Рішення № 78320356, 14.11.2018, Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

Справа № 318/1421/17 Номер провадження №2/318/123/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2018 р. м. Кам’янка-Дніпровська

Кам’янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Васильченка В.В.; при секретарі Крук О.В.; за участю: позивачки ОСОБА_1, представниці ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Кам’янсько-Дніпровська міська рада Запорізької області, приватний нотаріус Кам’янсько-Дніпровського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним вище позовом в якому зазначала, що 16 вересня 2015 року у віці 76 років помер її батько ОСОБА_5, про що 16.09.2015 року складено актовий запис № 74. У батька залишилась вдова, його дружина - відповідач по справі ОСОБА_3 та троє дітей, серед яких вона одна з них. ОСОБА_3 доводиться їй мачухою. З батьком вони розписалися 07 квітня 2000 року. Цього ж року 11 жовтня 2000 року вони з батьком купили будинок № 177 по вул. Карла Маркса. Позивачка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1. В 2013-2014 роках у батька діагностували онкологію. У зв'язку з цим він проходив відповідне лікування, призначалися різні препарати, в тому числі й такі, що пригнічують свідомість. Батько пройшов дві хіміотерапії, він страждав на сильні болі, у зв'язку з чим йому призначалися сильні знеболювальні препарати. У нього перед смертю було два інсульти. При розмові з ним він не давав приводу думати, що він не розуміє значення своїх дій, він міг підтримувати просту бесіду, але був як дитина, тому що під діями препаратів, які він вживав у зв'язку із хворобою, він дійсно не віддавав звіту своїм діям. На думку позивачки ОСОБА_3 скориставшись цією ситуацією, впливаючи на нього різними способами, запевнила його, що буде краще написати заповіт на неї. Що батько й зробив під її тиском. Заповіт було складено в листопаді 2013 року, після проходження ним хіміотерапії.

За заповітом батько лишив все своє майно (свою частину буд. № 177 по вул. Карла Маркса в с. Велика Знам'янка та земельний пай розміром 9,03 га) дружині - ОСОБА_3 Про цей заповіт вони дізналися лише при його оголошенні вже після батькової смерті. Позивач вчасно звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але їй у видачі свідоцтва було відмовлено у зв'язку із наявністю заповіту на відповідачку. 22 квітня 2016 року постановою приватного нотаріуса ОСОБА_4 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Позивач вважає, що заповіт не відповідає чинному законодавству і має бути визнаний недійсним, оскільки він не відповідав дійсній волі спадкодавця, що є достатньою підставою для визнання його недійсним. У зв’язку з цим просила суд, визнати заповіт ОСОБА_5, згідно якого на користь ОСОБА_3 заповідано все нерухоме та нерухоме майно на момент смерті належне спадкодавцю, посвідчений Великознам'янською сільською радою Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області в листопаді 2013 року недійсним.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги, надавши пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач у судове засідання не з’явилася, надала клопотання, у якому просила справу слухати у її відсутність. Позовні вимоги не визнає у повному обсязі, просить відмовити. Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_6 надала суду заяву, де вказала, що позовні вимоги не визнає у повному обсязі, просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Великознам’янська сільська рада Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області в судове засідання не з’явилася, на адресу надала клопотання про розгляд справи у відсутність представника.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Кам’янсько-Дніпровського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_4 не з’явився,надав клопотання про розгляд справи у відсутність.

Суд, вислухавши учасників судового процесу, свідків, з’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що 16.09.2015 року помер громадян ОСОБА_5. 06.11. 2013 року ОСОБА_5 склав заповіт, яким заповів своїй дружині - ОСОБА_3 все належне йому майно.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Законодавець визначив пріоритет спадкування за заповітом над спадкуванням за законом, зазначивши у ч.2 ст.1223 ЦК України, що спадкування за законом має місце лише у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також не охоплення заповітом всієї спадщини.

Згідно ст.1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Статтею 1247 ЦК України визначені загальні вимоги до форми заповіту, відповідно до яких заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем.

Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до ч.4 ст.207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

Відповідно до змісту заповіту, який складено 06.11.2013 року та посвідчено секретарем виконавчого комітету Великознам’янської сільської ради Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області ОСОБА_7Г, спадкодавець ОСОБА_5 заповів житловий будинок та земельну ділянку, які знаходяться за адресою: Запорізька область, Кам’янсько-Дніпровський район, с. Велика Знамяка, вул. Карла Маркса буд. 177, своїй дружині ОСОБА_8 – відповідачу по справі. Вказаний заповіт зареєстровано у книзі заповітів за реєстровим номером 295.

Судом встановлено, що після відкриття спадщини із заявою про прийняття звернулася як позивач, так і відповідач по справі. Відповідно до матеріалів спадкової справи № 68/2015, приватним нотаріусом відповідачу ОСОБА_8 було видане свідоцтво про право власності на 1/2 частку житлового будинку, який знаходиться за адресою: Запорізька обл., Кам’янсько-Дніпровський р-н, с. Велика Знам`янка, вул. Карла Маркса буд. 177, як частку у справі спільної сумісної власності. На іншу частку вказаного будинку приватним нотаріусом ОСОБА_4 було видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.04.2016 року ОСОБА_3 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Запорізька область, Кам’янсько-Дніпровський район, с.Велика Знам’янка, вул. Карла Маркса буд. 177, оскільки нотаріусу не було надано належних документів, які б підтверджували право власності померлого ОСОБА_5 на земельну ділянку.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

На підставі ст.225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

18.09.2018 року на адресу суду надійшов висновок судово-психіатричного експерта №277 277 від 11.06.2018 року згідно якого на момент укладання заповіту ОСОБА_5 ознак психічного розладу у зв’язку з захворюванням не виявляв. За відсутності у матеріалах справи будь-яких відомостей (показань свідків, меддокументації, інших обстежень), які містять описання індивідуально-психологічних відмінностей, психічного стану, поведінки та яких-небудь відомостей про наявність психологічної або психічної патології, відповісти на друге питання експертизи не є можливим (т.1, ас. 231).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9 і ОСОБА_10 не надали суду ґрунтовних свідчень про те, що під час укладання заповіту спадкодавець ОСОБА_5 не перебував при здоровому розумі та ясній пам’яті, не розумів значення своїх дій та діяв не добровільно, під погрозами, примусом чи фізичним або психічним насильством чи тощо.

Згідно з вимогами п.п. 1-3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що стороною позивача не доведено того факту, що в момент складання заповіту, а саме 06.11.2013 року ОСОБА_5 не розумів значення своїх дій та керувати ними, а також не міг усвідомлювати наслідків вчинення правочину. Тому суд приходить до обґрунтованого висновку про необхідність відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог з підстав їх не доведеності.

На підставі ст.ст. 16, 1216-1220, 1296, 1297, 1301 ЦК України, керуючись ст.ст. 11, 12, 13, 76-81, 141, 223, 229, 247, 259, 263-265, 352-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Кам’янсько-Дніпровська міська рада Запорізької області, приватний нотаріус Кам’янсько-Дніпровського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Кам’янсько-Дніпровський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:ОСОБА_11