Рішення № 78321440, 04.12.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/567/18-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської Ради, третя особа третя особа ОСОБА_3 про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 (далі - позивач) просить суд: - скасувати пункт 43 рішення Чернівецької міської ради № 1216 від 16.04.2018 року "Про розгляд звернень фізичних осіб щодо передачі безоплатно у власність земельних ділянок, надання дозволів на складання та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, визнання їх такими, що втратили чинність, та внесення змін до окремих пунктів рішень з цих питань" про надання дозволу ОСОБА_3 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, у власність орієнтовною площею 0,0366 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) код 02.01.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_1. За вказаним номером 24, знаходиться спільне будинковолодіння, яке належить до спільної часткової власності в частині її та ОСОБА_3 16.04.2018 року Чернівецька міська рада прийняла рішення № 1216 "Про розгляд звернень фізичних осіб щодо передачі безоплатно у власність земельних ділянок, надання дозволів на складання та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, визнання їх такими, що втратили чинність, та внесення змін до окремих пунктів рішень з цих питань" пунктом 43 якого ОСОБА_3, який проживає за адресою АДРЕСА_1, надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 у власність орієнтовною площею 0,036 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) код 02.01. Вважає це рішення протиправним, яке прийнято з порушенням вимог законів України, а тому підлягає скасуванню як незаконне, оскільки ОСОБА_1, як співвласник будинковолодіння АДРЕСА_1, була позбавлена другим співвласником можливості реалізувати своє право на приватизацію земельної для обслуговування будинку.

22.08.2018 року до суду надійшов відзив Чернівецької міської ради, відповідно до якого відповідач зазначив, що з огляду на те, що ОСОБА_3 у відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 118 Земельного кодексу України надано технічні матеріали та документи, що підтверджують розмір земельної ділянки, підстав для відмови у задоволені його заяви не було, а тому пункт 43 рішення Чернівецької міської ради № 1216 від 16.04.2018 року "Про розгляд звернень фізичних осіб щодо передачі безоплатно у власність земельних ділянок, надання дозволів на складання та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, визнання їх такими, що втратили чинність, та внесення змін до окремих пунктів рішень з цих питань" є правомірним, прийняття у відповідності до закону (т. 1 а. с. 197-198).

Ухвалою суду від 16.07.2018 року залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3.

З урахуванням заявлених вимог та заперечень, пояснень представників сторін, судом з метою з'ясування обставин справи було зобов'язано сторони надати письмові докази на підтвердження, або спростування позовних вимог, заперечень.

Оскільки сторонами на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, заперечення не було надано належні письмові докази, що вказувало на їх недостатність для встановлення обставин справи, суд відповідно до вимог ч. 4 ст. 9 КАС України зобов'язував сторони ухвалою суду надати суду письмові докази в обґрунтування заявлених вимог та заперечень, у зв'язку з чим розгляд справи відкладався, оголошувалась перерва.

Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 77 КАС України визначено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

У судовому засіданні позивач позов підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, наданих письмових пояснень, просив суд задовольнити позовні вимоги, розглядати у порядку письмового провадження.

Представник відповідача заперечував проти позову, надав пояснення суду по суті спору, а також клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Третя особа ОСОБА_3 заперечував проти позову, надав пояснення суду по суті спору, а також клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України, у разі неявки відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У частині 9 статті 205 КАС України зазначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, суд вважає, що немає перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

12.06.2018 року Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин листом № Т-3434/0-04/01 на звернення ОСОБА_1, яка проживає АДРЕСА_2 надано відповідь про те, що управлінням на розгляд пленарного засідання Чернівецької міської ради було підготовлений проект рішення про відмову ОСОБА_3 у задоволенні його звернення щодо поділу земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у зв'язку із тим, що це суперечить приписам ст. ст. 79-1, 89 Земельного кодексу України. Запропоновано ОСОБА_3 спільно із співвласниками будинку АДРЕСА_1 оформити правовстановлюючі документи на земельну ділянку (т.1 а. с. 46).

Також встановлено, що 26 вересня 2005 року ОСОБА_4 та ОСОБА_1 добровільно уклали між собою договір купівлі продажу 58/100 ідеальних часток будинку з належними до нього надвірними спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_1. За цим договором у власність ОСОБА_1 перейшло право власності 58/100 ідеальних часток житлового будинку з належними до нього надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1.

При цьому, із змісту заяви ОСОБА_3 від 23 вересня 2005 року, яка зареєстрована в реєстрі за № 7931 та надана в присутності приватного нотаріуса видно, що йому ОСОБА_3 відомо про те, що ОСОБА_4, продає належні їй 58/100 часток житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд під номером АДРЕСА_1. Права його передбачені ст. 362 ЦК України, йому роз'яснено. Від здійснення переважного права купівлі передбаченого ст. 362 ЦК України вказаної частки будинку належної ОСОБА_4, відмовляється. (т. 1 а. с. 45).

Згідно витягу Про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03.10.2005 року № 8520226 видно, що за позивачем - ОСОБА_1 зареєстровано житловий будинок із належними до нього надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1 на праві приватної власності - частка 58/100 від 03.10.2005 року, підстава договір купівлі- продажу від 26.09.2005 року. Крім того, суд зазначає, що 17 липня 1978 року між громадянином ОСОБА_3, який проживає у АДРЕСА_1 та громадянкою ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4) добровільно було укладено договір про те, що ОСОБА_3 добровільно продав частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходяться в АДРЕСА_1, які розташовані на земельній ділянці, розміром 600 кв.м., який зареєстровано за № 1-553 (т. 1 а. с. 20, 21, 43).

Із змісту Інвентарної справи видно, що житловий будинок - домоволодіння АДРЕСА_1, користувачем частини зазначених споруд значиться ОСОБА_1 58/100, а також ОСОБА_3 42/100, загальна площа земельної ділянки « 600». (т. 1 а. с. 29-30).

22.08.2006 року рішенням Чернівецької міської ради № 98 "Про передачу безоплатно у власність земельних ділянок, припинення права користування земельними ділянками, відміну та внесення змін в раніше прийнятті рішення, відмовлено ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у передачі безоплатно у спільну сумісну власність земельної ділянки на АДРЕСА_1 площею 0,0600 га., для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в зв'язку із відсутністю згоди власника квартириАДРЕСА_1 - ОСОБА_3.). (т. 1 а. с. 16).

Крім того, встановлено, що пунктом № 3 рішення Чернівецької міської ради № 618 від 27.09.2012 року "Про надання громадянам земельних ділянок в оренду та визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішень і внесення змін до окремих рішень з цих питань" затверджено список землекористувачів, яким надається дозвіл на складання проектів відведення земельних ділянок в оренду (додаток 3). Пунктом 5 додатку № 3 до п.3 вказаного рішення зазначено, що надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_3, за адресою земельної ділянки АДРЕСА_1, орієнтовна площа земельної ділянки 0,0366 га., терміном на 25 років, з цільовим призначенням - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель споруд (існуючі), земель запасу міста. (т.1 а.с.18).

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 04.03.2014 року (справа №725/6826/13-ц) визнано недійсним та скасовано п. 5 додатку 3 до п.3 рішення Чернівецької міської ради № 618 "Про надання громадянам земельних ділянок в оренду визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішень і внесення змін окремих рішень з цих питань" від 27 вересня 2012 року про надання дозволу складання проекту відведення земельної ділянки в оренду по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку, господарських будівельних споруд в розмірі 0,0366 га., ОСОБА_3 на 25 років. (т.1 а. с. 22-24).

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 16.04.2014 року апеляційну скаргу Чернівецької міської ради та ОСОБА_3 відхилено. Рішення Першотравневого районного суду м. Червці від 04.03.2014 року залишено без змін. Рішення набрало законної сили 16.04.2014 року (т. 1 а. с. 25-27).

Відповідно до статті 78 КАС України обставини, встановленні рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що на набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справ, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановленні ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням досліджених доказів встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 знаходиться спільне домоволодіння згідно частин, які належать ОСОБА_1 та ОСОБА_3, у матеріалах відсутні будь які докази, які б вказували на те, що спільному домоволодінню присвоєно різні поштові адреси, тобто номери об'єктам нерухомості, такі, як АДРЕСА_2, АДРЕСА_1, що вказує на те, що відповідним Рішенням міської ради «Про затвердження Положення про порядок присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомості у місті Чернівцях» не приймалось рішень про присвоєння вказаним частинам спільного домоволодіння - об'єктам нерухомості, окремо поштової адреси. З чим погодились представники позивача та відповідача. (т. 1 а.с.29-33).

Крім того, Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради виконання вимог ухвали суду надано матеріали щодо розгляду заяви ОСОБА_3 З урахуванням досліджених матеріалів встановлено (т.2 а. с. 3-28).

24.01.2018 року громадянин ОСОБА_3 звернувся з заявою до Директора департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради Городенського Я.Д. в якій просив провести поділ земельної ділянки належної йому на праві спільної сумісної власності за адресою АДРЕСА_1. До вказаної заяви додав заяву, копію паспорту 1, 2, 11 сторінки, копію ідентифікаційного коду № НОМЕР_1, копію інвентарної справи на власність на 9 арк. (т. 2 а. с. 11-24, 36-49).

Із змісту вказаних даної справи видно, що в додатках матеріалів, містяться наступні матеріали, зокрема: - свідоцтво про право на спадщину від 04 квітня 1978 року № 103, яке зареєстровано в реєстрі за № 1-244 в якому зазначено, що син ОСОБА_3, проживає в АДРЕСА_1. Спадкове майно на яке видано це свідоцтво, складається з житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1. (т.2 а. с. 14-15).

Із змісту Акта прийняття індивідуального домоволодіння від 09.02.1978 року видно, що комісія розглянула представлене до здачі будівництво по АДРЕСА_1, де було встановлено відступлення та самовільно здійснено добудову кухні, коридору. Комісія постановила пред'явлене до здачі будівництво ОСОБА_8, вважати прийнятим. (т.2 а.с.16).

Із змісту Інвентарної справи видно, що житловий будинок - домоволодіння АДРЕСА_1 власник ОСОБА_3 Із змісту оціночного Акту по домоволодінню № АДРЕСА_1 видно, що власник ОСОБА_3, ОСОБА_4 Із змісту схематичного плану присадибної ділянки АДРЕСА_1 на якому схематично зображені споруди - користувачем значиться ОСОБА_3 Із змісту поетажного плану, експлікації внутрішніх площ до плану житлового будинку по АДРЕСА_1 видно, що схематично зображені споруди. Із змісту схематичного плану суміжних землекористувачів м. Чернівці щодо надання ОСОБА_3 дозволу на поділ земельної ділянки по АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,0600 га., для обслуговування житлового будинку видно, що спільне домоволодіння знаходиться під єдиним номером АДРЕСА_1. (т.2 а. с. 18-24).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер № 92435638 від 20.07.2017 року видно, що на підставі заяви ОСОБА_3 від 17.07.2018 року реєстраційний номер № 23245623 державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію об'єкту нерухомого майна житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, об'єкт житлової нерухомості за адресою АДРЕСА_1. Форма власності - приватна, вид спеціальної власності - спільна часткова, розмір частки - 61/100, власник - ОСОБА_3 (т. 2 а. с. 17).

Із змісту Проекту рішення Чернівецької міської ради від 16.04.2018 року відділу землеустрою управління земельних ресурсів департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради видно, що вказаним проектом вирішено відмовити ОСОБА_3, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 у задоволенні його звернення щодо поділу земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у зв'язку з тим, що це суперечить приписам статей 79-1, 89 Земельного кодексу України. Запропонувати ОСОБА_3 спільно з співвласниками будинку АДРЕСА_1 оформити правовстановлюючі документи на земельну ділянку. (т. 2 а. с. 25).

Із змісту пояснення головного спеціаліста відділу землеустрою, управління земельних ресурсів департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради Гаврилица М. видно, що нею розглядалась заява ОСОБА_3, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 щодо поділу земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1. З урахуванням наданих матеріалів прийнято рішення про підготовку Проекту рішення, яким вирішено Відмовити ОСОБА_3, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 у задоволенні його звернення щодо поділу земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у зв'язку з тим, що це суперечить приписам статей 79-1, 89 Земельного кодексу України. Вирішено запропонувати ОСОБА_3 спільно з співвласниками будинку АДРЕСА_1 оформити правовстановлюючі документи на земельну ділянку (т. 2 а. с. 28, 25).

З урахуванням зазначеного вище, суд зазначає про відсутність доказів, які б вказували на те, що спільне домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 знаходиться на спільній земельній ділянці, яка належить ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності, що мало б підтверджуватись зокрема: 1) державним актом на право приватної власності на землю, 2) державним актом на право власності на землю, 3) державним актом на право власності на земельну ділянку, або ж відповідне рішення суду, як того вимагає закон та нормативно правові акти. (т. 2 а. с. 3-28).

Крім того, у наданих письмових доказах відсутні докази-рішення про те, що спільному домоволодінню, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 присвоєно різні номери, такі, як № АДРЕСА_1 про, що зазначено ОСОБА_3 у змісті заяви, що вказує на те, що обставини зазначені у заяві не відповідають об'єктивним обставинам справи, міститься розбіжність, оскільки Рішенням міської ради «Про затвердження Положення про порядок присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомості у місті Чернівцях від 31.10.2012 року №652 передбачено порядок присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомості у місті Чернівцях.

Представник відповідача в судовому засіданні визнав факт та зазначив, що Чернівецькою міською радою не приймалося окремо рішень щодо присвоєння окремих поштових адрес об'єкту нерухомості, зокрема: окремих номерів окремим частинам спільного домоволодіння, яке в частині належить ОСОБА_3, так і в частині належить ОСОБА_1 - ОСОБА_4 на праві власності. ( т. 2 а. с. 36-49, 123-143).

Тобто, обставини щодо належності земельної ділянки ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності, а також про присвоєння спільному об'єкту домоволодіння поштової адреси по АДРЕСА_1 зокрема: окремо в частині № АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 як зазначено у заяві від 24.01.2018 року не відповідає об'єктивним обставинам справи. Ці обставини, а також і інші вищезазначені обставини при прийняття оскаржуваного рішення відповідачем, не було враховано.

Дослідженням проекту Рішення Чернівецької міської ради 53 сесії VІІ скликання від 16.04.2018 року "Про розгляд звернень фізичних осіб щодо передачі безоплатно у власність земельних ділянок, надання дозволів на складання та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, визнання їх такими, що втратили чинність, та внесення змін до окремих пунктів рішень з цих питань» встановлено, що сесія вирішила затвердити фізичним особам проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок і передати земельні ділянки безоплатно у власність згідно з додатком.

Копія вказаного рішення надано на трьох арк., із порядкового номеру № 1 по № 3, порядкового номеру 42.4 по № 51.

Із змісту вказаного проекту рішення видно, Пунктом 43 вказаного рішення - вирішено Відмовити ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1), який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 у задоволенні його звернення щодо поділу земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у зв'язку з тим, що це суперечить приписам статей 79-1, 89 Земельного кодексу України.

Пунктом 43.1. вказаного рішення Вирішено запропонувати ОСОБА_3 спільно з співвласниками будинку АДРЕСА_1 оформити правовстановлюючі документи на земельну ділянку.

На вказаному рішенні відсутній підпис посадової особи Чернівецької міської ради. Проте, на зворотній стороні вказаного рішення зазначено, зокрема: виконавець : заступник начальника управління земельних ресурсів, начальник відділу землеустрою департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин В. Іванческул.; погоджено - секретар Чернівецької міської ради В. Продан.; директор департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради Я. Городенский; голова постійної комісії міської ради з питань земельних відносин, архітектури та будівництва В. Бешлей; заступник директора, начальник управління містобудування та архітектури, департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради, головний архітектор міста Н. Хілько; заступник начальника юридичного управління міської ради О.Шиба, начальник відділу організаційної роботи та контролю міської ради Т. Іващенко із зазначенням дати 27.02.2018 року. (т. 2 а. с. 29-32, 25).

Із змісту протоколу засідання постійної комісії міської ради з питань земельних відносин, архітектури та будівництва від 12.04.2018 року видно, що у присутності Бешлей, Сорохан, Гончарук, Пуршага розглядалось питання № 43 «Про розгляд звернень фізичних осіб щодо надання земельних ділянок в постійне користування, визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішень з цих питань. Доповідав Іванчускул. Комісія рекомендує без зауважень. Інші записи щодо конкретних осіб відсутні. (т. 2 а. с. 72).

Дослідження відеозапису засідання 53 сесії Чернівецької міської ради VIІ скликання від 16.04.2018 року, який міститься на диску CD-R (53 сесія 16.04.2018 року пункт 47, пункт 43) наданого відповідачем судом встановлено наступне.

Іванчускул В.М. - заступник начальника управління, начальник відділу управління земельних ресурсів департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради в своєму виступі по 43-му пункту зазначив, що підготовлений проект рішення про відмову у задоволенні звернення ОСОБА_3 щодо поділу земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1. Підготовлений проект рішення такий, тому, що дана ділянка не сформована, не перебуває у власності даного громадянина і взагалі немає об'єкту, немає що ділити, земля в комунальній власності, ділянки сформованої немає.

Із змісту виступу депутата Сорохан Л.Г., видно, що виступаючи Сорохан Л.Г. поставила на обговорення питання про надання ОСОБА_3 на його вимогу 0,0366 га. Пропоную надати ОСОБА_3 0,0366 га, без поділу.

Із змісту виступу депутата Бешлей В.В., видно, що виступаючи Бешлей В.В. зазначив про те, що неможливо сказати чітко, яка площа земельної ділянки за паном ОСОБА_3, а яка площа за тими сусідами. Це має зробити відповідна проектна організація, яка має сформувати проект поділу земельної ділянки. Проект поділу з належними площами до нас потрапить на сесію, тоді ми будемо приймати рішення. Ми даємо дозвіл. Пан ОСОБА_3 з цим дозволом йде в проектну організацію, потім йде в Держгеокадастр, в інші служби. Погоджує межі з сусідами, якщо сусіди не погоджують, йде на конфліктну комісію, і в результаті ми даємо друге рішення прийняти про затвердження площ поділу.

При цьому депутат Романчишин А.А. зазначив, що потрібно було зробити окремо поштову адресу. Щоб щось поділити потрібно мати об'єкт. Земельна ділянка повинна бути зареєстрована в системі. Звернув увагу на те, що не бачив документів необхідних щодо вказаної земельної ділянки, на які посилається ОСОБА_3, і не знає, що в них є. Підтримав пропозицію Іванческула В.М., що потрібно окрему адресу, і вже конкретно по цій адресі, надавати дозвіл по тій адресі.

За наслідками обговорення, головуючий запропонував поставити на голосування пропозицію Сорохан Л.Г., рішення прийнято. Тобто вказане рішення прийняте більшість голосів депутатів Чернівецької міської ради на пропозицію Сорохан Л.Г. про надання ОСОБА_3 - 0,0366 га. (т. 2 а. с. 89 - диск, роздруківка додається т. 2 а.с. 188-190).

Крім того, суд звертає увагу, що у наданому відеоматеріалі відсутні питання проте, що ставилось на обговорення питання по розгляду проекту рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_3, також відповідачем не надано доказів проте, що ставилось на обговорення та голосування рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_3, а також доказів про те, яке прийнято рішення по Проекту рішення, зокрема по пункту 43, яким вирішено Відмовити ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1), який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 у задоволенні його звернення щодо поділу земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у зв'язку з тим, що це суперечить приписам статей 79-1, 89 Земельного кодексу України, а також по пункту 43.1. вказаного рішення, яким вирішено запропонувати ОСОБА_3 спільно з співвласниками будинку АДРЕСА_1 оформити правовстановлюючі документи на земельну ділянку.

Дослідженням Рішення Чернівецької міської ради від 16.04.2018 року №1216 "Про розгляд звернень фізичних осіб щодо передачі безоплатно у власність земельних ділянок, надання дозволів на складання та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, визнання їх такими, що втратили чинність, та внесення змін до окремих пунктів рішень з цих питань", встановлено, вказане рішення на одному аркуші, на зворотній стороні вказаного рішення значиться запис Чернівецький міський голова О.Каспрук, міститься кругла печатка на якій значиться - Чернівецька міська рада, Чернівецької області, загальний відділ Виконавчий комітет, підпис відсутній. Згідно з оригіналом, заступник начальника загального відділу Чернівецької міської ради Л.Садовнік, 17.08.2018 року. Пунктом № 43 вказаного рішення зазначено, що Чернівецька міська рада вирішила надати ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1), який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 у власність орієнтовною площею 0,0366 га., для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) код 02.01. (т.1 а. с. 14, т. 2 а. с. 83, 119).

З цього приводу суд зазначає, що порядок надання дозволу на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки регулюється Земельним кодексом України.

Частиною 2 статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

З урахуванням дослідження письмових доказів, фрагменту відеоматеріалу засідання сесії Чернівецької міської ради зокрема: по пункту № 43, яким вирішено надати ОСОБА_3, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 у власність орієнтовною площею 0,0366 га., для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) код 02.01 судом встановлено, що громадянином ОСОБА_3 особа, яка зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, заяву - клопотання із додатком матеріалів про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - Чернівецької міської ради, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки, не надавав, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 123 ЗК України.

З відеоматеріалу не видно, що саме ставилось на обговорення питання № 43, зокрема: надати ОСОБА_3, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 у власність орієнтовною площею 0,0366 га., для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) код 02.01, оскільки пропозицію депутата Сорохан Л.Г. стосувалась: надати ОСОБА_3 - 0,0366 га.

Крім того, судом встановлено, що проект рішення не готувався, Рішення Чернівецької міської ради від 16.04.2018 року №1216 "Про розгляд звернень фізичних осіб щодо передачі безоплатно у власність земельних ділянок, надання дозволів на складання та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, визнання їх такими, що втратили чинність, та внесення змін до окремих пунктів рішень з цих питань", прийнято без дотримання вимог ст. ст. 69, 75, 76, 77 Регламенту Чернівецької міської ради VІІ скликання від 02.02.2016 року № 105, оскільки вказане рішення не пройшло документальну експертизу проектів рішень відділом організаційної роботи, а також не пройшло юридичну експертизу - юридичним управлінням ради на предмет відповідності проекту рішення, рішення вимогам чинного законодавства, експертиза вказаного рішення, не проводилось.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає, що Чернівецька міська рада у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року № 280/97-ВР, Законом України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР, Земельним кодексом України, Регламентом роботи Чернівецької міської ради VII скликання Затвердженого Рішенням Чернівецької міської ради VII скликання 02.02.2016 року № 105 та іншими законами України.

Пунктом 1 частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Відповідно до статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Частиною 1 статті 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Законом України "Про місцеве самоврядування в України" від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (Далі - Закон № 280/97-ВР) визначено компетенція міських рад, порядок організації роботи міських рад, постійних комісій та порядок скликання сесій для прийняття рішення та принципи діяльності місцевого самоврядування в Україні, яке здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування.

Статтею 2 Закону № 280/97-ВР від 21.05.1997 року передбачено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Статтею 4 Закону № 280/97-ВР від 21.05.1997 визначено основні принципи місцевого самоврядування в Україні яке здійснюється на принципах: народовладдя; законності; гласності; колегіальності; поєднання місцевих і державних інтересів; виборності; правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами; підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб; державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; судового захисту прав місцевого самоврядування.

Частиною 1 статті 10 Закону № 280/97-ВР від 21.05.1997 року передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 25 Закону № 280/97-ВР від 21.05.1997 року визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

У відповідності п. п. 1, 2, 30, 34, 42, 48 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема: - Затвердження регламенту ради; - Утворення і ліквідація постійних та інших комісій ради, затвердження та зміна їх складу, обрання голів комісій; - Прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна, затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади; - Вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин;

- Затвердження в установленому порядку місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови відповідних населених пунктів, іншої містобудівної документації;

- Затвердження статуту територіальної громади.

Частинами 1, 2, 8, 10 ст. 47 Закону № 280/97-ВР постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету; постійні комісії обираються радою на строк її повноважень у складі голови і членів комісії. Всі інші питання структури комісії вирішуються відповідною комісією; організація роботи постійної комісії ради покладається на голову комісії. Голова комісії скликає і веде засідання комісії, дає доручення членам комісії, представляє комісію у відносинах з іншими органами, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, а також громадянами, організує роботу по реалізації висновків і рекомендацій комісії. У разі відсутності голови комісії або неможливості ним виконувати свої повноваження з інших причин його функції здійснює заступник голови комісії або секретар комісії; за результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії і підписуються головою комісії, а в разі його відсутності - заступником голови або секретарем комісії. Протоколи засідань комісії підписуються головою і секретарем комісії. Висновки і рекомендації постійної комісії, протоколи її засідань є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Частиною 11 статті 49 Закону № 280/97-ВР визначено, що повноваження депутатів, порядок організації і гарантії депутатської діяльності визначаються Конституцією України, цим Законом, законом про статус депутата, іншими законами.

Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 року № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно частини 1 статті 7 Закону України "Про звернення громадян" звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Частина 3 цієї ж статті вказує на те, що якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Частиною 1 статті 15 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти.

Статтею 19 цього Закону передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, та інші.

Відповідно ст. 40 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III (далі - Закон № 2768-III) громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.

Відповідно ст. 79 Закону № 2768-III земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.

Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Відповідно ст. 79-1 Закону № 2768-III формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Державна реєстрація прав суборенди, сервітуту, які поширюються на частину земельної ділянки, здійснюється після внесення відомостей про таку частину до Державного земельного кадастру.

Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно ст. 81 Закону № 2768-III громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю). Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Відповідно ст. 89 Закону № 2768-III земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом.

У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки: а) подружжя; б) членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними; в) співвласників жилого будинку; г) співвласників багатоквартирного будинку.

Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом.

Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом.

Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Згідно ст. 116 Закону № 2768-III громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Пунктом 2 статті 1 Регламенту Чернівецької міської Ради VII скликання Затвердженого Рішенням Чернівецької міської ради VII скликання 02.02.2016 року № 105 (Далі Регламент) передбачено, що регламент є обов'язковим документом, який з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" встановлює порядок діяльності Ради, скликання та проведення сесій Ради, підготовки і розгляду нею питань, прийняття рішень Ради та з інших процедурних питань, порядок роботи сесії Ради, порядок затвердження структури виконавчих та інших органів Ради, порядок їх формування, обрання та затвердження посадових осіб Ради, порядок формування та організації роботи постійних комісій, тимчасових контрольних комісій та інших органів Ради, порядок участі депутатських фракцій і груп у роботі та інші процедури, які випливають з повноважень Ради, встановлених Конституцією і законами України.

У відповідності пункту 4 статті 1 Регламенту дотримання цього Регламенту є обов'язковим для всіх депутатів Ради, Чернівецького міського голови (далі - Міський голова), органів Ради, правоохоронних органів, судів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, а також фізичних осіб.

Відповідно пункту 1 статті 69 Регламенту Чернівецької міської Ради VII скликання (Далі Регламент) видно, що проект рішення на розгляд Ради може вноситися Міським головою, Секретарем Ради, постійними комісіями Ради, депутатами, депутатськими групами і фракціями, виконавчим комітетом Ради та іншими виконавчими органами Ради..

Згідно статті 70 Регламенту визначено порядок внесення проекту рішення на розгляд Ради, який подається Секретарю ради із додатком до проекту рішення пояснювальної записки із додатком необхідного матеріалу.

Статтею 72 Регламенту передбачено, що виконавці проектів рішень зобов'язані погоджувати (візувати) проекти рішень з додатками до них з усіма посадовими особами, визначеними цим Регламентом.

Всі проекти рішень Ради, підлягають обов'язковому погодженню (з проставлянням підпису та дати) Секретарем Ради, заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів Ради, до відання якого віднесено питання, з якого запропоновано проект рішення, головою відповідної постійної комісії, начальником відділу організаційної роботи та контролю Ради, начальником юридичного управління Ради, а в разі, якщо проектом рішення вноситься пропозиція щодо визнання такими, що втратили чинність, або внесення змін до рішень, які знаходяться на зберіганні в архівному відділі Ради, - начальником архівного відділу Ради та інші.

Статтею 73 Регламенту передбачено, що погоджені проекти рішень Ради усіма визначеними особами подаються: Відділу організаційної роботи та контролю Ради для проведення документальної експертизи (наявності в повному обсязі та відповідності первинних документів змісту тексту проекту рішення, як нормативного акта індивідуальної дії). Юридичному управлінню Ради для проведення юридичної експертизи в порядку, визначеному цим Регламентом. Проект рішення, який пройшов відповідні експертизи та погоджений всіма, визначеними цим Регламентом посадовими особами, погоджується Секретарем Ради та інші.

Згідно статті 74 Регламенту проекти рішень з питань, що вносяться на розгляд сесії, роздаються депутатам відділом організаційної роботи та контролю Ради в паперовому вигляді, а в окремих випадках (більше 10 аркушів) надсилаються електронною поштою, не пізніше як за 7 календарних днів до початку її роботи та не пізніше 2 календарних днів до засідання постійної комісії.

Проекти рішень попередньо розглядаються постійними комісіями, виконавчим комітетом Ради та депутатами на Дні депутата, який проводиться напередодні засідання Ради.

Пропозиції та зауваження постійних комісій до проектів рішень, які вносяться на розгляд Ради, оформлюються відповідними протоколами (витягами), в яких зазначається зміст зауважень і пропозицій, а також прізвища осіб, які їх ініціювали та інші.

Статтею 75 Регламенту передбачено, що документальну експертизу проектів рішень здійснює відділ організаційної роботи та контролю Ради.

Документальній експертизі підлягають лише проекти рішень, до яких додаються первинні матеріали, за винятком випадків, визначених цим Регламентом.

Для здійснення документальної експертизи проект рішення подається відділу організаційної роботи та контролю Ради разом із первинними матеріалами за 12 календарних днів до останнього дня, призначеного для здачі погодженого та завізованого проекту рішення відділу організаційної роботи та контролю Ради.

Відділ організаційної роботи та контролю Ради впродовж 3 робочих днів здійснює документальну експертизу проекту рішення на наявність в повному обсязі первинних документів, їх відповідність текстові проекту рішення, як нормативного акта індивідуальної дії, та у разі виявлення недоліків, надає пропозиції виконавцю проекту щодо їх усунення.

Виконавець проекту рішення зобов'язаний усунути недоліки, виявлені відділом організаційної роботи та контролю Ради впродовж 1 календарного дня.

Після усунення виконавцем проекту виявлених недоліків, працівники відділу організаційної роботи та контролю Ради, які здійснили документальну експертизу, погоджують кожну сторінку проекту рішення особистим підписом із зазначенням дати погодження.

Крім того, погоджуються первинні документи до проектів рішень, які належним чином зброшуровані, пронумеровані, засвідчені підписом відповідальної особи та печаткою виконавчого органу або іншої особи, визначеної в частині 1 статті 69 цього Регламенту (за наявності у нього печатки).

Також статтею 76 Регламенту передбачено, що всі проекти рішень Ради підлягають спеціальному редагуванню та обов'язковій експертизі, яка здійснюється юридичним управлінням Ради, на відповідність проекту рішення вимогам чинного законодавства.

Проекти рішень на юридичну експертизу подаються не пізніше ніж за 10 календарних днів до включення до порядку денного засідання.

Проекти рішень подаються виконавцем зі всіма первинними документами, зброшурованими, пронумерованими та засвідченими печаткою виконавчого органу Ради або іншої особи, визначеної в частині 1 статті 69 цього Регламенту (за наявності у нього печатки). На звороті останньої сторінки первинних документів проставляється кількість сторінок, підпис відповідальної особи, дата та печатка особи, визначеної в частині 1 статті 69 цього Регламенту (за наявності).

Юридичне управління Ради впродовж 3 робочих днів проводить юридичну експертизу та, у разі виявлення невідповідності проекту рішення вимогам чинного законодавства, надає пропозиції виконавцю проекту щодо усунення недоліків.

Виконавець проекту рішення зобов'язаний усунути недоліки, виявлені юридичним управлінням, впродовж 1 календарного дня.

Після усунення виконавцем проекту виявлених недоліків, уповноважені особи юридичного управління, впродовж 1 робочого дня погоджують (з проставлянням підпису та дати) проект рішення.

Статтею 77 Регламенту передбачено, що у разі невідповідності проекту рішення вимогам чинного законодавства та якщо внесені до нього юридичним управлінням Ради зауваження не враховані виконавцем, начальник юридичного управління Ради, його заступник або особа, яка має право підпису на документах, що мають юридичне значення, погоджуючи проект, долучає письмовий висновок із зауваженнями та пропозиціями щодо законного вирішення відповідного питання. При цьому, на листі-погодженні робиться запис: "Із зауваженнями, висновок додається", після якого ставиться підпис уповноваженої особи юридичного управління Ради та дата.

Візуванню підлягають кожна із сторінок проекту рішення Ради, в тому числі додатків до нього. При цьому проставляється спеціальний штамп та підпис, або лише підпис із зазначенням дати.

Внесення проекту рішення без попереднього розгляду його юридичним управлінням Ради не допускається.

Прийняте Радою рішення та доопрацьоване виконавцем за результатами обговорення його на засіданні Ради, погоджується (візується) юридичним управлінням Ради впродовж 5 робочих днів з дня його прийняття. (т. 1 а. с. 118-195).

З урахуванням досліджених судом письмових доказів, матеріалів справи, системного аналізу Законів, нормативно правових актів, судом встановлено, що пункт 43 проекту рішення Чернівецької міської ради 53 сесії VІІ скликання від 16.04.2018 року без зазначення номера рішення "Про розгляд звернень фізичних осіб щодо передачі безоплатно у власність земельних ділянок, надання дозволів на складання та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, визнання їх такими, що втратили чинність, та внесення змін до окремих пунктів рішень з цих питань", яким пропонувалось відмовити ОСОБА_3 у задоволенні його звернення щодо поділу земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, оскільки суперечить приписам статей 79-1, 89 Земельного кодексу України, а також пункт 43.1. вказаного рішення, яким запропоновано ОСОБА_3 спільно із співвласниками будинку АДРЕСА_1, оформити правовстановлюючі документи на земельну ділянку, було підготовлено із зазначенням порушень, при цьому без додержання вимог ст.ст. 69, 72, 73, 74, 75, 76, 77 Регламенту Чернівецької міської Ради VII скликання Затвердженого Рішенням Чернівецької міської ради VII скликання 02.02.2016 року № 105, які є обов'язкові для врахування та підготовці проектів рішень.

При цьому, відповідач не надав доказів про те, що вказаний проект рішення виносився на голосування, а також не надав доказів щодо прийняття рішення по цьому проекту - відмови, та доказів щодо проведення документальної, юридичної експертизи вказаного рішення у відповідності вимогам ст.ст. 72-77 Регламенту.

Крім того, пункт 43 Рішення Чернівецької міської ради від 16.04.2018 року № 1216 "Про розгляд звернень фізичних осіб щодо передачі безоплатно у власність земельних ділянок, надання дозволів на складання та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, визнання їх такими, що втратили чинність, та внесення змін до окремих пунктів рішень з цих питань", яким вирішено надати ОСОБА_3, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 у власність орієнтовною площею 0,0366 га., для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) код 02.01, прийнято з порушенням ст.ст. 69, 72, 73, 74, 75, 76, 77 Регламенту Чернівецької міської Ради VII скликання Затвердженого Рішенням Чернівецької міської ради VII скликання 02.02.2016 року № 105, оскільки вказане рішення не пройшло документальну експертизу відділом організаційної роботи та контролю Ради на предмет наявності повного обсягу та відповідності первинних документів, а також юридичну експертизу - юридичним управлінням ради на предмет відповідності проекту рішення, вимогам чинного законодавства, які є обов'язкові для врахування при прийнятті рішення.

Також, вказане рішення прийнято, без належно наданих матеріалів, зокрема: у відсутності заяви - клопотання ОСОБА_3 про надання йому дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки, із зазначенням орієнтовного розміру земельної ділянки, її цільове призначення, без додатку графічних матеріалів, на яких було б зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки), як передбачено частиною 2 статті 123 Земельного кодексу України.

При прийнятті спірного рішення відповідачем також не враховано, що земельна ділянка, відведена під будинковолодіння по АДРЕСА_1 не приватизована, знаходиться у комунальній власності. На вказаній земельній ділянці знаходиться спільне домоволодіння, яке згідно частин належать ОСОБА_1 та ОСОБА_3, у відсутності рішення про присвоєння спільному домоволодінню кожному окремо поштової адреси, тобто окремих номерів об'єктам нерухомості, таких, як АДРЕСА_2, АДРЕСА_1, що передбачає Рішення міської ради «Про затвердження Положення про порядок присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомості у місті Чернівцях від 31.10.2012 року № 652.

Таким чином, з урахуванням зазначених вище порушень Законів, нормативно правових актів, суд приходить до висновку, що п.43 рішення Чернівецькою міською радою від 16.04.2018 року № 1216 "Про розгляд звернень фізичних осіб щодо передачі безоплатно у власність земельних ділянок, надання дозволів на складання та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, визнання їх такими, що втратили чинність, та внесення змін до окремих пунктів рішень з цих питань", яким надано ОСОБА_3 дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 у власність орієнтовною площею 0,0366 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) код 02.01 прийнято без додержання вимог ст.ст. 69, 72, 73, 74, 75, 76, 77 Регламенту Чернівецької міської Ради VII скликання Затвердженого Рішенням Чернівецької міської ради VII скликання 02.02.2016 року № 105, Закону України «Про звернення громадян» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Земельного кодексу України, статті 19 Конституції України.

Зокрема, статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 стаття 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямо ване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 73 КАС України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що скасування пункту 43 рішення Чернівецької міської ради №1216 від 16.04.2018 року "Про розгляд звернень фізичних осіб щодо передачі безоплатно у власність земельних ділянок, надання дозволів на складання та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, визнання їх такими, що втратили чинність, та внесення змін до окремих пунктів рішень з цих питань" про надання дозволу ОСОБА_3 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, у власність орієнтовною площею 0,0366 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) код 02.01. без визнання такого рішення протиправним не є ефективним способом захисту прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.

З огляду на наведене, оскільки визнання протиправним пункту 43 рішення Чернівецької міської ради № 1216 від 16.04.2018 року "Про розгляд звернень фізичних осіб щодо передачі безоплатно у власність земельних ділянок, надання дозволів на складання та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, визнання їх такими, що втратили чинність, та внесення змін до окремих пунктів рішень з цих питань" про надання дозволу ОСОБА_3 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, у власність орієнтовною площею 0,0366 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) код 02.01. є передумовою для його скасування, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для виходу за межі позовних вимог та визнання протиправним оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що при прийняті оскаржуваного рішення зокрема: пункту 43 Рішення Чернівецької міської ради від 16.04.2018 року № 1216, відповідачем - Чернівецькою міської радою допущено системні порушення Регламенту роботи Чернівецької міської ради VII скликання від 02.02.2016 року № 105, законів України, нормативно-правових актів, внаслідок чого прийнято протиправне оскаржувану рішення.

За таких обставин, суд вважає такі дії відповідача протиправними та такими, які не відповідають вимогам чинного законодавства.

Таким чином, відповідач - Чернівецька міська рада діяла не у спосіб та не в межах наданих їй повноважень, що передбачені Регламентом роботи Чернівецької міської ради, Конституцією та чинним законодавством України.

Зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією № 27 від 19.06.2018 року.

Оскільки, позов задоволено повністю, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької міської ради.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 72-80, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати пункт 43 рішення Чернівецької міської ради №1216 від 16.04.2018 року "Про розгляд звернень фізичних осіб щодо передачі безоплатно у власність земельних ділянок, надання дозволів на складання та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, визнання їх такими, що втратили чинність, та внесення змін до окремих пунктів рішень з цих питань" про надання дозволу ОСОБА_3 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, у власність орієнтовною площею 0,0366 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) код 02.01.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) судовий збір у сумі 704,80 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької міської ради (58000, м. Чернівці, Центральна площа, 1, код ЄДРПОУ № 04062216).

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_3

Відповідач: Чернівецька міська Рада код ЄДРПОУ № 04062216.

Третя особа: ОСОБА_3 АДРЕСА_1.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Суддя П.Д. Дембіцький