Ухвала суду № 78324067, 05.12.2018, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/19982/18

Провадження № 1-кс/344/9798/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2018 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Домбровська Г. В., з участю секретаря Прокопів С.Р., прокурора Храбатин О.А., слідчого Дяків Б.Є., підозрюваногоГодовського М.П., захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12018090010003752 від 15.10.2018,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, в обґрунтування якого покликався на те, що ОСОБА_2, раніше неодноразово судимим, повторно вчинено нові корисливі злочини. Зокрема, 11.10.2018 року, ОСОБА_2, з метою особистого збагачення проник в підвальне приміщення будинку № 4, що по вул. Грюнвальдській в м. Івано-Франківську, звідки таємно викрав спортивний велосипед марки «Avanti Conyon», білого кольору, який належить потерпілому ОСОБА_3, вартість якого відповідно до висновку експерта №4.3-533/18 від 02.11.2018 становить 6150,00 грн. Окрім цього, ОСОБА_2, 12.10.2018 року, близько 15:00 год., діючи умисно та повторно, проник до підвального приміщення м. Івано-Франківськ по вул. Грюнвальдській, 4, звідки таємно викрав спортивний велосипед марки «Formula Electra Am», білого кольору, який належить потерпілому ОСОБА_3, вартість якого відповідно до висновку експерта №4.3-533/18 від 02.11.2018 становить 3667,20 грн. Після вчинення крадіжок ОСОБА_2, із викраденим майном, покинув місце вчинення злочину та в подальшому розпорядився на власний розсуд.

09.11.2018 року ОСОБА_2 в порядку ст. ст. 277-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_2 (ч. 3 ст. 185 КК України), у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до шести років.

Зі змісту клопотання випливає, що обґрунтованість підозри, пред’явленої ОСОБА_2, підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме даними, які містяться у протоколах: огляду місця події 15.10.1018; допиту потерпілого ОСОБА_4; допиту свідка ОСОБА_5; огляду відеозапису від 22.10.2018; у висновку експерта: № 1.2-885/18 від 31.10.2018 та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Обґрунтовуючи наявність ризиків, слідчий покликається на можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років та усвідомлює про можливу неминучість покарання за вчинення вказаного злочину, та який неодноразово не з’являвся за викликом слідчого Івано-Франківського ВП, що підтверджується отриманими повістками про виклик до слідчого Івано-Франківського ВП для проведення слідчих дій; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_2 в минулому вже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів та на цей час підозрюється у вчинення нового умисного злочину, офіційно не працює, джерело доходів невідоме, на шлях виправлення не став, на теперішній час перебуває під адміністративним наглядом, що свідчить про можливість вчинення ним у майбутньому нових злочинів з метою незаконного збагачення.

Прокурор в судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав та просив його задовольнити, з підстав, викладених в ньому, а також просив визначити альтернативний захід у вигляді застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні проти клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечила, оскільки вважає наведені прокурором ризики не доведеними, просила врахувати характеризуючі особу підозрюваного дані, міцність його соціальних зв’язків, майновий стан, наявність постійного місця проживання та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

09 листопада 2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об’єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже, враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження (частковим визнанням вини самим підозрюваним, даними, які містяться у протоколах: огляду місця події 15.10.1018; допиту потерпілого ОСОБА_4; допиту свідка ОСОБА_5; огляду відеозапису від 22.10.2018; у висновку експерта: № 1.2-885/18 від 31.10.2018 та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності), а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження (не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення), а лише зобов’язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, – то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні достатні підстави для висновку про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2, злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

При цьому доводи захисника підозрюваного фактично зводяться до оцінки зібраних органом досудового розслідування доказів на предмет доведеності вини ОСОБА_2

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та потерпілого; вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжувати вчинення інкримінованих на даному етапі йому дій.

При вирішенні даного клопотання слідчий суддя враховує той факт, що підозрюваний не працює, раніше неодноразово судимий: 17.10.2014 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт; 08.02.2016 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 389 КК України до покарання у виді арешту на строк 4 місяці та 10 днів; 28.09.2016 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік та 9 місяців, в нього відсутні стійкі соціальні зв’язки, оскільки доказів на підтвердження факту наявності в підозрюваного дружини чи неповнолітніх дітей слідчому судді не надано.

В той же час, обставини, які зазначені підозрюваним та його захисником, не можуть бути підставою для відмови в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, оскільки дані обставини не виключають наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Крім того, враховуючи конкретні обставини в даному кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про те, що на даному етапі недостатнім є застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, та обґрунтованим в судовому засіданні.

Зокрема, неможливість застосування до підозрюваного більш м’якого запобіжного заходу (зокрема, домашнього арешту або іншого заходу) обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий, в тому числі, за корисливі злочини, а тому факт вчинення ним інкримінованих йому в рамках даного кримінального провадження дій (що ним частково визнається) свідчить про те, що вказана особа не стає на шлях виправлення і продовжує вчиняти протиправні дії.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Частиною 4 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному, його соціальний та майновий стан, відстуність працевлаштування та постійного доходу, встановлені в ході розгляду даного клопотання ризики, зважаючи на нормативну вимогу ч.4 ст. 182 КПК України щодо пропорційності розміру застави обов’язку підозрюваного виконувати покладені на нього обов’язки, а також помірності для нього такого розміру, вважаю за необхідне визначити щодо підозрюваного ОСОБА_2 заставу в межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі – 35 240 (тридцять п’ять тисяч двісті сорок) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, слідчий суддя відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов'язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м’якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави – в межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі – 35 240 (тридцять п’ять тисяч двісті сорок) гривень з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов’язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання, і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк тридцять шість днів – до 08 січня 2019 року включно.

Взяти підозрюваного ОСОБА_2 під варту в залі суду, а тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Розмір застави визначити в межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі – 35 240 (тридцять п’ять тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 наступні обов'язки:

1) прибувати до визначеної службової особи – слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками;

5) не відвідувати бари, кафе, ресторани та інші місця, в яких продаються спиртні напої;

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури ОСОБА_6

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали суду складено та підписано 05.12.2018 року.

Слідчий суддя Г.В. Домбровська