Рішення № 78320194, 28.11.2018, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/1390/18

2/195/557/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

28.11.2018 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Скрипченко Д.М., при секретарі Левкович Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в зал суду сел. Томаківка цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 18.06.2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за умовами вказаного кредитного договору ОСОБА_1 отримав кредит сумою 33000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Відповідач підтвердив свою згоду про те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Зміну кредитного ліміту передбачено п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 договору, відповідно до яких відповідач при укладенні договору надав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

Відповідач взяв на себе зобов’язання: на підставі п. 2.1.1.5.5 договору погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, по перевитратам платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором; на підставі п. 2.1.1.5.7 договору слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, а у разі невиконання зобов’язань за договором, у відповідності до п. 2.1.1.5.6 на вимогу банку виконати зобов’язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту на овердрафту), оплати винагороди банку.

Згідно п. 2.1.1.12.1 договору сторони погодили зобов’язання клієнта повернути тіло кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, пені та штрафів, тобто загальна заборгованість клієнта є борговими зобов’язаннями.

Згідно п. 2.1.1.12.2 договору в разі непогашення клієнтом боргових зобов’язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті https://.privatbank.ua/kredity/, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 договору.

У разі виникнення прострочених зобов’язань за кредитом згідно п. 2.1.1.12.1 договору клієнт сплачує банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в тарифах, що діють на дату нарахування.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 договору при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов’язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідно до п.п. 2.1.1.4.2, 2.1.1.4.6 договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов’язків за цим договором.

Станом на 04.07.2018 року відповідач має заборгованість в сумі 98243,46 гривень, яка складається з наступного: 32999,94 гривень тіло кредиту; 9778,81 гривень нараховано відсотки за користування кредитом; 50310,26 гривень нараховано пені; відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 гривень штрафу (фіксована частина) та 4654,45 гривень штрафу (процентна складова).

У своєму клопотанні представник АТ КБ "ПриватБанк", що діє на підставі довіреності №9437-К-Н-О від 03.11.2017 року, просить розглянути за своєї відсутності в судовому засіданні, про що позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач заперечує проти позову посилаючись на те, що договір з АТ КБ «ПриватБанк» він не укладав, кредитні кошти не отримував, в той період проходив службу в збройних силах України, про надав відповідні копії витягу з наказу від 26.07.2016 року та Обліково-послужної картки.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті у їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено у судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 18.06.2015 року загальною сумою 98243,46 гривень.

На підтвердження обставин, викладених позивачем у позовній заяві, надано копії: анкети-заяви про приєднання до умов і правил надання банківських послуг від 18.06.2018 року, Умови та правила надання банківських послуг, розрахунок заборгованості за договором від 18.06.2015 року.

При цьому, позивач вказує на те, що станом 04.07.2018 року відповідач має заборгованість в сумі 98243,46 гривень, яка складається з наступного: 32999,94 гривень тіло кредиту; 9778,81 гривень нараховано відсотки за користування кредитом; 50310,26 гривень нараховано пені; відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 гривень штрафу (фіксована частина) та 4654,45 гривень штрафу (процентна складова).

З наданих відповідачем матеріалів вбачається, що він з 01.06.2015 року по 08.07.2016 року проходив службу в збройних силах України, що підтверджується Обліково-послужною карткою на сержантів і солдатів до військового квитка серії АВ №340834 та витягом з наказу командира військової частини польової пошти В4742 від 26.07.2016 року.

В обґрунтування своїх заперечень на позов відповідач надав суду вказані документи стверджуючи, що не укладав кредитний договір з банком, так як у той період часу проходив службу у збройних силах України.

Позивач в контексті положення ч. 1 ст. 81 ЦПК України не довів того, що саме з відповідачем було укладено кредитний договір на суму 33000 гривень. В наданій суду анкеті-заяві вказано, що відповідач не працює, тоді як з наданої останнім обліково-послужної картки з 01.06.2015 року він був мобілізований до Збройних сил України.

У зв’язку з недостатністю доказів виникнення між сторонами кредитних зобов’язань суд вважає необхідним відмовити у задоволенні позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 10, 11, 19, 81, 263, 264 ЦПК України, ст. ст. 256, 257, 526, 530 ЦК України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволені позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасника справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або у порядку, передбаченого ч. 2 ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або у строки, передбачені абзацом 2 частини 1 статті 354 ЦПК України.

Повний текст рішення виготовлено 04.12.2018 року.

Суддя: ОСОБА_2