Ухвала суду № 78309790, 03.12.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 2/243/3721/2018

Справа № 243/11727/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2018 року м. Слов’янськ

Суддя Слов’янського міськрайонного суду Донецької області Ільяшевич О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Прокуратури Донецької області, Краматорської місцевої прокуратури Донецької області про визнання бездіяльності прокурора неправомірною, встановлення факту порушення прокурором присяги прокурора, факту порушення права на розгляд звернення та обгрунтованої відповіді від посадової особи у встановлений законом строк, встановлення факту порушення права на ефективний правовий захист, визначений ст.ст. 1, 13 Конвенції та стягнення моральної шкоди, завданої протиправними діяннями, -

ВСТАНОВИЛА:

26 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Слов’янського міськрайонного суду з позовом до Держави Україна в особі Прокуратури Донецької області, Краматорської місцевої прокуратури Донецької області про визнання бездіяльності прокурора неправомірною, встановлення факту порушення прокурором присяги прокурора, факту порушення права на розгляд звернення та обгрунтованої відповіді від посадової особи у встановлений законом строк, встановлення факту порушення права на ефективний правовий захист, визначений ст. ст. 1, 13 Конвенції та стягнення моральної шкоди, завданої протиправними діяннями.

Дослідивши позовну заяву та додані матеріали, суд приходить до висновку, що у відкритті провадження в частині позовних вимог слід відмовити, виходячи з таких обставин.

За приписами ч. 1 ст. 1 ЦПК України, Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Відповідно до положень статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Як видно із позовної заяви, позивачем подано ряд вимог, однією з яких є визнання протиправною, незаконною, неправомірною бездіяльність Прокуратури Донецької області яка полягає в невиконанні процесуальним керівником Краматорської місцевої прокуратури прокурором Василенком О.В. його службових обов’язків щодо внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за результатами розгляду заяви-повідомлення позивача № 6 від 29 травня 2018 року.

В ході ознайомлення з позовною заявою та доданими до неї документами судом встановлено, що позовні вимоги ґрунтуються на переконанні позивача у протиправності бездіяльностівідповідача щодо невнесення відповідних відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Зважаючи на викладене, суд зазначає, що порядок формування та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також надання відомостей з нього визначено Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженим Наказом Генеральної прокуратури України від 06 квітня 2016 року № 139, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 травня 2016 року за № 680/28810 (далі - Положення №139).

Так, п. 1 розділу 2 Положення № 139 передбачено, що до Реєстру вносяться відомості про час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; передачу матеріалів та відомостей іншому органу досудового розслідування або за місцем проведення досудового розслідування (ч. 5 ст. 36, ч. 7 ст. 214, ст.ст. 216, 218 КПК України); прізвище, ім’я, по батькові керівника прокуратури, органу досудового розслідування, слідчого, прокурора, який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування; дату затримання особи; обрання, зміну та скасування запобіжного заходу (ст.ст. 176-178, 200, 202, 492, 493, 508 КПК України); час та дату повідомлення про підозру, зміну повідомлення про підозру, особу, яку повідомлено про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (ч. 4 ст. 278, ст. 279 КПК України); час та дату складання повідомлення про підозру, особу, стосовно якої складено повідомлення про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність у разі неможливості повідомлення такій особі про підозру з об’єктивних причин (ст. 277 КПК України); юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру (ч. 8 ст. 214 КПК України); дату та підставу здійснення (скасування) спеціального досудового розслідування (ч. 6 ст. 297-4 КПК України); зупинення та відновлення досудового розслідування (ч. 4 ст. 280, ч. 2 ст. 281, ч. 3 ст. 282 КПК України); оголошення розшуку підозрюваного (ст. 281 КПК України); об’єднання та виділення матеріалів досудових розслідувань (ст. 217 КПК України); продовження строків тримання під вартою та досудового розслідування (ст.ст. 197, 199, 219, 294 КПК України); встановлені, відшкодовані матеріальні збитки, суми пред’явлених позовів у кримінальному провадженні, вартість арештованого майна; закінчення досудового розслідування (ч. 3 ст. 283 КПК України); інші відомості, передбачені первинними обліковими документами.

Відповідно до п. 8 розділу 1 Положення №139, реєстраторами Реєстру є: прокурори, у тому числі керівники прокуратур; керівники органів досудового розслідування; слідчі органів прокуратури, поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів Державного бюро розслідувань; детективи підрозділів детективів та внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України (далі – Національне бюро), уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.

Частиною 1 ст. 214 КПК України встановлено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства (ч. 2 ст. 214 КПК України).

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування, у свою чергу, регламентовано главою 26 КПК України.

Зокрема, ч. 1 ст. 303 КПК України встановлений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами ст.ст. 314-316 цього Кодексу.

З позовної заяви та доданих матеріалів встановлено, що 05 червня 2018 року слідчим суддею Краматорського міського суду Донецької області була розглянута скарга ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за результатами розгляду заяви-повідомлення позивача від 29 травня 2018 року, за наслідками чого, ухвалою слідчого судді від 05 червня 2018 року, скарга позивача була задоволена, а уповноваженого на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення зобов’язано внести відомості, що містяться в заяві ОСОБА_1 від 29 травня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Таким чином, враховуючи зазначене, оскільки позовна заява підсудна місцевим судам однак має розглядатися у межах кримінального судочинства, у відкритті провадження в в цій частині у порядку цивільного судочинства слід відмовити повністю.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо, заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.5 ст. 186 ЦПК України, відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз’яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Разом з тим, як видно із змісту позовної заяви та доданих до неї документів, вимога позивача про визнання протиправною бездіяльності Прокуратури Донецької області, яка полягає в невиконанні прокурором Василенком О.В. його службових обов’язків з внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за результатами розгляду заяви-повідомлення позивача № 6 від 29 травня 2018 року, фактично вже була предметом судового розгляду в порядку кримінального судочинства, та стосовно неї є таке, що набрало законної сили рішення, яким вказану вимогу задоволено.

Суд також приходить до висновку, що підстав для відкриття провадження у частині вимог про встановлення факту порушення права позивача на розгляд його звернення та на отримання обґрунтованої відповіді у строк передбачений ч.1 ст. 214 КПК України, також не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки в даному випадку ця вимога є невід’ємної від вимоги щодо визнання бездіяльності неправомірною щодо невнесення відомостей у ЄДРДР.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у порядку цивільного судочинства щодо встановлення факту порушення процесуальним керівником прокурором Василенком О.В. присяги прокурора, суд виходить з таких підстав.

Згідно із ч.2 ст.46 закону «Про прокуратуру» особи, вперше призначені на посади старших прокурорів та прокурорів прокуратур, слідчих прокуратури, складають «Присягу працівника прокуратури». Прокурор і слідчий підписують текст присяги, яка додається до особової справи.

Відповідно до ч.2 ст.462 Закону України «Про прокуратуру» прокурори та слідчі підлягають звільненню з органів прокуратури, у тому числі з позбавленням класного чину, зокрема у випадку порушення «Присяги працівника прокуратури» чи відмови від її прийняття;

У силу ст.8 ДСП дисциплінарні стягнення до прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовуються за невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків або за проступок, який порочить його як працівника прокуратури.

Згідно зі ст.9 статуту дисциплінарними стягненнями є:

1) догана;

2) пониження в класному чині;

3) пониження в посаді;

4) позбавлення нагрудного знака «Почесний працівник прокуратури України»;

5) звільнення;

6) звільнення з позбавленням класного чину.

Згідно із ст.. 222 КЗпП України, особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.

Як видно із змісту позовних вимог, позивач просить встановити факт порушення прокурором присяги, тобто фактично звертається до суду у порядку цивільного судочинства із вимогами, які можуть бути предметом розгляду в порядку дисциплінарного провадження, що в подальшому може бути предметом трудового спору.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вказана вимога також не може бути розглянута судом в порядку цивільного судочинства, оскільки має інший порядок розгляду, наслідки якого можуть бути предметом розгляду в судах.

На підставі наведеного, керуючись ст. 186 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Прокуратури Донецької області, Краматорської місцевої прокуратури Донецької області про визнання бездіяльності прокурора неправомірною, встановлення факту порушення прокурором присяги прокурора, факту порушення права на розгляд звернення та обгрунтованої відповіді від посадової особи у встановлений законом строк, встановлення факту порушення права на ефективний правовий захист, визначений ст.1, 13 Конвенції та стягнення моральної шкоди, завданої протиправними діяннями, - в частині позовних вимог про визнання бездіяльності прокурора неправомірною, встановлення факту порушення прокурором присяги прокурора, факту порушення права на розгляд звернення та обгрунтованої відповіді від посадової особи у встановлений законом строк на підставі п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Слов’янський міськрайонний суд Донецької області протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду ОСОБА_2