Рішення № 78313182, 03.12.2018, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/3124/18

2/154/1157/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2018 року м. Володимир-Волинський

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Вітера І.Р.,

при секретарі Корніюк Т.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

15 листопада 2018 року адвокат ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4, яка померла 05 травня 2018 року.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло серії САВ №259992 від 04 лютого 2008 року, квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_4.

21 листопада 2009 року померла бабуся позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_5. Після її смерті спадщину на належну їй частину квартири прийняла її дочка, а позивача матір - ОСОБА_4.

05 травня 2018 року мати позивача ОСОБА_4 померла. Після її смерті відкрилася спадщина за законом на належне їй майно, а саме на квартиру АДРЕСА_2.

ОСОБА_3 у визначений законом шестимісячний термін не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, оскільки вона важко пережила смерть своєї матері, за якою до дня її смерті вона здійснювала догляд, а після смерті матері пережила значний стрес, значно погіршився її стан здоров'я, довго не могла прийти до нормального повсякденного життя. Крім того вона не знала і не думала про те, що їй потрібно подавати в шестимісячний термін після смерті матері заяву про прийняття спадщини, її ніхто про це не повідомив, вона думала, що оскільки вона є єдиною спадкоємицею то спадщину прийняла автоматично.

В зв'язку із вищевказаними обставинами, позивач пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини .

В судове засідання позивач та її представник - адвокат ОСОБА_2 не з’явились, від представника позивача до суду надійшла заява, за якою він позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд слухати справу у його відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_1 міської ради Волинської області ОСОБА_6 в судове засідання не з’явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. До суду надійшла заява представника відповідача, в якому вона просить слухати справу в її відсутність, не заперечує щодо задоволення позову ОСОБА_3

Згідно із частиною третьою статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

З урахуванням вищезазначеного, суд вважає за можливе провести розгляд справи у підготовчому судовому засіданні за відсутності сторін на підставі наявних у справі письмових доказів та у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Правовідносини, які склалися з приводу обставин прийняття спадщини регулюються цивільним законодавством України.

В той же час при вирішенні даної справи суд у відповідності до ч.ч.1 та 4 ст.10 ЦПК України керується принципом верховенством права застосовуючи при цьому Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України). Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.

Згідно ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України визначені наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

У відповідності до ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Відтак, відповідно до змісту ст.1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;

2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину.

Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст.1269 ЦК України, та набути право на спадщину відповідно до ч.5 ст.1268, ст.ст.1296-1299 ЦК України. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

В судовому засіданні встановлено наступні обставини.

05 травня 2018 року померла ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть № І-ЕГ № 217883 від 05 травня 2018 року, виданим ОСОБА_1 міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Волинській області .

Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй на праві приватної власності майно, а саме на квартиру АДРЕСА_2.

Свідоцтвом про народження серії 1-ЕГ № 397234, свідоцтвом про одруження серії І-ЕГ № 007948 стверджується, що ОСОБА_4, яка померла 05 травня 2018 року є рідною матір’ю позивача ОСОБА_3 .

Відповідно до ст.1261 ЦК України, спадкоємцем першої черги спадкового майна, яке належало ОСОБА_4, є її дочка позивач ОСОБА_3Г, інших спадкоємців не має.

Повідомленням ОСОБА_1 державної нотаріальної контори № 2341/01-16 від 21 листопада 2018 року підтверджується, що спадкова справа після померлої 05 травня 2018 року ОСОБА_4, не заводилася, що є підтвердженням того, що будь-які заяви про прийняття спадщини від позивача чи від інших осіб до нотаріуса у строк, який необхідний для прийняття спадщини не надходило, а відтак прав чи інтересів інших осіб в разі задоволення позову порушено не буде.

09 листопада 2018 року позивач звернулася до приватного нотаріуса ОСОБА_1 міського нотаріального округу щодо видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері ОСОБА_4, на що отримала відповідь № 302/01-16 від 09 листопада 2018 року, що відповідно до статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини і проте, що вона пропустила встановлений законодавством строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Отже як встановлено у справі та підтверджено відповідними належними та допустимими доказами, позивач пропустила строк для прийняття спадщини на 4 дні.

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

З письмових пояснень позивача вбачається, що після смерті матері, вона у встановлений законом шестимісячний строк, не звернулася із заявою про прийняття спадщини до ОСОБА_1 державної нотаріальної контори, у зв’язку з тим, що важко пережила смерть своєї матері, за якою до дня її смерті вона здійснювала догляд, а після смерті матері пережила значний стрес, значно погіршився її стан здоров'я, довго не могла прийти до нормального повсякденного життя. Разом з тим поважність причин пропуску такого строку позивач зазначила свою необізнаність у необхідності подання такої заяви нотаріусу.

Суд вважає, що причини названі позивачем не пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Однак, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Судом встановлено, що шестимісячний строк подання позивачем заяви про прийняття спадщини після смерті матері сплив 06 листопада 2018 року, до нотаріуса вона звернулась 09 листопада 2018 року, а позов до суду пред'явила 15 листопада 2018 року, тобто пропущений ними строк для подання заяви про прийняття спадщини є незначним.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

З врахуванням принципу верховенства права та дотримуючись розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства, з врахуванням доводів позивача щодо поважності причин пропуску нею строків для прийняття нею спадщини по смерті її матері, а ці строки в даному випадку є незначними, а також із врахуванням того, що факт прийняття спадщини позивачем не порушить прав та інтересів інших осіб, суд визнає такі причини поважними та задовольняючи позов встановлює ОСОБА_3 додатковий строк тривалістю в два місяці для надання можливості подання до державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її матері ОСОБА_4, що померла 05 травня 2018 року.

Крім того, ОСОБА_1 міська рада Волинської області визнала позов, а інших зацікавлених у спадковому майні осіб немає.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 200, 206, 247, 263-265 ЦПК України та на підставі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 1 Першого протоколу цієї ж Конвенції, ст.ст.1268-1272 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_1 міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2), додатковий строк тривалістю в 2 (два) місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за законом, яка відкрилась після смерті її матері ОСОБА_4, яка померла 05 травня 2018 року.

Початок перебігу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини рахувати з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи до Волинського апеляційного суду через Володимир-Волинський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою, яка була відсутня в судовому засіданні під час проголошення рішення, у цей же строк з дня його отримання.

Головуючий (підпис)

Згідно з оригіналом.

Суддя Володимир-Волинського міського суду І.Р. Вітер