Вирок № 78316934, 05.12.2018, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/8266/18

Провадження № 1-кп/265/551/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2018 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Гноєвого С.С.,

за участю секретаря Мамаєвої С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12018050790001293 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Маріуполя Донецької області, громадянки України, українки, з середньо - технічною освітою, працюючої старшим контролером у ККП «Маріупольтепломережа», розлученої, яка має на утриманні неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимої, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження

прокурора Крамчанінова А.І.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

захисника - адвоката Резніченко В.О.,

потерпілого ОСОБА_5, -

В С Т А Н О В И В:

17 липня 2018 року, біля 19 години 30 хвилин, ОСОБА_1, діючи умисно, не маючи на меті умислу на умисне вбивство, переслідуючи мету умисного заподіяння тілесних ушкоджень, знаходячись у будинку АДРЕСА_2 в ході сварки, яка виникла на ґрунті особистих неприязних відносин із колишнім чоловіком ОСОБА_5, умисно нанесла один удар ножем, який тримала у правій руці, по тулубу ОСОБА_5 в область грудної клітини зліва, чим спричинила останньому тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини зліва в плевральну порожнину з пошкодженням верхньої долі легені, яке ускладнилося гемопневмотораксом зліва, післятравматичною нижньодолевою пневмонією зліва, які по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх спричинення.

Таким чином, ОСОБА_1 скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 пояснила, що обвинувачення їй зрозуміле, вину у скоєному визнає повністю, та зазначила, що потерпілий по справі ОСОБА_5 приходиться їй колишнім чоловіком. Деякий час до подій, що стались, вона разом зі своїми дітьми та разом із потерпілим мешкали за місцем проживання останнього, в будинку АДРЕСА_2 17 липня 2018 року, вона разом із дітьми знаходилась у літній кухні, а ОСОБА_5 разом зі своєю знайомою вживали спиртні напої в будинку. Коли вона, близько 19 години зайшла до будинку, між нею та потерпілим стався конфлікт на ґрунті ревнощів. Під час конфлікту, вона схопила ножа, який знаходився на кухні, та нанесла ОСОБА_5 один удар ножем в область грудної клітини зліва. В подальшому саме вона викликала для потерпілого швидку медичну допомогу. В скоєному щиросердно розкаялась та просила суворо її не карати.

Незважаючи на повне визнання обвинуваченою ОСОБА_1 своєї вини в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст. 121 КК України на підтвердження встановлених судом обставин вчинення нею злочину, також свідчать докази, безпосередньо дослідженні, перевірені та оцінені судом, під час судового розгляду, з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожного окремо та взаємозв'язку для ухвалення даного процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги.

Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 суду пояснив, що обвинувачена є його колишньою дружиною. Після розлучення вони деякий час мешкали за його місцем проживання ІНФОРМАЦІЯ_6. 17 липня 2018 року, близько 19 години 30 хвили між ним стався конфлікт на ґрунті ревнощів, під час якого ОСОБА_1 нанесла йому удар ножем в область грудної клітини зліва. Одразу після того, він пішов з двору до свого родича, однак не дійшов оскільки йому стало зле. Через деякий час приїхала швидка медична допомога, але хто її викликав йому не відомо. В теперішній час претензій до обвинуваченої не має та просив обрати відносно неї покарання не пов'язане із позбавленням волі.

Крім того, вина обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні злочину за викладених вище обставин повністю підтверджується наступними доказами:

- даними, що містяться в протоколі огляду місця події від 18.07.2018 року та ілюстративної таблиці до нього, відповідно до якого органом досудового розслідування оглянуто домоволодіння АДРЕСА_2 який є місцем вчинення кримінально правопорушення. Під час огляду місця події вилучено п'ять ножів.;

- даними що містяться у висновку експерта №694 від 16.08.2018 року відповідно до якого тілесні ушкодження виявлені у потерпілого ОСОБА_5 при обстеженні та зверненні за медичною допомогою: проникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва в плевральну порожнину з пошкодженням верхньої долі легені, яке ускладнилося гемопневмотораксом зліва, післятравматичною нижньодолевою пневмонією зліва, утворилися в результаті дії колючо-ріжочого предмета, яким міг бути клинок ножа, можливо в зазначений термін, при описаних обставинах, а також при обставинах, вказаних оглянутим і по ступеню тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення. Враховуючи характер і локалізацію тілесних ушкоджень, потерпілий до нападника міг бути обернений як передньою, так і лівою бічною поверхнею тіла, в вертикальному або близькому до нього положенні, тобто при обставинах, на які посилається потерпілий під час допиту та під час одночасного допиту за його участю із ОСОБА_1, та під час проведення слідчого експерименту за його участю, а також при обставинах, на які посилається ОСОБА_1 під час одночасного допиту за їх участю із потерпілим ОСОБА_5;

- даними, що містяться в протоколах проведення слідчих експериментів від 09.08.2018 року проведеного за участю потерпілого ОСОБА_5 та від 11.09.2018 року проведеного за участю обвинуваченої ОСОБА_1 та таблиць ілюстрацій до них, під час проведення яких останні розповіли та на місці вказали на обставини скоєного обвинуваченою кримінального правопорушення, яке мало місце 17 липня 2018 року;

- даними що містяться у висновку експерта №757 від 13.09.2018 року відповідно до якого тілесні ушкодження у потерпілого могли утворитись при обставинах, на які посилається підозрювана ОСОБА_1 під час проведення слідчого експерименту за її участі від 11.09.2018 року. Виявлені у ОСОБА_5 тілесні ушкодження могли бути спричиненні одним з чотирьох наданих на дослідження ножем - №1, №2, №3, №4, і малоймовірно ножем №5;

- даними що містяться в протоколах огляду предметів від 20.09.2018 року під час яких слідчим було оглянуто предмети одягу в які були вдягнені потерпілий ОСОБА_5. та обвинувачена ОСОБА_1. 17 липня 2018 року;

- даними що містяться у висновках судово-імунологічних експертиз, проведених під час досудового слідства, за результатами яких встановлено групову належність крові потерпілого ОСОБА_5 та обвинуваченої ОСОБА_1 Згідно висновків зазначених експертиз на наданих на дослідження змивах з рук ОСОБА_1 встановлено наявність крові людини, походження якої не виключено від потерпілого. Крім того, кров людини виявлено у змивах речовини бурого кольору, вилучених в ході огляду місця події у вказаному дворі та домоволодінні, яка також могла належати потерпілому;

- даними що містяться у висновку судово-цитологічної експертизи №826 з якої вбачається, що під час дослідження 5 ножів, вилучених в ході огляду місця події, встановлено наявність слідів крові та виявлено клітини з ядрами на ножі з полімерним руків'ям плащатого типу коричневого кольору.

Такі докази у кримінальному провадженні, як вважає суд, є належними, достатніми та допустимими, які підтверджують існування обставин, щодо вчинення обвинуваченою ОСОБА_1 злочину при обставина встановлених судом.

Достовірність та об'єктивність наведених доказів не викликають сумнівів у суду, оскільки вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, належність, допустимість та достатність яких встановлена судом.

Таким чином, аналізуючи пред'явлене ОСОБА_1 обвинувачення та оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина ОСОБА_1 в скоєні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, тобто в спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, доведена повністю поза розумним сумнівом, а її дії правильно та обґрунтовано кваліфіковані за ч.1 ст. 121 КК України.

Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_1 вид та міру покарання, суд виходить з того, що відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

ОСОБА_1 раніше не судима, скоїла злочин, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, працює, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, на обліках в спеціалізованих медичних закладах міста Маріуполя не перебуває, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченій ОСОБА_1, є вчинення кримінального правопорушення стосовно колишнього подружжя.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_1, є щире каяття.

За таких даних про особу обвинуваченої ОСОБА_1, обставин скоєного злочину, з урахуванням думки потерпілого, який наполягав на призначенні обвинуваченій покарання не пов'язаного із позбавленням волі, суд прийшов до переконання, що обвинуваченій має бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті кримінального закону, із застосуванням вимог ст.ст.75, 76 КК України.

Суд вважає, що саме таке покарання є необхідним й достатнім для виправлення і попередження вчинення обвинуваченою нових злочинів.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду від 20 вересня 2018 року відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Строк дії запобіжного заходу продовжувався, востаннє, відповідно до ухвали суду від 18 жовтня 2018 року, до 16 грудня 2018 року. З огляду на викладене, суд вважає за необхідне продовжити строк дії запобіжного заходу ОСОБА_6 у вигляді домашнього арешту до 16 грудня 2018 року.

Цивільний позов по справі потерпілим ОСОБА_5 не заявлявся.

За ч. 1 ст. 1206 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Згідно із ст. ст. 128, 129 КПК України заявлений Маріупольською місцевою прокуратурою № 2 Донецької області цивільний позов в інтересах Маріупольської міської ради про стягнення з обвинуваченої витрат установи охорони здоров'я на лікування ОСОБА_5 в розмірі 10934,52 грн., які підтверджуються відповідною довідкою, підлягає задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення вказаної суми з винної особи на користь місцевого бюджету, оскільки провина ОСОБА_1 у спричинені тяжких тілесних ушкоджень потерпілому була в суді повністю доведена.

Обвинувачена ОСОБА_1 позовні вимоги прокурора визнала у повному обсязі.

Судові витрати по справі відсутні.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст..100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 369, 370, 371, 373, 374 КПК України,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченому ст. 121 ч. 1 КК України, та призначити ОСОБА_1 покарання за ст. 121 ч. 1 КК України у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї судом обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати засуджену ОСОБА_1 в період іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту застосований ухвалою суду від 20 вересня 2018 року відносно ОСОБА_1, та продовжений відповідно до ухвали суду від 18 жовтня 2018 року, вважати продовженим до 16 грудня 2018 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Маріупольської міської ради на р/р: 31410544700054 в ГУ ДКС України в м. Маріуполі Донецької області, МФО: 834016, ЄДРПОУ: 37989721, код платежу: 24060300, одержувач - місцевий бюджет Лівобережного району м. Маріуполя, витрати на стаціонарне лікування ОСОБА_5 в сумі 10934,52 грн.

Речові докази по справі: шорти видані потерпілим ОСОБА_5 та повернуті йому на відповідальне зберігання під охоронну розписку, залишити у власності останнього, як йому належні; Спідницю, кофту, шльопанці видані обвинуваченою ОСОБА_1 та повернуті їй на відповідальне зберігання під охоронну розписку, залишити у власності останньої, як їй належні; п'ять ножів вилучених в ході огляду місця події та переданих на зберігання до камери схову речових доказів Лівобережного ВП Центрального ВП, знищити; речові докази передані на зберігання до камери схову речових доказів Лівобережного ВП Центрального ВП (квитанція №736 від 28 серпня 2018 року), знищити.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя Гноєвой С.С.