Рішення № 78316987, 30.11.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 листопада 2018 року № 826/7123/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В. розглянувши в письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" Славкіної Марини Анатоліївни, третя особа ПАТ "КБ "Хрещатик" про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі також - позивач) з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "КБ "Хрещатик" Славкіної Марини Анатоліївни (надалі також - відповідач), третя особа (надалі також - третя особа) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги, з урахуванням уточнень, обґрунтовані тим, що відповідач протиправно не включив його до загального реєстру вкладників, які мають право . на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що призвело до порушення його прав на отримання гарантованих законом коштів та просив суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем на адресу суду подано відзив в якому заперечував проти позовних вимог, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві. Третя особа не скористалася правом на подання письмових пояснень по справі.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.03.2016 між ПАТ "КБ "Хрещатик" та ОСОБА_5 був укладений договір №45D-662238 банківського вкладу "Живи сонячно" в національній валюті із щомісячною сплатою процентів (надалі - Договір вкладу).

Відповідно до пунктів 1.1. та 2.1.4 Договору вкладу банк прийняв від вкладника грошові кошти в сумі 200 000,00 грн. та зобов'язався в останній день терміну розміщення вкладу повернути вкладнику внесену суму та нараховані проценти за дні поточного місяця.

Останній день терміну вкладу згідно з п. 1.1. Договору вкладу був визначений сторонами 08.04.2016.

Згідно п. 2.2.2 Договору вкладу було встановлено, що первісний вкладник має право передати свої повноваження на розпорядження Вкладом і процентами по ньому іншій особі на підставі довіреності, оформленої на іншу особу, або в іншому порядку, згідно з чинним законодавством.

Надалі, 28.03.2016 між ОСОБА_5 та позивачем був укладений договір відступлення права вимоги №1, за умовами якого ОСОБА_5 передала, а позивач прийняв право вимоги до Банку, як Боржника, у зобов'язаннях, що випливають з Договору вкладу (надалі - договір відступлення права вимоги).

За твердженнями позивача, вищезазначений договір відступлення права вимоги сторони уклали, керуючись статтями 512-517 Цивільного кодексу України, п.2.2.2 Договору вкладу та відсутністю зборони в договорі вкладу на укладення такого договору відступлення права вимоги, що випливає зі ст. 512 Цивільного кодексу України.

На підтвердження виконання умов договору відступлення права вимоги його сторонами був підписаний акт прийому-передачі документів від 28.03.2016, згідно якого ОСОБА_5 передала новому вкладнику, позивачу, заяву від 09.03.2016 про прийняття коштів в сумі 200 000,00 грн. на вкладу у банку, договір вкладу та меморіальний валютний ордер від 09.03.2016 про надходження коштів в сумі 200 000,00 грн.

Враховуючи вказані обставини та з урахуванням статті 516 Цивільного кодексу України 28.03.2016 позивачем повідомлено банк про укладений договір відступлення права вимоги.

01.04.2016 на підставі договору відступлення права вимоги між банком та позивачем був укладений додатковий договір №1 до договору вкладу, яким було змінено сторону кредитора (вкладника) з ОСОБА_5 на ОСОБА_1, змінено преамбулу та п. 1.1 договору вкладу, зі змісту яких вбачається домовленість сторін договору вкладу, що банк приймає грошові кошти вкладника (позивача) на вкладний рахунок НОМЕР_2. Інші умови договору вкладу не змінювалися і залишилися такими, які були в моменту укладення договору вкладу між банком та ОСОБА_5

Отже, зазначені обставини справи дають підстави для висновку про згоду банку на заміну сторони у договорі вкладу на позивача.

02.06.2016 відповідно до рішення Правління Національного банку України від №46- рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 3 червня 2016 року № 913 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" та делегування повноважень ліквідатора банку". Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" з 06.06.2016 по 05.06.2018 включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК", визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ОСОБА_6

На своєму сайті Фонд гарантування оприлюднив інформацію про те, що у зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування рішення від 03.06.2016 № 913 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" та делегування повноважень ліквідатора банку", Фонд гарантування з 09.06.2016 розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку. Для отримання коштів вкладники ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" з 09.06.2016 до 21.07.2016 включно можуть звертатись до установ банків-агентів Фонду: AT "ОЩАДБАНК", ПАТ "ПУМБ", АБ "ПІВДЕННИЙ" та AT "УКРСИББАНК".

11.07.2016 у відповідності до ч. 5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" позивач звернувся до уповноваженої на той час особи Фонду гарантування фізичних осіб на здійснення ліквідації банку ПАТ "КБ "Хрещатик" ОСОБА_6 з метою включення в перелік вкладників та виплати гарантованої суми відшкодування за вкладами, із заявою з проханням включити його в реєстр вкладників, яким здійснюється виплата Фонду гарантування на суму 200 000,00 грн.

29.07.2016 у відповідь на заяву позивача, уповноважена особа листом за №41/3- 1217863 повідомила позивача про те, що договір підпадає під процедуру перевірки, тому на нього встановлені тимчасові обмеження.

23.08.2016 комісією з питань тимчасових обмежень здійснення неплатоспроможним банком операцій за вкладами рекомендовано виконавчій дирекції Фонду гарантування відмовити в пропозиції щодо внесення змін до реєстру вкладників щодо вимог позивача та доручено відповідачу розглянути питання щодо встановлення нікчемності правочину або визнання вкладу з позивачем, укладеним на індивідуальних умовах.

02.12.2016 позивачем направлені листи до відповідача та Фонду гарантування про результати перевірки та з проханням повідомити інформацію про виплату належних та гарантованих позивачу коштів.

27.12.2016 позивач отримав відповідь про відсутність підстав для виплати з огляду на укладений договір між позивачем та банком на індивідуальних умовах з отриманням фінансових привілеїв у порушення статті 633 ЦК України.

Відмовляючи позивачу у відшкодуванні вкладу та посилаючись на п. 7 ст. 26 Закону Фонд обґрунтував свою відмову тим, що умовами публічної пропозиції банківських продуктів ПАТ "КБ "Хрещатик" не передбачалося оформлення договору банківського вкладу на підставі уступки права вимоги, кошти за договорами банківського вкладу, оформленими на підставі уступки (переуступки) права вимоги вважаються укладеними на індивідуальних умовах з отриманням фінансових привілеїв у порушення статті 663 Цивільного кодексу.

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти позову з огляду на те, що позивач не є вкладником, оскільки ним особисто кошти не вносилися на вкладний рахунок, а договір відступлення права вимоги не спричиняє наслідків у вигляді набуття права вимоги на вклад та права на його відшкодування.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, норми чинного законодавства, доводи учасників справи, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

В даній адміністративній справі вирішуються спірні відносини в рамках Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Вказаний Закон є спеціальним, ним врегульовано правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України (статті 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Правовідносини між Фондом і вкладниками, які претендують на отримання відшкодування за рахунок коштів Фонду, складаються без участі банка-боржника. Учасниками цих правовідносин є виключно вкладники та Фонд, і саме в них виникають відповідні права та обов'язки.

Банк, який ліквідується, жодним чином не впливає на той факт, чи буде особу включено до переліку тих, хто має право на відшкодування за рахунок коштів Фонду. Це питання відповідно до норм Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вирішує виключно Фонд. Отже, правовідносини між Фондом та вкладниками не породжують прав та обов'язків для банку.

Враховуючи усе вищезазначене, суд приходить до висновку, що за своїм характером спір між уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і вкладниками банку щодо включення відповідних фізичних осіб до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за рахунок коштів Фонду, є публічно-правовим.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", метою якого є захист прав і законних інтересів вкладників банку та який визначає правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Пунктами 3, 4 частини першої статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладник - фізична особа, яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Отже, передбачені Законом статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" гарантії за вкладом поширюються на осіб, які мають статус вкладника неплатоспроможного банку. Тобто, право на відшкодування коштів за вкладом у неплатоспроможному банку за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (в межах гарантованої суми відшкодування) мають ті фізичні особи, які уклали (є стороною) договору банківського рахунку або банківського вкладу, або якщо такий договір укладено вкладником на користь третьої особи, про що має бути зазначено в самому договорі, а також, якщо фізична особа є власником іменного депозитного сертифіката.

Частиною першою статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 1 та частини третьої статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб "виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 3№) призначає працівників, до повноважень яких належить проведення моніторингу стану дотримання банком вимог порядку формування та ведення баз даних про вкладників, проведення банком банківських операцій, у тому числі збір інформації та копій документів, необхідних для підготовки проекту плану врегулювання, забезпечення проведення оцінки активів банку в порядку, встановленому Фондом (у тому числі заборгованості за кредитами перед банком, наявності та вартості забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами, заборгованості за цінними паперами, що є у власності банку, вимог банку до клієнта за списаною безнадійною заборгованістю та наявності і вартості забезпечення виконання зобов'язань за такою заборгованістю тощо); 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами відповідно до цього Закону та затверджує реєстри відшкодувань вкладникам у порядку та у черговості, що встановлені нормативно-правовими актами Фонду; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків- агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб; 8) встановлює додаткові вимоги до порядку розкриття банками інформації для вкладників про умови надання банківських послуг із залучення вкладів.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Частина друга статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлює, що вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Згідно з частиною четвертою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом року до дня прийняття такого рішення); 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - один рік до дня прийняття такого рішення); 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах; 11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

Таким чином, закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" гарантує повернення кожному вкладнику банку суми відшкодування коштів за вкладом, у межах гарантованої суми відшкодування; відмовлено у відшкодуванні коштів за вкладом може бути лише за наявності підстав, передбачених частиною четвертою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

За правилами частин першої-другої статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

В аспекті зазначеної норми закону, суд приймає до уваги наказ №189 від 02.06.2016 та додаток №1 до нього (аркуш справи №18), виданий уповноваженою особою Фонду ОСОБА_6, з пункту 2 якого вбачається, рахунок вкладника ОСОБА_1 було внесено уповноваженою особою Фонду до Переліку/бази вкладників ПАТ "КБ "Хрещатик", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Отже, уповноважена особа Фонду гарантування 02.06.2016 своїм наказом внесла позивача, серед інших вкладників, до Переліку/бази вкладників ПАТ "КБ "Хрещатик", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, а відтак, визнала позивача вкладником, водночас, в подальшому, вчинивши дії, що протирічать змісту вказаного наказу.

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону; 3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; 4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; 5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Частиною ж третьою статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду. Фонд також оприлюднює оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам у газеті "Урядовий кур'єр" або "Голос України".

Відповідно до пункту 5 розділу II Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (далі по тексту - Положення) Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку Відповідно до частини першої статті 1 та частини третьої статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб "виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядрк ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 3№) призначає працівників, до повноважень яких належить проведення моніторингу стану дотримання банком вимог порядку формування та ведення баз даних про вкладників, проведення банком банківських операцій, у тому числі збір інформації та копій документів, необхідних для підготовки проекту плану врегулювання, забезпечення проведення оцінки активів банку в порядку, встановленому Фондом (у тому числі заборгованості за кредитами перед банком, наявності та вартості забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами, заборгованості за цінними паперами, що є у власності банку, вимог банку до клієнта за списаною безнадійною заборгованістю та наявності і вартості забезпечення виконання зобов'язань за такою заборгованістю тощо); 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами відповідно до цього Закону та затверджує реєстри відшкодувань вкладникам у порядку та у черговості, що встановлені нормативно-правовими актами Фонду; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків- агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб; 8) встановлює додаткові вимоги до порядку розкриття банками інформації для вкладників про умови надання банківських послуг із залучення вкладів.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Частина друга статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлює, що вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Згідно з частиною четвертою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом року до дня прийняття такого рішення); 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - один рік до дня прийняття такого рішення); 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) за документам тощо): за договорами банківського вкладу незалежно від закінчення строку їх дії; за договорами банківського рахунку.

ГСР за договорами банківського вкладу, строк дії яких закінчується після початку тимчасової адміністрації, виплачуються після прийняття рішення про ліквідацію банку.

До чергових частин Загального реєстру включаються ГСР за договорами банківського вкладу, що не були включені до першої частини Загального реєстру, та за договорами банківського рахунку після отримання Фондом інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).

Частини загального реєстру та дати початку виплат за ними затверджуються виконавчою дирекцією Фонду.

Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку рахунків до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку рахунків Реєстру відшкодувань вкладникам (Загального реєстру); 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Реєстру відшкодувань вкладникам (Загального реєстру).

При цьому, Уповноважена особа може надавати Фонду протягом процедури ліквідації доповнення до переліку рахунків, зокрема щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача про відсутність правових підстав для відступлення права вимоги за договорами банківського вкладу з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. З ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Чинним законодавством та договором банківського вкладу не встановлено заборон або обмежень, які б унеможливлювали б укладення договору відступлення права вимоги між ОСОБА_5 та позивачем. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази недійсності або нечинності вказаного договору відступлення прав, що дає підстави для висновку про його дійсність та обов'язковість для учасників таких правовідносин.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, третьої статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, окрім іншого, перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення.

Переліки, зазначені у цьому пункті, надаються до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом. У супровідному листі зазначаються назви переліків, кількість інформаційних рядків та підсумкові значення сум.

Перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду (далі - Перелік), формується за структурою, визначеною додатком 4 до цього Положення, та не включає інформацію про вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 Закону.

Протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

Пунктами 1, 2 розділу III Положення визначено, що Фонд завантажує поданий уповноваженою особою Фонду Перелік до програмно-апаратного комплексу Фонду та здійснює його перевірку в частині: 1) невключення до Переліку інформації про рахунки вкладників, розмір залишку гарантованої суми яких становить менше 10 гривень або більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, незалежно від кількості вкладів в одному банку; 2) невключення до Переліку інформації про рахунки: вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону; за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане; вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 Закону; 3) наявності необхідних для проведення ідентифікації реквізитів вкладника; 4) коректності реквізитів вкладника та іншої інформації.

Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення (далі - Загальний реєстр), що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

Відповідно до пунктів 4,5 розділу III Положення на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України (здійснює перерахування гарантованої суми відшкодування та передачу інформації про вкладників, яким здійснюється виплата відшкодування, до банків-агентів відповідно до умов договорів із банками-агентами) не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Фонд здійснює відшкодування коштів за вкладами відповідно до Загального реєстру за частинами Загального реєстру.

Якщо виплати відшкодувань розпочинаються під час дії тимчасової адміністрації, до першої частини Загального реєстру включаються ГСР за вкладами, щодо яких Фондом або уповноваженою особою Фонду не обмежено здійснення банком операцій (з причин відсутності первинних документів, виявлення помилкових записів, невідповідності реквізитів вкладника первинним документам тощо): за договорами банківського вкладу, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку; за договорами банківського рахунку.

Якщо виплати відшкодувань розпочинаються під час ліквідації, до першої частини і Загального реєстру включаються ГСР за вкладами, щодо яких Фондом або уповноваженою особою Фонду не обмежено здійснення банком операцій (з причин відсутності первинних документів, виявлення помилкових записів, невідповідності реквізитів вкладника первинним

Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Як вбачається з матеріалів справи, окрім укладення договорів відступлення права вимоги, між Позивачем, банком та первісним кредитором 01.04.2016 також було укладено додатковий договір №1 до договору №45D-662238 банківського вкладу "Живи сонячно".

Даним додатковим договором, преамбула вищезазначеного договору банківського вкладу, викладена в новій редакції відповідно до якої, Позивач є вкладником від якого банк приймає грошові кошти на вкладний (депозитний) рахунок.

Отже, кредиторські вимоги позивача ґрунтуються не лише на договорі про відступлення права вимоги, а є наслідком внесення змін до основного договору банківського вкладу. Дані зміни полягали у наданні згоди Банком на зміну кредитора (вкладника).

У свою чергу необхідно зазначити, що частиною 4 статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено вичерпний перелік підстав за яких Фонд не відшкодовує кошти. Водночас, доводи відповідача про те, що договір між позивачем та банком укладений на індивідуальних умовах з отриманням фінансових привілеїв у порушення статті 633 ЦК України не підтверджується матеріалами справи, оскільки: по-перше, договором банківського вкладу не встановлено обмежень для вкладника відступати своє право вимоги, а навпаки, п. 2.2.2 договору визначено право вкладника передати свої повноваження на розпорядження вкладом і процентами по ньому іншій особі; по-друге, умови договору банківського вкладу, укладеного між ОСОБА_5 та банком, залишилися такими ж і для позивача після набуття ним статусу сторони вкладника за вказаним договором банківського вкладу.

Отже, суд встановив, що відповідач не включив інформацію щодо позивача до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "КБ "ХРЕЩАТИК" за рахунок Фонду, однак, законодавчих підстав для не включення позивачів до такого переліку Уповноваженою особою не наведено; тому така бездіяльність Уповноваженої особи суперечить вищенаведеним нормам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та є протиправною.

Аналогічної правової позиції дійшов Вищий адміністративний суд у справі №826/20300/16 (К/800/20726/17), за наслідками чого прийнята ухвала від 25.07.2017.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На думку суду, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість підстав для не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог; системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, відповідач Уповноважена особа Фонду згідно п. 17 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є працівником Фонду, який діє від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку, тому на переконання суду понесені позивачем судові витрати належить стягнути саме з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" Славкіної Марини Анатоліївни, третя особа ПАТ "КБ "Хрещатик" про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії, задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" Славкіної Марини Анатоліївни щодо не включення інформації щодо ОСОБА_1 до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Комерційний Банк "Хрещатик" за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Зобов'язати Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" Славкіної Марини Анатоліївни подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Комерційний Банк "Хрещатик" за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на підставі додаткового договору №1 від 01 квітня 2016 року до договору №45D- 662238 банківського вкладу "Живи Сонячно" від 09.03.2016 року.

Встановити Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" Славкіної Марини Анатоліївни строк у десять днів з дня набрання постановою законної сили для подання звіту про виконання постанови та попередити Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славкіну М.А. про можливість застосування заходів, передбачених частиною другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) понесені ним судові витрати в розмірі 1280,00грн. за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ЄДРПОУ 21708016).

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Смолій