Ухвала суду № 783129, 19.04.2007, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

19.04.07 Справа № 6/189-4539

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(8А/274-2991)

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Юрченка Я.О.

суддів Орищин Г.В.

Галушко Н.А.

розглянув апеляційну скаргу Тернопільської об”єднаної державної податкової інспекції, м.Тернопіль

на постанову Господарського суду Тернопільської області від 26.01.2007р.

у справі № 6/189-4539 (8А/274-2991)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Стар Софт”, м.Тернопіль

до Тернопільської об”єднаної державної податкової інспекції, м.Тернопіль

про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.07.2006р. № 000192306/0/42800

За участю представників сторін:

від позивача: Кудінова Т.І., Радчук І.З. –представники.

від відповідача: Лещук Н.В. –представник.

Особам, які беруть участь у справі, права та обов’язки, передбачені ст.ст. 49,51 Кодексу адміністративного судочинства, роз’яснено. Заява про відвід суддів не поступало.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 26.01.2007р. у справі № 6/189-4539 (8А/274-2991) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Стар Софт”, м.Тернопіль та скасовано податкове повідомлення-рішення Тернопільської об”єднаної державної податкової інспекції, м.Тернопіль від 14.07.2006р. № 000192306/0/42800 про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в сумі 9482 грн.

При прийнятті постанови місцевий господарський суд виходив з приписів Закону України „Про податок на додану вартість” та того, що відповідачем не доведено належними чином правомірності зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування на 9482 грн. податку на додану вартість.

Скаржник, відповідач у справі, з постановою місцевого господарського суду не погоджується, подав апеляційну скаргу, просить постанову суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити, з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.

Позивач у письмовому запереченні на апеляційну скаргу та представник позивача в судовому засіданні проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив, просив постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

В ході розгляду справи судами першої і апеляційної інстанцій встановлено.

07 червня - 07 липня 2006р. відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача по питанню правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість за період з 01 по 30 квітня 2006р., за наслідками якої складено акт № 12874/23-623/21133679 від 07.07.2006р., в якому, серед іншого, Тернопільською ОДПІ зроблено висновок про порушення ТзОВ «Стар-Софт»вимог пп.7.2.1, пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.5 п.7.7 ст.7, п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.3.1 акту № 12874/23-623/21133679, позивачем у поданій в квітні 2006р. декларації за березень 2006р. заявлено до бюджетного відшкодування 9482,29 грн. податку на додану вартість по податковій накладній № 1414 від 02.03.2006р., виписаній ТзОВ «Тернопіль-Онлайн».

Перевіркою та наданими сторонами доказами встановлено, що на підставі усної домовленості між ТзОВ «Тернопіль-Онлайн»та ТзОВ «Стар-Софт»позивачу, по видатковій накладній № РН-0001414 від 02.03.2006р. відпущено комп'ютерну техніку на загальну суму 56893,74 грн. (в.т.ч.9482,29 грн. ПДВ). За наслідком операції позивач, який є платником ПДВ, отримав на вказані суми податкову накладну № 1414 від 02.03.2006р. Сума податку на додану вартість по зазначеній податковій накладній відображена позивачем в реєстрі придбаних товарів, робіт та включена до податкового кредиту за березень 2006р. Оплата вартості одержаної комп'ютерної техніки позивачем проведена, що стверджується актом перевірки, копіями платіжних доручень, і незаперечно відповідачем.

Включивши 9482,29 грн. ПДВ до суми податкового кредиту та бюджетного відшкодування позивач, на думку відповідача, порушив вище перелічені вимоги Закону України "Про податок на додану вартість", які полягали в ненадходженні до бюджету суми податку на додану вартість по операції за 02.03.2006р. від контрагента позивача - ТзОВ «Тернопіль-Онлайн»та не включенні ПДВ до своїх податкових зобов'язань.

За результатами розгляду акту перевірки позивача від 07.07.2006р. № 12874/23-623/21133679, відповідачем спірне прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.07.2006р. № 000192306/0/42800 про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в сумі 9482 грн.

Розглянувши доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, доводи позивача, наведені у запереченні на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що постанову місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до положень п.1.7, п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим. Законом, а бюджетне, відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у випадках визначених цим Законом.

Згідно із змістом пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Тобто, до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при їх придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Як зазначалось вище, позивач сплатив 9482,29 грн. ПДВ, включених в ціну товару, вартість якого згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»підлягала внесенню до складу валових витрат.

Підпункт 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачає, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відтак, отримавши податкову накладну, відповідно до пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивач набув права на включення 9482,29 грн. ПДВ до свого податкового кредиту.

Порушень вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 вказаного Закону щодо змісту податкової накладної № 1414 від 02.03.2006Р. відповідачем не встановлено.

За таких обставин, дії позивача по формуванню податкового кредиту в березні 2006р. відповідають вимогам названих норм Закону.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні такої різниці та за відсутності податкового боргу попереднього періоду, отримана сума зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп.7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченого отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Відповідно до декларації ТзОВ «Стар Софт»за березень 2006р. та висновку перевіряючих, викладеному у абз.2 п.3.1 акту перевірки від 07.07.2006р. № 12874/23-623/21133679, різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у березні 2006р. мала від'ємне значення, у зв'язку з чим перейшла до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (квітня 2006р.).

Беручи до уваги приписи перелічених норм Закону України "Про податок на додану вартість", зважаючи на від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов”язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту в квітні 2006р., фактичну сплату отримувачем товарів (ТзОВ «Стар Софт») суми податку на додану вартість по спірній господарській операції, позивачем правомірно віднесено 9482,29 грн. ПДВ до суми бюджетного відшкодування.

При цьому, Закону України "Про податок на додану вартість" не передбачено такої умови для віднесення платником до податкового кредиту та бюджетного відшкодування відповідних сум податків, як сплата цих сум постачальником товару (в даному випадку зТОВ «Тернопіль-Онлайн») до бюджету. Тому безпідставним є посилання відповідача в акті перевірки на цю обставину, як на порушення Закону.

Крім того, згідно з представленою податковою декларацією з податку на додану вартість за березень 2006р. ТзОВ «Тернопіль-Онлайн»(контрагента позивача) спірну суму відображено у податковому зобов'язанні. Вказане підтверджується і реєстром виданих ТзОВ «Тернопіль-Онлайн»податкових накладних, копіями видаткових накладних за березень 2006р.

Згідно з положеннями ч.2 ст.61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер. Статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право платника податків на податковий кредит не ставиться в залежність від правопорушень зі сторони його контрагента, яким у даному випадку є ТОВ «Тернопіль-Онлайн».

Верховний суд України у постанові від 18.04.2006Р. зазначив, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на вищевикладене в сукупності, враховуючи норму ч.2 ст.71 КАС України, згідно з якою в адміністративних справах про протиправність рішень, дії чи бездіяльності суб”єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про недоведеність відповідачем правомірності зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування на 9482 грн. податку на додану вартість та задоволив вимоги позивача.

Відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволенню, а постанову господарського суду Тернопільської області - без змін, як таку, що постановлена на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Львівський апеляційний господарський суд УХВАЛИВ:

Постанову Господарського суду Тернопільської області від 26.01.2007р. у справі № 6/189-4539 (8А/274-2991) залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Ухвала апеляційного господарського суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.212 КАС України.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий суддя Юрченко Я.О.

Суддя Орищин Г.В.

Суддя Галушко Н.А.