Ухвала суду № 78314164, 04.12.2018, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/2001/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2018 року м. Тульчин

Тульчинський районний суд

Вінницької області в складі: судді Саламахи О.В.

за участю: секретаря Носулько К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального провадження заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 148/2001/17 за позовом Державного підприємства «Тульчинське лісомисливське господарство» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні службовим приміщенням, за участю: заявника – ОСОБА_1, представника позивача – ОСОБА_2,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Тульчинського районного суду Вінницької області перебуває заява відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 148/2001/17.

До початку судового розгляду, відповідач ОСОБА_1 повторно заявив про відвід судді Саламасі О.В., який мотивований тим, що головуючий приймав участь як слідчий суддя у розгляді його клопотань в рамках кримінального провадження, і у задоволенні яких йому було відмовлено, також з посиланням на незаконність та необґрунтованість заочного рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 12.06.2018 у справі № 148/2001/17, яке і є підставою звернення ОСОБА_1 з заявою про його перегляд.

Представник позивача заперечив щодо задоволення заявленого відводу, оскільки він є безпідставним та не вмотивованим, та з таких самих підстав вже заявлявся відвід, який розглянутий Немирівським районним судом Вінницької області 19.09.2018, за наслідками розгляду у задоволенні заяви про відвід –відмовлено.

Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначений ст. 40 ЦПК України. Згідно ч. 2 цієї статті, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Частина 3 ст. 40 ЦПК України передбачає, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 40 ЦПК України визначено, що якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.

З врахуванням того, що в Тульчинському районному суді Вінницької області станом на 04.12.2018 здійснює правосуддя лише двоє суддів, враховуючи ч. 5 ст. 40 ЦПК України, заслухавши думку учасників справи, обговоривши доводи заяви, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу виходячи з наступного.

Стаття 36 ЦПК України містить в собі вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.

Зокрема, п. 5 ч. 1 вказаної норми встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.

Таким чином, дана норма передбачає можливість відводу судді за умови підтвердження упередженості чи необ’єктивності судді, в той час як наведені заявником посилання та обставини таких сумнівів не доводять.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Разом з тим, як роз’яснив Пленум Верховного Суду України Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови №8 від 13 червня 2007 р. "Про незалежність судової влади" процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Також, у висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

За таких умов, передбачені законом підстави для задоволення заяви про відвід у даному випадку відсутні, а заява про відвід не може бути визнана обґрунтованою.

З огляду на викладене та враховуючи підстави заявленого відводу, суд вважає, що заява є необґрунтованою, оскільки не містить в собі підстав для відводу та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 252, 253 ЦПК України,суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Саламасі О.В. заявлений під час розгляду заяви про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 148/2001/17 за позовом Державного підприємства «Тульчинське лісомисливське господарство» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні службовим приміщенням – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Тульчинського районного суду

Вінницької області ОСОБА_3