Ухвала суду № 78317262, 05.12.2018, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/9028/18

Провадження № 1-кс/204/3022/18

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 року Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

слідчого судді Токар Н.В.,

за участю секретаря Невеселої К.А.,

за участю прокурора Краснобрижої А.А.,

за участю захисника адвоката ОСОБА_1,

за участю підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Дніпро клопотання слідчого СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3, погоджене прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, мешкає за адресою: м. Дніпро, вул. Русанівська, буд. 43, раніше судимого:

- 28.02.2006 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст.ст. 69,70 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 17.03.2007 року по відбуттю строку покарання;

- 10.07.2007 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70, ст. 104 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки. 29.10.2008 року постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська скасовано іспитовий строк, направлено у ВК строком на 5 років. 07.05.2013 року звільнений умовно-достроково відповідно до постанови Солонянського районного суду Дніпропетровської області на невідбутий строк 4 місяці 1 день;

- 21.11.2013 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 186, ст. 69 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано невідбутий строк 1 місяць за вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10.07.2007 року, до відбуття призначено 2 роки 1 місяць позбавлення волі. Звільнений 06.06.2015 року з П’ятихатської ВК (№122) по відбуттю строку покарання;

- 06.11.2015 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки. Відповідно до ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 29.01.2016 року вироки від 03.11.2015 року та 06.11.2015 року виконувати самостійно;

- 03.11.2015 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 2 ст. 263 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки. Відповідно до ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.02.2016 року іспитовий строк скасовано, направлено до ВК для відбування покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки. 13.03.2018 року ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області ухвала Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.02.2016 року - скасована. Справа направлена на новий розгляд.

- підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч.2 ст.185, ч. 2 ст. 309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2018 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3, погоджене прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2.

В обґрунтування клопотання зазначено, що 21 вересня 2018 року, приблизно о 16 год. 20 хв. ОСОБА_2, знаходився в торговому залі магазину ТОВ «Сільпо-Фуд», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Новокримська, 3а, де керуючись прямим умислом та корисливим мотивом, прийняв рішення щодо викрадення чужого майна, а саме пляшки рому «Captain Morgan Spiced Gold», об’ємом 0,500 л., що знаходились на полицях магазину. Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2 переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, повторно, з корисливим мотивом, взяв з полиці та поклав до своєї сумки одну пляшку рому «Captain Morgan Spiced Gold», об’ємом 0,500 л, вартістю відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи № 2826/18 від 19.10.2018 року, 256 гривень 50 копійок.

Після чого, ОСОБА_2, тримаючи при собі сумку через плече з пляшкою рому, з метою відволікти від себе підозру у скоєнні злочину, взяв з полиць торгового магазину пляшку «бренді- коли» та шоколадний батончик «snikcers», з якими підійшов до каси №5 магазину та надав касиру для сплати. Після того, як касир каси №5 назвала суму для сплати, ОСОБА_2 оплатив їх вартість, залишивши без оплати пляшку рому «Captain Morgan Spiced Gold», об’ємом 0,500 л, який раніше поклав до своєї сумки, таким чином, викрав її. Усвідомлюючи, що дії направлені на таємне викрадення товару магазину ТОВ «Сільпо-Фуд» залишились непоміченими, отримавши чек від касира, відійшов від каси і направився до виходу з приміщення торгівельного залу магазину ТОВ «Сільпо-Фуд», але був затриманий працівниками охорони магазину біля вихідних дверей. Тобто, ОСОБА_2 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення крадіжки до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Своїми діями, які виразились в замаху на вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненій повторно, який визнається закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, ОСОБА_2, вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Крім того, ОСОБА_2, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, в жовтні 2018 року знову вчинив кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів.

Так, ОСОБА_2 08.10.2018 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, знаходячись в парку «Пам’яті та примирення», побачив на землі та підібрав, тим самим незаконно, повторно, придбав поліетиленовий пакет, в якому містилась речовина рослинного походження зеленого кольору в подрібненому стані, масою не менше 8,627 г., яку став в подальшому незаконно, повторно, зберігати при собі для особистого вживання, без мети збуту.

У цей же день, 08.10.2018 року приблизно о 15 год. 00 хв. за адресою місто Дніпро, вулиця Леваневського, 2а в парку «Пам’яті та примирення» працівниками поліції за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.1751 КУпАП, був зупинений ОСОБА_2, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення. Під час проведення огляду, на запитання співробітників поліції, чи має при собі заборонені предмети, ОСОБА_2 відповів ствердно, та добровільно видав з правої зовнішньої кишені куртки, одягненої на ньому поліетиленовий пакет, в якому знаходилась речовина рослинного походження зеленого кольору в подрібненому стані масою 8,627 г., яка згідно висновку експерта № 1/8.6/4142 від 30.10.2018 року, є канабісом, який згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 р. №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (із змінами) віднесений до таблиці 1 списку 1 являється особливо небезпечним наркотичним засобом, а згідно Указу МОЗ України від 01.08.2000 р. №188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу» (із змінами) не є невеликим розміром наркотичного засобу, що знаходиться в незаконному обігу, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг якого заборонено, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 7,764 г., що знаходиться в незаконному обігу, яку ОСОБА_5 умисно, незаконно, повторно, придбав та зберігав для особистого вживання без мети збуту.

Умисні дії ОСОБА_2, що виразилися у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів, без мети збуту, вчиненому повторно, кваліфікуються за ч. 2 ст. 309 КК України.

22.09.2018 року слідчим відділенням Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040680001616, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого 1 ст. 185 КК України.

22.09.2018 року склад кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 12018040680001616 з частини 1 ст. 185 КК України перекваліфіковано на ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України

09.10.2018 року слідчим відділенням Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040680001718, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

07 листопада 2018 року склад кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 12018040680001718 з частини 1 ст. 309 КК України перекваліфіковано на ч. 2 ст. 309 КК України

07.11.2018 року у кримінальному провадженні № 12018040680001616 ОСОБА_2. в порядку ст.ст. 276-278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

07.11.2018 року у кримінальному провадженні № 12018040680001718 ОСОБА_2, в порядку ст.ст. 276-278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.

07.11.2018 року прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_4 було винесено постанову матеріали досудового розслідування у кримінальних провадження № 12018040680001616 від 22.09.2018 року, №12018040680001718 від 09.10.2018 року об’єднати в одне провадження під № 12018040680001616.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: заявою про вчинення кримінального правопорушення, протоколами огляду місця події від 21.09.2018 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_6; протоколом допиту свідка ОСОБА_7., протоколом допиту свідка ОСОБА_8, протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_9, протоколом допиту свідка ОСОБА_10, висновком судово-товарознавчої експертизи № 2826/18 від 19.10.2018, протоколом огляду місця події від 08.10.2018 року, висновком експерта № 1/8.6/4142 від 30.10.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_11, протоколом допиту свідка ОСОБА_12, речовими доказами.

У ході проведення досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки є наявність ризиків, що підозрюваний ОСОБА_2 може здійснити дії, передбачені п. 1 ч.1 ст.177 КПК України.

Під час розгляду клопотання підозрюваний ОСОБА_2 заперечував проти задоволення клопотання.

Захисник підозрюваного – адвокат ОСОБА_1 підтримав думку підзахисного, заперечував проти застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор Краснобрижа А.А. підтримала клопотання, просила його задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, приходжу до висновку, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканість.

В силу ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Згідно з вимогами ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Судове рішення стосовно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст.370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, та містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як вбачається з наданих матеріалів, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки при розгляді клопотання, слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України, наявність ризиків, передбачених п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме існує ризик того, що ОСОБА_2, будучи особою, яка не має міцних соціальних зв’язків, раніше судимий за вчинення злочинів проти власності, повторно став на шлях вчинення умисного кримінального правопорушення проти власності, постійного місця роботи не має, вчинив умисне корисливе кримінальне правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, усвідомлюючи невідворотність покарання та його наслідки, з метою уникнення відповідальності за вчинене, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Крім того, існує обґрунтований ризик, що підозрюваний ОСОБА_2, може вчинити інше кримінальне правопорушення, так як підозрюваний вчинив кримінальні правопорушення повторно.

Таким чином, приходжу до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2, що узгоджується з положеннями ст.178 КПК України.

Обраний запобіжний захід відносно підозрюваного узгоджується також з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду у справі за скаргою «Москаленко проти України», де зазначено, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Також вказано, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

З огляду на викладене, клопотання слідчого підлягає задоволенню, а до підозрюваного ОСОБА_2 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м’які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання ним процесуальних обов’язків, а також не зможуть запобігти ризику, передбаченому п. 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Крім того, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

З урахуванням викладеного слідчий суддя вважає, що такою сумою застави необхідно визначити 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму – 36820 гривень, що буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_2 повинні бути покладені обов’язки, передбачені п. п. 2, 3, 4 ч.5 ст.194 КПК України на строк не більше 2 (двох) місяців. У разі невиконання цих обов’язків підозрюваним відносно нього можуть наступити наслідки, передбачені КПК України.

Таким чином, при обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_2 врахована також правова позиція, викладена у рішенні ЄСПЛ у справі “Харченко проти України”, та розглянута можливість застосування щодо підозрюваного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, розмір якої визначено з урахуванням дійсних обставин вчиненого правопорушення та положень ч. 4 ст. 182 КПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 183-187, 193-194, 196-197, 205, 309-310, 369-372, 392-393, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3, погоджене прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 02 лютого 2019 року.

Визначити відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу у кримінальному провадженні у розмірі 36820 гривень (тридцять шість тисяч вісімсот двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок з наступними реквізитами: одержувач ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030200, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 31217205026001, код класифікації доходів бюджету 22030200.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до Чечелівського відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області та до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов’язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв’язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвалу направити до Чечелівського відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області - для виконання.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п’яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя Н.В. Токар