Рішення № 78312664, 20.11.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.11.2018Справа № 910/2929/18

За позовом Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Київгаз", м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про скасування рішення, скасування оперативно-господарської санкції, відновлення становища, яке існувало до порушення та присудження до виконання обов'язку в натурі, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників учасників справи:

від позивача: Легкобит І.П. (адвокат за договором №67/17-У від 10.10.2017р.);

- Шегера І.П. (представник за довіреністю №272-У від 26.12.2017р.);

- Шевченко В.Г. (представник за довіреністю №49-У від 10.09.2018р.);

від відповідача: Лебедєв Ю.В. (представник за довіреністю №Д-8/18 від 19.01.2018р.);

- Данилевський В.М. (представник за довіреністю №Ц-121/17 від 21.11.2017р.);

- Реуцький Є.А. (представник за довіреністю №Д-75/18 від 07.08.2018р.);

- Полішко Ю.О. (представник за довіреністю №Д-115/17 від 02.11.2017р.);

від третьої особи-1: Лисенко В.О. (представник за довіреністю №14-187 від 24.11.2017р.);

від третьої особи-2: Рогатюк А.І. (представник за довіреністю №1-34 від 29.05.2018р.);

від третьої особи-3: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (позивач) звернулось до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Київгаз" про відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів позивача шляхом встановлення здійснення розподілу природного газу відповідачем за січень 2018р. на користь позивача за Договором розподілу природного газу від 11.01.2016р. № 44719/2/16-К згідно показників даних комерційного вузла обліку газу, а саме відповідно до роздруківок обчислювачів ОЕ-22ДМ.iz по об'єктах позивача - АГНКС № 1, 2, 4 м. Київ у розмірі 213 806 м. куб та присудження до виконання обов'язку в натурі шляхом зобов'язання відповідача виконати умови Договору розподілу природного газу від 11.01.2016р. № 44719/2/16-К згідно показників даних комерційного вузла обліку газу, а саме відповідно до роздруківок обчислювачів ОЕ-22ДМ.iz за січень 2018р. об'єм спожитого природного газу по АГНКС № 1, 2, 4 м. Київ у розмірі 213 806 м. куб шляхом відображення в Акті приймання-передачі послуг з розподілу природного газу газорозподільною системою за січень 2018р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд призначено на 24.04.2018р.

11.04.2018р.до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

В підготовчому засіданні 24.04.2018р. судом оголошено перерву до 15.05.2018р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2018р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання до 29.05.2018р.

16.05.2018р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

16.05.2018р. до суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, яка розцінена судом як заява про зміну предмету позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2018р. заяву Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про зміну предмету позову залишено без руху та встановлено позивачеві строк та спосіб для усунення її недоліків.

В підготовчому засіданні 29.05.2018р. судом оголошено перерву до 19.06.2018р.

01.06.2018р. до суду від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи оригіналу платіжного документу про сплату судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2018р. прийнято заяву Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про зміну предмету позову до розгляду.

19.06.2018р. до суду від третьої особи-1 надійшли письмові пояснення, а від відповідача - відзив на заяву позивача про уточнення позовних вимог (зміну предмету позову).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2018р. відмовлено в задоволенні клопотання Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про продовження строку для надання відповіді на відзив, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, витребувано у відповідача докази та відкладено підготовче засідання до 10.07.2018р.

25.06.2018р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача на заяву про уточнення позовних вимог (зміну предмету позову), а 05.07.2018р. - надійшли пояснення від третьої особи-3, серед яких наявне клопотання про проведення розгляду справи без участі представника.

06.07.2018р. від відповідача надійшло клопотання з документами на вимогу ухвали Господарського суду міста Києва від 19.06.2018р., а 10.07.2018р. - відповідач також надав заперечення на відповідь на відзив на заяву про уточнення позовних вимог (зміну предмету позову).

10.07.2018р. до суду від позивача надійшло клопотання про надання додаткових письмових доказів до матеріалів справи, серед якого наявна нотаріально засвідчена заява свідка ОСОБА_11

Підготовче засідання 10.07.2018р. не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Морозова С.М. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2018р. в порядку ст. 120-121 викликано учасників справи в підготовче засідання на 24.07.2018р.

24.07.2018р. до суду від відповідача надійшли пояснення, а від позивача - відповідь на заперечення на відповідь на відзив на заяву про уточнення позовних вимог (зміну предмету позову).

В підготовчому засіданні 24.07.2018р. судом оголошено перерву до 07.08.2018р.

31.07.2018р. до суду від відповідача надійшли пояснення, а 07.08.2018р. - позивач надав заперечення на вищевказані пояснення відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2018р. закрито підготовче провадження призначено справу до судового розгляду по суті на 11.09.2018р.

В судових засіданнях 11.09.2018р., 25.09.2018р. та 16.10.2018р. судом оголошувались перерви до 25.09.2018р., 16.10.2018р. та 10.11.2018р. відповідно.

У призначені судом судові засідання представник третьої особи-3 не з'являвся, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться у матеріалах справи, у поданих до суду поясненнях третя особа-3 просить суд розглядати справу за відсутності її представника.

При цьому, враховуючи поведінку учасників справи, характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі, значення даного спору для заявника позову та інших учасників справи, розгляд даного спору відбувався поза межами строку розгляду, встановленого чинним процесуальним законом.

У даному випадку суд керувався як нормами міжнародного законодавства та прецедентними рішеннями Європейського суду з прав людини, так і положеннями процесуального кодексу.

Так, згідно пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.

Оголошуючи перерви при розгляді справи по суті понад встановлений процесуальним законом строк суд виходив з необхідності виконання завдання господарського судочинства (ст. 2 ГПК України) та дотримання основоположних принципів господарського судочинства, визначених ст. ст. 11, 13-15 ГПК України.

Протягом розгляду справи по суті, представники позивача підтримали свої позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну предмету позову та просили суд задовольнити позов.

Треті особи 1, 2 підтримали вимоги позивача та просили суд задовольнити позов.

Представники відповідача заперечували проти задоволення вимог позивача з підстав, викладених ними у своїх заявах по суті.

В судовому засіданні 20 листопада 2018 року судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11 січня 2016 року між позивачем (споживач) та відповідачем (оператор ГРМ) укладено Договір № 44719/1/2/16-К розподілу природного газу (для споживачів, що не є побутовими) (надалі - Договір розподілу), відповідно до п. 2.1. якого оператор ГРМ зобов'язувався надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язувався прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

За умовами п. 5.1. Договору розподілу облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об'єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог кодексу газорозподільних систем.

В п. 5.2. вказаного Договору передбачено, що для визначення об'єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку Оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в Оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку споживача.

За змістом п. 5.5. Договору розподілу Оператор ГРМ зобов'язується в установленому порядку передавати інформацію про загальний об'єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період Оператору ГТС для можливості ї використання суб'єктами ринку природного газу, у тому числі постачальником споживача. Споживач (крім побутового) зобов'язується довести інформацію про загальний об'єм та обсяг розподіленого спожитого природного газу за відповідний період своєму постачальнику.

Як вказує позивач та підтверджується матеріалами справи на підставі Договору постачання природного газу № 132/17-ПР-9/2-17-У від 29.12.2016р. постачальник газу (третя особа-1) передавав у власність споживачеві (позивачу) газ у 2017р., а останній приймав та оплачував цей газ на умовах названого договору.

Матеріалами справи також підтверджується укладення між позивачем та третьою особою-2 Договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 110201571/2П50/34-11-У від 24.02.2011р., за умовами якого третя особа-2 зобов'язувалась надати позивачеві послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу позивача від пунктів прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій, а позивач зобов'язувався прийняти і оплатити такі послуги.

Як вказує позивач та підтверджується матеріалами справи, відповідно до роздруківок обчислювачів ОЕ-22ДМ.iz за листопад 2017р. об'єм спожитого газу по об'єктах Дочірнього підприємства "УКРАВТОГАЗ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", а саме АГНКС № 1,2,4 м. Київ склав 256 525 м3, а саме:

- №0199 по АГНКС №1 м. Київ (адреса: м. Київ, вул. Вербова, 20) обсяг спожитого природного газу склав 76 869 м3;

- №0200 по АГНКС №2 м. Київ (адреса: м. Київ, вул. Григоровича-Барського, 2) обсяг спожитого природного газу склав 118 903 м3;

- №0232 по АГНКС №4 м. Київ (адреса: м. Київ, вул. Червонопрапорна, 162б) обсяг спожитого природного газу склав 60 753 м3.

У матеріалах справи міститься акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2017р., підписаний та скріплений печатками третьої особи-1 та позивача, за яким третя особа-1 передала, а позивач прийняв відповідно до Договору від 29.12.2016р. №132/17-ПР-9 імпортований природний газ згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00 у листопаді 2017р. обсягом 3 453,297 тис. куб.м. всього на суму 30 408 352,07 грн.

Відповідно до наявного у матеріалах справи Акту приймання-передачі послуг з розподілу природного газу газорозподільною системою від 30.11.2017р. (Договір № 44719/1) Оператор ГРМ (відповідач) та споживач (позивач) підтвердили, що за листопад 2017р. відповідач надав послуги з розподілу природного газу газорозподільною системою Оператора ГРМ, а споживач прийняв послуги з розподілу природного газу газорозподільною системою у кількості 256,525 тис. м3.

Матеріалами справи підтверджується складення 30.11.2017р. Акту № 11-17-110201571/2П50 наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, за яким відповідно до Договору №110201571/2П50/34-11-У від 24.02.2011р. третя особа-2 надала, а позивач отримав послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в листопаді 2017р. в обсязі 3 453,297 тис.куб.м. на загальну суму з ПДВ 2 164 984,01 грн. Вказаний акт підписано та скріплено печатками третьої особи-2 та позивача.

19.12.2017р. між третьою особою-1 та позивачем було укладено Договір № 031/18-ПР-9/96-17-У постачання природного газу, за умовами якого постачальник зобов'язувався передати у власність споживачу газ у 2018р., а споживач - прийняти та оплатити цей газ.

Як вказує позивач та підтверджується матеріалами справи, відповідно до роздруківок обчислювачів ОЕ-22ДМ.iz за січень 2018р. об'єм спожитого газу по об'єктах Дочірнього підприємства "УКРАВТОГАЗ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", а саме АГНКС № 1,2,4 м. Київ склав 213 806 м3, а саме:

- №0199 по АГНКС №1 м. Київ (адреса: м. Київ, вул. Вербова, 20) обсяг спожитого природного газу склав 49 474 м3;

- №0200 по АГНКС №2 м. Київ (адреса: м. Київ, вул. Григоровича-Барського, 2) обсяг спожитого природного газу склав 112 638 м3;

- №0232 по АГНКС №4 м. Київ (адреса: м. Київ, вул. Червонопрапорна, 162б) обсяг спожитого природного газу склав 51 694 м3.

У матеріалах справи міститься акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2018р., підписаний та скріплений печатками третьої особи-1 та позивача, за яким третя особа-1 передала, а позивач прийняв відповідно до Договору від 19.12.2017р. №031/18-ПР-9 імпортований природний газ згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00 у січні 2018р. обсягом 2 826,693 тис. куб.м. всього на суму 27 624 705,35 грн.

Відповідно до наявного у матеріалах справи Акту приймання-передачі послуг з розподілу природного газу газорозподільною системою від 31.01.2018р. (Договір № 44719/1) Оператор ГРМ (відповідач) та споживач (позивач) підтвердили, що за січень 2018р. відповідач надав послуги з розподілу природного газу газорозподільною системою Оператора ГРМ, а споживач прийняв послуги з розподілу природного газу газорозподільною системою у кількості 1 278,387 тис. м3, з урахуванням заперечень, ДП "УКРАВТОГАЗ" підтверджує надання послуг з розподілу природного газу в кількості 213 806 м3, на загальну суму з ПДВ 54 366,59 грн.

Матеріалами справи підтверджується складення 31.01.2018р. Акту № 11-18-110201571/2П50 наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, за яким відповідно до Договору №110201571/2П50/34-11-У від 24.02.2011р. третя особа-2 надала, а позивач отримав послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в січні 2018р. в обсязі 2 826,693 тис.куб.м. на загальну суму з ПДВ 1 801 350,96 грн. Вказаний акт підписано та скріплено печатками третьої особи-2 та позивача.

Таким чином, як вказує позивач всі учасники спірних правовідносин (сторони та треті особи 1, 2) підтвердили постачання, розподіл та транспортування природного газу в січні 2018р. в об'ємі 213 806 м3.

Між тим, як свідчать матеріали справи, 21.11.2017р. представниками відповідача при перевірці об'єкта позивача №0232 по АГНКС №4 м. Київ (адреса: м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 162б) та при перевірці вузла обліку на базі обчислювача ОЕ-22ДМ.iz виявили наступне:

1. до вузла обліку газу (далі - ВОГ) виявлено порушення пломб свинцевих № 50, встановлені на запірних пристроях;

2. витоки газу до ВОГ у кількості 7 шт. та витік газу на імпульсній лінії багатопараметричного датчика;

3. невідповідність виконаного монтажу узгодженому оператором ГРМ проекту, про що складено відповідний Акт від 21.11.2017р., належним чином засвідчена копія якого міститься у матеріалах справи.

У зв'язку з виявленими порушеннями, як про те вказано в акті від 21.11.2017р. складено Акт про порушення № 188.

В Акті про порушення № 188 від 21.11.2017р. встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме пошкодження пломб, робота комерційного ВОГ в позаштатному режимі (витік газу на імпульсній лінії багатопараметричного датчика) внаслідок чого об'єми газу обліковувались некоректно, витоки газу до ВОГ, невідповідність виконаного монтажу узгодженому оператором ГРМ проекту.

Акт про порушення № 188 від 21.11.2017р. містить показання лічильника та коректора (обчислювача) на дату складення Акту, відмітку про усунення порушення на дату складення акту, до акту додані (зі змісту акту) фото- та відеофіксація порушень, роздруківки та вказано у п. 8 акту, що комісія відповідача з розгляду цього Акту буде проводити засідання 23.11.2017р.

Названий акт підписано представниками відповідача та містить підпис представника позивача про ознайомлення з актом та викладені останнім зауваження до нього, в яких позивач зазначив про те, що виток газу на імпульсній лінії багатопараметричного датчика ВОГ працівникам по АГНКС №4 м. Київ виявлений не був, свинцеві пломби № 50 2 шт., які встановлені 02.12.2003р. пошкоджені внаслідок кліматичних умов (корозії). При проведенні попередніх перевірок ВОГ оператором ГРМ будь-яких зауважень не було, тощо.

Як вказує позивач, направивши свого представника на розгляд комісії відповідача Акту про порушення № 188 від 21.11.2017р., засідання 23.11.2017р. не відбулось з невизначених причин, будь-яких повідомлень від Оператора ГРМ щодо дати наступного розгляду названого Акту або рішення комісії за результатами розгляду акту на адресу позивача в період листопад 2017р. - січень 2018р. не надходило.

Разом з тим, як вказує позивач 02.02.2018р. (вхідний № 129) на його адресу надійшов лист відповідача № 313/20 від 30.01.2018р., до якого додано Акт розрахунку не облікованого об'єму природного газу РВУ "Київавтогаз" ДП "УКРАВТОГАЗ" (адреса об'єкта споживання: м. Київ, вул. Пирогівський Шлях, 162б), згідно з яких донараховано 1 064 582,00 м3 та рахунок на оплату № 44719/26 від 04.01.2018р. на суму 270 701,92 грн. за розподіл природного газу (донарахованого об'єму).

За твердженнями позивача, такі дії відповідача свідчать про неналежне виконання відповідачем умов Договору розподілу природного газу від 11.01.2016р. № 44719/2/16-К як оператора ГРМ та грубе порушення норм чинного законодавства України.

Відповідач заперечує проти доводів позивача вказує на те, що перевірка об'єкта позивача №0232 по АГНКС №4 м. Київ та донарахування ним об'єму газу 1 064 582,00 м3 було здійснено на підставі та в межах чинного законодавства, а позивачем в свою чергу не надано належних доказів в підтвердження своїх вимог.

Так, з посиланням на положення Кодексу газорозподільних систем, відповідач вказує на те, що розрахунок не облікованого або облікованого частково об'єму природного газу внаслідок порушення здійснюється за наявності акту про порушення та у порядку, визначеному в розділі ХІ Кодексу газотранспортної системи.

Відповідач, як Оператор ГРМ, законодавчо уповноважений перевіряти газоспоживаюче обладнання та вузли обліку газу споживачів, у разі виявлення визначених Кодексом порушень - складати акти про порушення та здійснювати донарахування не облікованих об'ємів природного газу.

Відповідач вказав на те, що представник позивача майстер ОСОБА_15 був присутній при складенні спірного акту № 188 від 21.11.2017р., надав до нього зауваження та отримав примірники обох актів, про що свідчать його підписи в них.

Попри встановлений Кодексом газорозподільних систем обов'язок споживача бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу 23.11.2017р. представники позивача не з'явились, розгляд Акт № 188 перенесено на 25.01.2018р., представника позивача запрошено на засідання комісії листом № 02 від 15.01.2018р. та у зв'язку з неприбуттям споживача на засідання комісії відповідача з розгляду спірного акту, остання прийняла рішення про задоволення Акту № 188, за результатами якого складено Акт-розрахунок не облікованого об'єму газу, яким позивачеві за період з 01.11.2017р. по 21.11.2017р. донараховано 1 064 582,00 м3 природного газу, про що повідомлено останнього листом № 313/20 від 30.01.2018р.

Відповідач вказав на те, що оскільки рішення про донарахування позивачеві 1 064 582,00 м3 природного газу було прийнято 25.01.2018р., тобто після завершення місяця, в якому виявлено порушення (листопад 2017р.), в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи вказаний об'єм газу був правомірно включений в баланс поточного місяця (січень 2018р.).

Подані позивачем подобові роздруківки з обчислювачів, які встановлені на ВОГ, за висновками відповідача, є неналежними доказами обґрунтування вимог позивача, оскільки, як вказано вище, відповідачем були виявлені витоки газу до ВОГ та виток газу на імпульсній лінії багатопараметричного датчика, внаслідок чого робота комерційного ВОГ відбувалась в позаштатному режимі.

Крім того, на думку відповідача, посилання позивача на те, що об'єми природного газу за січень 2018р., зазначені в Акті приймання-передачі природного газу від 31.01.2018р., що підписаний з третьою особою-1 та в Акті № 11-18-110201571/2П50 наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 31.01.2018р., підписаного з третьою особою-2 збігаються з даними комерційного ВОГ позивача не свідчать про неправомірність дій відповідача щодо здійснення донарахування не облікованих об'ємів природного газу.

За приписами Кодексу газорозподільних систем за наявності розбіжностей в частині визначення об'єму та/або обсягу спожитого (розподіленого) газу, вони підлягають урегулюванню відповідно до умов договору розподілу природного газу, а у разі недосягнення - у судовому порядку. До вирішення цього питання об'єм (обсяг) спожитого (розподіленого/поставленого) газу (алокація) встановлюються відповідно до даних Оператора ГРМ.

З цих підстав, відповідач стверджує, що в Акті приймання-передачі послуг з розподілу природного газу газорозподільною системою від 31.01.2018р. (Договір № 44719/1) Оператором ГРМ зафіксовано розподіл газу позивачу за січень у об'ємі 1 278,387 тис. м3 та саме в актах від 31.01.2018р., підписаних позивачем з третіми особами (які вказані вище), на думку відповідача, міститься недостовірна інформація про об'єм поставленого (протранспортованого) у січні 2018р. природного газу.

У поданій до суду заяві про уточнення позовних вимог, яка розцінена судом як заява про зміну предмету позову, позивач вказав на те, що відповідачем неправомірно включено в Акт приймання-передачі послуг з розподілу природного газу за січень 2018р. обсяги виробничо-технологічних втрат та витрат, що визначені розрахунковим шляхом Комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ на підставі Акту № 188 від 21.11.2017р.

Рішення комісії відповідача, затверджене протоколом № 20 від 25.01.2018р., на думку позивача, прийняте з порушенням Кодексу газорозподільних систем, виходячи з наступного:

1. Порушення Кодексу з боку позивача у вигляді пошкодження пломб на об'єкті №0232 по АГНКС №4 м. Київ фактично не підтверджене відповідачем, а тому вважається відсутнім;

2. Відповідач в порушення вимог щодо складення акту про порушення не зазначив на якій саме імпульсній трубці ним виявлено витоки газу, фізичні параметри точки розгерметизації для визначення об'єму (обсягу) витоку природного газу на імпульсній трубці ,відтак факт порушення Кодексу не підтверджений;

3. У спірному акті відсутні детальні обставини та суть порушення;

4. Твердження відповідача щодо виявлення на дільниці до розміщення ВОГ 7 точок витоку газу загальним діаметром 1 мм не можна вважати підтвердженим у спірному акті;

5. Невідповідність виконаного монтажу узгодженому оператором ГРМ проекту не відповідає дійсності, оскільки було погоджене з відповідачем, що підтверджується Актом прийняття в експлуатацію автоматизованого вузла обліку газу РВУ "Київавтогаз" АГНКС №4 за 2008р., а наявним у матеріалах справи Свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 39-1/0688 від 17.08.2017р. (чинне до 17.08.2019р.) підтверджується відповідність ВОГ (комплекс вимірювальний на базі обчислювача ОЕ-22ДМ.iz) Правилам обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, що затверджені Наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 року № 618 та технічній документації фірми-виробника.

Таким чином, предметом заявленого позову є вимоги позивача про:

- скасування Рішення комісії ПАТ "Київгаз" з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС, затверджене протоколом №20 від 25.01.2018, про донарахування ДП "УКРАВТОГАЗ" об'єму газу в обсязі 1 064 582,00 куб. м. за період з 01.11.2017 по 21.11.2017 в сумі 270 701,92 грн. в тому числі ПДВ 45 116,99 грн. на підставі Акта про порушення №188 від 21.11.2017 року;

- скасування оперативно-господарської санкції ПАТ "КИЇВГАЗ" про донарахування об'єму природного газу ДП "УКРАВТОГАЗ" НАК "Нафтогаз України" за період з 01.11.2017 по 21.11.2017 на суму 270 701,92 грн. в тому числі ПДВ 45 116,99 грн.;

- відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів Дочірнього підприємства "УКРАВТОГАЗ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 36265925) шляхом встановлення здійснення розподілу природного газу Публічним акціонерним товариством "Київгаз" (код ЄДРПОУ 03346331) за січень 2018 року на користь Дочірнього підприємства "УКРАВТОГАЗ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за Договором розподілу природного газу від 11.01.2016 року №44719/2/16-К згідно показників даних комерційного вузла обліку газу Дочірнього підприємства "УКРАВТОГАЗ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", а саме відповідно до роздруківок обчислювачів ОЕ-22ДМ.iz по об'єктах Дочірнього підприємства "УКРАВТОГАЗ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України";

- присудження до виконання обов'язку в натурі шляхом зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Київгаз" (код ЄДРПОУ 03346331) виконати умови договору, а саме провести нарахування з розподілу природного газу за січень 2018 року відповідно до умов Договору розподілу природного газу від 11.01.2016 року №44719/2/16-К, а саме згідно показників даних комерційного вузла обліку газу (далі - ВОГ) Споживача, а саме відповідно до роздруківок обчислювачів ОЕ-22ДМ.iz за січень 2018 року об'єм спожитого природного газу по АГНКС №1,2,4 м. Київ склав 213 806 м3, а саме: - №0199 по АГНКС №1 м. Київ обсяг спожитого природного газу склав 49 474 м3; - №0200 по АГНКС №2 м. Київ обсяг спожитого природного газу склав 112 638 м3; - №0232 по АГНКС №4 м. Київ обсяг спожитого природного газу склав 51 694 м3, шляхом відображення в Акті приймання передачі послуг з розподілу природного газу газорозподільною системою за січень 2018 року.

У поданому до суду відзиві на заяву про уточнення позовних вимог, відповідач вказав на те, що ним вже було надано нормативне обґрунтування правомірності його дій у відзиві на позовну заяву, щодо вимог позивача про відновлення становища, яке існувало до порушення, які присудження до виконання обов'язку в натурі, відповідач зазначив що такі вимоги позивача є спробою внести зміни щодо обсягу наданих послуг до первинних документів, якими зафіксовано господарську операцію (акти приймання-передачі послуг з розподілу природного газу газорозподільною системою), на думку відповідача, позивач неправомірно кваліфікував донарахування обсягів розподіленого газу як оперативно-господарську санкцію. До даного відзиву, відповідачем долучено фотодокази виявлених ним порушень, що були додані до Акту № 188 від 21.11.2017р.

Доводи, викладені позивачем у відповіді на відзив (на заяву про уточнення позовних вимог) фактично зводяться до вже викладених аргументів у заявах по суті останнього та у заяві про уточнення позовних вимог. Додатково, позивач у своїй відповіді звертав увагу суду на подані відповідачем фотографії на підтвердження фіксації факт наявності не облікованих витоків природного газу. Позивач поставив під сумнів органолептичний метод фіксації негерметичності газопроводу та неможливість його застосування до спірних правовідносин. За твердженнями позивача, ані в акті перевірки ВОГ від 21.11.2017р., ані в акті № 188 від 21.11.2017р., як і з наданих відповідачем фотографій не вбачається яким чином Оператор ГРМ встановив виток газу на імпульсній лінії багатопараметричного датчика, внаслідок чого об'єми газу обліковувались некоректно, витоки газу до ВОГ, або зафіксував факт наявності не облікованих витоків газу та загальний розмір спожитого та втраченого через витоки природного газу. Таким чином, як зазначає позивач, подані відповідачем фотодокази не можуть слугувати доказом не облікованих витоків газу, а тим більше визначати розмір втраченого через такі витоки газу.

Як було вказано вище, ухвалою суду від 19.06.2018р., зокрема, за клопотанням позивача, яке визнано судом обґрунтованим, в порядку ст. 81 ГПК України витребувано у відповідача необхідні для розгляду справи докази, а саме оригінали (для огляду у судовому засіданні) та належним чином засвідчені копії (для долучення до матеріалів справи):

- наказу про затвердження складу комісії з розгляду Акту про порушення від 21.11.2017р. № 188;

- рішення (протоколу) комісії, прийнятого 23.11.2017р. за результатами розгляду Акту про порушення від 21.11.2017р. № 188;

- листа про повідомлення споживача про дату розгляду Акту про порушення від 21.11.2017р. № 188 (з доказами його відправлення та отримання позивачем);

- рішення (протоколу) комісії за результатами розгляду Акту про порушення від 21.11.2017р. № 188, яке стало підставою для складання акту-розрахунку.

06.07.2018р. (надіслане засобами поштового зв'язку 05.07.2018р.) до суду від відповідача надійшло клопотання на виконання п. 4 ухвалою суду від 19.06.2018р. щодо надання витребуваних судом доказів, а саме:

- наказу № 214 від 30.03.2017р. про створення комісії з розгляду актів про порушення з додатками (бланки Акту про порушення, Акту-розрахунку не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості, Протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення вимог Кодексу);

- Відомості № 15.01.2018р. на просту письмову кореспонденцію, оплачену з використанням відбитків державного знака оплати маркувальної машини з відбитком календарного штемпеля підприємства поштового зв'язку за 15.01.2018р. та копією фіскального чеку № 9559 від 15.01.2018р.

Щодо решти витребуваних судом документів, відповідач вказав на те, що такі докази вже надані останнім та містяться у матеріалах справи.

Третя особа-3 у своїх письмових поясненнях повідомила суду про те, що в листі від 16.04.2018р. № 3686/16.2/7-18 Комісією було надано вичерпну відповідь щодо обставин, що є предметом судового розгляду у даній справі, а у названому листі Комісією рекомендовано відповідачу привести свої дії у відповідність до вимог законодавства України та скасувати акт-розрахунок не облікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газ, складеного по об'єкту позивача.

У поданих до суду запереченнях щодо відповіді на відзив, відповідач повторно наголошує на викладених ним раніше доводах необґрунтованості заявлених позивачем вимог та вказав на правомірність при проведенні перевірки об'єкту позивача органолептичного методу.

Щодо поданої позивачем 10.07.2018р. заяви свідка ОСОБА_11, суд визнає, що вказана особа в розумінні ст. 66 ГПК України не є свідком, оскільки викладені у його заяві обставини зводяться до пояснень з приводу роботи приладу обліку газу, трактування положень законодавства та фактичних обставин справи та в силу ст. 87 ГПК України будь-якого доказового значення для справи не мають та не беруться судом до уваги.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 19 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газотранспортної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

Як зазначає відповідач у своїх заявах по суті, він є Оператором ГРС та здійснює свою діяльність на підставі ліцензії на розподіл природного газу, виданої поставною НКРЕКП від 29.06.2017р. № 854, що не заперечується учасниками справи.

Згідно ч. 1 ст. 38 Закону України "Про ринок природного газу" права та обов'язки оператора газорозподільної системи визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу.

Статтею 40 Закону України "Про ринок природного газу" передбачено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.

За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.

Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором.

Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками.

Договір розподілу природного газу є публічним.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає Договір розподілу природного газу № 44719/2/16-К від 11.01.2016р. як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків, зі змісту якого вбачається, що він відповідає Типовому договору розподілу природного газу, затвердженому Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015р. № 2498, є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк (п. п. 1.1., 1.3. Договору розподілу).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2493, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1378/27823, затверджено Кодекс газотранспортної системи (надалі - Кодекс ГТС), який є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб'єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ (пункти 2, 3 глави 1 Розділу І).

У відповідності до п. п. 2, 4 гл. 3 Розділу ХІІ Кодексу ГТС (тут і надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) детальні правила визначення фактичного обсягу споживання природного газу по споживачах, підключених до газорозподільної системи, установлюються в Кодексі газорозподільних систем. Фактичні обсяги споживання природного газу, визначені оператором газорозподільної системи по споживачах (у тому числі побутових споживачах) чи їхніх точках комерційного обліку (що мають окремий EIC-код), підключених до газорозподільної системи цього оператора, та передані в установленому цим Кодексом порядку оператору газотранспортної системи, є обов'язковими для їх постачальника (постачальників) природного газу. Порядок доведення оператором газотранспортної системи до постачальника (замовника послуги транспортування) даних про фактичні обсяги споживання природного газу їхніми споживачами визначається цим Кодексом та договором транспортування.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2494, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1379/27824, затверджено Кодекс газорозподільних систем (надалі- Кодекс ГРС).

За змістом п. 2 гл. 1 Розділу ІХ Кодексу ГРС (тут і надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об'ємів і обсягів) по об'єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів та їх постачальників, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та Оператором ГРМ, та з урахуванням вимог цього Кодексу. Порядок укладання договору розподілу природного газу визначений розділом VI цього Кодексу.

Фактичний об'єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об'єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках (п. 3 гл. 1 Розділу ІХ Кодексу ГРС).

Як передбачено в п. 1 гл. 9 Розділу Х Кодексу ГРС суміжні суб'єкти ринку природного газу, зокрема Оператор ГРМ та споживач, під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових, у тому числі в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об'єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу перевірку комерційного ВОГ та його складових щодо:

1) відповідності умовам експлуатації та узгодженій проектній документації чи умовам договору;

2) працездатності та/або придатності ЗВТ до застосування на підставі результатів перевірки їх метрологічних характеристик, зокрема загальної похибки вимірювання;

3) відсутності ознак пошкодження ЗВТ та/або пошкодження пломб;

4) відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або несанкціонованого газопроводу;

5) перевірки стану підвідного газопроводу, зокрема способу прокладання та відсутності можливості відбору газу поза вузлом обліку, в тому числі шляхом обстеження газопроводів приладовим методом на предмет відсутності підключень до підземних та надземних підвідних, розподільчих та транзитних газових мереж поза комерційним ВОГ, візуального обстеження способів монтажу і обв'язки газового та газорегулюючого обладнання;

6) відсутності несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок чого може перевищуватися діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу).

Главою 5 Розділу ХІ Кодексу ГРС передбачено порядок оформлення акта про порушення.

Так, згідно п. 1 цієї глави Кодексу у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.

За змістом п. 8 цієї глави Кодексу Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.

При складанні акта про порушення представник Оператора ГРМ зазначає в ньому про необхідність споживача (несанкціонованого споживача) бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто складений акт про порушення, та визначає:

1) місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення;

2) дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення;

3) контактний телефон особи Оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо часу та місця засідання комісії).

До складу комісії з розгляду актів про порушення має входити не менше трьох представників Оператора ГРМ зі складу інженерно-технічного персоналу та юристів.

Крім того, Оператор ГРМ офіційним листом має запросити для участі на постійній основі у складі комісії по одному уповноваженому представнику метрологічної організації та територіального органу Регулятора.

У разі відмови метрологічної організації або територіального органу Регулятора в делегуванні свого представника для участі на постійній основі у складі комісії комісія створюється без участі такого представника.

Остаточний склад комісії з розгляду актів про порушення затверджується наказом Оператора ГРМ.

За вимогою однієї зі сторін на засідання комісії в окремому випадку можуть бути додатково залучені інші представники, зокрема від виробника ЗВТ чи виробника пломби, повноваження яких підтверджуються в установленому законодавством порядку (п. 9 глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРС).

У п. 10 глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРС на споживача покладено обов'язок бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення.

У разі неприбуття споживача (несанкціонованого споживача) та/або уповноваженої ним особи на засідання комісії остання розглядає складений акт про порушення без його (її) участі.

Суд встановлено, що 21.11.2017р. представниками відповідача при перевірці об'єкта позивача №0232 по АГНКС №4 м. Київ (адреса: м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 162б) та при перевірці вузла обліку на базі обчислювача ОЕ-22ДМ.iz виявили порушення пломб свинцевих № 50, встановлені на запірних пристроях до вузла обліку газу, витоки газу до ВОГ у кількості 7 шт. та витік газу на імпульсній лінії багатопараметричного датчика, невідповідність виконаного монтажу узгодженому оператором ГРМ проекту, про що складено відповідний Акт від 21.11.2017р. та у зв'язку з виявленими порушеннями, як про те вказано в акті від 21.11.2017р. складно Акт про порушення № 188.

Акт про порушення № 188 від 21.11.2017р. містить показання лічильника та коректора (обчислювача) на дату складення Акту, відмітку про усунення порушення на дату складення акту, до акту додані (зі змісту акту) фото- та відеофіксація порушень, роздруківки та вказано у п. 8 акту, що комісія відповідача з розгляду цього Акту буде проводити засідання 23.11.2017р.

Названий акт підписано представниками відповідача та містить підпис представника позивача про ознайомлення з актом та викладені останнім зауваження до нього.

Як вказує позивач, направивши свого представника на розгляд комісії відповідача Акту про порушення № 188 від 21.11.2017р., засідання 23.11.2017р. не відбулось з невизначених причин, будь-яких повідомлень від Оператора ГРМ щодо дати наступного розгляду названого Акту або рішення комісії за результатами розгляду акту на адресу позивача в період листопад 2017р. - січень 2018р. не надходило.

Як зазначає відповідач у своїх заявах по суті та озвучено його представниками у судових засіданнях з розгляду справи по суті, засідання комісії з розгляду Акту № 188 від 21.11.2017р. дійсно 23.11.2017р. не відбулось, проте з підстав неприбуття на засідання комісії представників споживача (позивача), у зв'язку з чим розгляд Акту № 188 перенесено на 25.01.2018р.

Як зазначає відповідач, про дату засідання комісії з розгляду Акту № 188, що відбудеться 25.01.2018р. о 10:00 год. за поштовою адресою: 03039, м. Київ, пров. Р.Лужевського, 18 (кім 10, 4 поверх) позивача було повідомлено листом № 02 від 15.01.2018р.

На підтвердження направлення вказаного листа позивачеві, відповідачем долучено до матеріалів справи Відомість № 15.01.2018р. на просту письмову кореспонденцію, оплачену з використанням відбитків державного знака оплати маркувальної машини з відбитком календарного штемпеля підприємства поштового зв'язку за 15.01.2018р. та копією фіскального чеку № 9559 від 15.01.2018р.

За приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За загальним правилом, обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Суд не може визнати подану відповідачем відомість у якості належного, допустимого та достатнього доказу направлення листа № 02 від 15.01.2018р. позивачеві, яким останній повідомлявся про дату засідання комісії з розгляду Акту № 188, що відбудеться 25.01.2018р., а тим більше отримання його позивачем.

Таким чином, суд приходить до висновку про порушення Оператором ГРМ п. п. 8, 10 глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРС.

Наведене (неналежне повідомлення споживача про дату, час та місце засідання комісії з розгляду спірного акту), за висновками суду є самостійною та достатньою підставою для скасування такого рішення, як такого, що прийняте з порушенням положень діючого законодавства України.

До таких самих висновків прийшов і регулятор спірних правовідносин у своєму листі від 16.04.2018р. № 3686/16.2/7-18, яким в тому числі було вказано відповідачеві на порушення положень Кодексу ГРС у частині складення акту про порушення та його розгляду та рекомендовано привести свої дії у відповідність до вимог чинного законодавства України.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що навіть за доведення відповідачем факту належного повідомлення позивача про засідання комісії з розгляду спірного акту, рішення комісії відповідача, затверджене протоколом № 20 від 25.01.2018р., прийняте з порушенням Кодексу газорозподільних систем, виходячи з наступного.

Так, відповідно до п. 7 гл. 9 Розділу Х Кодексу ГРС у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про:

1) пошкодження пломб;

2) пошкодження ЗВТ (лічильника газу);

3) наявність зміни параметрів параметризації обчислювача чи коректора об'єму газу;

4) непрацездатність комерційного ВОГ чи його складових та/або його (їх) невідповідність умовам експлуатації чи узгодженій проектній документації або умовам договору;

5) наявність ознак несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ;

6) наявність несанкціонованого газопроводу;

7) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок чого перевищується діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильником газу).

Розрахунок необлікованого або облікованого частково об'єму природного газу внаслідок порушення здійснюється за наявності акта про порушення та у порядку, визначеному в розділі XI цього Кодексу.

У п. 6 гл. 6 Розділу Х Кодексу ГРС передбачено, що у разі виявлення позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових, пошкодження ЗВТ або пошкодження пломб чи захисних елементів власник (користувач), на території або у приміщенні якого встановлений комерційний ВОГ чи його складові, має терміново поінформувати про це Оператора ГРМ та за потреби вжити заходів для недопущення аварійної ситуації з урахуванням техніки безпеки.

Позаштатний режим роботи комерційного ВОГ, зокрема, включає:

1) витоки газу з елементів та конструкції комерційного ВОГ, у тому числі імпульсних ліній манометрів, датчиків тиску і температури тощо;

2) відсутність зміни показань лічильника газу (обчислювача або коректора об'єму газу), загальмованість або рух з ривками зчитувального механізму при фактичній витраті (споживанні) природного газу;

3) наявність сторонніх шумів та нехарактерних звуків при роботі лічильника газу чи іншого ЗВТ;

4) індикація або наявність повідомлень про порушення в роботі ЗВТ, в тому числі про необхідність зміни елементів живлення;

5) забруднення або відкладання осадів, потрапляння сторонніх предметів до внутрішньої порожнини вимірювального трубопроводу або лічильника газу чи на робочі поверхні первинних перетворювачів;

6) інші ознаки порушень вимог щодо експлуатації ЗВТ, які можуть вплинути на результати вимірювання.

Якщо внаслідок позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ чи його складових буде підтверджено факт необлікованого чи облікованого частково об'єму розподіленого (спожитого, переданого) природного газу, розрахунок необлікованих (облікованих частково) об'ємів природного газу за період несправності комерційного ВОГ чи його складових здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

Пунктом 3 гл. 2 Розділу ХІ Кодексу ГРС встановлено, що до порушень (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного ВОГ або його складових (які кваліфікуються як "не з вини споживача"), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об'єму природного газу, належать:

1) пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно;

2) фіксація коректором чи обчислювачем об'єму газу даних щодо збоїв в роботі комерційного ВОГ або його складових, внаслідок чого об'єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно;

3) виявлення помилок в конфігурації даних обчислювача об'єму газу, що були введені при його первинному програмуванні, чи в протоколі параметризації (діаметр газопроводу звужуючого пристрою, кількість імпульсів, параметрів ФХП тощо), внаслідок чого об'єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно;

4) перевищення діапазону обчислення вузла обліку тощо.

Як було вказано вище, в Акті про порушення № 188 від 21.11.2017р. встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме пошкодження пломб, робота комерційного ВОГ в позаштатному режимі (витік газу на імпульсній лінії багатопараметричного датчика) внаслідок чого об'єми газу обліковувались некоректно, витоки газу до ВОГ, невідповідність виконаного монтажу узгодженому оператором ГРМ проекту.

Ані в спірному акті, ані іншими зібраними у справі доказами, відповідачем не доведено суду факту пошкодження свинцевих пломб № 50, що встановлені на запірних пристроях до вузла обліку газу на об'єкті позивача АГНКС-4 м. Київ.

Так, за приписами п. 1 гл. 1 Розділу І Кодексу ГРС пошкодження пломб - відсутність чи пошкодження цілісності пломб, пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломби (дріт, кордова нитка тощо), гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал, у тому числі відсутність чи пошкодження на ЗВТ (лічильнику газу) пломб з відбитками тавр про їх повірку або індикаторів дії впливу постійного магнітного поля (далі - магнітні індикатори), або підтверджений факт підробки пломби за умови наявності акта про пломбування (іншого документа, що підтверджує факт пломбування і передачу на збереження ЗВТ/лічильника газу та установлених пломб і магнітних індикаторів).

Порядок пломбування елементів комерційного вузла обліку регламентовано Главою 5 Розділу Х Кодексу ГРС.

Так згідно п. 1 названої глави Кодексу комерційний вузол обліку (комерційний ВОГ) та його складові мають бути опломбовані пломбами з тавром відповідного органу, уповноваженого на проведення метрологічних робіт, та пломбами заводу-виробника.

Місця пломбування та реквізити пломб заводу-виробника, а також місця пломбування пломбами органу, уповноваженого на проведення метрологічних робіт, вказуються в технічній документації (паспорті) на кожний ЗВТ або протоколі повірки, якщо така мала місце перед чи під час експлуатації ЗВТ.

Оператор ГРМ під час введення комерційного ВОГ в експлуатацію або під час його експлуатації має право встановлювати власні охоронні пломби на елементах та складових комерційного ВОГ, а також на запірній арматурі обвідних ліній, фланцевих з'єднаннях перед комерційним ВОГ та після нього, а також на інших пристроях і місцях для унеможливлення несанкціонованого втручання в роботу складових комерційного ВОГ або несанкціонованого відбору природного газу.

Пломбування комерційного ВОГ та його складових проводиться пломбами Оператора ГРМ в місцях, передбачених проектом, паспортами заводів - виробників ЗВТ, та в місцях, де можливе несанкціоноване втручання в роботу складових комерційного ВОГ або несанкціонований відбір природного газу (п. 2 гл. 5 Розділу Х Кодексу).

У відповідності до п. 6 гл. 5 Розділу Х Кодексу ГРС розпломбування та перепломбування елементів та складових комерційного ВОГ чи запірних пристроїв оформлюється відповідним актом, підписаним Оператором ГРМ.

За змістом п. п. 1, 6 гл. 9 Розділу Х Кодексу ГРС суміжні суб'єкти ринку природного газу, зокрема Оператор ГРМ та споживач, під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових, у тому числі в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об'єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу перевірку комерційного ВОГ та його складових, зокрема, щодо відсутності ознак пошкодження ЗВТ та/або пошкодження пломб. За підсумками перевірки комерційного ВОГ та за умови відсутності зауважень представник Оператора ГРМ на місці перевірки повинен скласти відповідний акт обстеження / акт контрольного огляду вузла обліку (по одному екземпляру для кожної сторони), що має бути підписаний споживачем (суміжним суб'єктом ринку природного газу).

Як вбачається з наявних у матеріалах справи Актів Оператора ГРМ (відповідача) від 12.03.2013р., від 23.01.2015р., від 20.07.2017р., від 17.08.2017р., від 18.08.2017р., від 25.10.2017р., в яких перелічені реквізити кожної пломби, що встановлені на об'єкті позивача, будь-яких порушень не виявлено, а свинцеві пломби у вказаних актах не значаться.

За наведених обставин у сукупності, суд визнає безпідставними доводи відповідача стосовно порушення позивачем свинцевих пломб № 50, в тому числі й з урахуванням наявного у матеріалах справи Акту прийняття в експлуатацію автоматизованого вузла обліку газу за 2008р. та Акту пломбування від 12.12.2003р., оскільки відповідачем у період з 2013 по 2017р. при здійсненні контрольних перевірок вузлів обліку газу будь-яких порушень, в тому числі свинцевих пломб № 50, про які йде мова у спірному акті не виявлено.

Виявлення на дільниці до розміщення ВОГ 7 точок витоку газу загальним діаметром 1 мм, про що зазначено у спірному акті відповідачем у встановленому процесуальним законом порядку не доведено.

Згідно Додатку 16 (форма Акту про порушення) до Кодексу газорозподільних систем (пункт 1 глави 5 розділу XI) у п. 2 вказано, що при його складенні має бути детально вказано вид, обставини і суть порушення, натомість як вбачається зі змісту спірного акту, відповідач обмежився лише переліком порушень, що не узгоджується з положеннями п. 1 глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРС.

Аналогічної позиції дотримується і регулятор спірних правовідносин у своєму листі від 16.04.2018р. № 3686/16.2/7-18.

Як і не можуть бути прийняті як обґрунтовані викладені у спірному акті обставини невідповідності виконаного монтажу узгодженому оператором ГРМ проекту.

У даному випадку суд погоджується з доводами позивача, оскільки такий монтаж було погоджено з відповідачем, що підтверджується Актом прийняття в експлуатацію автоматизованого вузла обліку газу РВУ "Київавтогаз" АГНКС №4 за 2008р. (на який також посилається відповідач як на підставу своїх заперечень), а наявним у матеріалах справи Свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 39-1/0688 від 17.08.2017р. (чинне до 17.08.2019р.) підтверджується відповідність ВОГ (комплекс вимірювальний на базі обчислювача ОЕ-22ДМ.iz) Правилам обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, що затверджені Наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 року № 618 та технічній документації фірми-виробника.

Викладене вище у сукупності свідчать про порушення відповідачем вимог Кодексу ГРС у частині складення акту про порушення № 188.

Судом вище було також встановлено порушення вимог Кодексу ГРС у частині розгляду комісією відповідача акту про порушення щодо повідомлення споживача про дату, час та місце засідання комісії з розгляду спірного акту.

Крім того, суд при розгляді даної справи також встановив порушення вимог п. 9 глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРС щодо розгляду спірного акту, а саме запрошення відповідачем для участі на постійній основі у складі комісії по одному уповноваженому представнику метрологічної організації та територіального органу Регулятора.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем названого пункту Кодексу ГРС у частині запрошення уповноважених представників метрологічної організації та територіального органу Регулятора.

Суд з огляду на дату складення спірного акту (21.11.2017р.) та дату розгляду комісією відповідача спірного акту (25.01.2018р.) визнає безпідставними посилання відповідача на листи НКРЕКП № 42/383-18 від 25.06.2018р. (у відповідь на лист відповідача № 1778/09 від 11.06.2018р.) та лист Мінекономрозвитку №3421-09/27191-07 від 25.06.2018р. (у відповідь на лист відповідача № 1769/09 від 08.06.2018р.), оскільки запрошення представників названих осіб здійснювалось відповідачем у червні 2018р.

Згідно п. 11 глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРС за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.

При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.

У відповідності до пп. 2 абз. 3 п. 11 гл. 5 Розділу ХІ Кодексу ГРС розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об'єм природного газу, що припадає на період після 01-го числа місяця, в якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення, включається в баланс поточного календарного місяця за загальними правилами і вважається об'ємом постачання природного газу споживачу його діючим постачальником.

Вартість необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу, яка пред'являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі (п. 12 глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРС).

За умовами п. 8 гл. 3 Розділу ІХ Кодексу ГРС за наявності розбіжностей в частині визначення об'єму та/або обсягу спожитого (розподіленого) природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов договору розподілу природного газу, а у разі недосягнення згоди - в судовому порядку. До вирішення цього питання об'єм (обсяг) спожитого (розподіленого/поставленого) природного газу (алокація) встановлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Як було вказано вище, листом № 313/20 від 30.01.2018р. відповідач направив на адресу позивача Акт розрахунку не облікованого об'єму природного газу РВУ "Київавтогаз" ДП "УКРАВТОГАЗ" (адреса об'єкта споживання: м. Київ, вул. Пирогівський Шлях, 162б), згідно з яких донараховано 1 064 582,00 м3 та рахунок на оплату № 44719/26 від 04.01.2018р. на суму 270 701,92 грн. за розподіл природного газу (донарахованого об'єму).

Водночас як вбачається з наявного у матеріалах справи рахунку на оплату № 44719/26 від 04.01.2018р. (виписаний 24.01.2018р.), який складений на підставі Акт-розрахунку не облікованого об'єму природного газу (без номеру та дати), які в силу названих положень складаються за результатами задоволення акту про порушення не можуть бути прийняті судом у якості належних доказів виконання відповідачем положень п. п. 11, 12 глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРС, оскільки складені (виписані) до моменту (дати) розгляду комісією відповідача спірного акту.

На відсутність інформації щодо підстав складення Акт-розрахунку не облікованого об'єму природного газу (номеру та дати рішення комісії відповідача з розгляду акту пор порушення, на підставі яких проведено розрахунок), вказував і Регулятор у своєму листі від 16.04.2018р. № 3686/16.2/7-18.

Враховуючи все вище викладене, позивач у встановленому законом порядку довів суду порушення відповідачем названих вище положень Кодексу ГРС у частині складення та розгляду спірного акту.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (статті 15, 16 Цивільного кодексу України).

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

В силу наведених законодавчих норм завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, отже, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що ця норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони втілені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Європейський суд з прав людини указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04. 2005 (заява № 38722/02).

Отже, зрештою ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Таким чином, встановивши при розгляді даної справи порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, таке право (порушене) підлягає судовому захисту шляхом скасування спірного рішення комісії відповідача з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС, затверджене протоколом №20 від 25.01.2018.

Щодо вимоги позивача про скасування оперативно-господарської санкції відповідача про донарахування об'єму природного газу ДП "УКРАВТОГАЗ" НАК "Нафтогаз України" за період з 01.11.2017 по 21.11.2017 на суму 270 701,92 грн. в тому числі ПДВ 45 116,99 грн., суд відзначає наступне.

По-перше, при розгляді цієї частини вимог, суд виходить з того, що така вимога є похідною від першої вимоги та оскільки рішення на підставі якого позивачеві донарахованого об'єму природного газу ДП "УКРАВТОГАЗ" НАК "Нафтогаз України" за період з 01.11.2017 по 21.11.2017 на суму 270 701,92 грн. в тому числі ПДВ 45 116,99 грн. визнано таким, що винесено з порушенням положень Кодексу ГРС, у будь-якому разі задоволення такої вимоги не призводе до відновлення прав позивача у обраний ним спосіб.

По-друге, суд при розгляді цієї частини вимог, погоджується з доводами відповідача про помилковість ототожнення позивачем донарахування об'єму природного газу з оперативно-господарською санкцією.

Так, за приписами ч. ч. 1, 2 ст. 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Суд, дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору розподілу природного газу від 11.01.2016 року №44719/2/16-К, встановив відсутність у ньому такої оперативно-господарської санкції.

Донарахування об'єму природного газу є одним з засобів обліку протранспортованого природного газу, який застосовується у чітко визначеному чинним законодавством порядку. Тобто, у даному випадку таке донарахування не має на меті настання для замовника несприятливих економічних чи правових наслідків, а пов'язане насамперед, з необхідністю обґрунтованого визначення обсягів наданих за договором про розподіл природного газу послуг.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України у своїй постанові від 15.11.2017р. у справі № 910/5281/17.

З цих підстав, у задоволенні цієї частини вимог позивача належить відмовити, оскільки позивачем невірно обрано спосіб захисту порушеного права.

Щодо вимог позивача про відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів позивача шляхом встановлення здійснення розподілу природного газу відповідачем за січень 2018 року на користь позивача за Договором розподілу згідно показників даних комерційного вузла обліку газу, а саме відповідно до роздруківок обчислювачів ОЕ-22ДМ.iz по об'єктах позивача, суд відзначає наступне.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься відновлення становища, яке існувало до порушення.

Способи захисту за своїм призначенням можуть вважатись визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Відновлення становища, яке існувало до порушення, як спосіб захисту цивільного права та інтересу, застосовується у тому разі, якщо покладення обов'язку на особу, яка його порушила, припинити дії не відновлює повністю суб'єктивне право, а цього можна досягти вчиненням інших, передбачених законом, заходів.

Оскільки, суд при розгляді даної справи встановив, що рішення на підставі якого позивачеві донараховано об'єм природного газу є незаконним та підлягає скасуванню, з метою забезпечення поновлення порушеного права, визнає обґрунтованою вимогу позивача про відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів позивача як похідної від першої вимоги.

Щодо вимоги позивача про присудження до виконання обов'язку в натурі шляхом зобов'язання відповідача виконати умови договору, а саме провести нарахування з розподілу природного газу за січень 2018 року відповідно до умов Договору розподілу природного газу від 11.01.2016 року №44719/2/16-К згідно показників даних комерційного вузла обліку газу (далі - ВОГ) Споживача, а саме відповідно до роздруківок обчислювачів ОЕ-22ДМ.iz за січень 2018 року об'єм спожитого природного газу по АГНКС №1,2,4 м. Київ шляхом відображення в Акті приймання передачі послуг з розподілу природного газу газорозподільною системою за січень 2018 року, суд відзначає, що такі вимоги тісно переплітаються з вимогами позивача про відновлення становища, яке існувало до порушення прав та інтересів позивача.

Водночас, при розгляді цієї частини вимог позивача суд виходить з того, що вимога про присудження обов'язку в натурі шляхом зобов'язання відповідача виконати умови договору, а саме провести нарахування з розподілу природного газу за січень 2018 року відповідно до умов Договору розподілу природного газу від 11.01.2016 року №44719/2/16-К згідно показників даних комерційного вузла обліку газу (далі - ВОГ) Споживача, а саме відповідно до роздруківок обчислювачів ОЕ-22ДМ.iz за січень 2018 року об'єм спожитого природного газу по АГНКС №1,2,4 м. Київ шляхом відображення в Акті приймання передачі послуг з розподілу природного газу газорозподільною системою за січень 2018 року не призведе до поновлення порушеного права позивача і така вимога не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки немає механізму виконання такого рішення.

Таким чином, у цій частині вимог суд також відмовляє з огляду на невірно обраний позивачем спосіб захисту свого цивільного права, який є неефективним і таким, що не призведе до відновлення порушеного права позивача.

Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Інші доводи, міркування учасників справи, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

За приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку задовольнити вимоги позивача частково, а саме скасувати рішення комісії Публічного акціонерного товариства "Київгаз" з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу, затверджене протоколом №20 від 25.01.2018р. та відновити становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів позивача шляхом встановлення здійснення розподілу природного газу відповідачем за січень 2018 року на користь Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" за Договором розподілу природного газу від 11.01.2016 року №44719/2/16-К згідно показників даних комерційного вузла обліку газу.

В іншій частині вимог позивача суд відмовляє з підстав невірно обраного останнім способу захисту порушеного права.

Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 524,00 грн., у зв'язку з частковим задоволенням вимог позивача, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Скасувати Рішення комісії Публічного акціонерного товариства "Київгаз" з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу, затверджене протоколом №20 від 25.01.2018р. про донарахування Дочірньому підприємству "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (ідент. код 36265925) об'єму газу в обсязі 1 064 582,00 куб. м. за період з 01.11.2017р. по 21.11.2017р. в сумі 270 701,92 грн. в тому числі ПДВ 45 116,99 грн. на підставі Акта про порушення №188 від 21.11.2017 року.

3. Відновити становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (ідент. код 36265925) шляхом встановлення здійснення розподілу природного газу Публічним акціонерним товариством "Київгаз" (ідент. код 03346331) за січень 2018 року на користь Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (ідент. код 36265925) за Договором розподілу природного газу від 11.01.2016 року №44719/2/16-К згідно показників даних комерційного вузла обліку газу, а саме відповідно до роздруківок обчислювачів ОЕ-22ДМ.iz по об'єктах Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (ідент. код 36265925) АГНКС № 1, 2, 4 м. Київ у розмірі 213 806 м3:

- № 0199 по АГНКС №1 м. Київ (адреса: м. Київ, вул. Вербова, 20) обсяг спожитого природного газу - 49 474 м3;

- № 0200 по АГНКС №2 м. Київ (адреса: м. Київ, вул. Григоровича-Барського, 2) обсяг спожитого природного газу - 112 638 м3;

- № 0232 по АГНКС №4 м. Київ (адреса: м. Київ, вул. Червонопрапорна, 162б) обсяг спожитого природного газу - 51 694 м3.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Київгаз" (ідентифікаційний код 03346331, місцезнаходження: 01103, м. Київ, вул. М.Бойчука, буд. 4Б) на користь Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код 36265925, місцезнаходження: 03134, м. Київ, вул. Григоровича-Барського, буд. 2) 3 524,00 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири тисячі 00 коп.) судового збору

5. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

6. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

7. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 04.12.2018р.

Суддя С.М. Морозов