Рішення № 78309685, 03.12.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа №263/6437/18

Провадження № 2/263/1801/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2018 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Соловйова О.Л., за участю секретаря Лопатнюк К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіллак.нет», фізичної особи підприємця ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про захист прав споживачів, стягнення неустойки, моральної (немайнової) шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, в якій просив суд: стягнути з ТОВ «Мобіллак.нет» та ФОП ОСОБА_2, через невиконання договору суму у розмірі 12374,00 грн. як основну суму заборгованості; 8625,99 грн. - суму завданої матеріальної шкоди; 42748,00 грн. - моральну ( немайнову ) шкоду.

В обгрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що він 02.01.2018 здійснив замовлення трьох відеокарт «MSI GeForce GTX1060 3 GB GDDR5 Gaming» на сайті інтернет-магазину «Mobilluck.ua». Наступного дня, телефоном обговоривши умови з оператором дізнався, що поставка товару відбувається протягом 21дня, лише після повної передплати. 05.01.2018 позивач отримав рахунок для здійснення оплати, де отримувачем був зазначений ФОП ОСОБА_2, перерахувавши повну оплату за три відеокарти у розмірі 21374 грн. 10.01.2018 у телефонній розмові з оператором ТОВ «Мобіллак.нет» отримав підтвердження про надходження коштів на оплату замовлення та 29.01.2018 зв’язався з ТОВ «Мобіллак.нет», щоб переконатись чи отримає він своє замовлення у строк, однак їх співробітник повідомив, що замовлення затримується та відеокарти надійдуть до них 09.02.2018. У визначений день відеокарти не надійшли, і відповідач знов посилався на затримку поставки і повідомив, що вони очікують доставку відеокарт у період з 17.02.2018 по 19.02.2018. За спливом зазначеного періоду, станом на 20.02.2018 відеокарт та будь-якої інформації від відповідача не надійшло, у зв’язку з чим ОСОБА_1 був змушений знов зв’язатися з представниками ТОВ «Мобіллак.нет», однак за два дні вони не дали жодної інформації. 22.02.2018 представник ТОВ «Мобіллак.нет» повідомив, що замовлені відеокарти до них так і не надійшли, надіслали приклади подібних відеокарт, які є у них на складі і вони можуть надіслати йому. Ціни на відеокарти значно відрізнялися від цін на відеокарти за які він сплатив кошти, а також ціни відрізнялись від цін розміщених у відповідача на сайті за запропоновані відеокарти. 23.02.2018 позивач запропонував доплатити за зазначені відеокарти за цінами, що були розміщені у відповідача на сайті на той день. ТОВ «Мобіллак.нет» не погодилось з пропозицією позивача, у зв’язку з чим останнім подана заявка на відміну замовлення та повернення коштів на розрахунковий рахунок його батька, так як строк дії його картки у банку закінчувався. Надалі ТОВ «Мобіллак.нет» повідомило, що повернення коштів повинно бути здійснено протягом 7 днів з моменту подання заявки, однак у встановлений відповідачем строк гроші так і не були повернені. 12.03 та 13.03.2018 позивач в телефонному режимі зв’язався з оператором ТОВ «Мобіллак.нет» та повідомив про намір звернутись до правоохоронних органів. 15.03.2018 відповідач надіслав позивачу 2000 грн. та 20.03.2018 - 3000 грн., а ТОВ «Мобіллак.нет» в свою чергу запевнило, що 24.03.2018 поверне всю суму позивачу. 25.04.2018 представник ТОВ «Мобіллак.нет» зв’язався з позивачем по телефону та повідомив, що 26.04.2018 на рахунок буде переведено 7000 грн., а 02.05.2018 погашена сума основної заборгованості. 26.04.2018 на рахунок батька позивача було переведено 2000 грн., у його розмові з представником ТОВ «Мобіллак.нет», останній окрім погашення основної суми заборгованості у якості компенсації запропонував надіслати позивачу відеокарти, які він замовляв і повідомив, що вони готові будуть говорити про компенсацію після повернення основної суми заборгованості 02.05.2018. В подальшому, 07.05.2018, ТОВ «Мобіллак.нет» надіслало позивачу 2000 грн. Враховуючи, часткове та несвоєчасне повернення сплачених за товар коштів, позивач опираючись на підвищення цін стверджує, що відповідач завдав йому матеріальної шкоди на суму 8625,99 грн.

Відповідно до даних наданих відповідачем, платежі за основною сумою боргу ТОВ «Мобіллак.нет» здійснювались у наступні дати : 15.03.2018 – 2000 грн., 20.03.2018 – 3000 грн., 26.04.2018 - 2000 грн., 07.05.2018 – 2000 грн., 20.06.2018 - 500 грн., 12.07.2018 -500 грн., 15.08.2018-1213 грн., 20.08.2018 - 1000 грн., 27.08.2018 - 1000 грн., 28.08.2018 -1500 грн., 30.08.2018 - 1000 грн., 03.09.2018 -2500 грн., 05.09.2018 -1000 грн., 06.09.2018 -1000 грн., 10.09.2018 - 1000 грн.

24.09.2018 р. позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідачів моральну ( немайнову) шкоду у розмірі 40000 грн. та неустойку за період прострочення повернення грошових коштів у сумі 20000 грн., посилаючись на наступне.

Так, позивач зазначив, що 24.02.2018 повідомив відповідача ТОВ «Мобіллак.нет» про розірвання угоди та повернення грошових коштів. За період 30 днів з моменту подання заявки, ФОП ОСОБА_2 сплатив 5000 грн., а неустойка розраховувалась як (основна сума заборгованості – повернуті грші) / 100 % * кількість днів прострочки за період до наступного платежу відповідача. За розрахунком наведеним позивачем неустойка за період часу з 26.03.2018 по 06.09.2018 складає 20 032, 46 грн., яку позивач округлив до 20000 грн. Розмір моральної шкоди позивач розрахував, як подвійну вартість сплаченого товару, яка становить 42748 грн., та за власної ініціативи округлив до 40000 грн. З огляду на викладене, просив стягнути з відповідачів неустойку та моральну ( немайному ) шкоду.

В судове засідання позивач не з’явився, при цьому надав до суду заяву в якій просив позовні вимоги задовольнити, справу розглянути без його участі.

Відповідач ФОП ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, однак надав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю, посилаючись на наступні обставини:

09.01.2018 р. він отримав заказ №189400001 від ОСОБА_1 на придбання товару ( відеокарта MSI GeForce GTX1060 3 GB GDDR5 Gaming ) вартістю 21213 грн. строком поставки лютий 2018 року. Оскілький даний товар іноземного походження на складі він був відсутній, що потребувало часу для його доставки із-за кордону, про вказані перешкоди позивач був обізнаний на час укладання угоди (оформлення замовлення). Однак, вони не в змозі були поставити вищезазначений товар в узгоджений з позивачем термін, у зв’язку з чим було запропоновано продовжити термін поставки або повернути кошти. Позивач повідомив про необхідність повернення коштів. Оскільки необхідної кількості коштів не було на рахунку відповідача, повернення відбувалося частками починаючи з 15.03.2018 та останній платіж було здійснено 10.09.2018. Таким чином на даний час грошові кошти у розмірі 21213 грн. повернуті позивачеві у повному обсязі. Також вважав, що факт спричинення позивачу моральної шкоди, пов’язаної з несвоєчасним поверненням грошових коштів та відповідними у зв’язку з цим душевними стражданнями та переживаннями позивачем, недоведений.

Відповідач – ТОВ «Мобіллак.нет» та третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Так, дійсно ОСОБА_1 02.01.2018 здійснив замовлення відеокарт «MSI GeForce GTX1060 3 GB GDDR5 Gaming» на сайті інтернет-магазину «Mobilluck.ua», яке зареєстровано за №189400001, що підтверджується наданими ОСОБА_1 інтернет-магазином реквізітами для сплати замовлення.

Також на підтвердження здійснення замовлення відеокарт «MSI GeForce GTX1060 3 GB GDDR5 Gaming» на сайті інтернет-магазину «Mobilluck.ua», позивачем надано переписка з інтернет-магазином «Mobilluck.ua».

Відповідно до квитанції 0.0.932705741.1 від 05.01.2018, позивач сплатив на рахунок відповідача ОСОБА_2 кошти у розмірі 21213,00 грн., із зазначенням призначення платежу, як «оплата за товар по заказу 189400001».

З виписки банківської карти ПАТ КБ «ПриватБанк», користувачем якої є ОСОБА_3- батько ОСОБА_1 вбачається, що дійсно на його рахунок перераховувались кошти, а саме 15.03.2018 у сумі 2000,00 грн. та 20.03.2018 у сумі 3000,00 грн.

Відповідачем до матеріалів справи надано копії квитанцій про здійснення перерахування певних сум ОСОБА_3, в яких зазначено, в графі призначення платежу - повернення коштів зг.рах. №189400001.

Більше жодних доказів на підтвердження обставин викладених позивачем у позовній заяві, а ні позивачем, а ні відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Статтею 12 ЦК України встановлено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 13 ЦК України встановлено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Згідно вимог статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З ст. 640 ЦК України вбачається, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи.

Статтями 77, 78, 79, 80 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст.611 ЦК України, моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов'язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом.

Жодним наданим до справи документом не встановлено завданої позивачу моральної (немайнової) шкоди.

У відповідності до ч. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

Судом при розгляді даної справи не встановлено обставин, з якими закон пов'язує право споживача на відшкодування моральної шкоди у випадку порушення зобов'язання, у зв'язку з чим, суд вважає позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідачів неустойки, то вони також задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Частиною 9 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що за кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.

Відповідно до ч.9 ст.12 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо всупереч вимогам цієї статті протягом установлених строків продавець (виконавець) не здійснює повернення сплаченої суми грошей за продукцію у разі розірвання договору, споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей.

З огляду на встановлені судом обставини укладання договору поставки товару відповідно до якого замовлення позивач ОСОБА_1 здійснював через ТОВ «Мобіллак.нет», а фактично грошові кошти на виконання умов договору здійснювалось батьком позивача - ОСОБА_3 на розрахунковий рахунок відповідача - ФОП ОСОБА_2, які не є сторонами договору, що виключає можливість стягнення неустойки за невиконання умов договору поставки товару.

Окрім того, продавець (ФОП ОСОБА_2) здійснив повернення сплаченої суми грошей за продукцію, тобто відшкодував основну суму заборгованості у розмірі 21213,00 грн. у повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи та за уточненим позовом не заперечується позивачем, з огляду на що вимоги в частині стягнення неустойки є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 11, 12, 13, 14, 526, 611, 640 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 76, 77-80, 81, 89, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіллак.нет», фізичної особи підприємця ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про захист прав споживачів, стягнення неустойки, моральної ( немайнової ) шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: м. Маріуполь, бул.ШевченкоАДРЕСА_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мобіллак.нет» (код ЄДРПОУ 40045623), юридична адреса: Харківська область, м.Харків, вул. Бучми, буд. №1-Б.

Фізична особа підприємець ОСОБА_2, (код ЄДРПОУ НОМЕР_1), зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Третя особа: ОСОБА_3, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Суддя: О.Л. Соловйов