Ухвала суду № 78318616, 05.12.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПОЗОВУ

05 грудня 2018 року

Справа № 280/4627/18

м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Кисіль Р.В., розглянувши заяву Дочірнього підприємства «Бігборд-3» про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовною заявою Дочірнього підприємства «Бігборд-3» (пр. Соборний, буд. 179/1, кім. 1, м. Запоріжжя, 69032) до Виконавчого комітету Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105) про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

05.11.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дочірнього підприємства «Бігборд-3» (далі - позивач) до Виконавчого комітету Запорізької міської ради (далі – відповідач), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати з моменту його прийняття рішення відповідача від 29.10.2018 №494/47 «Про відмову у продовженні дочірньому підприємству «БігБорд-3» строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами».

Крім того, просить судові витрати покласти на відповідача.

Одночасно з поданням позову до суду надійшла заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою від 05.11.2018 на підставі ч. 7 ст. 154 КАС України заяву про забезпечення позову було повернуто позивачу без розгляду.

Крім того, ухвалою від 05.11.2018 позовна заява була залишена без руху, наданий позивачу строк для усунення недоліків позову.

07.11.2018 до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 08.11.2018 було частково задоволено заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, зупинено дію оскаржуваного рішення та до набрання законної сили судовим рішенням за цим позовом заборонено відповідачу, Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та Комунальному підприємству “Запорізьке міське інвестиційне агентство” вчиняти дії по демонтажу рекламних засобів (спеціальних конструкцій) позивача. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Ухвалою від 26.11.2018, після усунення позивачем недоліків позову, було відкрите спрощене позовне провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, – Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, судове засідання призначене на 20.12.2018.

04.12.2018 від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач зазначає, що 09.11.2018 на його адресу надійшов лист Комунального підприємства «Градпроект» вих. №734р від 02.11.2018 з вимогою демонтувати рекламні засоби з посиланням на оскаржуване рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради. Зазначає, що повноваження по демонтажу рекламних засобів в м. Запоріжжя покладене відповідачем на Комунальне підприємство «Градпроект». Невиконання позивачем вимог КП «Градпроект» може мати наслідком демонтаж цим підприємством або, на його замовлення підрядними організаціями, рекламних конструкцій позивача. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову у виді заборони Комунальному підприємству «Градпроект» вчиняти дії по демонтажу належних позивачу рекламних засобів (рекламних контрукцій) може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Через що, просить вжити заходи забезпечення позову.

Судом встановлено, що заява позивача про забезпечення позову відповідає вимогам ст. 152 КАС України, а тому повинна бути вирішена судом.

На обґрунтування заяви позивач посилається на лист КП «Градпроект» від 02.11.2018 №734р, положення п. 4.2.4 Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Запоріжжя, затвердженого рішенням відповідача №802 від 18.12.2017 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 22.02.2013 №45 «Про затвердження Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Запоріжжя та Порядку демонтажу, обліку, зберігання і реалізації спеціальних конструкцій, які призначені для розміщення зовнішньої реклами», п. 3.4.1 Порядку демонтажу, обліку, зберігання і реалізації спеціальних конструкцій, які призначені для розміщення зовнішньої реклами, затвердженого рішенням відповідача №802 від 18.12.2017, п. 2.3 Положення про порядок плати за тимчасове користування місцем розміщення рекламних засобів, що перебуває в комунальній власності територіальної громади м. Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради №28 від 22.11.2017 «Про внесення змін до рішення міської ради від 24.12.2012 №79 «Про затвердження Положення про порядок плати за тимчасове користування місцем розміщення рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Запоріжжя» та п. 2 рішення Запорізької міської ради №28 від 22.11.2017.

За правилами частини 1 ст. 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, суддя розглянув заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно із ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За приписами частини 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов’язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч.2 ст. 151 КАС України).

Отже, статтею 151 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних обставин, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Суддя зазначає, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” №9 від 22.12.2006).

Проаналізувавши наведене позивачем обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову за заявою, яка надійшла до суду 04.12.20.18, суддя встановив наступне.

За приписами пп. 2.11 Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Запоріжжя, затвердженого рішенням відповідача від 22.02.2013 №45, в редакції рішення відповідача від 18.12.2017 №802 (далі – Порядок розміщення реклами), оператор зі справляння плати та нагляду за станом зовнішньої реклами (далі - Оператор) - комунальне підприємство, яке уповноважено виконувати покладені на нього функції відповідно до чинного законодавства.

Згідно із пп.пп. 4.2.1, 4.2.2, 4.2.4 Порядку розміщення реклами деякими з функцій Оператора є: укладення з розповсюджувачами зовнішньої реклами договорів на тимчасове користування місцями розміщення рекламних засобів, які перебувають у комунальній власності; здійснення функції зі справляння плати за тимчасове користування місцями, які перебувають у комунальній власності, для розміщення рекламних засобів за укладеними договорами та здійснює контроль за своєчасним надходженням плати; організація та проведення власними силами або із залученням сторонніх організацій демонтажу рекламних засобів у Порядку, визначеному у розділі 3 Порядку демонтажу, обліку, зберігання і реалізації спеціальних конструкцій, які призначені для розміщення зовнішньої реклами.

Підпунктом 10.3 Порядку розміщення реклами визначено, що розроблення необхідної технічної документації, монтаж (демонтаж) рекламного засобу здійснюється спеціалізованими підприємствами, установами та організаціями.

Згідно із пп. 3.4.1 Порядку демонтажу, обліку, зберігання і реалізації спеціальних конструкцій, які призначені для розміщення зовнішньої реклами, затвердженого рішенням відповідача від 22.02.2013 №45, в редакції рішення відповідача від 18.12.2017 №802 (далі – Порядок демонтажу) демонтаж рекламних засобів, вивісок та табличок здійснює Оператор (або на його замовлення підрядна організація) власними силами на підставі Доручення, виданого Робочим органом.

Разом з тим за приписами п.3.1 Порядку демонтажу: «Демонтажу згідно з даним Порядком підлягають рекламні засоби, встановлені з порушенням чинного законодавства у сфері зовнішньої реклами:

3.1.1. самовільно розміщені рекламні засоби, власник яких невідомий, у тому числі у разі відсутності маркування на рекламному засобі;

3.1.2. рекламні засоби, встановлені з порушенням Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Запоріжжі, інших нормативно-правових актів у сфері зовнішньої реклами, власник яких відомий, отримав припис за формою згідно з додатком 2 (далі – Припис), але вимоги про демонтаж не виконав.

Припис надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів юридичним особам та фізичним особам-підприємцям за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб за такою адресою, відмови отримати повідомлення чи нез’явлення до поштового відділення за отриманням повідомлення, вважається, що воно вручене їм належним чином в день відправлення;

3.1.3. рекламні засоби, що створюють аварійні ситуації та загрозу життю або здоров’ю людей, та/або заподіянню шкоди майну третіх осіб, зафіксовані актом виявлення рекламних засобів, вивісок, табличок, що створюють аварійну ситуацію на місцях свого розміщення за формою згідно з додатком 3».

Пунктом 3.2 Порядку демонтажу встановлено: «У випадках, зазначених у підпунктах 3.1.1, 3.1.3 демонтаж рекламних засобів здійснюється без попереднього надсилання Припису про усунення порушень Правил розміщення, на підставі доручення про демонтаж рекламного засобу, вивіски, таблички (далі – Доручення) Робочого органу наданому Оператору за формою згідно з додатком 5.

У випадку, зазначеному у підпункті 3.1.2, демонтаж рекламних засобів та усунення невідповідностей проводиться власником рекламного засобу самостійно за власний рахунок у термін, вказаний у Приписі.

У разі невиконання власником рекламного засобу вимог Припису, демонтаж рекламного засобу здійснює уповноважене підприємство на підставі Доручення за власні кошти, які підлягають поверненню особами, якими рекламний засіб було розміщено».

З положень п.п. 3.1, 3.2, пп. 3.4.1 Порядку демонтажу вбачається, що демонтажу рекламних конструкцій, який повинен здійснювати Оператор, передує певна процедура, а саме: надіслання власнику рекламного засобу Припису за формою згідно з додатком 2 до Порядку демонтажу та отримання Оператором від Робочого органу Доручення на демонтаж рекламних конструкцій.

Пунктом 2 рішення Запорізької міської ради від 29.11.2017 №28 «Про внесення змін до рішення міської ради від 24.12.2012 №79 «Про затвердження Положення про порядок плати за тимчасове користування місцем розміщення рекламних засобів, що перебуває в комунальній власності територіальної громади м.Запоріжжя» функції Оператора покладені на Комунальне підприємство «Градпроект».

Суддя, проаналізувавши лист Комунального підприємства «Градпроект» від 02.11.2018 №734р, яким позивач обґрунтовує заяву про забезпечення позову від 04.12.2018, зазначає, що даний лист не відповідає за формою та змістом вимогам до Припису, форма якого є додатком 2 до Порядку демонтажу, а тому не є Приписом в розумінні цього Порядку.

В листі Комунального підприємства «Градпроект» від 02.11.2018 №734р йдеться про договірні відносини між позивачем та КП «Градпроект», які існували на підставі договору від 14.12.2017 №141217/8 на тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, що перебувають в комунальній власності.

Крім того, ухвалою від 08.11.2018 про забезпечення позову по даній справі суддя заборонив Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, який є Робочим органом з питань розміщення зовнішньої реклами в м. Запоріжжя, вчиняти дії по демонтажу рекламних засобів (спеціальних конструкцій) позивача. Отже, станом на дату вирішення заяви позивача від 04.12.2018 третя особа по даній справі не може видати Доручення на демонтаж рекламного засобу, вивіски, таблички щодо демонтажу рекламних конструкцій позивача.

З наведеного вбачається, що станом на дату вирішення заяви позивача про забезпечення позову, яка надійшла до суду 04.12.2018, Комунальним підприємством «Градпроект» не вчиняються та, без Доручення Робочого органу, не можуть вчинятися дії щодо демонтажу належних позивачу рекламних конструкцій.

З наведених підстав, а також враховуючи договірні відносини між позивачем та КП «Градпроект», які не є предметом даної справи, та постановлену раніше ухвалу судді від 08.11.2018 про забезпечення адміністративного позову по даній справі, суддя не вбачає підстав для задоволення заяви позивача.

Вжиті ухвалою судді від 08.11.2018 заходи забезпечення позову суддя вважає достатніми.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 150-156 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Дочірнього підприємства «Бігборд-3», яка надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду 04.12.2018, про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовною заявою Дочірнього підприємства «Бігборд-3» (пр. Соборний, буд. 179/1, кім. 1, м. Запоріжжя, 69032) до Виконавчого комітету Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105) про визнання протиправним та скасування рішення, - відмовити.

Копію ухвали надіслати до відома учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.В. Кисіль