Рішення № 78325042, 04.12.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/3063/18

Провадження №2/461/899/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2018 року Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого-судді – Городецької Л.М.,

при секретарі - Думичі Р.М.,

за участю представників

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, Глоби, М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Національна Суспільна Телерадіокомпанія України» в особі філії ПАТ «НСТУ «Львівська регіональна дирекція», за участю третіх осіб т.в.о. менеджера філії Львівської регіональної дирекції ПАТ «НСТУ «Львівська регіональна дирекція» ОСОБА_5, Первинної профспілкової організації філії ПАТ «НСТУ «Львівська регіональна дирекція» про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства «Національна Суспільна Телерадіокомпанія України» в особі філії ПАТ «НСТУ «Львівська регіональна дирекція», за участю третіх осіб т.в.о. менеджера філії Львівської регіональної дирекції ПАТ «НСТУ «Львівська регіональна дирекція» ОСОБА_5, Первинної профспілкової організації філії ПАТ «НСТУ «Львівська регіональна дирекція» про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, мотивуючи свої позовні вимоги наступним.

З 1986 року вона працювала звукорежисером Львівської облтелерадіокомпанії, яка з часом була реформована у філію ПАТ «НСТУ «Львівська регіональна дирекція». З 1 жовтня 2015 року працювала на посаді звукорежисера 1 категорії відділу звукорежисерів. Наказом т.в.о. менеджера філії Львівської регіональної дирекції ПАТ «НСТУ» ОСОБА_5 від 29.032018 року №41-к її було звільнено у зв’язку із зміною в організації виробництва і праці, на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України. Вважає наказ про її звільнення неправомірним, винесеним без відповідної на те правової підстави, а звільнення незаконним та необґрунтованим, з огляду на наступне. У наказі про звільнення відповідач покликається на рішення правління ПАТ «НСТУ» від 21.12.2017 року (протокол №32), яким започатковано процес масового скорочення (в середньому на 45%) працівників філій – відокремлених підрозділів ПАТ «НСТУ». Однак, на її думку, Правлення не мало права приймати рішення про масове скорочення працівників без затвердження ОСОБА_6 ПАТ «НСТУ» єдиної концепції регіонального мовлення.

Техніко-економічие обгрунтування рішення Правління щодо змін в організації виробництва і праці, підписане директором виконавчим Центральної дирекції ПАТ «НСТУ» О.Лієвим, є абсолютно необгрунтованим. Зокрема, в ТЕО взагалі не йдеться про зміни в організації виробництва і праці, а лише про скорочення кількості працівників в середньому на 45 %: з 4403,75 одиниць до 1976 одиниць.

Як одна з основних підстав зазначається недофінансування, яке полягає в невиконанні Правлінням вимог законодавства. У Законі України «Про бюджет України на 2017 рік» вказано, що НСТУ буде дофінансована за підсумками піврічного звіту. З достовірних джерел відомо, що ще у грудні 2017 року такого звіту не було. Немає жодного звіту за звітні періоди 2017 року і у відкритому доступі. І в Законі України «Про бюджет України на 2018 рік» є та ж сама теза: дофінансування ПАТ «НСТУ» буде здійснене за підсумками першого півріччя 2018 року. Також в ТЕО абсолютно відсутні економічні розрахунки чисельності працівників, задіяних у технологічних процесах основного виробництва, а також не вказано, за якими нормативами навантаження на 1 працівника було визначено, що для щоденного виготовлення у кожній філії 3 годин телепередач, 3 годин радіопередач, трансляції 24 год. телевізійного і 3 год радіомовлення достатньо штату у кількості 80-90 осіб.

Відповідно до «ОСОБА_3 визначення штатної чисельності обласної та регіональної державних телерадіокомпаній», схваленої рішенням колегії Держкомтелерадіо від 31 липня 2008 р. № 8/27, для вищезазначених обсягів виробництва у середньостатистичній регіональній філії має працювати 109 працівників, задіяних у телевізійному виробництві (1 год. новин, 1 год. студійних прямоефірних передач, 1 год. постановочних, художніх передач і документалістики) і 36 працівників, задіяних у радіовиробництві ( 1 год. новин, 1,5 год. студішшх прямоефірних передач, 0,5 год. монтажних передач). Усього 145 осіб. У

методиці рекомендоване таке річне навантаження на 1 працівника: 20 годин власного телевізійного виробництва або 50 годин власного радіовиробництва, також застосовані вагові коефіцієнти для виробництва передач різного формату і типу від 0,8 до 3.

Стверджує, що Правління ПАТ «НСТУ» навіть не намагалось розробити запобіжні заходи щодо недопущення звільнення працівників в обсягах, що перевищують 3% від їх загальної чисельності (п. 8.2.3 колективного договору), і не узгоджувало з профспілковими органами своє рішення, викладене у протоколі №32.

Рішенням Правління ПАТ «НСТУ» згідно з протоколом засідання N926 від 20.11.2017 р. (за місяць до появи протоколу №32 про масове скорочення працівників) без будь-якого обгрунтування і без будь-яких пояснень із 8 грудня 2017 року до структури відокремлених підрозділів-філїй додається ще одне творчо-виробниче об'єднання «Бюро телерадіоновин», і штат філій збільшується на 73-78 посадових одиниць. Рішенням Правління ПАТ «НСТУ» згідно з протоколом №31 від 20.12.2017 р. скорочуються 2993 вакантні посади, а вже наступного дня Правління приймає чергове рішення (протокол №32) про введення в дію з 02.04.2018 року нової структури і штатних розписів відокремлених підрозділів філій із зазначенням кількості посад від 74 до 110 одиниць.

В протоколі №32 відсутні такі документи, як структура і штатний розпис, які затверджувались. Таким чином, вищевикладене доводить, що масове скорочення працівників філій ПАТ «НСТУ» до 02.04.2018 року є незаконним, необгрунтованим, а тому відповідно до статті 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілкові організації внесли пропозицію про скасування заходів, пов'язаних з вивільненням працівників до 02.04.2018 року, а саме про визнання недійсними рішень Правління ПАТ «НСТУ» з цих підстав.

Просить суд скасувати наказ т.в.о. менеджера філії Львівської регіональної дирекції ПАТ «НСТУ» ОСОБА_5 від 29.03.2018р. № 41-к, як протиправний; поновити ОСОБА_4 на посаді звукорежисера 1 категорії відділу звукорежисерів у філії ПАТ «НСТУ «Львівська регіональна дирекція» з З квітня 2018 року; стягнути на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 17 травня 2018 року відкрито провадження у справі.

У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги надавши пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представники відповідача заперечили проти задоволення позову з мотивів наведених у відзиві. Додатково надали пояснення про те, що нормами трудового законодавства не передбачено здійснення судом перевірки доцільності скорочення працівників, оскільки власник підприємства або уповноважений ним орган самостійно вирішує питання організаційної структури, чисельності та штатів працівників, ці питання стосуються внутрішньої господарської діяльності окремого суб’єкта господарювання та не є предметом доказування у судових справах.

Представники третіх осіб у судове засідання не з’явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини, оцінивши надані суду докази, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачу направлено персональне письмове попередження від 16 січня 2018 року про наступне вивільнення працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці у ПАТ «НСТУ» з посади звукорежисера першої категорії відділу звукорежисерів (а.с.11).

Наказом т.в.о. менеджера філії Львівської регіональної дирекції ПАТ «НСТУ» ОСОБА_5 від 29.03.2018 року №41-к ОСОБА_4 було звільнено у зв’язку із зміною в організації виробництва і праці, на підставі п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у звязку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Положеннями ст. 42 КЗпП України також передбачено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Частиною другою цієї статті передбачений перелік категорій працівників, яким надається перевага при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації в залишенні на роботі.

Пленум Верховного Суду України у п.19 постанови №9 від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» (зі змінами) роз’яснив, що, розглядаючи трудові спори, пов’язані із звільненням за п.1 ст.40 КЗпП України, суди зобов’язані з’ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу, або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи користувався вивільнений працівник переважним правом на залишенні на роботі та чи був він попереджений за 2 місяці про наступне вивільнення.

Судом встановлено, що у ПАТ «Національна Суспільна Телерадіокомпанія України» мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема скорочення штату та чисельності працівників.

Відповідачем здійснено усі необхідні заходи для дотримання процедури проведення змін в організації виробництва і праці у ПАТ «НСТУ», зокрема, проведено спільні консультації з профспілковими організаціями, що діють в ПАТ «НСТУ», за результатом яких було розроблено та схвалено відповідний комплекс заходів щодо пом’якшення умов скорочення штату та чисельності працівників при реформуванні ПАТ «НСТУ»; до державної служби зайнятості було направлено листа №02-18/15 щодо проведення у ПАТ «НСТУ» змін в організації виробництва і праці; у центральній дирекції та структурних підрозділах створено відповідні комісії з визначення переважного права на залишення на роботі працівників, що підлягають переведенню, звільненню та попередженню про майбутнє звільнення з роботи.

Таким чином, будь-яких переконливих і безспірних доказів на підтвердження обставин, з якими як з юридичним фактом пов’язувались матеріально-правові вимоги, позивачем не надано, не містять їх і матеріали справи, а обставини, на які позивачка посилалася, не є достатніми для висновку про наявність цивільно-правових підстав для визнання звільнення незаконним та поновлення її на роботі.

Оскільки судом не встановлено порушень законодавства при звільненні позивачки з роботи, не підлягають задоволенню і похідні вимоги щодо скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Інші доводи позивача цих висновків не спростовують.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд відносить судові витрати по даній справі за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 5, 10, 13, 259, 263-265 ЦПК України, ст.40, 43, 49-2, 233, 235 КЗпП України, суд,

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Національна Суспільна Телерадіокомпанія України» в особі філії ПАТ «НСТУ «Львівська регіональна дирекція», за участю третіх осіб т.в.о. менеджера філії Львівської регіональної дирекції ПАТ «НСТУ «Львівська регіональна дирекція» ОСОБА_5, Первинної профспілкової організації філії ПАТ «НСТУ «Львівська регіональна дирекція» про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено 05 грудня 2018 року.

Суддя Л.М.Городецька