Рішення № 78319700, 03.12.2018, Одеський окружний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2018 року м. Одеса Справа № 815/3191/18

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області про визнання протиправними дії Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області по проведенню позапланової перевірки 31.05.2018 року дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил відносно позивача на об'єкт будівництва 33/100 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та визнання протиправним та скасування припису відповідача від 31.05.2018 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач обґрунтовує позов тим, що 31.05.2018 року, головним інспектором будівельного нагляду контролю інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області Терзі В.В. за адресою: АДРЕСА_1, запропонував позивачу отримати від нього документи про результати проведення відносно нього перевірки, ознайомитись з ними та розписатись про отримання, проте позивач відмовилась, оскільки в її присутності перевірку не проводили. На початку червня місяця 2018 року, позивачем рекомендованим поштовим повідомленням був отриманий припис Департаменту державної архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області від 31.05.2018 року, складений головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області ОСОБА_3, щодо усунення нею порушень містобудівного законодавства України у 30 (тридцяти) денний термін до 30.06.2018 року та акт перевірки від 31.05.2018 року № 444. З описової частини оскаржуваного припису вбачається, що на території Татарбунарської міської ради Одеської області в межах населеного пункту за адресою: АДРЕСА_1 розташована земельна ділянка сумісного користування, комунальної власності,загальною площею 0,1511 га, Державний акт на земельну ділянку - відсутній. Житловий будинок сумісного користування літ. А.А1,Б загальною площею 422,8 кв.м. з часткою 13/100 та 20/100 належить ОСОБА_1 на підставі правоустановчих документів. Під час виїзду на місце за адресою: АДРЕСА_1 та у ході подальшої перевірки враховуючі наявні, надані та пред'явлені під час перевірки документи встановлено, що власником 33/100 частки громадянкою ОСОБА_1 самовільно здійснена реконструкція та тривалий час експлуатуються житлові квартири під кафе-піцерія. На момент перевірки будівельні роботи завершені, об'єкт експлуатується. Вказані будівельні роботи з реконструкції виконані без будь-якого документу дозвільного характеру, що надає право на виконання будівельних робіт та тривалий час здійснюється експлуатація закінченого будівництва об'єкта без прийняття до експлуатації у встановленому законом порядку. Також забудовник не забезпечив здійснення авторського та технічного нагляду. За результатами перевірки враховуючи надані документи встановлено, що фізичною особою ОСОБА_1 самовільно виконані будівельні роботи з реконструкції, без отримання документів дозвільного характеру (реєстрації декларації або повідомлення) про початок виконання будівельних робіт з реконструкції та тривалий час здійснюється експлуатація закінченого будівництва об'єкта, не прийнятого в експлуатацію. Аналогічний зміст також викладений у Акті складеному за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Відповідач у приписі та акті посилається на п. 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації та будівництва», перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та\або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників, забезпечується удосконаленим виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення експлуатації та якості послуг, трактується, як реконструкція. Але відповідач не вказує на підставі яких доказів було встановлено що позивачем проведена реконструкція. Вказана частка нерухомого майна ( квартир) належить позивачу на праві приватної власності, які нею були набуті на підставі правочинів, що підтверджується Інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державних Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна. Крім того у резолютивній частині припису від 31.05.2018 року зазначено, що ОСОБА_1 необхідно усунути порушення містобудівного законодавства України у 30 (тридцяти) денний термін до 30.06.2018 року, але не зазначено саме які, хоча у бланку припису передбачено вказати заходи щодо усунення порушень.

Представник відповідача надав до суду письмовий відзив, який мотивований тим, що відповідно до ст.41 Закону України " Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Отже, 31 травня 2018 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції ОСОБА_3, на підставі наказу ДАБІ України № 976 від 08.09.2015 року, направлення для проведення позапланового заходу від 18.05.2018 року № 444, листа Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області вх.. № 2746 від 16.05.2018 року, була проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, м. Татарбунари, вул. Лесі Українки, 35. Перевірка проводилась в присутності гр.. ОСОБА_1, підтверджується фото фіксацією, якій головним інспектором було пред'явлено направлення на проведення перевірки та службове посвідчення, а твердження позивача у поданому позові не відповідають дійсності. Під час проведення перевірки встановлено, що на території Татарбунарської міської ради, в межах населеного пункту (за адресою: АДРЕСА_1) розташована земельна ділянка, сумісного користування, комунальної власності, загальною площею 0,1511 га. Державний акт на земельну ділянку - відсутній. Житловий будинок сумісного користування літ. А,А',Б, загальної площею 422,8 м2, житлової площею 181,9 м2, з часткою 13/100 та 20/100( які у сумі складає 106,7 м2 загальної площі), належить гр. ОСОБА_1, на підставі договору купівлі-продажу 13/100 частини домоволодіння № 1906 від 15.10.2015 р., Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 45666967 від 15.10.2015 р. та договору купівлі-продажу частки № 2961 від 22.11.2013, Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 13289143 від 22.11.2013 р.). Під час виїзду на місце за адресою: АДРЕСА_1 та у ході подальшої перевірки враховуючи наявні, надані та пред'явлені під час перевірки документи встановлено, що власником 33/100 частки гр. ОСОБА_1 самовільно здійсненна реконструкція та тривалий час експлуатуються житлові квартири під кафе - піцерію. На момент перевірки будівельні роботи завершені, об'єкт експлуатується. Відповідно до п. 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг, трактується як реконструкція. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкції та призупинення на час робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частини (за умови їх автономності). Також, відповідно до п. 3.17, вище зазначених ДБН, проектна документація -це затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об'єктів будівництва. Об'єкт за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми наслідками (СС2). Вказані будівельні роботи з реконструкції, виконані без будь-якого документу дозвільного характеру, що надає право на виконання будівельних робіт та тривалий час здійснюється експлуатація закінченого будівництвом об'єкта без прийняття до експлуатації у встановленому законом порядку. Також забудовник не забезпечив здійснення авторського та технічного нагляду. Щодо нібито порушення відповідачем процедури проведення перевірки, технічних помилок , то, відповідно до роз'яснення Президій Вищого арбітражного суду України N 02-5/35 від 26.01.2000 - «Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта. Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачено законодавством». На підставі встановлених письмових фактів Департамент приходить до висновку про те, що оскаржувані в межах даної справи дії суб'єкта владних повноважень здійснені останнім обґрунтовано, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та без порушень законних прав позивача в процесі їх вчинення.

Ухвалою суду від 05.07.2018 року позов залишений без руху.

Ухвалою суду від 05.09.2018 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про можливість розглянути заяву в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що на підставі наказу ДАБІ України від 08.09.2015 року №976 та колективного звернення мешканців м. Татарбунари, яке надійшло листом Татарбунарської РДА №Ко-147 від 27.04.2018 року (вх..№2746 від 15.05.2018 року) Департаментом Державної архітектурно-будівельноїї інспекції в Одеській області 18.05.2018 року видано направлення №444 головному інспектору будівельного нагляду контролю інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області Терзі В.В. на проведення позапланового заходу, а саме перевірки на експлуатації піцерії розташованої за адресою: АДРЕСА_1 яка належить ОСОБА_1 (а.с. 68).

Як свідчать матеріали справи, 31.05.2018р. головним інспектором будівельного нагляду контролю інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області Терзі В.В. складено акт за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих робіт №444 (а.с. 38-43) та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм,державних стандартів і правил (а.с. 36-37).

Як зазначив представник відповідача у своєму відзиві на позов, перевірка проводилась саме 31.05.2018 року.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011р. №3038-VI, відповідно до ч.1 ст.41 якого державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт встановлена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553, відповідно до п.5 якого державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з п.7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п.9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Пунктом 12 Порядку №553 визначено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

Разом з тим, у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.

При цьому, п.13 Порядку №553 встановлено, що суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Таким чином, у разі проведення органами державного архітектурно-будівельного контролю позапланової перевірки суб'єкт містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль має право бути присутнім під час здійснення вказаного заходу, знайомитись з матеріалами перевірки та давати свої пояснення чи заперечення та відповідно, з метою забезпечення присутності представника суб'єкту перевірки, зазначені органи повинні повідомити позивача щодо наміру проведення перевірки

В позовній заяві позивач фактично стверджує, що вона була відсутня під час проведення перевірки та відповідач взагалі не повідомляв про проведення позапланової перевірки нежитлового приміщення. Про наявність акту перевірки, протоколу та припису позивач дізналася лише на початку червня після находження цих документів на її поштову адресу.

В акті №444 зазначено, що перевірка була проведена в присутності ОСОБА_1, яка в подальшому відмовилася від його підписання та отримання.

Суд враховує, що відповідно до п.11 Порядку №553 передачено право інспекторів Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки.

Відповідач на підтвердження присутності позивача під час перевірки надав до суду копії фотокарток.

Проте суд не приймає до уваги наявність в матеріалах справи копії фотокарток, осікли з них неможливо встановити коли саме були зроблені ці фото.

Наявність на копії листа з фотокартками написаної від руки дати « 31.05.2018 року» не доказує, що саме ці фото були зроблені саме в цей день, оскільки на самих фотокартках дата відсутня.

Крім того, представником відповідача не надано обґрунтованих пояснень можливості складення друкованим шляхом та роздрукування на об'єкті перевірки за адресою: АДРЕСА_1 акту та припису, у яких зазначено, що вони складені у присутності ОСОБА_1, від ознайомлення з якими та отримання яких вона відмовилася.

Згідно з п.п.16-17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Відповідно до п.22 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем, в порушення приписів Порядку №553 31.05.2018 року проведено перевірку дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, оскільки доказів її повідомлення про проведення перевірки та присутності під час проведення перевірки матеріали справи не містять.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що "принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії". З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Та відповідач - як суб'єкт владних повноважень не довів належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваних дій та рішень.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст..ст.9, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: 68100, АДРЕСА_2) до Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області (код ЄДРПОУ 37471912, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул.. Канатна, 83) задовольнити.

Визнати протиправними дії Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області по проведенню позапланової перевірки 31.05.2018 року дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил відносно ОСОБА_1 на об'єкт будівництва 33/100 частки домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції в Одеській області від 31.05.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст..255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуванням положень п.15-5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Е.А.Іванов

.