Ухвала суду № 78318971, 30.11.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

30 листопада 2018 року м. Кропивницький Справа № 1140/2083/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження заяву про відстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області до дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача податковий борг в сумі 2 596 232,24 грн..

Представник відповідача позовні вимоги визнав (а.с.24,26).

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.11.2018р. адміністративний позов задоволено, стягнуто з ДП "Кіровоградський облавтодор" на користь держбюджету податковий борг в сумі 2 596 232,24 коп. із рахунків у банках, обслуговуючих такого платника (а.с.31).

20.11.2018 р. до суду надійшла заява ДП "Кіровоградський облавтодор", в якій заявник просить суд відстрочити виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 р. на один рік, - до 05.11.2019 р. (а.с.34-37).

Представник позивача подав до суду відзив на заяву і просив відмовити у відстроченні виконання рішення суду, оскільки відсутні виняткові обставин, передбачені ст.378 КАС України (а.с.80-82).

Також, представники просили вирішити вказане питання у письмовому провадженні.

Згідно з частинами 1, 2 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Розглянувши заяву про відстрочення виконання рішення суду, дослідивши документи, надані на підтвердження обставин, викладених у ній, та матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Стягнення з відповідача коштів у даній справі спрямоване на погашення його заборгованості зі сплати податків до бюджету.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, урегульовані Податковим кодексом України (надалі – ПК України), стаття 100 якого передбачає розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків.

Згідно з пунктами 100.1, 100.2 статті 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 100.4 ст. 100 ПК України підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Пунктом 100.6 ст. 100 ПК України установлено, що розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. №1235 затверджено Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин.

Згідно до п. 2 цього Переліку обставиною, що є підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу заявника, є зокрема загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника в разі своєчасно та в повному обсязі сплати ним грошового зобов'язання або погашення податкового боргу в повному обсязі.

Наказом Міністерства доходів і зборів від 10.10.2013 року №574, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 року за №1853/24385, затверджено Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків (надалі - Порядок).

Згідно з пунктом 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу доходів і зборів та укладено договір про розстрочення (відстрочення). Визначення сум грошових зобов’язань (податкового боргу), що підлягають розстроченню (відстроченню), здійснюється за даними інформаційної системи, що ведеться органами доходів і зборів.

Відтак, чинне податкове законодавство передбачає особливий порядок розстрочення податкового боргу, яким заявник в даному випадку не скористався.

Згідно з ч.3 ст.378 КАС України підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч.5 ст.378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Матеріали справи свідчать, що відповідач є державним підприємством, та фінансується виключно за рахунок надходжень з державного бюджету. Однак, згідно довідок банківських установ у відповідача відсутні кошти для виконання рішення суду в цій справі. Однак, на підприємстві рахується дебіторська заборгованість, за рахунок якої можливо буде погасити заборгованість. Робота по її погашенні активно ведеться (а.с.38-64).

Таким чином, наведені відповідачем обставини, які свідчать про наявність загрози виникнення та накопичення нового податкового боргу, а також фінансове становище, істотно ускладнюють виконання рішення суду у даній справі, а тому його виконання слід відстрочити на строк, установлений ч.5 ст.378 КАС України.

Керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 378 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву про відстрочення виконання рішення суду - задовольнити.

Відстрочити дочірньому підприємству "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.11.2018 року про стягнення податкового боргу в сумі 2596232 (два мільйона п'ятсот дев'яносто шість тисяч двісті тридцять дві) грн. 24 коп. - до 05.11.2019 року.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_1