Рішення № 78312597, 04.12.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

04.12.2018Справа № 910/12924/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/12924/18

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛОГІЇ МЕРЕЖ», м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕДЕКОН», м. Київ,

про стягнення 42 455,45 грн.,

без виклику учасників справи,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27.09.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛОГІЇ МЕРЕЖ» (далі - Товариство) до товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕДЕКОН» (далі - ТОВ «ВЕДЕКОН») про стягнення заборгованості за договором поставки від 14.06.2018 №Вих-14-06-2018 (далі - Договір): 39 627,38 грн. основного боргу; 221,63 грн. 3% річних та 2 606,44 грн. пені, а всього 42 455,45 грн.

Товариство обґрунтовує позовні вимоги таким:

- 14.06.2018 Товариством (постачальник) і ТОВ «ВЕДЕКОН» (покупець) було укладено Договір, за умовами якого в порядку і на умовах, визначеним Договором, постачальник зобов'язується поставити покупцю обладнання, продукцію, товари, послуги, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити згідно з умовами Договору;

- на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними: від 18.06.2018 №РТУ02407 на суму 12 492,48 грн.; від 19.06.2018 №РТУ02408 - 2 062,10 грн.; від 21.06.2018 №РТУ02454 - 25 072,80 грн.;

- оплата за поставлений товар за видатковими накладними Товариству не надійшла;

- ТОВ «ВЕДЕКОН» порушило умови Договору, не виконавши зобов'язання щодо оплати Товариству за поставлений товар у сумі 39 627,38 грн.;

- Товариство направило на адресу ТОВ «ВЕДЕКОН» претензію від 13.09.2018 №13/09/18, яка була залишена без відповіді;

- крім суми заборгованості позивачем нараховано відповідачу 221,63 грн. 3% річних і 2 606,44 грн. пені.

В результаті автоматизованого розподілу даний позов було передано на розгляд судді Балацу С.В.

Розпорядженням від 01.10.2018 № 05-23/1724 Керівника апарату Господарського суду міста Києва Кривенко О.М. було призначено повторний автоматизований розподіл позовної заяви № 910/12924/18 у зв'язку із лікарняним судді Балаца С.В.

У результаті повторного автоматизованого розподілу 01.10.2018 позов було передано на розгляд судді Курдельчуку І.Д.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

16.10.2018 позивач подав суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи та оригінали для огляду.

Суд, оглянувши подані оригінали, повернув їх листом від 18.10.2018 Товариству.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.10.2018 було надіслано учасникам процесу на адреси, зазначені у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відміткою канцелярії на звороті такої ухвали.

Згідно із частиною шостою статті 242 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Позивач ухвалу суду отримав, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи.

До матеріалів справи долучено конверт з ухвалою суду, який повернувся з адреси відповідача з відміткою пошти «за закінченням встановленого строку зберігання».

Зі змісту пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали.

Крім того, судом враховано, що у відповідності до частини другої статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (частина друга статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

З огляду на викладене, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитися з ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, надавши оцінку всім аргументам позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

14.06.2018 Товариством (постачальник) і ТОВ «ВЕДЕКОН» (покупець) укладено Договір, за умовами якого:

- постачальник зобов'язується поставити покупцю обладнання,продукцію, товари, послуги, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити згідно з умовами Договору (пункт 1.1 Договору);

- ціна товару зазначається в специфікації та/або рахунках та/або видаткових накладних до Договору у гривні (пункт 2.1 Договору);

- оплата проводиться у гривні України на підставі встановленого постачальником рахунку покупцю. Виставлений рахунок постачальника підлягає сплаті покупцем упродовж 30 (тридцяти) календарних днів з моменту передачі товару покупцю та підписання видаткової накладної (пункт 3.1 Договору);

- протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати отримання від постачальника розрахунку, який відображатиме корегування ціни товару, та складеного на підставі рахунку-фактури, покупець здійснює оплату (доплату) відповідно до такого рахунку (пункт 3.5 Договору);

- датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (пункту 3.9 Договору);

- постачальник поставляє товари покупцю не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дати виставлення рахунку постачальником, якщо інший строк не зазначено у специфікації до Договору. Підписання покупцем видаткової накладної про прийом-передачу товару свідчить про відсутність претензій щодо строку поставки такого товару(пункту 4.6 Договору);

- Договір набуває чинності з дати зазначеної у преамбулі Договору за умови його підписання обома сторонами і діє по 31.12.2018 включно, та в частині виконання зобов'язань сторонами - до повного їх виконання (пункт 10.1 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме: від позивача - генеральним директором Паладовим Дмитром Сергійовичем, який діяв на підставі статуту, та від відповідача - директором Шульженком Антоном Олександровичем, який діє на підставі статуту та скріплено печатками сторін.

Договір у встановленому порядку не оспорено, не розірвано, не визнано недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Отже, укладений Договір за своєю правовою природою є договором поставки товару.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідно до видаткових накладних від 18.06.2018 №РТУ02407 на суму 12 492,48 грн. з ПДВ, від 19.06.2018 № РТУ02408 на суму 2 062,10 грн. з ПДВ, від 21.06.2018 № РТУ02454 на суму 25 072,80 грн. з ПДВ позивачем було поставлено товар на загальну суму 39 627,38 грн.

Вказані видаткові накладні підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками сторін.

Отже, товар вважається поставленим позивачем і отриманим відповідачем без будь-яких зауважень.

Таким чином, документально підтвердженою заборгованістю відповідача перед позивачем є 39 627,38 грн.

13.09.2018 позивачем було надіслано відповідачу претензію з вимогою погасити заборгованість.

Факт надсилання претензії відповідачу 13.09.2018, підтверджується фіскальним чеком від 13.09.2018 № 215600426655.

Дану претензію відповідач залишив без відповіді та належного реагування; заборгованість не сплатив; доказів протилежного суду не подано.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача 221,64 грн. 3% річних і 2 606, 44 грн. пені (періоди нарахування: з 18.07.2018 по 25.09.2018; з 19.07.2018 по 25.09.2018; з 21.07.2018 по 25.09.2018).

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України (далі - ГК України) і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що за порушення строків оплати за Договором покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,2% від загальної суми заборгованості за кожен день порушення строку оплати.

За приписом частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛОГІЇ МЕРЕЖ» (02125, м. Київ, вул. Старосільська, буд.1 літера «К»; поштова адреса: 02125, м. Київ, а/с 53; ідентифікаційний код 34746208) до товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕДЕКОН» (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 51-Б, кімната 4; ідентифікаційний код 32162049) про стягнення 42 455,45 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕДЕКОН» (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 51-Б, кімната 4; ідентифікаційний код 32162049) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОЛОГІЇ МЕРЕЖ» (02125, м. Київ, вул. Старосільська, буд.1 літера «К»; поштова адреса: 02125, м. Київ, а/с 53; ідентифікаційний код 34746208): 39 627 (тридцять дев'ять тисяч шістсот двадцять сім) грн. 38 коп. основного боргу; 2 606 (дві тисячі шістсот шість) грн. 44 коп. пені; 221 (двісті двадцять одну) грн. 63 коп. 3 % річних та 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04.12.2018.

Суддя І.Д. Курдельчук