Рішення № 78319662, 23.11.2018, Василівський районний суд Запорізької області

311/2367/18

2/311/943/2018

23.11.2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2018 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого судді Нікандрової С.О., секретар судового засідання Гончарова К.Ю., розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Василівського району Запорізької області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовної заявою до ОСОБА_2 сільської ради Василівського району Запорізької області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування, в якій просить визнати за ним в порядку спадкування право власності на земельну частку (пай) площею 5,62 умовних кадастрових гектарів, яка знаходиться в адміністративних межах ОСОБА_2 сільської ради Василівського району Запорізької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_3, який помер 12 серпня 2012 року. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 сільською радою Василівського району Запорізької області було безоплатно передано у колективну власність Колективному сільськогосподарському підприємству «Восток» земельну ділянку для виробництва сільськогосподарської продукції з метою подальшого її паювання, тобто визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства без виділення земельної ділянки в натурі. Тому, в подальшому, колективному сільськогосподарському підприємству «Восток» був виданий державний акт на право колективної власності на землю, до якого був доданий список громадян, які на момент видачі цього державного акту були членами Колективного сільськогосподарського підприємства «Восток» для одержання земельного паю. Дядько позивача - ОСОБА_4 був членом Колективного сільськогосподарського підприємства «Восток» на момент отримання Державного акту на право колективної власності на земельну ділянку. Колективне сільськогосподарське підприємство «Восток» здійснило паювання землі, яка належить йому на праві колективної власності, визначивши розмір земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства «Восток» без виділення земельної ділянки в натурі. Розмір земельної частки (паю) обчислювався комісією, яка була утворена Колективним сільськогосподарським підприємством «Восток» шляхом прийняття відповідного рішення, яке було затверджене Василівською районною державною адміністрацією 11.10.2000 року за №479. Василівською районною державною адміністрацією 11.10.2000 року на ім'я ОСОБА_5 був виданий сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай) серії PH №196193, яка знаходиться в межах ОСОБА_2 сільської ради, площею 5,62 га. За життя дядько позивача – ОСОБА_5 так і не отримав державний акт на право приватної власності. 29.04.2006 року ОСОБА_4

ОСОБА_6 помер, після його смерті фактично вступив у спадщину його рідний брат, батько позивача – ОСОБА_3, оскільки він був зареєстрований зі спадкоємцем за однією адресою. 12.08.2012 року помер батько позивач – ОСОБА_3, після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка, яка була надана ОСОБА_4 як члену колективного сільськогосподарського підприємства «Восток» на підставі сертифіката на право приватної власності на земельну частку (пай) серії РН №196193 виданого 26.10.2000 року. Однак, на сьогоднішній день сертифікат втрачено, та позивач не має можливості оформити спадщину у нотаріальній конторі, про що нотаріальна контора видала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, тому позивач вимушений звернутися до суду з позовом про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Ухвалою Василівського районного суду від 13 липня 2018 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, але від представника позивача ОСОБА_7 надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Василівського району Запорізької областів судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи без їх участі, проти заявлених позовних вимог не заперечує.

У зв’язку із здійсненням судом розгляду справи за відсутності учасників справи, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому судовому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206,207 цього Кодексу.

Згідно ч.4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши письмові матеріали справи та докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Стаття 392 ЦК України визначає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В судовому засіданні встановлено, що 29 квітня 2006 року помер дядько позивача ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть І-КГ №232112 (а.с.9).

12 серпня 2012 року помер батько позивача ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть І-КГ №145480 (а.с.10).

Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 20 червня 2017 року, встановлено факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_4, який помер 29.04.2006 року та ОСОБА_3, який помер 12.08.2012 року, доводяться один одному рідними братами (а.с.15).

Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 26 листопада 2014 року, встановлено факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, являється сином ОСОБА_8, який помер 16.08.2012 року (а.с.16).

Згідно листа Відділу у Василівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області №0-8-0.223-375/0/102-18 від 27.03.2018 року, на ім’я ОСОБА_5 видано свідоцтво про право на земельну ділянку (пай) РН №196193, зареєстровано в книзі реєстрації сертифікатів за №142, розміром 5,62 умовних кадастрових гектарів, земельна ділянка зареєстрована на території ОСОБА_2 сільської ради (а.с.12).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, що складається з земельної частки (паю) площею 5,62 умовних кадастрових гектарів, яка знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Василівського району Запорізької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала спадкодавцю на підставі Сертифіката на право приватної власності на земельну частку (пай) серії PH №196193,виданого 26.10.2000 року, про що в Книзі реєстрації сертифікатів зроблено запис за №142.

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.ст.1269, 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, та на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має протягом шести місяців з дати відкриття спадщини подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно чч.1,5 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно довідки №02-02/288 виданої Дивненською сільською радою Новотроїцького району Херсонської області від 01.08.2018 року, місце проживання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, було зареєстровано в ІНФОРМАЦІЯ_3 (Ульянова), буд.40, з 01 вересня 1997 року по день смерті. За цією адресою постійно проживали та були зареєстровані: ОСОБА_3 з 20.11.2009 року по день смерті, ОСОБА_9 з 10.06.1998 року по теперішній час, ОСОБА_10 з 27.03.1998 року по теперішній час, ОСОБА_11 з 12.02.1999 року по теперішній час, ОСОБА_12 з 07.02.2002 року по теперішній час, ОСОБА_13 з 20.11.2009 року по теперішній час (а.с.53).

За даними Новотроїцької державної нотаріальної контори Херсонської області, після смерті ОСОБА_4, померлого 29 квітня 2006 року, спадкові справи не заводилися і із заявами про прийняття спадщини ніхто не звертався.

Таким чином, ОСОБА_3 на час відкриття спадщини проживав постійно із спадкодавцем, тобто вважається таким, що прийняв спадщину, згідно рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 20 червня 2017 року, встановлено факт родинних відносин, між ОСОБА_4, який помер 29.04.2006 року та ОСОБА_3, який помер 12.08.2012 року як між рідними братами, а відповідно ОСОБА_3 є спадкоємцем за законом другої черги після смерті 29 квітня 2006 року ОСОБА_4.

За даними Новотроїцької державної нотаріальної контори Херсонської області, після смерті ОСОБА_3, померлого 12 серпня 2012 року, з заявою про прийняття спадщини за законом звернувся син померлого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, інші спадкоємці, а саме дочка спадкодавця ОСОБА_9, та дружина спадкодавця ОСОБА_14, подали заяви про відмову в прийнятті спадщини.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом першої черги після смерті 12.08.2012 року ОСОБА_3. Родинні відносини між померлим ОСОБА_5 та позивачем ОСОБА_1 підтверджуються рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області №662/1836/14-ц від 26 листопада 2014 року.

Згідно листа Відділу у Василівському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області №0-8-0.223-375/0/102-18 від 27.03.2018 року, на ім’я ОСОБА_5 видано свідоцтво про право на земельну ділянку (пай) РН №196193, зареєстровано в книзі реєстрації сертифікатів за №142, розміром 5,62 умовних кадастрових гектарів, земельна ділянка зареєстрована на території ОСОБА_2 сільської ради (а.с.12).

Згідно ст.1218 Цивільного кодексу Україна до складу спадщини входять усі права і обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент смерті.

Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття.

За вимогами ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов’язковим, коли об’єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов’язковій державній реєстрації.

Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід`ємною частиною правовстановлюючого документа.

В свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2 ст.1299 ЦК України).

Право власності на нерухоме майно може бути оформлене на ім`я особи, яка померла, у разі наявності документів, які б підтвердили право власності на майно цієї особи. У випадку відсутності таких документів порушене питання вирішується у судовому порядку.

Неможливість для позивача оформлення спадщини в нотаріальній конторі підтверджено постановою нотаріуса від 20 лютого 2018 року №68, якою позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку для ведення сільськогосподарського товарного виробництва (а.с.11).

Таким чином, враховуючи, що земельна частка (пай), площею 5,62 га, розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Василівського району Запорізької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлому 29.04.2006 року ОСОБА_4, після смерті якого його рідний брат ОСОБА_3, прийняв спадщину, проте не оформив своїх спадкових прав і помер 12.08.2012 року, позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3, належним чином прийняв спадщину, правовстановлюючі документи на земельну ділянку відсутні, що унеможливлює оформлення позивачем в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, тому позовні вимоги позивача ОСОБА_1 про визнання за ним права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом після смерті 12 серпня 2012 року ОСОБА_3 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 200, 206, 263-265, 280- 282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Василівського району Запорізької області про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5) право на земельну частку (пай) площею 5,62 га в умовних кадастрових гектарах, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Василівського району Запорізької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_4 на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) від 26.10.2000 року серія РН №196193, в порядку спадкування за законом після смерті 12 серпня 2012 року ОСОБА_3.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_15