Постанова № 783226, 21.05.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 211

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.05.2007

Справа №2-8/5056-2007А

Суддя Господарського суду АР Крим Чумаченко С.А. за участю секретаря судового засідання Яриловой О.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу: За позовом – В.о. прокурора м. Ялти в інтересах держави в особі Сімеїзської селищної ради, смт. Сімеїз

До відповідачів – 1) Виконавчого комітету Сімеїзської селищної Ради; 2) ВАТ «Криворізський залізорудний комбінат»; 3) КП БТІ м. Ялти

Про визнання нечинним рішення та недійсним свідоцтва.

Головуючий суддя Чумаченко С.А.

Секретар Ярилова О.С.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Савопуло Б. М. пред-к за дов. №02-14/1 від 09.01.2007 року.

Від відповідача – 1) не з’явився; 2) Пата С.П., пре-к за дов. №53-02/50 від 05.01.2007 року, Колесніченко І.В., пред-к за дов. №53-02/344 від 06.03.2007 року; 3) не з’явився.

Сутність спору: позивач, В.о. прокурора м. Ялти в інтересах держави в особі Сімеїзської селищної ради звернувся до Господарського Суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до відповідачів Виконавчого комітету Сімеїзської селищної Ради, ВАТ «Криворізський залізорудний комбінат», КП БТІ м. Ялти, просить: - визнати нечинним та скасувати рішення виконкому Сімеїзської селищної Ради №340 від 19.10.2004 року «Про оформлення права власності на будинок №11 по Парковому шосе, смт. Паркове м. Ялти»; - визнати недійсним свідоцтва про право власності на житловий будинок №11 по Парковому шосе смт. Паркове, м. Ялти від 20.10.2004 року серії САА №135209, видане ВАТ «Криворізський залізорудний комбінат»; - зобов’язати ВАТ «Криворізський залізорудний комбінат» передати Сімеїзській селищній Раді житловий будинок №11 по Парковому шосе, смт. Паркове м. Ялти протягом місяця з моменту набрання чинності судовим рішенням; - у випадку непроведення вказаної передачі протягом місяця – зобов’язати КП БТІ м. Ялти зареєструвати право власності на вказаний будинок за Сімеїзською селищною Радою.

Представник відповідача, ВАТ «Криворізський залізорудний комбінат» представив відзив по справі відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача, КП БТІ м. Ялти, представив заперечення по справі згідно до яких просить відмовити в позові та розглянути справу без участі їхнього представника.

Справа слуханням відкладалась, в порядку ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, заслухав представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

31.12.1999 року Наказом №347 Державної акціонерної компанії «Укррудпром» «Про заходи щодо створення Дочірнього підприємства «Криворізький державний залізорудний комбінат» наказано створити Дочірнє підприємство «Криворізький державний залізорудний комбінат» на базі майна Криворізького державного залізорудного комбінату, переданого до статутного фонду компанії при її створенні. Також затверджено статут дочірнього підприємства, та визначено, що з моменту державної реєстрації дочірнього підприємства воно є правонаступником всіх майнових та немайнових прав та обов’язків відповідного реорганізованого державного підприємства, на базі майна якого воно створюється.

25.01.2000 року між Дочірнім підприємством «Криворізький державний залізорудний комбінат» та Головою правління Державної акціонерної компанії «Укррудпром» складений акт №2 про передання Державною акціонерною компанією «Укррудпром» Дочірньому підприємствоу «Криворізький державний залізорудний комбінат» активи за станом на 01.01.2000 рік.

19.02.2001 року наказом №245 Фонду державного майна України «Про реогранізацію Дочірнього підприємства «Криворізький державний залізорудний комбінат» наказано здійснити реорганізацію Дочірнього підприємства «Криворізький державний залізорудний комбінат» шляхом перетворення у ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат».

30.07.2001 року Наказом №290 «Про заходи щодо створення ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» наказано створити ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» - товариство, затвердити статут Товариства, а також визначено, що з моменту державної реєстрації товариства: до нього переходять активи і пасиви Дочірнього підприємства «Криворізький державний залізорудний комбінат», що реорганізується. Також визначено, що товариство стає правонаступником всіх майнових та немайнових прав і обов’язків Дочірнього підприємства «Криворізький державний залізорудний комбінат», що реорганізується.

30.07.2001 року Виконавчим комітетом Криворізької міської Ради зареєстровано юридичну особу ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат», про що видано свідоцтво про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи, та зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за №04052169Ю0050359.

Згідно довідки №7077 про включення до єдиного державного реєстру підприємства та організацій України виданої Дніпропетровським обласним управлінням статистики 02.08.2001 року визначено, що юридична особа ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» зареєстровано у формі колективної власності.

02.07.2004 року Наказом №1327 Фонду державного майна України «Про затвердження плану розміщення акцій ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» наказано затвердити план розміщення акцій ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» згідно з додатком.

Згідно до плану розміщення акцій (підприємства групи В) ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» зазначено, що ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» створений шляхом перетворення державного підприємства.

15.07.2004 року Наказом №10-КПА Фонду Державного Майна України «Про продаж акцій ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» наказано створити комісію з продажу акцій ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат».

19.10.2004 року Рішенням №340 Виконавчого комітету Сімеїзської селищної Ради «Про оформлення права власності на жилий дім пансіонату «Криворізький залізорудний комбінат» по Парковому шосе, 11 в смт. Паркове та видачі свідоцтва про право власності» вирішено оформити право власності на жилий дім пансіонату «Криворізький горняк» по Парковому шосе, 11 в смт. Паркове, загальною площею 710,8кв.м., в тому числі, жилої – 257,0кв.м., за ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» та видати свідоцтво про право власності.

Згідно Витягу з реєстру права власності на нерухоме майно Комунального підприємства Ялтинське бюро технічної інвентаризації підтверджується, що житловий будинок пансіонату «Криворізький залізорудний комбінат», за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Паркове, шосе Паркове, буд. 11, зареєстроване на праві приватної власності у частці 1/1 за ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат».

Суд вважає позовні вимоги необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню за наступними підставами.

При обґрунтуванні позовних вимог, позивач посилається на ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» згідно якої передбачено, що в разі банкрутства підприємств, зміни форми власності або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (у тому числі гуртожитки) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

Однак, згідно з преамбулою Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» він визначає правові основи приватизації житла, що знаходиться в державній власності, його подальшого використання і утримання.

Згідно до ч.2 ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Тобто, передача у комунальну власність житлових будинків повинна відбуватись виключно за умовами їх належності до державної власності. При цьому підприємство, на балансі якого обліковується житловий будинок, повинне бути державним та здійснювати володіння лише на праві господарського відання чи корпоративного управління.

Суд, враховуючи вищевикладене, зазначає, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2000 року №1851 «Про заходи щодо підвищення ефективності управління корпоративними правами держави в Державній акціонерній компанії «Укррудпром», Державним комітетом промислової політики України за №66 від 19.02.2001 року та Фондом Державного майна України за №245 від 19.02.2001 року були видані накази. На виконання даних актів наказом ДАК «Укррудпром» від 30.07.2001 року №290 Державною акціонерною компанією «Укррудпром» було створено ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат». Даним наказом встановлено, що до ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» перейшли всі активи і пасиви Дочірнього підприємства «Криворізький державний залізорудний комбінат». В тому числі до Статутного фонду ВАТ «Криворізький залізорудний комбінат» було включено житловий будинок №11 по вул. Паркове шосе, смт. Паркове м. Ялта, який в минулому входив до статутного фонду Дочірнього Підприємства «Криворізький залізорудний комбінат».

Факт входження до статутного фонду житлового будинку №11 по вул. Паркове шосе, смт. Паркове м. Ялта підтверджується актом приймання – передачі №2 від 25.01.2000 року складеним ДАК «Укррудпром» та ДП «Криворізький державний залізорудний комбінат».

Отже твердження позивача щодо того, що зміна форми власності відповідача з державної в приватну відбулася лише після продажу пакету акцій ВАТ у розмірі 93,07%, який належав державі, не знаходить свого підтвердження.

Таким чином, житловий будинок №11 по вул. Паркове шосе, смт. Паркове м. Ялта перебуває у статутному фонді ВАТ «Криворізький державний залізорудний комбінат», яке не є державним підприємством у зв’язку з чим було прийняте Рішення №340 Виконавчого комітету Сімеїзської селищної Ради «Про оформлення права власності на жилий дім пансіонату «Криворізький залізорудний комбінат» від 19.10.2004 року.

Тобто право власності на вищевказаний жилий будинок перейшло до ВАТ «Криворізський залізорудний комбінат». Також суд зазначає, що на момент оспорювання Рішення №340 Виконавчого комітету Сімеїзської селищної Ради «Про оформлення права власності на жилий дім пансіонату «Криворізький залізорудний комбінат» від 19.10.2004 року статутні документи ніким не скасовані.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що підстави для визнання нечинним та скасування оспорюваного рішення, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житловий будинок №11 по Парковому шосе смт. Паркове, м. Ялти від 20.10.2004 року Серії САА №135209, та зобов’язання КП БТІ м. Ялти зареєструвати право власності на вказаний будинок за Сімеїзською селищної радою відсутні.

Крім цього, відповідно до ст. 50 Кодексу Адміністративного Судочинства України, відповідачем в адміністративній справі є суб’єкт владних повноважень, тобто орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Позивачем у даній справі заявлені позовні вимоги до ВАТ «Криворізський залізорудний комбінат» щодо передання Сімеїзській селищній Раді житлового будинку №11 по Парковому шосе, смт. Паркове м. Ялти протягом місяця з моменту набрання чинності судовим рішенням.

Однак ВАТ «Криворізський залізорудний комбінат» не може бути відповідачем по даній справі на підставі того, що даний суб’єкт не є органом публічної влади, не володіє владними повноваженнями і не має компетенції щодо прийняття обов’язкових рішень, розпорядчих актів чи здійснення інших дій, які можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства.

Тобто, ВАТ «Криворізський залізорудний комбінат» не може бути відповідачем по адміністративній справ, а тому позовна вимога зобов’язати комбінат передати Симеїзській селищній Раді житловий будинок №11 по Парковому шосе в смт. Паркове м. Ялта необґрунтована, не відповідає суті адміністративного судочинства, та підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 157 Кодексу Адміністративного Судочинства України, згідно з якою, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Проте суд зазначає, що позивач має право звернутися з позовною заявою щодо зобов’язання ВАТ «Криворізський залізорудний комбінат» передати Сімеїзській селищній Раді житловий будинок №11 по Парковому шосе, смт. Паркове м. Ялти в порядку Господарського Процесуального Кодексу України.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема шляхом визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ч. ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так за загальним правилом, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 99 Кодексу Адміністративного Судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Судом встановлено, що Рішення №340 Виконавчого комітету Сімеїзської селищної Ради «Про оформлення права власності на жилий дім пансіонату «Криворізький залізорудний комбінат» по Парковому шосе, 11 в смт. Паркове та видачі свідоцтва про право власності» прийняте 19.10.2004 року, свідоцтво про право власності на даний об’єкт нерухомого майна серії САА №135209 видане Виконавчим комітетом Сімеїзської селищної Ради 20.10.2004 року, однак позов про визнання таких актів нечинними подано лише 20.03.2007 року, за таких обставин пропущений строк позовної давності.

Відповідно до ч.1 ст. 100 Кодексу Адміністративного Судочинства України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

В судовому засіданні 21.05.2007 року оголошена вступна та резолютивна частині постанови.

Повний текст постанови підписано 11.06.2007 року.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 158, 159, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Провадження по справі, в частині позовних вимог до ВАТ «Криворізський залізорудний комбінат» щодо зобов’язання ВАТ «Криворізський залізорудний комбінат» передати Сімеїзській селищній Раді житловий будинок №11 по Парковому шосе, смт. Паркове м. Ялти закрити.

2. В задоволенні позову, щодо визнання нечинним та скасування рішення виконкому Сімеїзської селищної Ради №340 від 19.10.2004 року «Про оформлення права власності на будинок №11 по Парковому шосе, смт. Паркове м. Ялти», визнання недійсним свідоцтва про право власності на житловий будинок №11 по Парковому шосе смт. Паркове, м. Ялти від 20.10.2004 року серії САА №135209, видане ВАТ «Криворізський залізорудний комбінат», зобов’язання КП БТІ м. Ялти зареєструвати право власності на вказаний будинок за Сімеїзською селищною Радою відмовити.

Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Чумаченко С.А.