Рішення № 78319391, 19.11.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 листопада 2018 року Справа № 0840/2971/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лазаренка М.С.,

за участю секретаря судового засідання Новікової Д.А.,

за участю:

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 (69083, АДРЕСА_1) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень,

ВСТАНОВИВ:

23 липня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 (далі – позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення – рішення від 06.07.2018 №0003994001 та №0004014001.

Ухвалою суду від 23.08.2018 відкрито загальне позовне провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Запорізькій області 12.03.2018 року проведено фактичну перевірку: «магазину-кафе, що розташовано за адресою м. Запоріжжя, вул. Рязанська, буд. 11 та належить суб'єкту господарювання - ФОП ОСОБА_3», з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами. За результатами вказаної перевірки складено акт № 0102/08/01/40/НОМЕР_1 від 14.03.2018 року та 27.03.2018 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № НОМЕР_2, яким неправомірно визначено суму податкового зобов'язання за платежем - Адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в сумі 17 000, 00 грн.; № НОМЕР_2, яким неправомірно визначено суму податкового зобов'язання за платежем - Адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в сумі 10 000, 00 грн. Позивач переконаний, що висновки, викладені у акті перевірки, не відповідають дійсним обставинам, оскільки вони базуються на фактах, які не мають свого підтвердження, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, просив задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень надав письмовий відзив, відповідно до якого зазначив, що відповідач, діючи в межах покладених на нього законодавством завдань, здійснив всебічну, повну та об’єктивну фактичну перевірку магазину-кафе, розташованого за адресою: 69083, м.Запоріжжя, вул.Рязанська, буд.11, у якому здійснює діяльність ФОП ОСОБА_3, за результатами якої було встановлено порушення ФОП ОСОБА_3:

- абз.З ч.4 ст.11 Закону України № 482/95-ВР «Про державне регулювання виробництва й обігу спирту етилового, кон'ячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» , а саме: зберігання алкогольного напою з пошкодженою маркою акцизного податку встановленого зразка;

- пункту 1 Постанови КМ України від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», а саме: продаж алкогольних напоїв за цінами нижче мінімальних роздрібних цін.

Просив відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Заслухавши думку сторін по справі, розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

12.03.2018 працівниками ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі наказу № 719 від 06.03.2018р. та направлень №280, №281 від 06.03.2018 проведено фактичну перевірку магазину-кафе, розташованого за адресою: 69083, м.Запоріжжя, вул.Рязанська, буд.11, у якому здійснює діяльність ФОП ОСОБА_3, з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 0102/08/01/40/НОМЕР_1 від 14.03.2018 року.

Відповідно до висновку перевірки ФОП ОСОБА_3 порушено вимоги абз.3 ч.4 ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв».

Акт перевірки підписано ФОП ОСОБА_3 без зауважень.

В поясненнях до акту перевірки ФОП ОСОБА_3 вказано, що Заниження ціни на алкогольні напої, а саме на коньяк 5 зірок 42% оборотів 0,25 л., Який у неї реалізовувався на момент перевірки за ціною 70,50 грн. пояснила тим, що він був націнений як коньяк 40% оборотів через те, що в накладній не було вказано скільки градусів, а на пляшку не звернули увагу. Заниження ціни на сидр на розлив в пластиковому стакані за ціною 11,50 грн. за 0,5 стакан, який входить у вартість, пояснила тим, що не була ознайомлена з останніми змінами в законодавстві і вважала, що мінімальна ціна поширюється на сидр тільки в скляній тарі. Відсутність частини акцизної марки на тетра-паку «Портвейн 111 Марінталь», ємністю 1 літр, з вмістом спирту 17%об. пояснила тим, що під час переоцінки товару була пошкоджена (відірвана) частина марки разом зі скотчем на якому був приклеєний цінник. Накладні на сидр не надає так як вони загублені.

27.03.2018 ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі акту фактичної перевірки №0102/08/01/40/НОМЕР_1 від 14.03.2018 року прийнято у відношенні ФОП ОСОБА_3 податкові повідомлення-рішення форми «С», а саме:

- №0004014001, яким на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та абз. 14 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення вимог ч. 13 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до ФОП ОСОБА_3 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 10000 грн.;

- №0003994001, яким на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та абз. 16 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення вимог абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до ФОП ОСОБА_3 застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 17 000 грн.;

Перевіряючи правомірність рішень відповідача – суб’єкта владних повноважень у правовідносинах щодо яких виник спір суд виходить з наступного.

По-перше, щодо порядку проведення перевірки, складання акту перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (надалі – ПК України). Зокрема ПК України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абз. 1 п. 1.1 ст. 1 ПК України).

Підпунктом 19-1.1.16 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України встановлено, що контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

За змістом пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.1 статті 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Водночас, пунктом 80.2 статті 80 передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Отже, наведеною нормою визначено перелік випадків, в яких призначається проведення фактичної перевірки.

Разом з тим, позивачем в межах даної справи правомірність наказу про проведення фактичної перевірки чи дій відповідача щодо його видання не оскаржується, а тому правовій оцінці підлягають лише результати реалізації цього наказу у зв’язку із чим доводи позивача про безпідставність проведення перевірки (не затверджено перелік суб’єктів та/або об’єктів та їх адреси, які підлягають відпрацюванню шляхом проведення фактичних перевірок, із зазначенням дати початку та тривалості перевірок) судом до уваги не приймаються.

Окрім того, згідно з п. 80.5 ст. 80 ПК України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до абз.абз. 1 -5 п. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Копію наказу про проведення фактичної перевірки від 06.03.2018 позивачем отримано 12.03.2018 о 17 год. 30 хв. під підпис (а.с.69)

Отже, вважаючи наказ про проведення фактичної перевірки таким, що винесений за відсутності підстав, встановлених ПК України, позивач мав право не допустити посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, проте цього зроблено не було.

Матеріали справи свідчать, що позивачу 12.03.2018 об 17 год. 30 хв., тобто, в час, який вказаний в акті фактичної перевірки як час її початку, посадовими особами відповідача було пред’явлено службові посвідчення та направлення на проведення перевірки й вручено копію наказу на її проведення.

Суд зазначає, що статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст. 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Звідси, безпідставними є доводи позивача про порушення відповідачем процедури проведення фактичної перевірки. Зворотнього позивач, в силу принципу змагальності, суду не довів та не підтвердив доказами.

По-друге, щодо сутності виявлених порушень чинного законодавства.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (надалі – Закон № 481/95-ВР).

Відповідно до пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

За визначенням статті 1 Закону №481/95-ВР алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД ( 584а-18 ).

Роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.

Згідно абз.14 ч.2 ст.17 ЗУ «Про державне регулювання виробництва й етилового, кон'ячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» - роздрібна торгівля коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої, виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень».

Позивач здійснювала роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, як коньяк «Жан-Жак» та Сидр.

Вказаний факт підтверджується фіскальним чеком РРО Міпі-Т 400 МЕ, фіскальний номер НОМЕР_3, заводський номер ПБ НОМЕР_4, який зареєстровано в магазині-кафе за 69083, м.Запоріжжя, вул.Рязанська, буд. 11.

Податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_5 від 27.03.2018 застосовано санкцію у розмірі 10 000,00 грн., що є мінімальним розміром штрафу, встановленим законодавством.

Абзацом 3 частини 4 статті 11 Закону в імперативній формі встановлено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п.20 постанови КМУ від 27.12.2010 № 1251 «Вважаються немарковані, алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження:

- пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абз.7 пункту 5 цього Положення;

- наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 діагональний -4x18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як проекція);

- пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів, ширина марки - на 5 чи більше міліметрів;

- відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншо сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів».

Позивачем не заперечується факт наявності в належному їй магазині – кафе тетра-паку «Портвейн 111 Марінталь», ємністю 1 літр, з вмістом спирту 17% об. без частини акцизної марки.

Твердження позивача, що вона не зберігала вищезазначений товар з пошкодженою акцизною маркою, суд не бере до уваги, оскільки позивачем факт не зберігання ніякими доказами не підтверджений.

Абзацом 16 ч.2 ст.17 ЗУ «Про державне регулювання виробництва й обігу спирту| етилового, кон'ячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» всі «виробництво, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизном і встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень».

Податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_2 від 27.03.2018 застосовано санкцію у розмірі 17 000,00 грн - мінімальний розмір штрафу, встановлений законодавством.

Виходячи із вищевикладеного, суд вважає, що приймаючи податкові повідомлення-рішення №0003994001 та №0004014001 від 27.03.2018 відповідач діяв на підставі норм чинного законодавства, а тому підстави для задоволення позовних вимог про визнання їх протиправними та скасування відсутні.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, відповідно до принципу змагальності, суб'єкт господарювання зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.

Підсумовуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити.

За приписами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати на користь позивача не присуджуються.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 28.11.2018.

Суддя М.С. Лазаренко