
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
03 грудня 2018 р. Справа № 802/2078/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області про визнання протиправними дій щодо визначення розміру плати за проїзд
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1, позивач) із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) в особі управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області (далі - управління, відповідач) про визнання протиправними дій щодо визначення розміру плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в сумі 192, 8 євро згідно розрахунку від 13.06.2018 р. до акту №0020758 від 13.06.2018 р. про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за результатами перевірки транспортного засобу посадовими особами Укртрансбезпеки у Чернігівській області складено довідку від 13.06.2018р., яка стала підставою для складання акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, за наслідком якого здійснено розрахунок на суму 192, 80 євро.
Позивач вказує, що плата за проїзд розрахована виходячи з того, що його транспортний засіб має строєну вісь з одиничними шинами. При цьому, в акті про перевищення транспортного засобу відсутня інформація, яка дає можливість встановити чи не перевищує відстань між зближеними (суміжними) осями 2,5 метра та, відповідно, чи є осі транспортного засобу здвоєними або строєними, відтак, не є зрозумілим з чого виходив відповідач при нарахуванні плати за проїзд. Відтак, на думку позивача такі дії відповідача є протиправними .
Ухвалою суду від 06.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 26.07.2018 р. без виклику учасників справи.
26.07.2018 р. ухвалою суду витребувано у відповідача додаткові докази та відкладено розгляд справи на 06.09.2018 р.
Ухвалами від 06.09.2018 р. витребувано додаткові докази прийнято рішення про вилучення письмових документів і зупинено провадження у справі.
03.10.2018 р. рішенням суду поновлено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 23.10.2018 р. без виклику учасників справи.
22.10.2018 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов у якому зазначено, що 13.06.2018 посадовими особами Укртрансбезпеки у Чернігівській області на 124 км автодороги "Київ-Чернігів-Нові Яриловичі" проведена рейдова перевірка транспортного засобу марки VOLVO FH 12.460 номерний знак НОМЕР_1 та проведено зважування. Після проходження габаритно-вагового контролю відповідачем встановлено, що загальна маса т/з становить 42,94 т, що не перевищила нормативно допустиму масу 44т+2%, але навантаження на одиночну вісь перевищило нормативно-встановлені параметри допустимих вагових параметрів на 1,31 т, 5,47%, а на строєну 25,31 т. при допустимій 24 т.
На підставі цього посадовими особами відповідача правомірно складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акт про перевищення транспортним засобом нормативно-вагових параметрів та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних т/з.
Щодо визначення відстані між осями, повідомив, що FRUEHAUF Т 34С1, реєстраційний номер НОМЕР_3 з строєними осями, про що здійснено відмітку в пункті 12 довідки від 13.06.2018 р.
Відтак, на думку представника відповідача, твердження позивача є бездоказовими та безпідставними, а позов не підлягає задоволенню.
Ухвалами від 23.10.2018 р. відмовлено в задоволенні заяви про заміну сторони у справі та залишено позовну заяву без руху.
14.11.2018 р. ухвалою суду продовжено розгляд справи та призначено судове засідання на 03.12.2018 р. без виклику сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.
13.06.2018 р. під час перевірки транспортного засобу, а саме VOLVO FH 12.460 номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом FRUEHAUF Т 34С1, реєстраційний номер НОМЕР_3, що належить ОСОБА_1 (свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4), проведено габаритно-ваговий контроль, за наслідком якого складено довідку та акт від 13.06.2018 р.
Під час здійснення зважування транспортного засобу встановлено, що його загальна маса становить 42,94 т при нормативно допустимій 44 тонн, навантаження на строєну 25,31 при допустимій 24 тони.
На підставі даного акту, складено розрахунок № 0020758 від 13.06.2018 р. плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 0020758 від 13.06.2018 та нараховано плату за проїзд на суму 192, 80 євро.
Не погоджуючись з наявністю порушень, виявлених інспекторами, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 (далі - Положення №103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
Згідно пункту 4 зазначеного Положення, основними завданнями Укртрансбезпеки, серед іншого, є здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті.
Відповідно до підпунктів 2, 15, 27 пункту 5 Положення №103, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, серед іншого: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, регламентується Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі -Порядок №1567).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи (п. 3 Порядку №1567 ).
Пунктом 4 Порядку №1567 встановлено, що державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Частиною другою статті 29 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, ватові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
В свою чергу, процедура здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 року (далі - Порядок № 879).
Так, в розумінні підпункту 4 пункту 2 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Згідно пункту 3 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2011 року (далі - Правила №30) визначено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
В свою чергу, із положень пункту 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини третьої статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Згідно з пунктом 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994 року, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.
Із положень пункту 4 Правил №30 випливає, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Дозвіл оформлюється уповноваженим підрозділом Національної поліції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв'язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.
Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10- 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі. Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансінспекції (пункт 31.1 Порядку №879 ).
Положеннями пункту 27 Порядку №879 встановлено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.
Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.
Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень (п.28 Порядку №879).
Із наведеного випливає, що плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу є обов'язковим платежем, який справляється у випадку здійснення перевезення великогабаритним ТЗ з перевищенням загальної маси, визначеної законодавцем.
Як встановлено судом, актом датованим 13.06.2018 р. зафіксовано, що транспортним засобом, який належить ОСОБА_1 було здійснено перевезення вантажу, при якому загальна маса склала 42, 94 т. при допустимій 44, 0 т., навантаження на осі тон становило 6, 73 тонни, при нормативно допустимій 11 тонн, 10, 89 тонн при допустимій 11 тон, 8,98 при допустимій 8 тон, 8, 42 тонни при допустимій 8 тон та 7, 91 при допустимій 8 тон.
За таких обставин контролюючим органом згідно розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №0010758 від 13.06.2018 нараховано відповідачу плату за проїзд в сумі 192, 8 євро.
Разом з тим, суд акцентує увагу, що в пункті 9 акту №0020784 від 13.06.2018 р. перевіряючими не зазначено відстані між осями транспортного засобу, що, в свою чергу, підтверджує позицію позивача про безпідставність застосування у формулі розрахунку плати за проїзд такого параметру як розмір плати за перевищення навантаження на строєну вісь т/з за 1 км проїзду та проставлення відмітки в пункті 5 довідки №0015258 від 13.06.2018 р.
Окремо слід вказати й на те, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , маса сідлового тягача марки VOLVO FH 12.460 номерний знак НОМЕР_1, без навантаження складає 6 400 т. В свою чергу, маса напівпричіпу FRUEHAUF Т 34С1, реєстраційний номер НОМЕР_3 без навантаження складає 6200 тонн, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 Отже, загальна маса транспортного засобу із напівпричіпом склала 12 600 тонн без пального.
При цьому, згідно товарно - транспортної накладної №12 від 13.06.2018 р. маса гречки , яка перевозилась становила 25 440 тонн.
Відтак, враховуючи, вищевикладене суд доходить висновку, що наданими позивачем матеріалами підтверджено, що повна маса транспортного засобу із товаром склала 42, 640 тон, а не 42, 940 тон, як зазначено відповідачем, а отже і навантаження на осі не вірно розраховано відповідачем. Доказів протилежного суду не надано.
Враховуючи встановлені в ході судового розгляду справи обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що дії посадових осіб управління Укртрансбезпеки в Чернігівській області при визначенні фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 розміру плати за проїзд великовагових та(або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в сумі 192,8 євро згідно розрахунку від 13.06.2018 року до акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 13.06.2018 року №0020758 є протиправними, оскільки вчинені з недотриманням критерії частини другої статті 2 КАС України.
Так, згідно зазначеної норми, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, критерій "прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України" - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".
"На підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень:
- має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України;
- зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
Критерій "прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії" - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.
Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, враховуючи, що позов підлягає задоволенню судові витрати понесені позивачем у даній справі в загальній сумі 1762 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
адміністративний позов -задовольнити.
Визнати протиправними дії посадових осіб управління Укртрансбезпеки в Чернігівській області щодо визначення розміру фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 розміру плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в сумі 192, 8 євро згідно розрахунку від 13.06.2018 р. до акту №0020758 від 13.06.2018 р. про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів
Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер за ДРФО -НОМЕР_2) сплачений судовий збір в сумі 1762 (однієї тисячі сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області (вул. П'ятницька, 39, м. Чернігів).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер за ДРФО -НОМЕР_2).
Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки) в особі управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області(вул. П'ятницька, 39, м. Чернігів).
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна
Судове рішення № 78314925, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 03.12.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 802/2078/18-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: