Рішення № 78315680, 30.11.2018, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/4389/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2018 року м.Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

у складі

головуючої судді Бєлостоцької О.В.,

за участю секретаря Теліціної О.О.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Костянтинівської районної державної адміністрації Донецької області про визнання права на земельну частку (пай), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Миколайпільська сільська рада Костянтинівського району Донецької області,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому зазначив, що з 10 липня 1996 року по 01 жовтня 1996 року він працював у КСП «Дружківський» та був членом цього колективного сільськогосподарського підприємства, що підтверджується записами в трудовій книжці та архівними довідками від 17 липня 2018 року № 07-02/313, від 17 липня 2018 року № 07-02/314. Миколайпільською сільською радою для виробництва сільськогосподарської продукції було передано КСП «Дружківський» земельну ділянку, про що 15 серпня 1996 року був виданий державний акт на право колективної власності на землю. Додатком до цього акту є список громадян, які на момент його видачі були членами КСП «Дружківський», до якого безпідставно не було включено позивача. В липні 2018 року при отриманні архівної довідки про стаж роботи у зв’язку з оформленням пенсії, він дізнався про те, що як колишній працівник та член КСП «Дружківський» має право на отримання земельної частки (паю) із земель колишнього КСП, з приводу чого звернувся до Костянтинівської районної державної адміністрації Донецької області, але отримав відмову. З листа міськрайонного управління Держгеокадастру у Костянтинівському районі та м.Торецьку від 20 серпня 2018 року дізнався про те, що інформація про виготовлення та видачу сертифікату на право на земельну частку (пай) на його ім’я та запис в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельні частки (паї) по КСП «Дружківський», який би підтверджував факт реєстрації та видачі сертифікату на його ім’я, а також запис в додатку до державного акту на право власності ІІ-ДН 000128 відсутні. Для набуття права на земельну часту (пай) необхідна наявність двох умов - членство у колективному сільськогосподарському підприємстві та внесення до списку осіб, що додається до державного акту на право колективної власності на землю . Невнесення до зазначеного списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку. Враховуючи те, що на день видачі КСП «Дружківський» державного акту на право колективної власності на землю він працював в зазначеному КСП та являвся членом цього господарства, отже, має право на отримання земельної частки (паю). Позивач просить визнати за ним право на отримання земельної частки (паю) із земель колишнього КСП «Дружківський» розміром 4,86 умовних кадастрових гектар без визначення меж цієї частки в натурі на місцевості, на території Миколайпільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Заявив клопотання про визнання поважними причини пропуску строку позовної давності та про поновлення цього строку, пославшись на те, що про порушене право, а саме про те, що ОСОБА_5 як колишній працівник та член КСП «Дружківський» має право на отримання земельної частки (паю) позивач дізнався в липні 2018 року при отриманні архівної довідки про стаж роботи у зв’язку з оформленням пенсії; про невключення до списку членів КСП «Дружківський» дізнався 20 серпня 2018 року після отримання листа міськрайонного управління Держгеокадастру у Костянтинівському районі та м.Торецьку.

Представник відповідача ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_5, оскільки на її думку вони є безпідставними та необґрунтованими, зважаючи на те, що ОСОБА_6 в момент провадження процесу роздержавлення та приватизації земель КСП «Дружківський» не був членом цього колективного сільськогосподарського підприємства, відповідно не був включений до списку осіб - членів КСП «Дружківський», який є додатком до Державного акту про колективну власність на землю, отже не набув права на земельну частку (пай). ОСОБА_5 перебував у трудових правовідносинах із КСП «Дружківський». Крім того, просила застосувати наслідки спливу строків позовної давності, оскільки позивач працював в КСП «Дружківський» з 10 липня 1996 року по 01 жовтня 1996 року і за час роботи мав можливість скористатись правом звернення до загальних зборів з метою його включення до списку членів КСП, у зв’язку з чим, на її думку, строк позовної давності сплив 01 жовтня 1999 року.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Миколайпільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області, ОСОБА_3 заперечував проти задоволення позову ОСОБА_5, обгрунтовуючи свою позицію тим, що позивач перебував у трудових правовідносинах з КСП «Дружківський» і не був членом цього КСП, з огляду на що його не було включено до списку осіб, який є додатком до Державного акту про право колективної власності на землю, виданого КСП «Дружківський». Отже, права на отримання права на земельну частку (пай) позивач не має.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

З дослідженої копії трудової книжки позивача ОСОБА_5 вбачається, що він

-в період часу з 12 січня 1994 року до 17 серпня 1994 року працював скотником цеху тваринництва № 2 радгоспу «Дружківський» та був звільнений згідно п. 4, 7 ст.40 КЗпП України за прогули та пияцтво;

-з 10 липня 1996 року до 01 жовтня 1996 року працював скотником цеху тваринництва № 2 КСП «Дружківський» та був звільнений за власним бажанням (а.с.12-16).

Відповідно до історичної довідки в січні 1996 року радгосп «Дружківський» перереєстрований в КСП «Дружківський» (а.с.105).

З довідок КУ «Трудовий архів Костянтинівського району Донецької області» від 17 липня 2018 року № 07-02/313 (а.с.18-19), від 17 липня 2018 року № 07-02/314 (а.с.20), від 22 листопада 2018 року № 07-0213 (а.с.104) вбачається, що ОСОБА_5 дійсно працював в КСП «Дружківський», зокрема, в 1994 та 1996 році та йому нараховувалась заробітна плата.

Розпорядженням Голови Костянтинівської районної ради від 02 червня 1995 року № 112р було створено комісію з вирішення питань з роздержавлення та приватизації сільськогосподарських підприємств та грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (а.с.56).

Як вбачається з виписки з протоколу загальних зборів уповноважених членів КСП «Дружківський» від 06 січня 1996 року, на якому з 854 членів КСП були присутні 640 осіб, було вирішено обрати колективну форму власності на землю та клопотати перед Миколайпільською сільською радою про передачу землі в колективну власність (а.с.57).

26 січня 1996 року було затверджено завдання на складення проекту роздержавлення та приватизації земель КСП «Дружківський» (а.с.58).

Як вбачається з протоколу засідання комісії з роздержавлення і приватизації земель КСП «Дружківський» від 17 квітня 1996 року (а.с.59), Миколайпільській сільській раді Костянтинівського району було рекомендовано затвердити проект роздержавлення та приватизації земель КСП «Дружківський» (а.с.60).

Відповідно до протоколу загальних зборів членів КСП «Дружківський» від 20 квітня 1996 року, на яких з 854 членів були присутні 683 особи, було схвалено проект роздержавлення та приватизації земель КСП «Дружківський» та затверджено список осіб – членів КСП «Дружківський».

Суд звертає увагу на ту обставину, що на момент проведення загальних зборів КСП «Дружківський» 20 квітня 1996 року та затвердження списку членів КСП ОСОБА_5, як вбачається із записів в трудовій книжці, в трудових правовідносинах із КСП «Дружківський» не перебував.

Рішенням Миколайпільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області від 26 квітня 1996 року були затверджені матеріали з роздержавлення та приватизації КСП «Дружківський» з передачею у колективну власність останнього 4359,8га землі; вирішено питання про виготовлення КСП «Дружківський» державного акту на право колективної власності на землю (а.с.62).

15 серпня 1996 року КСП «Дружківський» було видано Державний акт на право колективної власності на землю серію ІІ-ДН 000128 відповідно до якого у колективну власність передано 4359,8 га землі у межах згідно з планом для виробництва сільськогосподарської продукції (а.с.21-22).

Додатком до Державного акту про право колективної власності на землю є Список громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства «Дружківський» у кількості 854 осіб (а.с.23-32), при дослідженні в судовому засіданні якого встановлено, що ОСОБА_5 до цього списку не включений.

Розпорядженням Голови Костянтинівської районної державної адміністрації від 04 вересня 2000 року № 404 затверджено новий розрахунок вартості земельної частки (паю) та її розміру в умовних кадастрових гектарах земель резервного фонду КСП «Дружківський» - вартість земельної частки становить 35990 гривень, розмір – 4,86 га та надано право на земельну частку (пай членам КСП «Дружківський», які були прийняті в КСП після видачі сертифікатів на право на земельну частку (пай) у кількості 16 осіб (а.с.36-39).

З дослідженого списку громадян-членів КСП «Дружківський», яких прийняли в члени КСП після видачі сертифікатів на право на земельну частку (пай) вбачається, що прізвище ОСОБА_5 в ньому відсутнє (а.с.40).

На звернення ОСОБА_5 (а.с.33-34) Костянтинівська районна державна адміністрація Донецької області листом від 10 серпня 2018 року № 2084/01-54 повідомила позивача про необхідність звернення до суду з метою підтвердження права на отримання сертифікату на право на земельну частку (пай) (а.с.35).

Листом від 20 серпня 2018 року № 668/113-18 Міськрайонне управління у Костянтинівському районі та м.Торецьку Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області повідомило ОСОБА_5 про те, що згідно архівних відомостей відсутня інформація про виготовлення та видачу сертифікату на право на земельну частку (пай) на його ім’я та запис в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельні частки (паї) по КСП «Дружківський», який би підтверджував факт реєстрації та видачі сертифікату на ім’я ОСОБА_5 (а.с.41).

З листів архівного відділу Костянтинівської районної державної адміністрації від 22 серпня 2018 року № 324, від 21 листопада 2018 року № 463 вбачається, що документи за 1996 рік, які підтверджують прийняття ОСОБА_5 у члени КСП «Дружківський» у архівосховищах відділу відсутні (а.с.80,102).

Як вбачається з листа КУ «Трудовий архів Костянтинівського району Донецької області» від 28 листопада 2018 року № 01-24/12 в архіві відсутня інформація та документи, які підтверджують, що ОСОБА_5 був членом КСП «Дружківський» та копія статуту вказаного КСП (а.с.108).

Як вбачається з листа КУ «Трудовий архів Костянтинівського району Донецької області» від 22 листопада 2018 року № 01-24/2, в архіві відсутні інші відомості стосовно ОСОБА_5, окрім архівної довідки про стаж (а.с.110).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про колективне сільськогосподарсьське підприємство» колективне сільськогосподарське підприємство є добровільним об'єд-нанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільського-подарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про колективне сільськогосподарсьське підприємство» передбачено створення підприємства за бажанням громадян на добровільних засадах на їх загальних зборах.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про колективне сільськогосподарсьське підприємство» підприємство діє на основі статуту, в якому, зокрема, передбачається порядок вступу до підприємства і припинення членства в ньому, права та обов'язки членів підприємства.

Статтею 5 Закону України «Про колективне сільськогосподарсьське підприємство» передбачено, що членство в підприємстві грунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів.

Відповідно до ст.19 вказаного Закону трудові відносини членів колективного сільськогосподарського підприємства регулюються цим Законом і статутом підприємства, а громадян, які працюють за трудовим договором або контрактом, - законодавством про працю України.

Частиною 5 ст.19 Закону України «Про колективне сільськогосподарсьське підприємство» передбачено, що підприємство має право вільного найму працівників.

З аналізу вищенаведених положень Закону України «Про колективне сільськогосподарсьське підприємство» вбачається, що членство в колективному сільськогосподарському підприємстві не ототожнюється із трудовими правовідносинами. Відповідно до ст.1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай), зокрема, мають громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай).

Пунктом 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08 серпня 1995 року № 720/95 передбачено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Тобто, для набуття права на земельну частку (пай), відповідно до п.2 Указу Президента України від 08.08.1995 року №720/95 необхідна наявність двох обставин - членство у колективному сільськогосподарському підприємстві та внесення до списку осіб, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до ч.1,5,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінивши всі докази у сукупності, суд дійшов висновку про те, що позивач ОСОБА_5 не довів належним та допустимими доказами того, що він був членом КСП «Дружківський». З досліджених доказів (трудової книжки та архівних довідок від 17 липня 2018 року № 07-02/313, від 17 липня 2018 року № 07-02/314) вбачається, що ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах із КСП «Дружківський», зважаючи на що підстави для задоволення позовних вимог про визнання за позивачем права на земельну частку (пай) відсутні.

Обгрунтовані підстави стверджувати, що ОСОБА_5 помилково не був включений до списку осіб, що додається до державного акта на право колективної власності на землю КСП «Дружківський» відсутні.

Доводи представника позивача ОСОБА_1 стосовно того, що членство ОСОБА_5 в КСП «Дружківський» підтверджується записами в трудовій книжці та архівними довідками від 17 липня 2018 року № 07-02/313, від 17 липня 2018 року № 07-02/314 є неспроможними, оскільки зазначеними документами підтверджується факт перебування ОСОБА_5 у трудових правовідносинах із КСП «Дружківський», а не його членство в зазначеному колективному сільськогосподарському підприємстві, що не є тотожніми поняттями.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" передбачено, що встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Суд погоджується із доводами представника відповідача стосовно спливу позовної давності та пропуску позивачем ОСОБА_5 передбачених законом строків звернення до суду, але оскільки позивач не надав доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_5 до Костянтинівської районної державної адміністрації Донецької області про визнання права на земельну частку (пай) у зв’язку з недоведеністю.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати слід віднести на позивача.

Керуючись ст.ст. 4,19, 200, 259,263, 264, 265 ЦПК України , -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_4 (місце проживання : ІНФОРМАЦІЯ_1; РНОКПП НОМЕР_1) до Костянтинівської районної державної адміністрації Донецької області (місцезнаходження: 85102, Донецька область, м.Костянтинівка, пр.Ломоносова, 156, ідентифікаційний код 05420103) про визнання права на земельну частку (пай), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Миколайпільська сільська рада Костянтинівського району Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, Костянтинівський район, с.Миколайпілля, вул.Гагаріна, 46) – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 05 грудня 2018 року.

Суддя