Ухвала суду № 78308846, 23.11.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/15667/15-ц

Провадження № 4-с/761/246/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

при секретарі - Подоляні Ю.А.,

за участі:

скаржника - ОСОБА_1,

представників скаржника - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника заінтересованої особи - Кручанюк Н.Л.,

представника заінтересованої особи - Фартушної В.Л.,

представника заінтересованої особи - Брацейко І..Г.,

представника заінтересованої особи - Біллериса Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шмідт Катерини Валеріївни, у рамках виконавчого провадження № 56491304,

встановив:

21 червня 2018 року до Шевченківського районного суду м. Києва звернулася ОСОБА_1 зі скаргою, у якій просила визнати неправомірними дії приватного виконавця округу м. Києва Шмідт Катерини Валеріївни щодо позбавлення ним прав малолітніх дітей ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, на захист їх інтересів Службою у справах дітей Шевченківської в м. Києві державної адміністрації у проживанні та користуванні ними квартирою АДРЕСА_1, в якій вони народились та де проживають весь час, при реалізації квартири приватним виконавцем в межах виконавчого провадження №56491304, без отримання дозволу Служби, а також зобов'язати приватного виконавця м. Києва Шмідт К. В. усунути порушення, вказані у п. 2, допущені ним при здійснені виконавчих дій у межах виконавчого провадження № 56491304 по реалізації квартири АДРЕСА_1, право користування якою мають малолітні діти, які народились та проживають у ній, поновивши порушені права дітей на захист їх інтересів у користуванні житлом Службою у справах дітей Шевченківської в м. Києві державної адміністрації.

Пізніше вимоги були уточнені, а саме заявник просив суд визнати, що приватний виконавець м. Києва Шмідт К. В. здійснювала неналежне виконання своїх обов'язків з перевищенням службових повноважень при вчиненні виконавчих дій по примусовому виконанню виконавчого листа № 761/15667/15-ц Шевченківського районного суду м. Києва в межах виконавчого провадження № 56491304, позбавивши неповнолітніх дітей ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, права на захист їх інтересів відділом опіки та піклування Служби у справах дітей Шевченківської районної м. Києві державної адміністрації, та здійснивши передачу на реалізацію арештованої квартири АДРЕСА_1, якою користуються та в якій проживають неповнолітні діти, без попереднього отримання дозволу органу опіки та піклування що могло завдати дітям та ОСОБА_1 значної матеріальної шкоди в разі реалізації квартири, а також застосувати до приватного виконавця дисциплінарне стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця.

Подану скаргу обґрунтовує тим, що на виконанні у приватного виконавця округу м. Києва Шмідт Катерини Валеріївни перебуває виконавче провадження №56491304, відкрите на підставі виконавчого листа № 761/15667/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 відсотків за користування кредитними коштами по кредитному договору № 85 від 03 липня 2007 року, укладеному між скаржником та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в сумі 623 148,37 грн. та судового збору у розмірі 3 654 грн. на користь ТОВ «Кредитні ініціативи». 13 червня 2018 року ОСОБА_1 було отримано поштове відправлення приватного виконавця про вчинення ним 11 червня 2018 року виконавчих дій в рамках виконавчого провадження №56491304, а саме прийняття 08 червня 2018 року постанови про опис та накладення арешту на майно ОСОБА_1 - квартиру АДРЕСА_1, з метою її наступної реалізації для стягнення грошових коштів, а також про призначення відповідальним зберігачем майна громадянина ОСОБА_11. 21 червня 2018 року приватний виконавець подав заяву до системи електронних торгів «СЕТАМ» на реалізацію вказаної квартири. Підставою для звернення стягнення на зазначене нерухоме майно приватний виконавець вбачає іпотечний договір від 03 липня 2007 року, укладеного з метою забезпечення виконання боргових зобов'язань по кредитному договору № 85 від 03 липня 2007 року, укладеному між ОСОБА_1 та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк». Скаржник вважає, що такі дії приватного виконавця по реалізації майна є неправомірними, спірними, вчиненими з порушенням чинного законодавства України, та які призвели до порушення прав малолітніх дітей скаржника, а саме: ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, які народились та проживають у вказаній квартирі після укладення іпотечного договору, оскільки, приватним виконавцем не отримано попереднього дозволу на відділу опіки та піклування Служби у справах дітей Шевченківської районної м. Києві державної адміністрації. Крім того, вважає, що приватний виконавець не мав права на реалізацію майна на користь ТОВ «Кредитні ініціативи», оскільки новий кредитор не виконав умови Договору відступлення права вимоги від 17 грудня 2012 року та іпотечного договору від 03 липня 2007 року, якими встановлено порядок заміни одного іпотекодержателя на іншого, внаслідок чого іпотекодержателем залишився ПАТ «Промінвестбанк».За таких обставин, ОСОБА_1 звернулась із вказаною скаргою до суду.

У судовому засіданні 12 жовтня 2018 року приватним виконавцем округу м. Києва Шмідт К.В. подано відзив на скаргу, згідно якого приватний виконавець проти вимог скарги заперечував у повному обсязі та просив суд відмовити у її задоволенні, оскільки боржник був належним чином проінформований початок примусового виконання рішення суду на підставі виконавчого листа № 761/15667/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 відсотків за користування кредитними коштами по кредитному договору № 85 від 03 липня 2007 року, укладеному між скаржником та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в сумі 623 148,37 грн. та судового збору у розмірі 3 654 грн. на користь ТОВ «Кредитні ініціативи», шляхом направлення постанови про відкриття виконавчого провадження скаржнику за адресою, вказаною у виконавчому документі. Враховуючи, що 11 червня 2018 року на адресу приватного виконавця надійшла заява представника стягувача про те, що з боржником не вдалося досягти згоди щодо визначення вартості описаного майна, приватним виконавцем 11 червня 2018 року винесено постанову про визначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. За результатами проведеної оцінки, приватним виконавцем направлено лист-інформування сторін виконавчого провадження про визначення вартості описаного майна боржника. Разом з тим, приватним виконавцем не виносилась постанова про арешт майна боржника від 11 червня 2018 року, щодо порушень в якій зазначає боржник. Також, боржником зареєстровано у предметі іпотеки ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, 21 березня 2013 року, тобто, після укладення іпотечного договору, без отримання попередньої письмової згоди іпотекодержателя, а відтак вважає, що ОСОБА_1 грубо порушено норми чинного законодавства та умови договору іпотеки. Приватний виконавець вважає, що оскільки при нотаріальному посвідченні іпотечного договору нотаріусом перевіряється наявність майнових прав малолітніх осіб на нерухоме майно та наявність дозволу органів опіки та піклування , а відтак даючи згоду на укладення такого договору, орган опіки та піклування автоматичного погоджується на відчуження майна у разі порушення його умов. При цьому, приватний виконавець посилається на інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якого міститься запис про те, що іпотекодержателем є ТОВ «Кредитні ініціативи». За таких обставин, вважає, що всі дії ним вчинені у межах наданих чинним законодавством повноважень та з дотриманням вимог закону.

12 листопада 2018 року через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, згідно якої ОСОБА_1 зазначила, що заяву до відділу опіки та піклування Служби у справах дітей Шевченківської в м. Києві державної адміністрації було направлено приватним виконавцем лише 11 жовтня 2018 року, перш ніж здійснювати виконавчі дії по реалізації предмету іпотеки, виконавцем не отримано відповідного дозволу органу опіки та піклування.

Скаржник у судовому засіданні подану скаргу підтримав та просив суд її задовольнити у повному обсязі.

Представники скаржника у судовому засіданні подану скаргу підтримали та проси суд її задовольнити у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи приватного виконавця округу м. Києва Шмідт К.В. - Кручанюк Н.Л. у судовому засіданні проти заявлених вимог скарги заперечувала та просила відмовити у задоволенні скарги з підстав, що зазначені у відзиві на скаргу.

Представник заінтересованої особи ТОВ «Кредитні ініціативи» - Біллерис Ю.О. у судовому засіданні проти поданої скарги заперечував у повному обсязі та просив відмовити у її задоволенні.

Представник заінтересованої особи Служби у справах дітей Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації - Брацейко І.Г. у судовому засіданні підтримала подану скаргу та просила суд її задовольнити.

Представник заінтересованої особи Міністерства юстиції України - Фартушна В.Л. у судовому засіданні при вирішенні скарги покладався на розсуд суду.

Заслухавши пояснення скаржника, його представників, представника заінтересованої особи приватного виконавця округу м. Києва Шмідт К.В., ТОВ «Кредитні ініціативи», Служби у справах дітей Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, Міністерства юстиції України, дослідивши матеріали скарги, суд прийшов до висновку, що подана скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 30 листопада 2016 року Шевченківським районним судом м. Києва видано виконавчий лист №761/15667/15-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» 623 148,37 грн. та судовий збір у розмірі 3 654 грн.

23 травня 2018 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулось з заявою про відкриття виконавчого провадження до приватного виконавця Шмідт К.

До вказаної заяви долучено копію Іпотечного договору від 03 липня 2007 року, укладеного з метою забезпечення виконання боргових зобов'язань по кредитному договору № 85 від 03 липня 2007 року, укладеному між ОСОБА_1 та ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», предметом іпотеки єквартира АДРЕСА_1

Постановою від 29 травня 2018 року на підставі зазначеного виконавчого листа приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Шмідт К.В. відкрито виконавче провадження №56491304.

29 травня 2018 року відповідною постановою приватного виконавця накладено арешт на все майно, що належить боржнику.

18 червня 2018 року приватному виконавцеві Шмідт К.В. надійшла відповідь на запит від 11 червня 2018 року щодо надання інформації про зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно витягу у вказаній квартирі зареєстрована ОСОБА_1 з 03 липня 2004 року та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 21 березня 2013 року.

08 червня 2018 року здійснено опис та арешт майна боржника, а саме квартири АДРЕСА_1

За результатами проведеної оцінки майна боржника складено Звіт про оцінку та Висновок про вартість об'єкта незалежної оцінки суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «Меркурій Партнерс», відповідно до яких ринкова вартість об'єкта оцінки - 2 210 987 грн., що в еквіваленті по курсу долара станом на дату оцінки 11 червня 2018 року становить 84 594,17 доларів США.

Заявою від 21 червня 2018 року ОСОБА_1 повідомила приватного виконавця Шмідт К.В. про те, що у належній їй квартирі АДРЕСА_1, народились, зареєстровані та проживають двоє малолітніх дітей - донька ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, у зв'язку із чим на підставі ч. 4 ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» просила виконавця залучити до участі у здійсненні виконавчих дій Службу у справах дітей Шевченківської в м. Києві державної адміністрації.

21 червня 2018 року приватним виконавцем направлено до ДП «Сетам» заявку на реалізацію арештованого нерухомого майна № 1116.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За умовами ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як вказано у ч. 1, 2 ст.14 Закону України «Про виконавче провадження» учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Для проведення виконавчих дій виконавець за потреби залучає понятих, працівників поліції, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 4 ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям.

У відповідності до ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

За таких обставин, для реалізації предмету іпотеки, державний виконавець мав попередньо отримати відповідний дозвіл органу опіки та піклування.

Разом з тим, з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що останній, незважаючи на заяву скаржника від 21 червня 2018 року, направив до ДП «Сетам» заявку на реалізацію арештованого нерухомого майна № 1116.

В матеріалах виконавчого провадження міститься заява, що адресована до Відділу опіки і піклування Служби у справах дітей Шевченківської районної державної адміністрації в м. Києві про надання дозволу на реалізацію арештованого нерухомого майна №2182 від 25 червня 2018 року, однак, вказану заяву отримано відділом лише 16 жовтня 2018 року вх. № 40-7780.

Крім того, листом № 40-2086 від 18 жовтня 2018 року Відділ опіки і піклування Служби у справах дітей Шевченківської районної державної адміністрації в м. Києві повідомило ДП «Сетам» про те, що Орган опіки та піклування Шевченківської районної державної адміністрації в м. Києві згоду на відчуження квартири не надав.

У відповідності до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

У практиці ЄСПЛ (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 7 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу - втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Поняття "суспільний інтерес" має широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року в справі "Колишній король Греції та інші проти Греції").

Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності має розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому з питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.

За таких обставин, враховуючи, що приватним виконавцем розпочато процедуру щодо реалізації предмета іпотеки, у якому зареєстровані та проживають малолітні діти, без отримання попереднього дозволу органу опіки та піклування, суд приходить до висновку, що такі дії приватного виконавця є неправомірними.

Разом з тим, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Таким чином, за результатами розгляду скарги суд не наділений можливістю визнавати неналежне виконання виконавцем своїх обов'язків та застосовувати до виконавця заходи дисциплінарного стягнення, однак, враховуючи, що при розгляді скарги судом встановлена неправомірність дій державного виконавця, скарга підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 129-1 Конституції України, ст.1, 14, 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 447-451 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ухвалив:

Скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шмідт Катерини Валеріївни, у рамках виконавчого провадження № 56491304 - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шмідт Катерини Валеріївни щодо вчинення виконавчих дій по примусовому виконанню виконавчого листа № 761/15667/15-ц, який виданий Шевченківським районним судом м. Києва, в межах виконавчого провадження № 56491304, а саме здійснення передачі на реалізацію арештованої квартири АДРЕСА_1, якою користуються та в якій проживають неповнолітні діти ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, без надання дозволу Органу опіки та піклування.

У задоволенні решти вимог скарги - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складений 30 листопада 2018 року.

Суддя: