Ухвала суду № 78320315, 30.11.2018, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/6226/15-ц

Провадження 2-з/216/79/18

УХВАЛА

про забезпечення позову

30 листопада 2018 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1, розглянувши заяву представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В :

14 серпня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

30 листопада 2018 року, поза межами судового засідання, до суду представником позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 подано заяву про забезпечення позову, шляхом заборони ТОВ «Кредитні ініціативи» вчиняти будь-які дії, у т. ч. нотаріальні, направлені на зміну власника іпотечного майна, а саме: квартири № 97, яка знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Українська, буд. № 2, Дніпропетровської області, яка належить на праві власності ОСОБА_2 будь-яким шляхом до розгляду судом даної справи у суді.

Заява вмотивована тим, що на адресу ОСОБА_2 надійшов від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 лист про передачу заяви ТОВ «Кредитні ініціативи» про намір останнього звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_1 в порядку передбаченого ст. 37 ЗУ «Про іпотеку».

Таким чином ТОВ «Кредитні ініціативи» за допомогою приватних нотаріусів і приватних реєстраторів речових прав намагається ще до ухвалення судом першої інстанції судового рішення у даній справі намагається заволодіти квартирою ОСОБА_2 і здійснити її продаж, щоб не було підстав для її повернення навіть через суд.

Представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 вважає, що неприйняття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду.

Учасники процесу при розгляді справи присутніми не були, їх неявка не перешкоджає розгляду заяви по суті.

Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову, матеріали справи, прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Так, положеннями ч.1 ст.149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 1 частини 1 ст.150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляд заяв про забезпечення позову» передбачено, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до цього ж п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також відповідно до пункту 20 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначено, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК (судовий секвестр).

Відповідно ч.6 ст.154 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно ч.1 ст.157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Спір носить майновий характер і для забезпечення виконання рішення суду є законні підстави для накладення арешту та заборону відчуження нерухомого майна належного ОСОБА_2

Такий засіб забезпечення позову не перешкодить власнику користуватися належним йому майном.

Належність саме належного ОСОБА_2 вказаного нерухомого майна підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного рестру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об»єктів нерухомого майна № 147813550 від 03.12.2018 року, яка міститься в матеріалах справи.

Вищезазначене дає підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Тому заяву представника позивача за зустрічним позовом необхідно задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.149, п.1 ч.1 ст.150, ст.151, ч.10 ст.153, ст.154, ч.1 ст.157, ст.ст.260, 353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про забезпечення позову, - задовольнити.

Накласти арешт на квартиру, як розташована за адресою: АДРЕСА_2, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Копії ухвали направити сторонам до відома, а державному виконавцю Центрально-міського ВДВС м. Кривий Ріг ГТУ у Дніпропетровській області - для виконання.

Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Головуючий суддя М.В. Бутенко