Рішення № 78323012, 29.11.2018, Михайлівський районний суд Запорізької області

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/1014/18

Провадження № 2/321/460/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.11.2018 смт. Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кравченко Н.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Цаплі Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В:

16.08.2018 року ОСОБА_1 звернувся о суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» про відшкодування шкоди. Позовні вимоги мотивовані тим, 24 жовтня 2014 року, приблизно о 18 годині 20 хвилин на 360 км. автодороги Харків - Сімферополь відбулась дорожньо-транспортна пригода. Зазначена ДТП відбулось за участю водія ОСОБА_2, який здійснюючи рух на автомобілі ЗАЗ-ДЕУ, реєстраційний номер НОМЕР_1, скоїв наїзд на нього, як пішохода. В результаті ДТП ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження і проходив лікування, його витрати на лікування склали 13911,69 грн., а також йому була спричинена шкода, пов’язана з тимчасовою втратою працездатності в розмірі 1218 грн. Станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2, була застрахована у відповідача відповідно до договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ №3429299. Враховуючи його право на страхове відшкодування за рахунок відповідача, позивач просив стягнути на його користь у відшкодування шкоди 15129, 69 коп.

В судове засідання позивач та його представник не з’явилися, але представник позивача надав суду заяву з клопотанням про розгляд справи за їх відсутності, просить задовольнити позовні вимоги на підставах, викладених у позові.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомлені.

9 листопада 2018 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, зокрема, через не повідомлення страхувальника про страховий випадок, що у відповідності до ст. 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є підставою для відмови у здійснення страхового відшкодування. Окрім того, на думку представника відповідача, позивачем не було надано належних доказів на підтвердження витрат на лікування, а розмір страхового відшкодування є значно завищеним.(а.с.68-74).

26 листопада 2018 року від представника позивача ОСОБА_4 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що несвоєчасне повідомлення страховика про настання страхового випадку саме по собі не може бути підставою для відмови від виплати страхового відшкодування, це мало б місце лише у випадку відсутності у страховика можливості дізнатися, що ця подія є страховим випадком. Також представник позивача зазначив, що ним до позовної заяви були долучені оригінали фінансових документів щодо витрат на лікування, тому посилання представника відповідача у відзиву на нібито відсутність належних доказів, є неприйнятними.

Третя особа - ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, з урахуванням відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги первісного і зустрічного позовів, а також заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Так, судом було встановлено, що 24 жовтня 2014 року, приблизно о 18 годині 20 хвилин на 360 км. автодороги Харків - Сімферополь відбулась дорожньо-транспортна пригода. Зазначена ДТП відбулось за участю водія ОСОБА_2, який здійснюючи рух на автомобілі ЗАЗ-ДЕУ, реєстраційний номер НОМЕР_1, скоїв наїзд на ОСОБА_1 згідно матеріалів кримінального провадження № 12014080290000551 за фактом ДТП на 360 км а/д Харків-Сімферополь, закрите на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КРК України 30.04.2015 року.

В результаті ДТП ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження і проходив лікування, його витрати на лікування склали 13911,69 грн., що підтверджується відповідними медичним документами і касовими чеками (а.с. 18-28).

Окрім того, ОСОБА_1 була спричинена шкода, пов’язана з тимчасовою втратою працездатності, яку він оцінює в 1218 грн.

Станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність водіяОСОБА_2, була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Українська охоронно-страхова компанія», відповідно до договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ №3429299.

Статтею 1187 Цивільного кодексу України закріплено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

У відповідності до п. 4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" № 4 від 01 березня 2013 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Згідно п. 27.4. ст. 27 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику (МТСБУ) документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Як вбачається з постанови про закриття кримінального провадження від 30 квітня 2015 року (а.с. 12-13), при судово-токсикологічній експертизі крові з трупа ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, виявлено етиловий спирт в кількості – 2,23%о (проміле), проведеним досудовим розслідуванням було встановлено, що у діях водія зайцева О.М. маються невідповідності вимогам ПДР, однак з технічної точки зору, його дії не знаходяться в причинному зв’язку з подією даної ДПТ, крім того останній не мав технічної можливості запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_1, отже в діях ОСОБА_2 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, тому дане кримінальну провадження було закрите.

Оскільки шкода ОСОБА_1 було завдано ОСОБА_2 внаслідок непереборної сили, і такий не мав можливості її уникнення, ОСОБА_2не відповідає за завдану шкоду останньому.

Так як вимоги до страхової компанії про відшкодування шкоди на пряму залежать від відповідальність застрахованої особи, в даному випадку з врахуванням наявності непереборної сили завдання шкоди ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1, позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» про відшкодування шкоди є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. ст. 12, 13, 76, 78, 81, 258, 259 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» , Код ЄДРПОУ 23734213, місцезнаходження: м. Київ, вул. Борщагівська, 145, третя особа , яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про відшкодування шкоди – відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Михайлівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Михайлівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_7