Рішення № 78315076, 06.11.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

№263/11213/16-ц

№2/263/26/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2018 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Ковтуненка В.О.,

при секретарі Іващенко Н.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, треті особи: ОСОБА_3, Житлово-комунальне підприємство «Жилкомплекс»,

В С Т А Н О В И В:

05 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 212554 гривень та моральної шкоди в розмірі 20000 гривень, спричиненої залиттям, посилаючись на те, що 19 серпня 2016 року з вини відповідачки, яка є власником квартири АДРЕСА_1 була затоплена водою квартира №18 того ж будинку, яка належить їй на праві власності. В наслідок залиття квартири їй спричинені матеріальні збитки, які складаються з того, що необхідно проводити ремонтні роботи щодо усунення наслідків залиття. За попередніми розрахунками вартість ремонтно-будівельних робіт з урахуванням матеріалів складає 168544 гривень, ремонт меблів складає 3200 гривень. Крім того, їй спричиненні збитки, пов’язані з розірвання договору оренди від 02 серпня 2016 року у сумі 12000 гривень.

В подальшому позивачкою були уточнені позовні вимоги з урахуванням висновку експертизи, в зв’язку з чим вона просила стягнути з відповідачки у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 87440 гривень 91 копійка. Крім того, додатково просила стягнути витрати на проведення судової експертизи у сумі 5199,60 гривень та судовий збір.

У судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримала та просила задовольнити у повному обсязі.

Відповідачка та її представник позовні вимоги не визнали, оскільки вини відповідачки в залитті не має. Зазначили, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1. 16.08.2016 року прилад обліку холодного водопостачання, встановлений на кухні, був знятий на повірку, а 20.08.2016 року на з’єднанні фільтру з лічильником холодного водопостачання через нещільно закручену муфту стався витік води, внаслідок чого було залито квартиру №18, яка розташована на першому поверсі. Незгодні з обсягом пошкоджень, які зазначені ЖКП «Жилкомплекс» та експертом. Незгодні з висновком експерта щодо вартості ремонтно-будівельних робіт. Також заперечувала проти інших вимог через їх недоведеність.

Допитані в судовому засіданні свідки підтвердили факт залиття квартири АДРЕСА_2 з квартири №20, яка розташована поверхом вище, яке сталося у серпні 2016 року.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено наступне.

На підставі біржового контракту від 31.07.1996 року ОСОБА_1 є власником двохкімнатної квартири АДРЕСА_2, розташованої на першому поверсі багатоповерхового будинку.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонером за віком та отримує пенсію у розмірі 1527,22 гривень на місяць.

На підставі договору купівлі-продажу від 17.09.2011 року ОСОБА_2 є власником двохкімнатної квартири АДРЕСА_1.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, є інвалідом 3 групи, має незадовільний стан здоров’я, а її чоловік ОСОБА_4 хворіє на тяжке захворювання. та отримує пенсію у розмірі 1527,22 гривень на місяць.

29.08.2016 року у ЖКП «Жилкомплекс» (ЄДРПОУ 32035610) зареєстрована заява ОСОБА_1, яка датована 27.08.2016 року, в якій міститься інформація, що 19.08.2016 року сталося залиття водою належної їй квартири АДРЕСА_2 з квартира №20, яка розташована поверхом вище. Наслідки залиття мають місце у ванній кімнаті, коридорі, кухні, спальні та залі. Про залиття довідалася лише у вечері 26.08.2016 року. Просить провести обстеження та скласти відповідні документи (акт про залиття).

Відповідно до акту від 29.08.2016 року, складеному комісією ЖКП «Жилкомплекс», в квартирі АДРЕСА_3 сталося залиття з вище розташованої квартири №20 цього ж будинку, внаслідок чого у квартирі №18 виявлено наступні пошкодження:

- кімната, площею 14кв.м.: дерев’яні підлоги під килимовим покриттям та плінтуса, дверний блок, стеля, стіни, віконні укоси, меблева шафа;

- кімната, площею 19,6кв.м.: дерев’яні підлоги під килимовим покриттям та плінтуса, дверний блок;

- коридор, площею 7,7кв.м.: дерев’яні підлоги під лінолеумом, стеля, стіни, дверні укоси, деформована арка, меблева полка;

- кухня, площею 8,7кв.м.: дерев’яні підлоги під лінолеумом, стеля, стіни, віконні укоси, електропроводка та люстра, деформовані меблі;

- ванна, площею 5,1кв.м.: двері та лутка, стеля (провиснули пластикові панелі), на стінах відійшла кахельна плитка, залиті світильники та газова колонка (сліди іржі).

Вказані приміщення мають наслідки залиття, а саме, плями, грибковий наліт, підлога мокра, відійшла шпаклівка, деформація меблів. Причина залиття: витік води з квартири №20.

Відповідно до акту від 29.08.2016 року, складеному комісією ЖКП «Жилкомплекс», провести обстеження квартири АДРЕСА_4 для з’ясування причин залиття квартири №18, не виявилося можливим через відсутність мешканців.

Відповідно до акту від 31.08.2016 року, складеному комісією ЖКП «Жилкомплекс», під час огляду квартири АДРЕСА_4 не виявилося можливим встановити причину залиття квартири №18. ОСОБА_2 повідомила, що 16.08.2016 року прилад обліку холодного водопостачання, встановлений на кухні, був знятий на повірку, а 20.08.2016 року на з’єднанні фільтру з лічильником холодного водопостачання розкрутилася гайка, що сприяло залиттю квартири №18.

Відповідно до Договору оренди квартири від 02.08.2016 року ОСОБА_1 передала ОСОБА_5 у тимчасове оплатне користування квартиру АДРЕСА_4 на строк 6 місяців з 01.09.2016 року по 01.03.2017 року. Розмір щомісячної оплати складає 3000 гривень, при цьому орендар сплатив аванс у сумі 6000 гривень, під час підписання договору. Пунктом 7.3 Договору передбачено, що у випадку розірвання договору з ініціативи орендодавця, незалежно від причин, він сплачує орендарю компенсацію у подвійному розмірі у сумі 6000 гривень.

Відповідно до розписки від 30.08.2016 року ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_1 компенсацію у зв’язку з розірвання Договору оренди у сумі 6000 гривень, а також сплачений аванс за Договором оренди у сумі 6000 гривень.

Факт пропозиції оренди вказаного житла з червня 2016 року підтверджено Інтернет-ресурсами.

Висновком судової будівельно-технічної та товарознавчої експертизи №1653/1654, 1655 від 14.06.2018 року встановлено наступне. Вартість ремонтно-будівельних робіт, пов’язаних з залиттям квартири АДРЕСА_2, з урахуванням вартості матеріалів, на момент проведення експертизи складає 82147,55 гривень. Вартість ремонтно-відновлювальних робіт розрахована на програмному комплексі АВК-5 (редакція 3.3.0), розробленому відповідно до положень державних будівельних норм України. Розмір матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок залиття меблів у квартирі АДРЕСА_2, становить 5293,36 гривень. Згідно з Актом від 14.06.2018 року, що міститься у матеріалах даної справи, позивачкою було оплачено 5942,40 гривень за проведення судової будівельно-технічної експертизи.

В судовому засіданні завідувач лабораторією інженерно-технічних досліджень Донецького НДІСЕ експерт ОСОБА_6 підтвердила висновки експертизи, які ґрунтуються на нормативній базі, на результатах обстеження квартири АДРЕСА_2, на інформації з електронних ресурсів та розрахунках сертифікаційної електронної програми.

Суд вважає, що доводи відповідачки та її представника щодо незгоди з висновком експертизи щодо вартості ремонтно-будівельних робіт, не спростовують висновків експерта.

Відповідно до вимог ст.13, ст.81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із роз'ясненнями, наданими у постанові Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Згідно з ч.3 ст.156 Житлового кодексу України власник квартири та члени його сім’ї повинні дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири).

Враховуючи викладені положення діючого законодавства саме на власника покладається обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної у зв'язку із використанням належного йому майна. З огляду на наведене, оскільки об'єктивними доказами, зібраними при розгляді судом даної справи встановлено, що залиття квартири позивачки відбулося внаслідок вини відповідачки то шкода, заподіяна залиттям квартири позивачів, підлягає стягненню з відповідачки, як власника квартири.

Висновок судової будівельно-технічної експертизи у суду не викликає сумнівів щодо об'єктивності викладених у ньому відомостей.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про стягнення з відповідачки на користь позивачки наступних сум: у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 87440 гривень 91 копійка, витрати на проведення судової експертизи у сумі 5199,60 гривень.

З огляду на положення статі 22 ЦК України, якими передбачено, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку з пошкодженням майна, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, суд стягує з відповідачки на користь позивачки збитки, пов’язані з розірвання договору оренди від 02 серпня 2016 року у сумі 12000 гривень.

Також суд вважає, що внаслідок залиття квартири позивачці було спричинено й моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях, пов’язаних з переживаннями з приводу залиття її квартири, оскільки внаслідок залиття квартири був порушений звичний устрій життя позивачки.

Відповідно до ст.23, ст.1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в т.ч. моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв’язку із пошкодженням її майна. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно роз’яснень, даних у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, порушення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватись вимоги розумності та справедливості.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує моральні страждання позивачки, ОСОБА_1, які пов’язані з її душевними хвилюваннями з приводу залиття квартири, наслідки якого дотепер не усунуті, оскільки вона є пенсіонеркою та буде виконувати ремонтні роботи, в зв’язку чим вважає можливим стягнути з відповідачки у рахунок заподіяної позивачці моральної шкоди 3000 гривень.

Також з відповідачки на користь позивачки підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 253 гривні.

Керуючись Цивільним кодексом України, ст.ст.3, 13, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, треті особи: ОСОБА_3, Житлово-комунальне підприємство «Жилкомплекс», – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІПН1506810322) у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 87440 гривень 91 копійка, витрати на проведення судової експертизи у сумі 5199,60 гривень, збитки, пов’язані з розірвання договору оренди від 02 серпня 2016 року у сумі 12000 гривень, у рахунок відшкодування моральної шкоди 3000 гривень, судовий збір у сумі 253 гривні, а всього 107893 (сто сім тисяч вісімсот дев’яносто три) гривні 51 копійки.

В задоволенні інших позовних вимог – відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.О. Ковтуненко