Рішення № 78309974, 30.11.2018, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/1280/17

Провадження № 2/674/78/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2018 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Шклярука В. М.

за участю секретаря судового засідання Проценко Л. В.

представників позивачки-відповідачки ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача-позивача ОСОБА_3

представника відповідача-позивача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції під час трансляції з Ковельського міськрайонного суду Волинської області в залі суду міста Дунаївці, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання права власності на майно колгоспного двору (ціна позову 18969 грн.) та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності,

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, мотивуючи тим, що вона спільно з ОСОБА_6, з яким з 1968 року проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу, побудували домоволодіння в с.Томашівка по вул.Квітковій, 6 Дунаєвецького району Хмельницької області, яке відповідно до правовстановлюючого документу є колгоспним двором, головою якого зазначено ОСОБА_6

15 квітня 2017 року ОСОБА_6 помер, а тому відкрилась спадщина на належне йому майно, на яке претендує відповідач ОСОБА_3, як син померлого, який звернувся до нотаріуса для оформлення спадкових прав.

Також вказує, що вона з 1989 року проживає у зазначеному домоволодінні, якому було надано статус суспільної групи господарства.

У 2010 році купила у ОСОБА_6 1/2 частину домоволодіння та 1/2 частину належних до нього земельних ділянок, що становили його частку у майні колгоспного двору.

Інша 1/2 частка домоволодіння із належною до нього 1/2 частиною земельних ділянок є її власністю як члена колгоспного двору. Однак у неї відсутні правовстановлюючі документи на вказане майно, а тому звертається до суду з даним позовом і просить визнати за нею право власності на 1/2 частину майна колгоспного двору №6 по вул.Квітковій (колишня вул.Ватутіна) в с.Томашівка Дунаєвецького району Хмельницької області.

ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності, на підтвердження чого вказав, що 15 квітня 2017 року помер його батько ОСОБА_6, який за життя перебував у шлюбі з його матір’ю ОСОБА_7, яка померла 23 січня 2013 року. Також зазначив, що його батько був головою колгоспного двору та відповідно власником його 1/2 частини, однак як йому стало відомо з матеріалів первісного позову, вказана частка була продана батьком у 2010 році ОСОБА_5 без згоди на те другого з подружжя, тобто матері відповідача-позивача – ОСОБА_7

А тому просить визнати недійсним договори купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку з відповідною частиною належних до нього господарських будівель та 1/2 частини земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, а також скасувати рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень щодо реєстрації за ОСОБА_5 права власності на 1/2 частку домоволодіння №6 по вул.Квітковій (колишня вул.Ватутіна) в с.Томашівка Дунаєвецького району Хмельницької області.

Представники позивачки-відповідачки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити та визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину майна колгоспного двору, в тому числі 1/2 частину домоволодіння та 1/2 частину належної до нього земельної ділянки, оскільки вказане майно належить їй на законних підставах, адже вона була членом зазначеного колгоспного двору, працювала в колгоспі та проживала у спірному домоволодінні разом головою двору – ОСОБА_6, з яким вели спільне господарство та проживали як одна сім'я без реєстрації шлюбу.

Проти задоволення зустрічного позову заперечили, просили відмовити у його задоволенні, оскільки на час укладення договорів купівлі-продажу ОСОБА_6 протягом тривалого часу не підтримував сімейні стосунки з ОСОБА_7, крім того сторонами договору – ОСОБА_6 та ОСОБА_5 до нотаріальної контори було подано заяву, у якій вказали, що з 1968 року проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу.

Також вказали, що твердження ОСОБА_3 про порушення його законного права на майно колгоспного двору, а також про право на частку в майні дружини голови колгоспного двору ОСОБА_7 є надуманими, оскільки членами вказаного колгоспного двору були лише ОСОБА_6 та ОСОБА_5 Крім того представники заперечили доводи ОСОБА_3 про те,що право спільної сумісної власності подружжя на майно визначається виключно фактом перебування у шлюбі, адже належність майна на засадах спільної сумісної власності подружжя визначається спільною участю подружжя коштами або працею, в тому числі у веденні домашнього господарства та вихованні дітей. Право на майно колгоспного двору регулюється виключно членством у ньому, що відповідачем-позивачем ОСОБА_3 не доведене, а тому відчуження частки в майні колгоспного двору не є відчуженням частини спільного майна подружжя, не потребує згоди інших членів двору, не залежить від сімейних стосунків.

На викладені обставини позивачка-відповідачка ОСОБА_5 також посилається у відзиві на зустрічним позов, який був направлений нею до суду.

Відповідач-позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечили проти задоволення позову ОСОБА_5 про визнання права власності на майно колгоспного двору, посилаюсь на обставини, викладені у відзиві на позов, у якому заперечили той факт, що позивачка ОСОБА_5 проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6, оскільки останній перебував у шлюбі з матір’ю відповідача-позивача - ОСОБА_7, який був припинений у 2013 році у зв'язку зі смертю ОСОБА_7, а відповідно до норм Сімейного кодексу України жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі і мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього.

Також у відзиві ОСОБА_3 керується Кодексом про шлюб і сім'ю УРСР , який діяв на час виникнення шлюбних відносин між його батьками, та яким визнається тільки шлюб укладений у державних органах реєстрації актів громадянського стану і обов'язки подружжя породжує лише такий шлюб.

Крім того, ОСОБА_3 вказує, що і він і його мати ОСОБА_7 були членами колгоспного двору, оскільки були єдиними членами його сім'ї, а колгоспний двір – це сімейно-трудове об'єднання осіб, всі або частина яких є членами колгоспу, брали участь у суспільному виробництві колгоспу та спільно вели господарство на присадибній ділянці.

Відповідач-позивач ОСОБА_3 заперечує і визнання за ОСОБА_5 права власності на земельні ділянки, оскільки право власності на них було набуте ОСОБА_6 у 2010 році, а отже зазначений період приватизації унеможливлює віднесення спірних земельних ділянок до майна колгоспного двору.

Також заперечив факт, що ОСОБА_5 була членом колгоспного двору, оскільки, не зважаючи на те, що проживала в с.Томашівка і працювала в колгоспі, вона не була членом сім'ї голови колгоспного двору.

Також ОСОБА_3 вважає, що позивачкою ОСОБА_5 пропущено строк позовної давності, адже правовстановлюючий документ на право власності на будинок був виданий на ім'я ОСОБА_6 у 1989 році, однак ці документи не оспорювались та не визнавались недійсними протягом усього часу їх існування, а лише тепер ОСОБА_5 ставить питання щодо визнання за нею права власності на 1/2 частину майна колгоспного двору, а тому просить застосувати строки позовної давності та відмовити у задоволенні позову ОСОБА_5

Крім того, зустрічні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити з підстав, які викладені ним у зустрічній позовній заяві.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 являлась членом колгоспного двору №6 по вул.Квітковій (колишня вул.Ватутіна) в с.Томашівка Дунаєвецького району Хмельницької області, що підтверджується виписками з погосподарських книг №1 за 1986-1990 роки та №2 за 1991-1995 роки, виданими Дунаєвецькою селищною радою 21.09.2017 року.

Із вказаних виписок з погосподарських книг також видно, що головою вказаного колгоспного двору являвся ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується також Свідоцтвом про право особистої власності на домоволодіння від 20 червня 1989 року, виданим Виконавчим комітетом Дунаєвецької районної ради народних депутатів на підставі рішення виконкому Дунаєвецької районної ради народних депутатів.

Інших членів даного колгоспного двору відповідно до виписок з погосподарських книг не було.

Відповідно до копії технічного паспорта на житловий будинок індивідуального житлового фонду, реєстраційний номер 1-174, складеного 20.06.11989 року, власниками домоволодіння, яке знаходиться в с.Томашівка по вул.Ватутіна, 6 Дунаєвецького району Хмельницької області, та яке складається з будинку, сараю – літньої кухні, огорожі та сараю, в рівних частках є ОСОБА_6 і ОСОБА_5.

Також встановлено, що ОСОБА_5 купила у ОСОБА_6 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель, що знаходиться в с.Томашівка по вул.Ватутіна, 6, Дунаєвецького району Хмельницької області та розташований на земельній ділянці площею 0,1977 га, кадастрові номери земельної ділянки 6821888900:01:041:0013, 6821888900:01:041:0016, що підтверджується договором купівлі-продажу від 26 жовтня 2010 року, посвідченим приватним нотаріусом Дунаєвецького районного нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрованим в реєстрі за №3225, витягом з Державного реєстру правочинів, витягом про державну реєстрацію прав від 16 листопада 2010 року, р.№29479616.

Крім того, ОСОБА_5 купила у ОСОБА_6 1/2 частину земельної ділянки, на якій розташований вказаний будинок, загальна площа якої 0,1250 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 6821888900:01:041:0013, та 1/2 частину земельної ділянки, на якій розташований вказаний будинок, загальна площа якої 0,0727 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6821888900:01:041:0016, що підтверджується договорами купівлі-продажу від 26 жовтня 2010 року, посвідченими приватним нотаріусом Дунаєвецького районного нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрованими в реєстрі за №№3228, 3230, витягом з Державного реєстру правочинів.

Вказані земельні ділянки належали ОСОБА_6 на підставі Державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯЛ №704634 від 21.08.2010 року, серії ЯЛ №704636 від 04.08.2010 року відповідно.

Відповідно до довідки Дунаєвецької селищної ради №10/760 від 27.09.2017 року вулиця Ватутіна перейменована на вулицю Квіткова згідно рішення п'ятої (позачергової) сесії Сьомого скликання Дунаєвецької селищної ради №14-5/2016 від 19.02.2016 року.

Правомірність віднесення майна, що знаходиться за адресою с.Томашівка вул.Квіткова (колишня вул.Ватутіна), 6 Дунаєвецького району Хмельницької області до суспільної групи «Колгоспний двір» підтверджується: копією трудової книжки ОСОБА_5; виписками з погосподарських книг по с.Томашівка за 1986-1995 роки.

Як роз'яснено у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", спори щодо майна колишнього колгоспного двору мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:

а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);

б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Відповідно до ст. 120 ЦК Української PCP майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу).

Згідно ч. 2 ст. 123 ЦК Української PCP розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Колгоспний двір - це сімейно-трудове об'єднання осіб які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і для сімейних потреб. Являючись колгоспниками, члени двору приймають участь у суспільному господарстві колгоспу і отримують в колгоспі основні доходи, а також спільно ведуть особисте підсобне господарство на присадибній земельній ділянці.

Відповідно до Свідоцтво про право особистої власності на домоволодіння, що видане 20 червня 1989 року виконавчим комітетом Дунаєвецької районної ради народних депутатів на підставі рішення виконавчого комітету Дунаєвецької районної ради народних депутатів головою домоволодіння в с.Томашівка Дунаєвецького району є колгоспним двором, головою якого був на момент видачі свідоцтва ОСОБА_6.

Виписками з погосподарських книг за 1986-1995 роки підтверджується те, що до складу даного колгоспного двору входила також ОСОБА_5, інших членів колгоспного двору не було.

Таким чином майно колгоспного двору, яке в даний час знаходиться за адресою с.Томашівка вул.Квіткова (колишня вул.Ватутіна), 6 Дунаєвецького району Хмельницької області належало двом його членам, а саме: ОСОБА_6 та ОСОБА_5, тобто кожний член має свою частку у розмірі 1/2.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року.

Тобто, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачка ОСОБА_5 є законним власником 1/2 частини майна колгоспного двору, як його член, та власником 1/2 частини майна колгоспного двору на підставі договорів купівлі-продажу, а тому її позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом, суд виходить з наступного.

Частина 1 статті 316 ЦК України передбачає, що правом власності є право особи на річ (майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно до ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з вимогами ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Тому правочин, який вчиняється без наміру створити будь-які наслідки, є недійсним.

Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Ураховуючи викладене, особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести на підставі належних і допустимих доказів, у тому числі пояснень сторін і письмових доказів, наявність обставин, які вказують на помилку, - неправильне сприйняття нею фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, і що ця помилка дійсно була і має істотне значення.

Із матеріалів, наданих на запит суду приватним нотаріусом Дунаєвецького районного нотаріального округу ОСОБА_9, щодо посвідчених нею договорів купівлі-продажу від 26 жовтня 2010 року, укладених між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 вбачається, що нотаріусом було здійснено усі необхідні дії перед посвідченням вказаних догорів, крім того було прийнято до уваги спільну заяву сторін про їх проживання однією сім‘єю без реєстрації шлюбу.

Заперечення ОСОБА_3, що вказана заява є сумнівною і була беззастережно прийнята нотаріусом, оскільки адресована не їй та не містить засвідчень підписів, суд не приймає до уваги, оскільки така заява є внутрішнім документом і не має чіткої форми, що нотаріус ОСОБА_8 вказала у судовому засіданні.

Крім того, нотаріус ОСОБА_8 суду підтвердила, що нею буди здійсненні усі передбачені законом дії перед посвідченням оспорюваних договорів, зокрема встановлено, що договори укладались добровільно, і, що відповідно до законодавства, яке діяло на час набуття сторонами права власності на майно колгоспного двору, їм належали його рівні частки як членам двору, крім того мала право приймати до уваги заяву про проживання однією сім‘єю без реєстрації шлюбу.

Твердження ОСОБА_3 про право на частку в майні колгоспного двору дружини голови колгоспного двору ОСОБА_7 суд вважає безпідставним, оскільки власником такої частки може бути лише член колгоспного двору, а ОСОБА_7 ніколи не була членом такого, крім того не брала ніякої участі працею чи коштами в господарстві двору.

Також ОСОБА_3 не доведено і свого членства у колгоспному дворі, оскільки останній ніколи не проживав там.

Варто зазначити, що відчуження частки в майні колгоспного двору не є відчуженням частки спільного майна подружжя, а тому не потребує згоди інших членів двору і тим більше членів сім‘ї, а тому згода ОСОБА_7 не була передбачена при укладанні договорів купівлі-продажу між ОСОБА_6 та ОСОБА_5

Тим більше, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 не є стороною оспорюваних договорів, ніяким чином не довів, що він претендує на майно померлого батька ОСОБА_6, чи є його правонаступником у будь-яких правовідносинах, а тому його твердження щодо волевиявлення сторін правочинів ж необґрунтованими.

Враховуючи наведене, суд не вбачає будь-яких порушень при укладенні договорів купівлі-продажу частин житлового будинку та належних до нього частин земельних ділянок, оскільки вказані договори посвідчені з дотриманням вимог чинного законодавства України, підстави для визнання їх недійсними у суду відсутні.

Також будь-яких доказів того, що оспорюваними договорами купівлі-продажу було незаконно відчужено частину майна колгоспного двору в с.Томашівка по вул.Квітковій, 6 Дунаєвецького району Хмельницької області, унаслідок чого були порушені права позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3, останній суду не надав.

А тому, розглянувши заявлені зустрічні позовні вимоги, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 посилався як на підставу своїх вимог, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову у зв'язку з його необґрунтованістю та недоведеністю.

Крім того, заява ОСОБА_3 про застосування до позову ОСОБА_5 строків позовної давності задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», суди повинні ураховувати, що право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній йому в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

Статтею 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, а порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість і підстави відмови з ній установлюються законом.

В частині 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-IV вказано, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В ч. 1 ст. 3 вказаного Закону передбачено обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.

Частинами 2, 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення (постанова Верховного Суду України від 13 червня 2012 р. №6-54 цс 12).

Оскільки майно колгоспного двору належало ОСОБА_5 на праві власності на підставі погосподарської книги, яка діючим на той час законодавством визнавалась актом органу влади (публічним актом), що підтверджує право приватної власності, а виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права відповідно до вищевказаних норм, а тому заява ОСОБА_3 про застосування строків давності задоволенню не підлягає.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання права власності на майно колгоспного двору, та вважає, що у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності слід відмовити, враховуючи суперечливість доказів, які надані позивачем для підтвердження позову.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 640 грн. на користь ОСОБА_5

Оскільки у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено то судові витрати на його користь стягненню не підлягають

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 263, 265, 267, 268 ЦПК України, ст.ст.120, 121, 123 ЦК УРСР, ст.ст. 182, 316, 319, 328 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», Постановою Верховного Суду України від 13 червня 2012 р. №6-54цс12, суд,-

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_5 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_3 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_2) про визнання права власності на майно колгоспного двору (ціна позову 18969 грн.) задовольнити.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частину майна колгоспного двору за адресою: с.Томашівка вул.Квіткова (раніше вул.Ватутіна), 6, Дунаєвецького району Хмельницької області, яке належить їй як члену колгоспного двору, а саме:

- на 1/2 частину житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами в с.Томашівка вул.Квіткова (раніше вул.Ватутіна), 6, Дунаєвецького району Хмельницької області;

- на 1/2 частину земельної ділянки, яка розташована в с.Томашівка вул.Квіткова (раніше вул.Ватутіна), 6, Дунаєвецького району Хмельницької області, загальна площа якої 0,1250 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 6821888900:01:041:0013;

- на 1/2 частину земельної ділянки, яка розташована в с.Томашівка вул.Квіткова (раніше вул.Ватутіна), 6, Дунаєвецького району Хмельницької області, загальна площа якої 0,0727 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 6821888900:01:041:0016.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Дунаєвецький районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення 30 листопада 2018 року.

Головуючий:/підпис/

Згідно з оригіналом:

Голова Дунаєвецького районного суду ОСОБА_10