Ухвала суду № 78319378, 05.12.2018, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/1192/16-к

1-кп/214/85/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючої судді Хомініч С.В.,

за участю секретарів Горбунової Л.С., Соколовської Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі кримінальне провадження №12015040720001421, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2015 щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, який працює фізичною особою-підприємцем, має середньо-технічну освіту, одружений, на утриманні дітей не має, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України

за участю:

прокурора Ільницького О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

потерпілої ОСОБА_3,

представника потерпілої ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

Станом на 02.07.2014 ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, зареєстрованим 07.05.2004 за №22270170000025733 у Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. 02.07.2014 приблизно о 17-30 ОСОБА_1, знаходячись у приміщенні магазину під назвою «PROF МЕБЛІ», розміщеного в будівлі торгового центру «Мегадом», розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Димитрова 30б, усвідомлюючи наявність власної непогашеної грошової заборгованості перед державними установами у загальному розмірі на суму 37944 грн. та громадянами: ОСОБА_5 у розмірі 23229,90 грн., ОСОБА_6 у розмірі 8770,58 грн. і ОСОБА_7, у розмірі 45985 грн., здійснюючи підприємницьку діяльність, діючи умисно, видаючи себе у розмові із раніше знайомою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, власником вказаного магазину та виробником меблів, дізнавшись від неї про бажання придбати виготовлені за особистим замовленням та дизайном кухонні меблі, запропонував останній переглянути у наданому ним каталозі зображення кухонних гарнітурів різноманітних видів, кольорів та матеріалів, повідомляючи їх найнижчу ціну на власний розсуд та, пропонуючи придбати у нього будь-який вибраний таким чином товар.

Далі ОСОБА_1, діючи з метою незаконного заволодіння грошовими коштами ОСОБА_3 із корисних мотивів, умисно замовчуючи інформацію про існуючі непогашені ним вказані грошові заборгованості, відсутність власних виробничих та складських приміщень для виробництва кухонного гарнітуру, не повідомляючи їй інформацію про фактичну відсутність у нього права власності на запропоновані кухонні гарнітури, усвідомлюючи що він, не за яких умов не буде виконувати взяті на себе зобов’язання за договором про виконання робіт із виготовлення, доставки до місця проживання ОСОБА_3 та монтажу, замовлених нею кухонних меблів, викликаючи своєю поведінкою до себе довіру, запропонував ОСОБА_3 укласти з ним письмовий договір про виконання робіт із виготовлення, доставки та монтажу меблів, як з виконавцем СПД ОСОБА_1 При цьому, бажаючи гарантовано схилити ОСОБА_3 до укладання з ним такого договору, ОСОБА_1 пообіцяв, що перша частина замовлення, вартість яких, на його розсуд, складає 13500 грн., буде виготовлена ним в строк до 20.11.2014 за умови обов’язкової попередньої оплати ОСОБА_3 частки замовлення у сумі 5000 грн. одразу після підписання договору та обов’язкової наступної оплати частки замовлення в розмірі 8500 грн. у вересні 2014 року, ввівши таким чином ОСОБА_3 в оману під впливом спокусливої вигоди.

У свою чергу, 02.07.2014 приблизно о 18-00, ОСОБА_3, будучи веденою в оману і знаходячись під значним психологічним тиском з боку ОСОБА_1, уклала з останнім письмовий договір №31 з додатком №1 до нього про особисте виконання ОСОБА_1 роботи з виготовлення, доставки та монтажу кухонного гарнітуру на загальну суму 27500 гривень.

03.07.2014 в період часу з 09-00 до 10-00 ОСОБА_3, перебуваючи під впливом спокусливої вигоди, продовжуючи знаходитись у стані легковажної довірливості, повернулася до приміщення магазину «PROF МЕБЛІ», де добровільно передала, через раніше їй незнайому продавця-консультанта магазину «PROF МЕБЛІ» на ім'я ОСОБА_7 в якості домовленої попередньої оплати власні грошові кошти в сумі 5000 грн. готівкою для ОСОБА_1 Остання, отримавши вказані грошові кошти і, діючи відповідно до своїх обов’язків перед ОСОБА_1, надала ОСОБА_3 товарний чек без номеру від 03.07.2014 з печаткою СПД «ОСОБА_1С.» на суму 5000 грн.

17.09.2014 в період часу з 17-00 до 18-00 години, ОСОБА_3, знаходячись у приміщенні магазину «PROF МЕБЛІ» особисто та добровільно передала ОСОБА_1 власні грошові кошти в сумі 8500 грн. готівкою, в якості додаткової попередньої оплати, про що останній надав їй накладну №31 від 17.09.2014 з печаткою СПД «ОСОБА_1С.», в якій зазначив суму 8500 грн. як: «доплата за кухню».

У свою чергу, ОСОБА_1, отримавши вказаним чином від ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 13500 грн. і усвідомлюючи, що своїми вказаними умисними діями він заволодів чужим майном шляхом обману, порушуючи умови п.3.2 вказаного договору №31 від 02.07.2014, власні зобов’язання перед потерпілою ОСОБА_3 щодо виготовлення, доставки та монтажу першої частини кухонного гарнітуру, в строк до 20.11.2014, не виконав, розпорядившись вказаними грошовими коштами на власний розсуд.

Далі, приблизно на початку грудня 2014 року, у вечірній час, ОСОБА_1 перебуваючи у невстановленому слідством місці, бажаючи продовжувати отримувати грошові кошти від ОСОБА_3, а власні зобов’язання не виконувати, запевнив останню у телефонній розмові, що замовлені нею меблі знаходяться у процесі виготовлення і будуть встановлені найближчим часом, але необхідно сплатити решту суми вартості замовлених меблів у зв’язку із вірогідною можливістю підвищення їх вартості.

18.12.2014 в період часу з 17-00 до 18:00 ОСОБА_3, перебуваючи у приміщенні магазину «PROF МЕБЛІ» добровільно передала ОСОБА_1 власні грошові кошти в сумі 7000 грн. готівкою, в якості чергової попередньої оплати, на що ОСОБА_1 надав ОСОБА_3 товарний чек №31 від 18.12.2014 з печаткою СПД «ОСОБА_1С.», в якому зазначив суму 7000 грн., як: «доплата за кухню» та власноручно зробив запис «остаток 8670 гр.».

21.12.2014 приблизно о 14-00 ОСОБА_3 перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою м. Кривий Ріг, вул. вул. Балакіна, 26/128 зустрілася з ОСОБА_8 та добровільно передала власні грошові кошти в сумі 7000 грн. готівкою, в якості кінцевого розрахунку за майбутнє виготовлення, доставку та монтаж кухонного гарнітуру, ОСОБА_1 в свою чергу, в додатку №1 до договору №31 від 02.07.2014 зробив власноручно запис про отримання вказаних грошових коштів.

Таким чином, у період з 02.07.2014 по 21.12.2014 включно ОСОБА_1 свої зобов’язання перед ОСОБА_3 щодо виготовлення, доставки та монтажу кухонного гарнітуру згідно договору про виконання роботи №31 від 02.07.2015 не виконав, чим завдав майновий збиток на загальну суму 27500 гривень, які витратив на власні потреби.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.190 КК України за ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_2 заявив клопотання про закриття провадження та звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.190 КК України на підставі положень ст.49 КК України у зв’язку із закінченням строків давності. Пояснив, що за кримінальним провадженням №12016040750002510 від 15.11.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України ОСОБА_1 не вручена підозра, тому твердження прокурора, що до обвинуваченого не може бути застосовано положення п.1 ч.2 ст.284 КПК України вважає хибними, так як ОСОБА_1 не визнано винним згідно обвинувального вироку суду, який набрав законної сили.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання свого захисника та просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі положень ст.49 КК України.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання адвоката оскільки щодо ОСОБА_1 відкрито кримінальне провадження №12016040750002510 від 15.11.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, тому щодо обвинуваченого не може бути застосовано положення п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

Потерпіла та її представник підтримали думку прокурора.

Вислухавши клопотання захисника, думку прокурора, потерпілої та її представника, пояснення обвинуваченого, щодо якого вирішується питання про звільнення від кримінальної відповідальності, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.

Положеннями п.1 ч.2 ст.284 КПК України встановлено, що кримінальне провадження закривається судом у зв’язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.49 КК України, у разі вчинення злочину невеликої тяжкості особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло два роки.

Згідно ч. 3 ст.49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

Відповідно до положень ст.6 Конвенції від 04.11.1950 «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожному гарантується право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судом встановлено, що відповідно до відповіді від 02.11.2018 вих.№482/2-8835 у провадженні СВ Довгинцівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016040750002510 від 15.11.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України. Станом на 01.11.2018 ОСОБА_1 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення не вручено, досудове розслідування триває (том 1 а.с.184).

Відповідно до положень ч.1 ст. 62 Конституції України, ч.2 ст.2 КК України та ч.1 ст.17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Так, щодо ОСОБА_1 15.11.2016 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.1 ст.382 КК України, проте кримінальне провадження перебуває на стадії досудового слідства ще не вручено повідомлення про підозру, на дату розгляду клопотання судом не розглянуто та не ухвалено остаточне рішення.

Вищезазначені норми закону узгоджуються з позицією Конституційного Суду України, згідно з якою сам факт порушення кримінальної справи щодо конкретної особи, затримання, взяття під варту, пред'явлення їй обвинувачення не можна визнати як кримінальну відповідальність, оскільки особа не несе кримінальної відповідальності, доки її не буде визнано судом винною у вчиненні злочину і вирок суду не набере законної сили (рішення від 27.10.1999 у справі №1-15/99).

Окрім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22.04.2010 у справі «Фатуллаєв проти Азербайджану» зазначив, що презумпція невинуватості, втілена в п.2 ст.6 Конвенції, є одним із елементів справедливого кримінального судочинства, що забороняє передчасне висловлювання як самим судом, так і представниками інших органів влади думки, що особа, яка «обвинувачується у кримінальному злочині», є винною до того, як це доведено в законному порядку.

Згідно з ч.3 ст.288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Виходячи з системного аналізу зазначених вище норм кримінального та кримінального процесуального законодавства, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов’язковим. Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов’язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження.

Судом встановлено, що злочин, передбачений ч.1 ст.190 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 скоєно в період з 02.07.2014 по 21.12.2014, отже, після вчинення цього злочину, до набрання вироком законної сили, минуло більше двох років, у зв’язку з чим обвинувачений підлягає звільненню від кримінальної відповідальності.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 дав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.

Окрім того, судом не встановлено факту ухилення обвинуваченим від кримінальної відповідальності чи вчинення будь-якого іншого злочину, що переривало б строки давності в період з 02.07.2014 (час вчинення злочину) до 05.12.2018 (час вирішення клопотання), який складає більше двох років.

Злочин передбачений ч.1 ст.190 КК України згідно ч.2 ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості, за який санкція статті передбачає покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

За вказаних обставин, з урахуванням викладеного вище, суд вважає, що є всі підстави для звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності із закриттям кримінального провадження,

Керуючись ст.49 КК України, ст.ст.284, 286, 288, 350, 369-372, 395 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження №12015040720001421, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2015 за обвинуваченням ОСОБА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України – закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Суддя Хомініч С.В.