Ухвала суду № 78322382, 26.11.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/29388/18

Провадження №1-кс/127/15359/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді Михайленка А.В.,

при секретарі Бахур В.В.,

за участю:

власника майна ОСОБА_1,

слідчого Йолкіна В.Ю.,

розглянувши у судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту грошових коштів, накладених ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 30.05.2018 у справі № 127/11434/18, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням про скасування арешту грошових коштів.

Клопотання мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області у справі від 30.05.2018 у справі № 127/11434/18, було задоволено клопотання слідчого про арешт тимчасово вилученого майна, а саме грошових коштів в сумі 1001 долар США купюрами номіналом по 100 доларів та купюра номіналом 1 долар США; грошові кошти в сумі 1300 доларів США купюрами по 100 доларів США та 50 Євро однією купюрою.

ОСОБА_1 вважає, що арешт підлягає скасуванню, оскільки всі необхідні слідчі дії були проведені, а тому необхідність у їх арешті відпала. На підставі викладеного просить клопотання задовольнити та скасувати арешт грошових коштів.

ОСОБА_1 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.

Слідчий Йолкін В.Ю. в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, оскільки грошові кошти являються речовими доказами, так як є предметами кримінального правопорушення.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Слідчим Лівобережного ВП ВВП ГУНП у Вінницькій області Йолкіним В.Ю. проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018020020001915 від 12.05.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Ухвали слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 30.05.2018 у справі № 127/11434/18 клопотання слідчого Діхтяренко Ю.В. було задоволено та накладено арешт на майно, яке вилучене під час огляду місця події 12.05.2018, у ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та у ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме: грошові кошти в сумі 1001 долар США купюрами номіналом по 100 доларів (КС32353876А, НІ 51050368А, KF 6610655C, KF66910654C, LE82473101E, LG 83254035 D, LF42436976 K, KF 33977332C, KB 77556409 G, LB06319448 E) та купюра номіналом 1 долар США (E 55882629 D); грошові кошти в сумі 1300 доларів США купюрами по 100 доларів США (КВ 72537372 Е, КВ 75098690 В, АНВ 13165201 F, KL 96073129 C, KF 93901624 A, KB 77556410 G, HA 19565580 B, LE 82473106E, LK 98658103C, LM82473127 E, LF 56003684K, KB 46240933 F, KB 46240929 F) та 50 Євро однією купюрою (S 73482442594), шляхом заборони їх використання іншими особами, окрім як для цілей кримінального провадження.

Згідно ухвали слідчого судді про накладення арешту від 30.05.2018 року накладення арешту на вказане майно зумовлено тим, що майно, яке було вилучене під час огляду є предметом кримінального правопорушення, може бути використане як доказ під час досудового розслідування кримінального провадження, з метою з'ясування дійсних обставин події кримінального правопорушення, а також з метою унеможливлення подальшого відчуження вказаного майна на час досудового розслідування та забезпечення схоронності даного майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Згідно ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що ухвала про арешт майна суперечить вищезазначеним вимогам КПК України та безпосередньо п.п. 1-3 ч. 3 ст. 132 КПК України.

Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Так, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.), ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним.

Крім того, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий і надмірний тягар для особи.

Однак, у даному випадку слідчим суддею не встановлено обставин, які б свідчили про те, що арешт накладено з порушенням вимог діючого законодавства, загальних принципів міжнародного права, тобто було дотримано принципу «законності» і він не був свавільним, саме втручання є пропорційним, адже відповідає тяжкості правопорушення.

Обставин передбачених ст. 174 КПК України, які б слугувати умовою для скасування арешту майна повністю чи частково не встановлено, оскільки досудове розслідування не завершене та проводяться слідчі та процесуальні дії спрямовані на встановлення обставин кримінального правопорушення.

За таких умов, слідчий суддя вважає за необхідне у задоволені клопотання відмовити, як такому, що є сумнівним за своєю суттю, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України), адже, у даному випадку, існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 174, 309, 370, 372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

В задоволені клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту грошових коштів, накладених ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 30.05.2018 у справі № 127/11434/18 - відмовити.

Ухвала слідчого судді не підлягає апеляційному оскарженню.

Слідчий суддя