Ухвала суду № 78322243, 04.12.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/27844/15-к

Провадження №1-р/127/64/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Бернади Є.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченка О.В.,

прокурора Коцаги О.С.,

захисника – адвоката ОСОБА_1,

засудженого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання в.о. начальника державної установи «Стрижавська ВК № 81» ОСОБА_3 про роз’яснення судового рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання в.о. начальника державної установи «Стрижавська ВК № 81» ОСОБА_3 про роз’яснення судового рішення.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_2 відбуває покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 19.05.2017 р., згідно з яким його засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, відповідно до ст. 71 КК України ОСОБА_2 частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Апеляційного суду Вінницької області від 19.04.2016 р. та призначено остаточне покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув’язнення з 10.02.2016 р. по 17.10.2017 р. з розрахунку 1 день попереднього ув’язнення за 2 дні позбавлення волі.

Але при виконанні вироку виникли сумніви та протиріччя в частині зарахування заліку, а саме: засуджений наполягає на зарахуванні йому строку заліку за правилами ч. 5 ст. 72 КК України за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 21.01.2016 р.

Прокурор вважає, що підстави для задоволення клопотання відсутні. Зокрема, згідно з вироком, за яким ОСОБА_2 відбуває покарання, йому призначене остаточне покарання за правилами ст. 71 КК України, тобто шляхом приєднання до покарання невідбутої частини покарання за попереднім вироком. За правилами ч. 5 ст. 72 КК України зарахуванню підлягає лише строк попереднього ув’язнення у кримінальному провадженні, в якому ухвалено відповідний вирок.

ОСОБА_2, його захисник клопотання підтримали та просили його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали особової справи, суд приходить до наступного висновку.

З матеріалів особової справи вбачається, що ОСОБА_4 був затриманий 28.09.2015 р. у кримінальному провадженні № 12015020010006498 і 30.09.2015 р. слідчим суддею стосовно нього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

21.01.2016 р. Вінницьким міським судом Вінницької області за результатами розгляду даного кримінального провадження ухвалено вирок, відповідно до якого ОСОБА_2 засуджений за ч. 1 ст. 187 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, згідно з ч. 1 ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

19.04.2016 р. Апеляційним судом Вінницької області ухвалено вирок, відповідно до якого ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 187 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зараховано строк попереднього ув’язнення з розрахунку 1 день попереднього ув’язнення за 2 дні позбавлення волі за період з 29.09.2015 р. по 21.01.2015 р.

Згідно з ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.04.2017 р. вирок Апеляційного суду Вінницької області від 19.04.2016 р. залишено без змін.

20.02.2018 р. Апеляційним судом Вінницької області постановлено ухвалу про виправлення описки у вироку від 19.04.2016 р. і зазначено, що ОСОБА_2 за правилами ч. 5 ст. 72 КК України зараховано строк перебування під вартою за період з 29.09.2015 р. по 21.01.2016 р.

Таким чином, за вироком Апеляційного суду Вінницької області від 19.04.2016 р. (ухвалений за результатами апеляційного перегляду вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 21.01.2016 р.) ОСОБА_2 зараховано строк перебування під вартою з 29.09.2015 р. по 21.01.2016 р. за правилами, передбаченими ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції закону № 838-VIII) з розрахунку 1 день попереднього ув’язнення за 2 дні позбавлення волі.

З матеріалів особової справи також вбачається, що 10.02.2016 р. ОСОБА_2 був затриманий у кримінальному провадженні № 12016020010000956 і 12.02.2016 р. слідчим суддею йому застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

19.05.2017 р. Вінницьким міським судом Вінницької області ухвалено вирок, відповідно до якого ОСОБА_2 засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі, згідно зі ст. 71 КК України ОСОБА_2 шляхом часткового складання призначеного покарання та покарання за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 21.01.2016 р. остаточно призначене покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_2 зараховано строк перебування під вартою з моменту затримання, тобто з 10.02.2016 р. по день набрання вироком законної сили з розрахунку 1 день попереднього ув’язнення за 2 дні позбавлення волі.

Вирок суду від 19.05.2017 р. набув законної сили на підставі ухвали Апеляційного суду Вінницької області від 17.10.2017 р.

Таким чином, за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 19.05.2017 р. ОСОБА_2 зараховано строк перебування під вартою з 10.02.2016 р. по 17.10.2017 р. за правилами, передбаченими ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції закону № 838-VIII) з розрахунку 1 день попереднього ув’язнення за 2 дні позбавлення волі.

Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції закону № 838-VIII) зарахування судом строку попереднього ув’язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув’язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про попереднє ув’язнення» попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Таким чином, приписи зазначених правових норм дають можливість прийти до висновку, що правила, передбачені ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції закону № 838-VIII) застосовуються у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув’язнення.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 71 КК України у разі, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Застережень, подібних до тих, що містяться у ч. 4 ст. 70 КК України щодо того, що у разі призначення покарання за сукупністю злочинів в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу, норма ст. 71 КК України не містить.

Отже, як вбачається з матеріалів особової справи, ОСОБА_2 відбуває покарання за двома вироками, ухваленими за результатами двох кримінальних проваджень, а саме: кримінального провадження № 12015020010006498 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, та № 12016020010000956 – передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. Також з матеріалів особової справи вбачаєтсья, що до обвинуваченого у зазначених кримінальних провадженнях двічі було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а саме: з 29.09.2015 р. по 21.01.2016 р. у кримінальному провадженні № 12015020010006498 та з 10.02.2016 р. по 17.10.2017 р. у кримінальному провадженні № 12016020010000956.

З матеріалів особової справи також випливає, що остаточне покарання ОСОБА_2 було призначене за правилами ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового складання покарання за вироком від 19.05.2017 р. та невідбутої частини покарання за вироком від 21.01.2016 р.

Таким чином, суд враховує ту обставину, що при призначенні ОСОБА_2 остаточного покарання згідно з приписами ч. 1 ст. 71 КК України судом застосовано принцип часткового складання покарань, у вироку від 19.05.2017 р. застереження по необхідність зарахування до строку відбутого покарання час перебування під вартою з 29.09.2015 р. по 21.01.2016 р. відсутні. Отже, суд приходить до переконання, що ОСОБА_2 за правилами ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції закону № 838-VIII) підлягає зарахуванню строк його перебування під вартою з 10.02.2016 р. по 17.10.2017 р. Тобто у кримінальному провадженні № 12016020010000956 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за результатами розгляду якого і ухвалено вирок від 19.05.2017 р.

Керуючись ст. 371, 539 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Роз’яснити, що за вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 19.05.2017 р. ОСОБА_2 за правилами ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції закону № 838-VIII) підлягає зарахуванню строк його перебування під вартою з 10.02.2016 р. по 17.10.2017 р.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженим – в той же строк з дня отримання копії ухвали суду.

Суддя: