким чином не зазначав яку саме перегородку слід демонтувати.

Заявник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 в судове засідання не прибули. Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду скарги. На адресу суду неодноразово надходили пояснення ОСОБА_1 в порядку п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України, аналогічні викладеним у скарзі. Крім цього, заявник ОСОБА_1 просила суд слухати дану справу за її відсутності та за відсутності її представника.

Заінтересовані особи Галицький відділ державної виконавчої служби м.Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області, державний виконавець Макаров Юрій Юрійович в судове засідання не прибули. Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. В матеріалах справи міститься заперечення на скаргу, в яких зазначено, що державним виконавцем на законних підставах винесено оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження. Боржники на виклики державного виконавця не з’являлись, рішення суду, що підлягало виконанню не оскаржували, що унеможливило звернення державного виконавця до суду про роз’яснення рішення суду. Державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і законодавством. В рішенні суду зрозуміло вказано про демонтаж перегородки у коридорі загального користування і жодним чином не зобов’язано боржника здійснювати демонтаж в середині квартири, в якій мешкає боржник. Представник заінтересованої особи просив відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 за безпідставністю, справу просив розглядати без участі державного виконавця.

Представник заінтересованої особи Галицької районної адміністрації Львівської міської ради в судове засідання не прибув. Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду спраив.

Дослідивши матеріали скарги та надані державним виконавцем копії матеріалів виконавчого провадження, з’ясувавши обставини справи, суд доходить до висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити з огляду на наступне.

За нормою ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно - правовими актами.

Ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов’язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз’яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов’язки.

Суд встановив, що Галицьким районним судом м.Львова було видано виконавчий лист у справі №461/1316/15-ц від 09.07.2015 р. в якому зазначено про зобов’язання ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 демонтувати перегородку у коридорі загального користування пл. 3, 6 кв.м. (літ 1-1) в квартирі 4а по вул. Ів. Франка, 26 у м. Львові. Зазначено, що вказане рішення суду прийнято за результатами розгляду справи за позовом Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, рішення суду набрало законної сили 26.12.2017 р., строк пред’явлення до виконання – 26.12.2020р.

Як вбачається із долучених до матеріалів скарги копій виконавчого провадження, 31.07.2018 р. до Галицького відділу державної виконавчої служби м.Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області було подано заяву № 31 вих 3087 від 01.06.2018 р. про відкриття виконавчого провадження. Додано оригінал виконавчого листа від 11.04.2018 р. у справі № 461/1316/15-ц та оригінал платіжного доручення про оплату авансового внеску в розмірі 3723 грн.

Дане виконавче провадження відкрито за заявою представника стягувача 01.08.2018 р.

Згідно ч.1 ст.14 Закону України «Про виконавче провадження» учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про виконавче провадження» сторони можуть реалізувати свої права і обов’язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов’язаний вчинити певні дії особисто. Діти та особи, визнані судом недієздатними, реалізують свої права та виконують обов’язки, пов’язані з виконавчим провадженням, відповідно до вимог закону через своїх законних представників.

Представництво юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом чи установчими документами юридичної особи, або через представників юридичної особи.

Представником юридичної особи у виконавчому провадженні може бути особа, яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені такої юридичної особи без довіреності. Повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадженні можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до закону. Представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти така особа. Дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи у виконавчому провадженні можуть міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або у виданій довіреності.

Судом встановлено, що із заявою про відкриття виконавчого провадження звернувся належний представник стягувача, а саме голова Галицької районної адміністрації Львівської міської ради ОСОБА_6

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з ч.1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Галицька районна адміністрація Львівської міської ради звернулась із заявою про відкриття виконавчого провадження до Галицького відділу державної виконавчої служби м.Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

Державний виконавець довів суду, що виконавчий лист №461/1316/15 ц відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», зокрема ст.3 виконавчий лист є виконавчим документом та ст. 26 відповідно до якої заява про прийняття до виконання виконавчого листа подана стягувачем особисто та до заяви про примусове виконання рішення стягувачем додано квитанцію про сплату авансового внеску.

Судом перевірено та встановлено, що державним виконавцем правомірно винесено оскаржувану постанову про відкриття виконавчого провадження від 01.08.2018 р., тобто здійснено заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом України «Про виконавче провадження». У суду відсутні відомості , які б вказували на неправомірність дій державного виконавця в межах виконавчого провадження з приводу виконання виконавчого листа у справі №461/1316/15-ц.

З приводу посилання ОСОБА_1 на те, що «в постанові державного виконавця вказано, що її зобов’язано демонтувати перегородку у коридорі загального користування…в квартирі 4а.. Однак в середині квартири 4а по вул. Ів. Франка, 26 у м. Львові немає ніяких коридорів загального користування» суд враховує наступне. Суд погоджується з наданими державним виконавцем запереченнями з приводу того, що в оскаржуваній постанові чітко зазначено про зобов’язання демонтувати перегородку в коридорі загального користування, а не всередині квартири, в якому мешкає боржник. Рішення суду набрало законної сили, виконавчий лист є логічним та зрозумілим, відтак не потребує роз’яснень. У суду відсутні дані про те, що заявник ОСОБА_1 зверталась до суду із заявою про роз’яснення рішення суду.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з ст. 3 ч. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень», що передбачає порядок розгляду скарг сторін виконавчого провадження, не передбачено випадків звільнення від доведення обставин, на які сторони виконавчого провадження посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. ОСОБА_7 не довела суду правомірності своїх вимог, відтак скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 258, 260, 351-355, 451 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_1, заінтересованих осіб Галицького відділу державної виконавчої служби м.Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області державний виконавець Макаров Юрій Юрійович, Галицька районна адміністрація Львівської міської ради на постанову про відкриття виконавчого провадження - відмовити.

Повний текст ухвали складений 04.12.2018 р.

Ухвала може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя: Радченко В.Є.