Вирок № 78308437, 03.12.2018, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/3535/18

Провадження № 1-кп/758/565/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.12.2018 року Подільський районний суд міста Києва

в складі:

головуючого судді Бородія В.М.,

при секретарі Лисоконь І.В., Штульману В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 1-кп/758/565/18 (справа № 758/3535/18, кримінальне провадження під час досудового розслідування № 42017101070000266) по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Києва, громадянки України, освіта вища, розлучена, неповнолітніх дітей не має, пенсіонерка, зареєстрованої та проживаючої у АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5, раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України,

за участю прокурорів Чаплигіна К.В., Рябого Р.Е.,

захисника Моргуна С.О.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В :

Згідно обставин, викладених в обвинувальному акті, відповідно до протоколу № 10 позачергових загальних зборів учасників ТОВ «ЛДВ Аквакультура», ОСОБА_1 переведено на посаду генерального директора ТОВ «ЛДВ Аквакультура», звільнивши її з посади головного бухгалтера цього ж товариства, про що остання склала наказ №20-к від 01 жовтня 2015 року.

Відповідно до посадової інструкції, з якою ОСОБА_1 ознайомлена за власним підписом, генеральний директор ТОВ «ЛДВ Аквакультура» відноситься до професійної групи «керівники», на якого покладено, серед іншого, наступні завдання та обов'язки: здійснювати управління всіма видами діяльності ТОВ «ЛДВ Аквакультура»; організовувати і координувати роботу, спрямовану на одержання, збут, реалізацію товарів (продукції), обслуговування покупців, надання допоміжних та післяпродажних послуг, прискорення товаропросування, зниження витрат обігу та підвищення прибутковості ТОВ «ЛДВ Аквакультура»; вирішувати питання діагностики та підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності об'єднання в цілому, функціональних підрозділів; вирішувати питання в межах наданих їй прав; забезпечувати впровадження економічних та адміністративних методів управління, матеріальних і моральних стимулів підвищення ефективності господарювання; забезпечувати додержання законності, активного використання правових засобів управління, зміцнення договірної дисципліни та обліку.

17 липня 2014 року між ТОВ «ЛДВ Аквакультура» та ДП «Укрриба» (ЄРДПОУ 25592421) з метою підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності було укладено договір зберігання державного майна №14/14, відповідно до якого ТОВ «ЛДВ Аквакультура» прийняло на зберігання басейнову споруду, лоток водоскидний, водовипуск, водоскидну споруду, канал насосної станції, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, з можливістю подальшого надання в оренду вказаного нерухомого майна.

На початку листопада 2017 року ФОП ОСОБА_3, маючи намір здійснювати діяльність щодо роздрібної торгівлі рибою на території міста Києва, звернулася до ТОВ «ЛДВ Аквакультура» в особі генерального директора ОСОБА_1, яка перебувала у офісному приміщенні, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Боричів Тік, 35-В, 6-й поверх, з метою обговорення питання щодо укладання договору оренди басейнових споруд для зберігання риби, які знаходяться у розпорядженні ТОВ «ЛДВ Аквакультура», яка в свою чергу повідомила, що така можливість дійсно є, однак, існують неофіційні обставини, які впливають на прийняття рішення щодо оренди нерухомого майна. В цей же час у ОСОБА_1 виник умисел на одержання неправомірної вигоди для себе за вчинення дій з використанням наданих їй повноважень в інтересах ОСОБА_3

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, бажаючи створити для ОСОБА_3 такі умови, при яких остання буде вимушена надати неправомірну вигоду, зазначила, що укладання договору можливе лише за умови офіційної орендної платні за одну басейнову споруду в розмірі 2 500 гривень, та передання їй, ОСОБА_1, грошових коштів готівкою в розмірі 40 800 гривень, як неофіційну плату, наголосивши, що у інший спосіб укласти договір оренди басейнових споруд неможливо, таким чином вимагаючи неправомірну вигоду. На вказану вимогу ОСОБА_1 ОСОБА_3 була змушена погодитись.

Так, 14 грудня 2017 року в ході особистої зустрічі у офісному приміщенні ТОВ «ЛДВ Аквакультура», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Боричів Тік, 35-В, 6-й поверх, ОСОБА_1, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, повідомила ОСОБА_3 про необхідність сплачувати щомісячно на рахунок підприємства 5 000 гривень на виконання договору, як офіційний платіж за оренду двох басейнових споруд, та 31720 гривень передавати готівкою ОСОБА_1, як неправомірну вигоду.

Так, 19 грудня 2017 року приблизно о 10 годині 00 хвилин, за допомогою телефонного зв'язку між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, здійснено попереднє обговорення зустрічі для неофіційної передачі грошових коштів та укладання договору оренди басейнових споруд.

В той же день, приблизно о 14 годині ОСОБА_1, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, перебуваючи в офісному приміщенні ТОВ «ЛДВ Аквакультура», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Боричів Тік, 35-В, 6-й поверх, діючи з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, отримала від ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 1 200 доларів США (за офіційним курсом НБУ - 33 448 гривень 36 копійок), як неправомірну вигоду для себе за укладення договору оренди двох басейнових споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4.

Одержавши від ОСОБА_3 гроші у сумі 1 200 доларів США (за офіційним курсом НБУ - 33448 гривень 36 копійок), що не передбачені договором, ОСОБА_1 довела свій злочинний умисел до кінця.

Згідно висновків обвинувального акту, своїми умисними діями, які виразилися в одержанні службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми неправомірної вигоди для себе за вчинення дій з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, ОСОБА_1 вчинила злочин, передбачений ч. 4 ст. 368-3 КК України.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою винуватість по пред'явленому обвинуваченню не визнала, та дала показання про те, що в ТОВ «ЛДВ Аквакультура» вона працювала з моменту його заснування, а саме з 2013 року на посаді головного бухгалтера, а з 2015 року була призначена на посаду директора товариства. Зазначила, що договір ДП «Укрриба» був укладений в 2014 році, відповідно до умов якого товариству були передані в оренду басейни з можливістю передачі їх в субаренду.

Про громадянку ОСОБА_3, як бажаючу орендувати басейн, їй повідомила юрист, яка і домовлялась з останньою про зустріч. Спочатку ОСОБА_3 розмовляла з юристом в її кабінеті, потім запросили її. ОСОБА_3 повідомила про своє бажання орендувати басейн, зазначивши, що вона хоче проводити оплату такої послуги готівкою, наполягаючи саме на такій формі оплати. В свою чергу, вона їй повідомила, що повинна порадитись з цього питання з власником, який в подальшому сказав, що не бажає втрачати клієнта, тому дав згоду. Про таке рішення вона довела до відома ОСОБА_3 Стосовно запитань оподаткування діяльності, вказана особа відповіла, що про сплату податків вона нічого не знає, цим займається матір. Також, з нею була домовленість, що вона надішле на електронну адресу документи та договір, однак ОСОБА_3 кудись зникла на місяць, після чого знову з'явилась, та висловила бажання орендувати два басейни. Цього разу вона повідомила ОСОБА_3 про необхідність в офіційному порядку укласти договір, який в подальшому був складений в кабінеті юриста, однак, особа його не підписала, сказавши, що прийде через декілька днів. Згодом ОСОБА_3 знову з'явилась, договори на момент її прибуття вже були підготовлені, тому вони були передані останній на підпис. ОСОБА_3 висловила бажання сплатити їй грошові кошти, на що вона їй повідомила, що їх отримає касир, якого потрібно зачекати, оскільки вона не мала справи з готівковими коштами. Однак ОСОБА_3 поспішала, не бажала чекати, пропонувала сплатити доларами США. По телефону касир ОСОБА_4 повідомила, що зможе прийняти оплату в іноземній валюті, а потім провести обмін. ОСОБА_3 сплатила суму грошей, яка була більшою за суму, необхідну до оплати відразу, така переплата рахувалась як оплата за подальше користування. Обвинувачена пояснила, що оскільки вона заперечувала проти передачі готівкою грошових коштів у повному обсязі, а ОСОБА_3 наполягала саме на такій формі оплати, саме тому частина належної до сплати суми була надана готівкою, а інша частина перерахована на рахунок

З приводу вартості оренди зазначила, що у підприємства різний підхід в ціновій політиці до орендарів, все залежить від потреб (вирощування, зберігання) використання об'єктом оренди. Обвинувачена не заперечувала, що існувала каса безготівкових коштів, однак, вона до неї доступу не мала, грошові кошти зберігались у сейфі, ключі у касира, яка і вела їх облік на комп'ютері, власники довіряли касиру. Вона ж звітувала перед власниками про проведені безготівкові перерахунки.

Впродовж судового розгляду справи обвинувачена ОСОБА_1 наполягала на тому, що вона нічого не вимагала у ОСОБА_3 Не заперечувала, що погодилась особисто отримати грошові кошти від вищевказаної особи, однак, наголосила на тому, що не мала наміру отримати неправомірну вигоду для себе, оскільки вказані гроші в подальшому мали потрапити на рахунок підприємства через касу підприємства. Приховати отриману від ОСОБА_3 суму грошових коштів вона також не змогла б, оскільки власники контролювали споруди і не могли не виявити нового орендаря, тим більше, що у них була довірена особа, яка за цим слідкувала. Власника вона лише бачила, це не її родич, не близький знайомий, вона виключно отримувала заробітну платну як наймана особа.

Свідок ОСОБА_3 дала суду показання, що зареєстрована як приватний підприємець, хоча бізнесом останні два роки не займається, здає нульову звітність, є домогосподаркою. Її знайомий ОСОБА_5, прізвище якого не знає, який проживає в Маріуполі, повідомив, що дуже вигідним є саме рибний бізнес. Їй необхідно було знайти для оренди басейни під рибу. Через інтернет вона знайшла ТОВ «ЛДВ Аквакультура», після чого під'їхала подивитись басейни, також у фірму, де спілкувалась з юристом, який відправив до ОСОБА_1 Під час перемовин була названа сума за оренду двох басейнів у розмірі 40 800 гривень, з тим, щоб 5 000 гривень оплатити офіційно, а іншу суму неофіційно. На її думку, це була завелика сума, про що вона повідомила, попросивши знижку. ОСОБА_1 у відповідь на це сказала, що самостійно не приймає таких рішень, їй з даного питання потрібно радитись. Коли до кабінету зайшов чоловік на ім'я ОСОБА_5, обвинувачена заговорила з ним про знижку, на що той повідомив, що ціна адекватна і що він може зробити знижку лише у розмірі 10 %, що становило 36 720 гривень, при цьому, оплати повинні були бути частинами. Чому саме частинами, ОСОБА_1 їй не пояснювала, це була умова компанії, вона не обговорювалась, хоча для неї особисто вигідно було оплачувати офіційно. Свідок ОСОБА_3 погодилась на такі умови, вважаючи, що в неї не було іншого вибору.

Приїхавши до офісу наступного разу вона прочитала договір, перевірила його, однак грошових коштів для здійснення оплати у неї того дня не було, тому дату проведення оплати було перенесено на інший день. Під час наступної зустрічі була присутня ОСОБА_1, яка здивувалась її пропозиції оплатити в доларах США, радилась з бухгалтером з даного питання, а після підтвердження можливості взяти валюту, вона це зробила, отримавши 1 200 доларів США. Після цього ОСОБА_1 надала їй платіжне доручення на суму 2 500 гривень, та їхній договір.

Свідок підтверджує, що від чотирьох працівників підприємства чула приблизну суму за оренду одного басейну, яка становила 20 000 гривень, на таку ж суму її орієнтувала ОСОБА_1 до знижки, наданої ОСОБА_5. Також вона підтверджує, що ОСОБА_5 знав про її бажання оплатити оренду. Обміняти долари на гривні вона не відмовлялась, однак, після порад бухгалтера ОСОБА_1 сама погодились прийняти долари США.

Також, ОСОБА_3 вказала на те, що особисто зверталась із заявою до поліції річкового порту. Грошові кошти в розмірі 1 200 доларів США були її особистими коштами. Підтвердила, що під час зустрічі з ОСОБА_1 вона наполягала на передачі грошових коштів саме обвинуваченій, посилаючись на те, що боїться обману з боку інших осіб. Їй відомо, що про суму готівкових коштів, необхідних до сплати, та суму грошових коштів у безготівковій формі, була обізнана юрист підприємства. Умову часткової оплати оренди готівкою, та частково у безготівковій формі, вона сприйняла як вимогу, невиконання якої призведе до не укладення договору, тобто басейни не будуть передані в оренду. Даючи відповідь на запитання стосовно того, куди на її думку повинні були йти грошові кошти у готівковій формі, які вона буде передавати, свідок надала однозначну відповідь: «На розвиток фірми!».

Свідок ОСОБА_6 дала суду показання, що разом з обвинуваченою працювала на одному підприємстві, обіймаючи посаду юрисконсульта з 2015 року по січень 2018 року. Серед інших послуг підприємство надавало супутні послуги у вигляді надання в оренду споруд для розведення риби. ОСОБА_1 була її керівником і працювала директором ТОВ «ЛДВ Аквакультура». Вартість оренди була різною, ціну визначала директор. Договори готувала вона як юрисконсульт. Як відбувалась оплата послуг не знає. Згідно договорів оплата повинна була проводитись у безготівковій формі. Як обговорювалось питання оплати оренди не пам'ятає. ОСОБА_1 може охарактеризувати виключно з позитивного боку, вона ніколи не підозрювала її у тому, що та щось приховує. Свідком отримання коштів ОСОБА_1 від ОСОБА_3 вона не була. Про часткове отримання коштів від оренд готівкою їй нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_4 дала показання, що працювала за станом на грудень 2017 року в ТОВ «ЛДВ Аквакультура» на посаді менеджера зі збуту. Працевлаштована була офіційно. Підприємство займалось реалізацією продуктів харчування, а також здачею в оренду басейнових споруд. Керівником її була ОСОБА_1 Скільки басейнів здавалось в оренду вона не знає. Бухгалтерією на підприємстві займалась обвинувачена. З приводу розмов ОСОБА_1 та ОСОБА_3 їй нічого не відомо. ОСОБА_1 може охарактеризувати виключно з позитивного боку.

Свідок ОСОБА_7 дав показання, що обвинувачену бачить вперше, відносин не підтримував. Він працює начальником юридичного відділу ДП «Укрриба». Його підприємство уклало договір зберігання і використання ставків з ТОВ «ЛДВ Аквакультура», стосовно дій ОСОБА_1 щодо подальшої передачі ввіреного товариству майна на умовах суборенди йому нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_8 дала показання, що була запрошена прийняти участь у проведенні обшуку в якості понятої в одному із приміщень у офісі по вулиці Боричів Тік в м. Києві. Було оглянуто стіл керівника підприємства ОСОБА_1, де нічого знайдено не було. На одному з інших столів було знайдено 12 купюр по 100 доларів США. З висловлювань на місці вона зрозуміла, що це був стіл бухгалтера. Задавалось питання, що це за кошти, на що отримано відповідь про те, що можливо ці кошти залишила дівчина, яка укладала угоду з підприємством.

Свідок ОСОБА_9 дала показання, що залучалась в якості понятої під час обшуку в кабінеті ОСОБА_1 гроші під час обшуку знайшли не у ОСОБА_10, а у іншої працівниці. Наскільки вона пам'ятає, працівники пояснювали, що гроші підкинули. Пам'ятає, що ОСОБА_1 під час обшуку заперечувала отримання нею неправомірної вигоди. Також вона не змогла згадати, чи постійно проводилась відеофіксація обшуку.

Свідок ОСОБА_11 дав суду показання про те, що одного разу він погодився бути понятим під час документування отримання неправомірної вигоди, а саме вручення грошових коштів. Він був запрошений до управління поліції, де і відбулася слідча дія. Інших обставин справи не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_12 дав показання, що залучався в якості понятого під час вручення в приміщенні Подільського районного управління поліції грошових коштів. Це була суттєва сума грошей в іноземній валюті - доларах США, які дістала з своєї сумки жінка, потім їх працівник поліції переписав, занісши все до протоколу. Свідок не пам'ятає, чи жінка говорила про те, що це її грошові кошти, всі дії було записано в протокол. Повідомив, що він має знайомого ОСОБА_11, який зателефонував йому, коли він був вдома, та запропонував бути понятим, на що він погодився. Пізніше його запросили до прокуратури підтвердити все письмово.

Стороною обвинувачення, окрім цього, в якості доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, також надані наступні досліджені судом під час судового розгляду докази.

Відповідно до повідомлення про злочин тимчасово виконуючого обов'язки заступника начальника відділу поліції в річковому порту Київ ГУ НП у місті Києві на ім'я керівника Київської місцевої прокуратури №7 Прокудіна Д.В., вказаний відділ поліції володів достовірною інформацією про те, що директор ТОВ «ЛДВ Аквакультура» (юридична адреса: Столичне шосе, 103; фактична адреса: Боричів Тік, 35в) ОСОБА_1 систематично вимагає та отримує незаконну грошову винагороду у розмірі 30 - 40 000 гривень від суб'єктів господарської діяльності за укладання договору суборенди басейнів для розведення риби за адресою: АДРЕСА_45 (т. 1, а.с. 139).

Згідно протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення (або таке, що готується) від 16 листопада 2017 року, прокурор Київської місцевої прокуратури № 7 Жовнерчук Я.В. прийняв від ОСОБА_3 усну заяву про вчинення злочину, яка повідомила про факт вимагання особою на ім'я ОСОБА_1, неправомірної вигоди за укладання договору оренди. До заяви було додано клаптик паперу з зазначеною сумою неправомірної вигоди, та другий клаптик паперу з зазначенням фактичної адреси підприємства і номером телефону його юриста (т. 1, а.с. 140-141).

Згідно рапорту прокурора Київської місцевої прокуратури №7 Жовнерчука Я.В. від 16 листопада 2017 року, погодженого з заступником керівника Київської місцевої прокуратури №7 Кобилянським О., на ім'я керівника Київської місцевої прокуратури №7 Прокудіна Д.В., у нього на виконанні перебували матеріали відділу поліції в річковому порту Київ ГУ НП у місті Києві від 16 листопада 2017 року №1113/125/57/01-2017, з яких вбачалось, що директор ТОВ систематично вимагає та отримує неправомірну вигоду від суб'єктів господарської діяльності за укладання договорів суборенди, що містить ознаки злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, у зв'язку з чим він просив дозволу на внесення відповідних відомостей до ЄРДР та початок розслідування (т. 1, а.с. 138).

Як вбачається з витягу ЄРДР кримінального провадження № 42017101070000266, 16 листопада 2017 року на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень внесено відомості про вчинення злочину за ч. 4 ст. 368-3 КК України, а саме про те, що директор ТОВ систематично вимагає та отримує неправомірну вигоду від суб'єктів господарської діяльності за укладання договорів суборенди (т. 1, а.с. 108).

Згідно постанови про створення групи прокурорів від 16 листопада 2017 року у кримінальному провадженні № 42017101070000266 від 16 листопада 2017 року призначено групу прокурорів у складі прокурорів Київської місцевої прокуратури №7 - Жовнерчука Я.В., Чаплигіна К.В. та Кашки В.В., старшим групи призначено Жовнерчука Я.В. (т. 1, а.с. 109).

Згідно доручення про проведення досудового розслідування від 16 листопада 2017 року за підписом прокурора Київської місцевої прокуратури №7 Жовнерчука Я.В., начальнику СВ ВП в річковому порту ГУ НП у м. Києві доручено провести досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017101070000266, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України (т. 1, а.с. 110).

Згідно доручення прокурора від 16 листопада 2017 року, оперативним працівникам ВП у річковому порту Київ ГУ НП у місті Києві доручено провести у кримінальному провадженні № 42017101070000266 слідчі (розшукові) дії, а саме встановити осіб, які причетні до вчинення злочину; встановити майно, що належить на праві власності особі, яка вимагає неправомірну вигоду та інших причетних осіб (т. 1, а.с. 146).

Згідно матеріалів виконаного доручення прокурора у кримінальному провадженні № 42017101070000266, отриманих Київською місцевою прокуратурою №7 22 листопада 2018 року, засновником ТОВ «ЛВД Аквакультура» є ОСОБА_5, а керівником з 01 жовтня 2015 року - ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 147-150).

Згідно письмової згоди на залучення до проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання конфіденційного співробітництва (без дати) на ім'я прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 Жовнерчука Я.В., ОСОБА_3 підтвердила свої наміри на залучення до участі в конфіденційному співробітництві з метою отримання відомостей та речей, які мають значення для розслідування кримінального провадження, залучення до контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту. Їй роз'яснено, що при здійснені вищевказаних дій їй заборонено провокувати ОСОБА_1 (т. 2, а.с. 5).

Згідно протоколу попередження про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 16 листопада 2017 року, прокурор Київської місцевої прокуратури № 7 Жовнерчук Я.В. ознайомив та роз'яснив ОСОБА_3 зміст ст. 222 КПК України, ст. 387 КК України, попередив про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування, та про настання кримінальної відповідальності за таке розголошення (т. 2, а.с. 6-7).

Згідно постанови про створення групи прокурорів від 28 листопада 2017 року, у кримінальному провадженні № 42017101070000266 від 16 листопада 2017 року призначено групу прокурорів у складі прокурорів Київської місцевої прокуратури №7 - Жовнерчука Я.В., Чаплигіна К.В. та Кашки В.В., старшим групи призначено Жовнерчука Я.В. (т. 1, а.с. 111).

Відповідно до розсекреченого клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №7 Жовнерчука Я.В. до Апеляційного суду м. Києва від 28 листопада 2017 року, прокурор просив дозволу на проведення негласної (слідчої) дії - аудіо, відео контролю ОСОБА_1 (т. 2, а.с. 20-21).

Згідно розсекреченої ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва від 29 листопада 2017 року, прокурору Київської місцевої прокуратури №7 Жовнерчуку Я.В. надано дозвіл на проведення негласної (слідчої) дії - аудіо- та відеоконтролю ОСОБА_1 з метою отримання даних щодо її розмов, рухів, дій, пов'язаних з її діяльністю або місцем перебування, строком на 60 діб з моменту винесення ухвали (т. 2, а.с. 22-23).

Згідно постанови про створення групи слідчих від 29 листопада 2017 року, у кримінальному провадженні № 42017101070000266 від 16 листопада 2017 року створено групу слідчих у складі начальника СВ ВП в річковому порту Київ ГУ НП у місті Києві ОСОБА_21 та слідчого СВ ВП в річковому порту Київ ГУ НП у місті Києві ОСОБА_22, старшим групи призначено ОСОБА_21 (т. 1, а.с. 112).

Згідно розсекреченої постанови від 29 листопада 2017 року, прокурор Київської місцевої прокуратури №7 Жовнерчук Я.В. залучив ОСОБА_3 до проведення негласних слідчих (розшукових) дій та конфіденційного співробітництва у кримінальному провадженні № 42017101070000266 від 16 листопада 2017 року з метою отримання під час досудового розслідування відомостей та речей, які мають значення для розслідування. Також в даній постанові зазначено, що ОСОБА_3 будуть надані для використання попередньо отримані та вручені їй грошові кошти, що будуть використовуватись під час спеціального слідчого експерименту (т. 2, а.с. 8-9).

Згідно постанови прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 Чаплигіна К.В. про визначення територіальної підслідності від 06 грудня 2017 року, ним визначено місцем проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017101070000266 від 16 листопада 2017 року територію Подільського району міста Києва (т. 1, а.с. 113-114).

Згідно доручення про проведення досудового розслідування від 06 грудня 2017 року за підписом першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури №7 Вдовиченко М.С., СВ Подільського управління поліції ГУ НП в місті Києві доручено провести досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017101070000266 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України (т. 1, а.с. 115).

Згідно постанови про створення групи прокурорів від 06 грудня 2017 року, у кримінальному провадженні № 42017101070000266 від 16 листопада 2017 року призначено групу прокурорів у складі прокурорів Київської місцевої прокуратури №7 - Жовнерчука Я.В., Чаплигіна К.В. та Кашки В.В., старшим групи призначено Жовнерчука Я.В. (т. 1, а.с. 116).

Згідно постанови про визначення слідчої групи 06 грудня 2017 року, у кримінальному провадженні № 42017101070000266 від 16 листопада 2017 року створено групу слідчих у складі старшого слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_24 та старшого слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_25, старшим групи призначено ОСОБА_24 (т. 1, а.с. 117-118).

Згідно розсекреченої постанови прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 Чаплигіна К.В. від 06 грудня 2017 року, постановлено провести у кримінальному провадженні № 42017101070000266 від 16 листопада 2017 року негласну слідчу (розшукову) дію - контроль за вчинення злочину у формі спеціального слідчого експерименту з використанням спеціальних імітаційних засобів - заздалегідь ідентифікованих (помічених) грошових коштів з тимчасовим обмеженням конституційних прав ОСОБА_1, та інших невстановлених осіб, які можуть бути причетні до вчинення злочину, із залученням до цієї дії ОСОБА_3 (т. 2, а.с. 10-11).

Згідно розсекреченого доручення від 06 грудня 2017 року, прокурор Київської місцевої прокуратури № 7 Чаплигін К.В. доручив Подільському УП ГУ НП у місті Києві провести у кримінальному провадженні № 42017101070000266 від 16 листопада 2017 року негласну слідчу (розшукову) дію - контроль за вчинення злочину у формі спеціального слідчого експерименту з використанням спеціальних імітаційних засобів - заздалегідь ідентифікованих (помічених) грошових коштів з тимчасовим обмеженням конституційних прав ОСОБА_1, та інших невстановлених осіб, які можуть бути причетні до вчинення злочину, із залученням до цієї дії ОСОБА_3 (т. 2, а.с. 12-13).

Згідно постанови прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 Жовнерчука Я.В. від 15 грудня 2017 року, прокурором прийнято рішення використати під час контролю за вчиненням злочину у кримінальному провадженні № 42017101070000266 від 16 листопада 2017 року заздалегідь ідентифікованих засобів шляхом огляду, ідентифікації та вручення ОСОБА_3 грошових коштів для передачі ОСОБА_1 (т. 2, а.с. 14).

Згідно постанови про визначення слідчої групи 19 грудня 2017 року, у кримінальному провадженні № 42017101070000266 від 16 листопада 2017 року створено групу слідчих у складі старшого слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_26 та старшого слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_25, старшим групи призначено ОСОБА_26 (т. 1, а.с. 119-120).

Згідно протоколу огляду та вручення грошових коштів від 19 грудня 2017 року, в присутності понятих ОСОБА_12 та ОСОБА_11, за участі ОСОБА_3, слідчим СВ Подільського управління поліції ГУ НП у м. Києві в адміністративному приміщенні Подільського УП ГУ НП у м. Києві за адресою:м. Київ, вул. Хорива, 20 здійснено огляд грошових купюр, необхідних для проведення оперативно-розшукових заходів для отримання фактичних даних про вимагання та отримання неправомірної вигоди службовими особами. З метою фіксації вчинення правопорушення ОСОБА_3 надала особисті грошові кошти в розмірі 1 200 доларів США купюрами по 100 в кількості 12 штук. Серійні номера даних купюр занесені до даного протоколу, та були виготовлені копії наданих грошових купюр, помітка грошей за допомогою спеціальних засобів не проводилась. Після проведеного огляду вказані грошові кошти були передані ОСОБА_3 (т. 2, а.с. 15-19).

Згідно постанови про проведення невідкладних слідчих дій (обшуку) від 19 грудня 2017 року, слідчий СВ Подільського управління поліції ГУ НП у місті Києві ОСОБА_26 постановив провести обшук приміщення за адресою: м. Київ, вул. Боричів Тік, 35-В (т. 2, а.с. 44).

Згідно протоколу обшуку від 19 грудня 2017 року, в приміщенні офісу ТОВ «ЛДВ Аквакультура» за адресою: м. Київ, вул. Боричів Тік, 35-В, 6 поверх було виявлено двох осіб - ОСОБА_1 та ОСОБА_27 На пропозицію слідчого, адресовану ОСОБА_1, видати грошові кошти, остання повідомила, що такі у неї відсутні. Проведеним обшуком робочого столу ОСОБА_4 були виявлені купюри номіналом по 100 доларів США у кількості 12 штук, які знаходились на столі у пластиковому лотку для паперів (т. 2, а.с. 45-52).

Відповідно до ухвали слідчого судді від 20 грудня 2017 року, слідчому СВ Подільського управління поліції ГУ НП у місті Києві ОСОБА_26 надано дозвіл на проведення обшуку в приміщенні офісу за адресою: м. Київ, вул. Боричів Тік, 35-В, 6 поверх з метою виявлення та вилучення грошових коштів, а саме купюр номіналом по 100 доларів США у кількості 12 штук, як наданої неправомірної вигоди (т. 2, а.с. 53).

Згідно постанови слідчого від 20 грудня 2017 року, у кримінальному провадженні № 42017101070000266 від 16 листопада 2017 року визнано речовими доказами належні ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 1 200 доларів США, які постановлено зберігати в матеріалах справи (т. 2, а.с. 54-56).

Згідно клопотання від 20 грудня 2017 року, слідчий СВ Подільського управління поліції ГУ НП у місті Києві ОСОБА_26 звернувся до слідчого судді з проханням накласти арешт на отримані директором ТОВ «ЛДВ Аквакультура» ОСОБА_1 грошові кошти, а саме купюри номіналом 100 доларів США у кількості 12 штук, які були вилучені в ході проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Боричів Тік, 35-В, 6 поверх (т. 2, а.с. 57-61).

Відповідно до ухвали слідчого судді від 20 грудня 2017 року, на грошові кошти, а саме купюри номіналом 100 доларів США у кількості 12 штук, які були вилучені в ході проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Боричів Тік, 35-В, 6 поверх, накладено арешт (т. 2, а.с. 62).

Згідно постанови про створення групи прокурорів від 28 грудня 2017 року, у кримінальному провадженні № 42017101070000266 від 16 листопада 2017 року призначено групу прокурорів у складі прокурорів Київської місцевої прокуратури №7 - Жовнерчука Я.В., Чаплигіна К.В., Кашки В.В. та Сезонова Д.І., старшим групи призначено Чаплигіна К.В. (т. 1, а.с. 121).

Відповідно до клопотання від 29 грудня 2017 року, слідчий СВ Подільського управління поліції ГУ НП у місті Києві ОСОБА_26 звернувся до слідчого судді з проханням накласти арешт на 1/2 частки нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 (т. 2, а.с. 63-67).

Згідно ухвали слідчого судді від 29 грудня 2017 року, на 1/2 частки нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, накладено арешт (т. 2, а.с. 68).

Згідно даних картки прийому заяви № 116471103, слідчим ОСОБА_26 07 березня 2018 року в Департаменті з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради зареєстровано у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про державну реєстрацію обтяження згідно ухвали Подільського районного суду м. Києва у справі № 758/17098/17 (т. 2, а.с. 69).

Згідно протоколу від 03 січня 2018 року, цього дня о 16 годині 30 хвилин в приміщенні кабінету № 320 Подільського УП ГУ НП у м. Києві по вул. Хорива, 20 в м. Києві в присутності адвоката Моргуна С.О. було затримано ОСОБА_1 на підставі ухвали слідчого судді від 28 грудня 2017 року, якою надано дозвіл на її затримання з метою забезпечення її участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (т. 2, а.с. 70-74).

Згідно листа начальника слідчого відділення відділу поліції в річковому порту Київ ГУ НП у місті Києві ОСОБА_21 на адресу ДП «Укрриба» останнім надані копії документів, пов'язаних з договором зберігання державного майна № 14/4 від 17 липня 2014 року (т. 2, а.с. 75-76):

договору зберігання державного майна № 14/14 від 17 липня 2014 року, відповідно до якого ДП «Укрриба» передало на зберігання ТОВ «ЛДВ Аквакультура» державне майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 (т. 2, а.с. 77-78);

акту приймання-передачі державного нерухомого майна, які передаються на зберігання від 17 липня 2014 року, відповідно до якого ДП «Укрриба» передало, а ТОВ «ЛДВ Аквакультура» отримало, на відповідальне зберігання державне нерухоме майно - басейнову споруду, лоток водоскидний, водовипуск, водоскидну споруду, канал насосної станції (т. 2, а.с. 79);

додаткової угоди від 18 липня 2014 року до договору зберігання державного майна № 14/14 від 17 липня 2014 року, відповідно до умов якої ДП «Укрриба» надало згоду ТОВ «ЛДВ Аквакультура» на користування ввіреним майном та визначило плату за користування державним майном у розмірі 3 000 гривень в тому числі ПДВ (т. 2, а.с. 80-81).

Згідно клопотання про продовження строку досудового розслідування від 23 лютого 2018 року, Чаплигін К.В. просив керівника Київської місцевої прокуратури №7 Прокудіна Д.В. продовжити строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017101070000266 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, до трьох місяців, посилаючись на необхідність проведення процедури розсекречування протоколів, ухвал, по проведених негласних слідчих діях, необхідністю здійснення додаткових слідчих дій, виконання вимог ст. 290 КПК України (т. 1, а.с. 129-132).

Згідно клопотання адвоката Моргуна С.О. від 23 лютого 2018 року, він не заперечував про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017101070000266 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України (т. 1, а.с. 133).

Згідно постанови про продовження строку досудового розслідування від 23 лютого 2018 року, керівником Київської місцевої прокуратури № 7 Прокудіним Д.В. продовжено до трьох місяців строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017101070000266 від 16 листопада 2017 року, та визначено новий строк досудового розслідування до 03 квітня 2018 року (т. 1, а.с. 134-137).

Згідно постанови про розсекречення матеріальних носіїв інформації від 26 лютого 2018 року, за згодою керівника Київської місцевої прокуратури №7 Прокудіна Д.В. було постановлено провести процедуру розсекречування матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, проведених у кримінальному провадженні, а саме клопотання про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій № 57-1658 т від 28 листопада 2017 року; клопотання про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій № 57-1659 т від 28 листопада 2017 року; постанови про залучення особи до проведення негласних слідчих (розшукових) дій та про використання конфіденційного співробітництва № 57-1670 від 29 листопада 2017 року; постанови про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту № 57-1707т від 06 грудня 2017 року; доручення на проведення негласних слідчих (розшукових) дій № 57-1706т від 06 грудня 2017 року; доручення на проведення негласних слідчих (розшукових) дій № 57-1708т від 06 грудня 2017 року (т. 1, а.с. 151-152).

Згідно повідомлення від 26 лютого 2018 року, за підписом прокурора Київської місцевої прокуратури №7 Чаплигіна К., Подільське УП ГУНП у місті Києві та Апеляційний суд міста Києва повідомлено, що протоколом експертної комісії № 7 від 26 лютого 2018 року та актом № 7 від 26 лютого 2018 року скасовано грифи секретності МНІ у наступних документів кримінального провадження №42017101070000266: клопотання про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій № 57-1658т від 28 листопада 2017 року; клопотання про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій № 57-1659т від 28 листопада 2017 року; постанови про залучення особи до проведення негласних слідчих (розшукових) дій та про використання конфіденційного співробітництва № 57-1670 від 29 листопада 2017 року; постанови про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту № 57-1707т від 06 грудня 2017 року; доручення на проведення негласних слідчих (розшукових) дій № 57-1706т від 06 грудня 2017 року; доручення на проведення негласних слідчих (розшукових) дій № 57-1708т від 06 грудня 2017 року (т. 1, а.с. 153).

Згідно постанови про створення групи прокурорів від 28 лютого 2018 року, у кримінальному провадженні № 42017101070000266 від 16 листопада 2017 року призначено групу прокурорів у складі прокурорів Київської місцевої прокуратури №7 -Чаплигіна К.В., Сезонова Д.І., Кашки В.В. та Рябого Р.Е., старшим групи призначено Чаплигіна К.В. (т. 1, а.с. 122).

Згідно постанови про доручення здійснення досудового розслідування органу досудового розслідування від 28 лютого 2018 року, заступником керівника Київської місцевої прокуратури №7 Кобилянським О., доручено відділу поліції у річковому порту Київ ГУ НП у місті Києві провести досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017101070000266 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України (т. 1, а.с. 123-126).

Згідно постанови про створення групи прокурорів від 28 лютого 2018 року, у кримінальному провадженні № 42017101070000266 від 16 листопада 2017 року призначено групу прокурорів у складі прокурорів Київської місцевої прокуратури №7 -Чаплигіна К.В. та Рябого Р.Е., старшим групи призначено Чаплигіна К.В. (т. 1, а.с. 127).

Згідно постанови про створення групи слідчих від 05 березня 2018 року у кримінальному провадженні № 42017101070000266 від 16 листопада 2017 року створено групу слідчих у складі слідчого СВ ВП в річковому порту Київ ГУ НП у місті Києві ОСОБА_22 та начальника СВ ВП в річковому порту Київ ГУ НП у місті Києві ОСОБА_21, старшим групи призначено ОСОБА_22 (т. 1, а.с. 128).

Згідно протоколу огляду від 06 березня 2018 року, слідчим проведено огляд двох аркушів паперу із записами, які добровільно були надані ОСОБА_3 Проведеним оглядом встановлено: 1) лист паперу білого кольору містить напис «ІНФОРМАЦІЯ_5» та цифри «НОМЕР_4», виконані чорнилами синього кольору; 2) лист паперу жовтого кольору містить з однієї сторони напис «ІНФОРМАЦІЯ_6», а з іншої сторони напис «ОСОБА_16 юрист НОМЕР_1», виконані чорнилами синього кольору. Оригінали двох листків покладено до паперового конверту для подальшого зберігання у матеріалах кримінального провадження № 42017101070000266, а до протоколу долучено їх ксерокопії (т. 1, а.с. 142-144).

Згідно постанови про визнання речовими доказами від 06 березня 2018 року, два аркуші паперу з записами, отриманих від ОСОБА_3, визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження № 42017101070000266 від 16 листопада 2017 року (т. 1, а.с. 145).

Згідно інформації голови експертної комісії з питань таємниць Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_32, актом 15 березня 2018 року експертної комісії з питань таємниць Апеляційного суду міста Києва №11/2018, скасовано гриф секретності ухвали на проведення негласних слідчих (розшукових) дій №01-23891т/НСД від 29 листопада 2017 року та ухвали на проведення негласних слідчих (розшукових) дій №01-23892т/НСД від 29 листопада 2017 року (т. 1, а.с. 154).

Відповідно до розсекреченого клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 28 листопада 2017 року, прокурор Київської місцевої прокуратури № 7 Жовнерчук Я.В. звернувся до Апеляційного суду м. Києва з проханням надати дозвіл на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж номеру мобільного зв'язку оператора «Київстар», яким користувалась ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 222-223).

Згідно розсекреченої 15 березня 2018 року ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва від 29 листопада 2017 року, надано дозвіл прокурору Київської місцевої прокуратури № 7 Жовнерчуку Я.В. у кримінальному провадженні № 42017101070000266 від 16 листопада 2017 року на проведення негласних слідчих дій відносно ОСОБА_1, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж номеру мобільного зв'язку оператора «Київстар», яким користувалась ОСОБА_1, терміном на 60 діб з дня винесення ухвали (т. 1, а.с. 225).

Відповідно до розсекреченого доручення прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 Чаплигіна від 06 грудня 2017 року, ним доручено начальнику Подільського УП ГУНП у м. Києві проведення негласних слідчих дій у кримінальному провадженні № 42017101070000266 від 16 листопада 2017 року, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж номеру мобільного зв'язку оператора «Київстар», яким користувалась ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 226-227).

Згідно розсекреченого протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 13 лютого 2018 року, ОСОБА_1 12 грудня 2017 року мала о 12 годині 31 хвилин вхідний дзвінок, відповідно до якого ОСОБА_3 нагадує про направлені нею на минулому тижні документи, про що ОСОБА_1 повідомляє, що договір готовий, однак, необхідно узгодити деякі деталі, після чого ОСОБА_3 говорить про власну фінансову готовність укладення угоди під кінець тижня, та повідомляє, що попередньо вона їй зателефонує для узгодження часу зустрічі; 14 грудня 2017 року о 12 годині 30 хвилині ОСОБА_1 мала вхідний дзвінок, відповідно до якого ОСОБА_3 повідомляла про те, що впродовж години під'їде до ОСОБА_1; цього ж дня, тобто 14 грудня 2017 року о 14 годині 42 хвилини ОСОБА_1 телефонує ОСОБА_3 та запитує у неї, в якій групі оподаткування вона перебуває, на що отримує відповідь про те, що та не пам'ятає, оскільки цим останні роки займалась матір (т. 2, а.с. 2-4).

Згідно розсекреченого протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 05 лютого 2018 року, який містить стенограму розмов за 19 грудня 2017 року, цього дня ОСОБА_1 мала о 10 годині 36 хвилин вхідний дзвінок з абонентом НОМЕР_3, відповідно до якого ОСОБА_3 домовляється з нею про зустріч; о 13 годині 21 хвилині ОСОБА_1 телефонує ОСОБА_4 та запитує, чи можна брати у ОСОБА_3 долари США, чи нехай вона розмінює на гривні, на що отримує відповідь про те, що можна брати валютою. О 13 годині 25 хвилин ОСОБА_1 телефонує ОСОБА_33, з'ясовуючи можливість оглянути ОСОБА_3 басейни (т. 1, а.с. 228-244).

Згідно розсекреченого протоколу про результати аудіо-, відео контролю від 13 лютого 2018 року, в ході проведення негласної слідчої дії відносно ОСОБА_1 з метою отримання даних щодо розмов особи, рухів, дій, пов'язаних з її діяльність або місцем перебування, 14 грудня 2017 року ОСОБА_3 відвідує офісне приміщення ТОВ «ЛВД Аквакультура», де відбувається її розмова з ОСОБА_1, під час якої активну участь бере інша співробітниця офісу. Йде обговорення умов договору, зокрема, кількості орендованих басейнів, вартості платежів, називається сума зі знижкою 10 % (т. 2, а.с. 31-37).

Згідно розсекреченого протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю від 31 січня 2018 року, в ході проведення негласної слідчої дії відносно ОСОБА_1 з метою отримання даних щодо розмов особи, рухів, дій, пов'язаних з її діяльність або місцем перебування, 19 грудня 2017 року обвинувачена ОСОБА_1 мала зустріч з ОСОБА_3, під час якої обговорювались деталі укладення договору оренди басейнів, зокрема, оплати платежів, в тому числі неофіційних. Також в протоколі зафіксовано, як ОСОБА_1 говорить, що вона до грошей немає ніякого відношення, касу веде ОСОБА_4, інша співробітниця, яка відлучилась. ОСОБА_3 висловлює своє занепокоєння тим, що грошові кошти вона повинна віддавати не ОСОБА_1, а іншій особі, не хоче цього робити, посилаючись на необхідність консультації з даного питання зі своїм юристом. Потім ОСОБА_1 погоджується отримати від неї грошові кошти, телефонує ОСОБА_4 та запитує про можливість взяти в якості оплати валюту, уточнює курс, запитує яким чином віддавати решту, оскільки ОСОБА_3 надавала більшу суму, чим потрібно (т. 2, а.с. 24-30).

Згідно статуту ТОВ «ЛДВ Аквакультура», товариство створене з метою сприяння наповнення споживчого ринку товарами та послугами шляхом здійснення виробничої та торговельної діяльності; воно має право займатись будь-якою діяльністю за виключенням забороненої чинним законодавством, серед яких прісноводне рибництво (аквакультура), рибництво, надання послуг у рибництві, торгівля, здавання під найм власної та державної нерухомості тощо. Виконавчим органом товариства, що здійснює управління його поточної діяльності є дирекція у кількості двох членів, яку очолює генеральний директор. До складу дирекції входить генеральний директор та фінансовий директор, які призначаються загальними зборами учасників товариства (т. 2, а.с. 105-121)

Відповідно до наказу № 20-к від 01 жовтня 2015 року, ОСОБА_1 приступила до виконання обов'язків генерального директора ТОВ «ЛДВ Аквакультура», поклавши на себе обов'язок ведення бухгалтерського обліку у зв'язку з відсутністю головного бухгалтера (т. 2, а.с. 82).

Відповідно до посадової інструкції генерального директора ТОВ «ЛДВ Аквакультура» від 29 березня 2016 року, генеральний директор відноситься до професійної групи «керівники», на якого покладено, серед іншого, наступні завдання та обов'язки: здійснювати управління всіма видами діяльності ТОВ «ЛДВ Аквакультура»; організовувати і координувати роботу, спрямовану на одержання, збут, реалізацію товарів (продукції), обслуговування покупців, надання допоміжних та післяпродажних послуг, прискорення товаропросування, зниження витрат обігу та підвищення прибутковості ТОВ «ЛДВ Аквакультура»; вирішувати питання діагностики та підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності об'єднання в цілому, функціональних підрозділів; вирішувати питання в межах наданих йому прав; забезпечувати впровадження економічних та адміністративних методів управління, матеріальних і моральних стимулів підвищення ефективності господарювання; забезпечувати додержання законності, активного використання правових засобів управління, зміцнення договірної дисципліни та обліку (т. 2, а.с. 83-84).

Згідно договору про надання послуг № 03/12-2015 від 31 грудня 2015 року ТОВ «ЛДВ Аквакультура» в строк до 31 січня 2016 року надало в користування ФОП ОСОБА_34 частину майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, з визначеною вартістю вказаної послуги на місяць в розмірі 2 500 гривень з проведенням оплати в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 100 % передоплати обумовленої ціни договору, відповідно до виставленого рахунку на розрахунковий рахунок зберігача (т. 2, а.с. 99-101).

Згідно договору про надання послуг № 06/04-16 від 01 квітня 2016 року ТОВ «ЛДВ Аквакультура» в строк до 30 квітня 2016 року надало в користування ФОП ОСОБА_35 частину майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, з визначеною вартістю вказаної послуги на місяць в розмірі 2 500 гривень з проведенням оплати в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 100 % передоплати обумовленої ціни договору, відповідно до виставленого рахунку на розрахунковий рахунок зберігача (т. 2, а.с. 102-104).

Згідно договору про надання послуг № 01/04-2016 від 01 квітня 2016 року ТОВ «ЛДВ Аквакультура» в строк до 30 квітня 2016 року надало в користування ТОВ «Біосила» частину майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, з визначеною вартістю вказаної послуги на місяць в розмірі 35 000 гривень з проведенням оплати в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 100 % передоплати обумовленої ціни договору, відповідно до виставленого рахунку на розрахунковий рахунок зберігача (т. 2, а.с. 89-91).

Згідно додаткової угоди № 1 від 27 квітня 2017 року до договору про надання послуг № 01/04-2016 від 01 квітня 2016 року, ТОВ «ЛДВ Аквакультура» та ТОВ «Біосила» було узгоджено зміну вартості послуг користування майном з 01 травня 2017 року у розмірі 29 500 гривень (т. 2, а.с. 92).

Згідно договору про надання послуг № 03/04-2016 від 01 квітня 2016 року ТОВ «ЛДВ Аквакультура» в строк до 30 квітня 2016 року надало в користування ТОВ «Торговий дім «Дари моря» частину майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, з визначеною вартістю вказаної послуги на місяць в розмірі 7 500 гривень з проведенням оплати в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 100 % передоплати обумовленої ціни договору, відповідно до виставленого рахунку на розрахунковий рахунок зберігача (т. 2, а.с. 85-87).

Згідно додаткової угоди № 2 від 27 квітня 2017 року до договору про надання послуг № 03/04-2016 від 01 квітня 2016 року, ТОВ «ЛДВ Аквакультура» та ТОВ «Торговий дім «Дари моря» було узгоджено зміну вартості послуг користування майном з 01 травня 2017 року у розмірі 20 400 гривень (т. 2, а.с. 88).

Згідно договору про надання послуг № 01/04-17 від 27 квітня 2017 року ТОВ «ЛДВ Аквакультура» в строк до 30 червня 2017 року надало в користування ТОВ «Торговий дім «Форель» частину майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, з визначеною вартістю вказаної послуги на місяць в розмірі 40 800 гривень з проведенням оплати в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 100 % передоплати обумовленої ціни договору, відповідно до виставленого рахунку на розрахунковий рахунок зберігача (т. 2, а.с. 96-98).

Згідно договору про надання послуг № 01/10-17 від 02 жовтня 2017 року ТОВ «ЛДВ Аквакультура» в строк до 31 грудня 2017 року надало в користування ФОП ОСОБА_36 частину майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, з визначеною вартістю вказаної послуги на місяць в розмірі 20 400 гривень з проведенням оплати в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 100 % передоплати обумовленої ціни договору, відповідно до виставленого рахунку на розрахунковий рахунок зберігача (т. 2, а.с. 93-95).

Згідно договору про надання послуг № 01/12-17 від 15 грудня 2017 року ТОВ «ЛДВ Аквакультура» в строк до 31 травня 2018 року надало в користування ФОП ОСОБА_3 частину майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, з визначеною вартістю вказаної послуги на місяць в розмірі 5 000 гривень з проведенням оплати в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 100 % передоплати обумовленої ціни договору, відповідно до виставленого рахунку на розрахунковий рахунок зберігача (т. 2, а.с. 122-124).

Відповідно до рахунку-фактури № СФ-0000067 від 15 грудня 2017 року ОСОБА_3 сплатила 2 500 гривень на адресу ТОВ «ЛДВ Аквакультура» (т. 2, а.с. 125).

Згідно даних, які характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_1, вона не перебуває на обліку у лікаря-психіатра (т. 2, а.с. 136) та лікаря нарколога (т. 2, а.с. 137), раніше не судима (т. 2, а.с. 138), за місцем проживання претензій та скарг від мешканців будинку не надходило (т. 2, ас. 139).

Шляхом огляду в судовому засіданні долучених ОСОБА_3 до заяви про вчинення кримінального правопорушення (або таке, що готується) від 16 листопада 2017 року, та визнаних під час досудового розслідування речовими доказами двох аркушів паперу, а саме - білого кольору, що містить напис «ІНФОРМАЦІЯ_5» та цифри «НОМЕР_4», виконані чорнилами синього кольору, а інший - жовтого кольору, що містить з однієї сторони напис «ІНФОРМАЦІЯ_6», а з іншої сторони напис «ОСОБА_16 юрист НОМЕР_1», виконані чорнилами синього кольору, судом встановлено, що їх опис повністю узгоджується з даними протоколу огляду від 06 березня 2018 року (т. 1, а.с. 142-144). Згідно доводів прокурора, які не заперечували учасники кримінального провадження, записи на жовтому аркуші (з адресою та телефоном) були зроблені юристом ТОВ «ЛДВ Аквакультура».

Переглянутими в судовому зсіданні відеозаписами до протоколу обшуку від 19 грудня 2017 року, які містяться на долученому до справи мікро накопичувачі, встановлено, що на ньому зафіксовані обставини вилучення грошових коштів в офісному приміщенні за місцем роботи обвинуваченої ОСОБА_1 Суд звертає увагу, що під час проведення обшуку дійсно було вилучено грошові кошти, які лежали на столі, при цьому ОСОБА_1 говорила, що їй вказані гроші підсунула жінка, яка приходила до офісу укласти договір і що такий договір було укладено. Також вона зазначила, що наполягала на оплаті готівкою.

Під час прослуховування аудіозапису розмов, зафіксованих на носії інвентарний номер №103 від 07.12.2017 року, прокурор звертав увагу, що на звукозапису відображено розмову ОСОБА_1 і ОСОБА_3, де вони домовляються про зустріч. Із запису слідує, що об'єкти здаються як за готівку, так і по безготівковій оплаті.

Захист наполягає, що записи не містять фактичні дані, які підтверджують вимагання і отримання ОСОБА_1 для себе неправомірної вигоди.

ОСОБА_1 радиться з ОСОБА_4, про можливість взяти доларами і бухгалтер дає згоду, щоб взяти долари США по 28 гривень за долар. Розмова йде про те, що платити в подальшому буде тільки у безготівковій формі. Ніяких розмов про отримання коштів нею для себе особисто не йде.

Під час перегляду з допомогою спеціаліста відеозапису з мікро С.Д. інв.104 н/т за результатами НСРД, від 14 грудня 2017 року прокурор звертає увагу, що заявниця прийшла в кабінет, в якому працює ОСОБА_1 На відео зафіксована розмова, де ОСОБА_1 пропонує укласти в тому числі офіційну угоду, щоб заявниця працювала як вона висловилась " не на пташиних правах". Говорять щомісячне виставлення рахунку. Розмовляють про те, щоб працівник підібрав кращі басейни. ОСОБА_1 домовляється, щоб заявницю зустріли біля басейнів і показали їх потерплій. Суд звертає увагу, що загальна сума НОМЕР_4 грн. За вирахуванням 5 тисяч готівкою буде 31720 грн. ОСОБА_1 погоджується з цим і вважає, що кошти не їй особисто, а для підприємства. Захисник наполягає, що на відео зафіксовано провокаційні дії заявниці, заявниця затягує підписання договорів. Не ОСОБА_1, а юрист пише суму на клаптику паперу, який був долучений на клопотання до справи. З цього запису суд робить висновок, що будь-яких фактичних даних, що ОСОБА_1 отримає кошти для себе, а не для підприємства у готівковій формі - немає.

На записі від 19 грудня 2017 року зафіксовано знову відвідування заявницею ОСОБА_1, де знову йде розмова про оплату в готівковій і в безготівковій формі. Саме заявниця наполягає взяти в неї оплату у доларах США. ОСОБА_1 виясняє в інших працівників можливість цього і після відповідних порад погоджується на те, щоб прийняти оплату у безготівковій формі.

Захист в обґрунтування своїх доказів також послався на наступні докази.

Згідно інформації заступника начальника відділу поліції в річковому порту Київ ГУНП у місті Києві від 05.02.2018 року, заяв та повідомлень про вчинення кримінальних правопорушень та інших подій від ОСОБА_3 у журналі єдиного обліку не зареєстровано. Також у журналі відвідувачів відомості щодо перебування ОСОБА_3 відділі відсутні (т. 1, а.с. 187).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадянських формувань, ОСОБА_3 зареєстрована в даному реєстрі як фізична особа підприємець, а серед видів її діяльності зазначені такі - роздрібна торгівля іншими продовольчими товарами; роздрібна торгівля косметичними та парфумерними товарами; діяльність кафе; діяльність барів; послуги з постачання готової їжі; роздрібна торгівля взуттям та шкіряними виробами; роздрібна торгівля з лотків та на ринках (т. 2, а.с. 178-180).

Відповідно до копії протоколу позачергових зборів учасників ТОВ «ЛДВ Аквакультура» від 11 січня 2018 року, було переобрано генерального директора товариства у зв'язку з звільненням ОСОБА_1 за власним бажанням (т. 2, а.с. 181-182).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадянських формувань, власниками ТОВ «ЛДВ Аквакультура» є ОСОБА_5 та ТОВ «Рибапромінвест» в особі директора ОСОБА_37, 12 січня 2018 року в даних про реєстраційні дії були внесені зміни у зв'язку з зміною відомостей про юридичну особу, не пов'язані із змінами в установчих документах (т. 2, а.с. 183-188).

Згідно вимог ч. 1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність , чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Згідно ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийняття процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 87 КПК України недопустимими, зокрема, є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини. Суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; отримання доказів внаслідок катування; порушення права особи на захист; отримання показань чи пояснень від особи , яка не була повідомлена про своє право відмовитись від давання показань та відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; порушення права на перехресний допит; отримання показань від свідка, який надалі буде визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.

Суд, дослідивши запропоновані учасниками процесу докази прийшов до висновку, що вони є відповідно до вимог ст. 85 КПК України належними, вони прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Розглядаючи докази з точки зору їх допустимості, суд звертає увагу, що показання обвинуваченої та свідків в судовому засіданні отримано з дотриманням вимог КПК України, а тому вони є допустимими.

Належними і допустимим як джерело доказів є долучені до справи документи, оскільки суд не встановив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону під час їх отримання.

Оцінюючи всі докази в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, розглянувши кримінальне провадження по суті, провівши у повному обсязі судовий розгляд, допитавши обвинувачену, свідків, дослідивши надані учасниками кримінального провадження докази, перевіривши доводи учасників процесу, з'ясувавши у них, чи всі докази ними подані на підтвердження власних доводів, суд прийшов до переконання, що під час судового розгляду не встановлено наявність в діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, тому вона по пред'явленому обвинуваченню підлягає визнанню не винуватою і судом виправданою, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно вимог ч. 6 ст. 284 КПК України, якщо обставини, передбачені п. 1, 2 частини першої цієї статті, а це встановлення відсутності події кримінального правопорушення або встановлення відсутності в діях складу кримінального правопорушення, виявлені під час судового розгляду, суд зобов'язаний ухвалити виправдувальний вирок.

Суд також керується вимогами Рішень Європейського суду з прав людини про те, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою ( п.150 остаточного рішення від 21 липня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»)

Окрім цього, згідно вимог ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдальний вирок ухвалюється в разі, якщо не доведено, що:

1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа;

2) кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим;

3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Кримінальна відповідальність за ч. 4 ст. 368-3 КК України настає у разі прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення дій або бездіяльність з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи, якщо ці дії вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб чи поєднані з вимаганням неправомірної вигоди.

Таким чином, об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, включає три альтернативні дії щодо неправомірної вигоди: прийняття пропозиції останньої; прийняття її обіцянки; одержання такої вигоди. Умовами кримінальної відповідальності за вказані дії є те, що: а) пропозиція, обіцянка неправомірної вигоди приймається або така вигода одержується службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми для себе чи третьої особи за вчинення дій або бездіяльність з використанням наданих їй повноважень; б) вказані дії чи бездіяльність вчиняються в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, або в інтересах третьої особи. Вказані діяння можуть бути вчинені у простій або завуальованій формі. Цей склад злочину є формальним і визнається закінченим з моменту одержання суб'єктом злочину хоча б частини неправомірної вигоди. Кваліфікуючими ознаками є вчинення злочину повторно або за попередньою змовою групою осіб чи в поєднанні з вимаганням неправомірної вигоди.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується наявністю прямого умислу і корисливого мотиву.

Згідно пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення, вона своїми умисними діями, які виразилися в одержанні службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми неправомірної вигоди для себе за вчинення дій з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду, поєднаної з вимаганням неправомірної вигоди вчинила злочин, передбачений ч. 4 ст. 368-3 КК України.

Таким чином, з пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення слідує, що вона вчинила корисливий злочин, одержавши для себе неправомірну вигоду за вчинення дій в інтересах того, хто надає таку вигоду, поєднану з вимаганням.

Аналіз досліджених доказів, проведений в ході судового розгляду справи, здійсненого з дотриманням вимог ч. 1 ст. 337 КПК України лише в межах висунутого обвинувачення та відповідно до обвинувального акту, переконав суд у тому, що жоден з доказів, запропонований стороною обвинувачення і перевірений в судовому засіданні, як окремо так і в сукупності, не можуть бути покладені в безпосереднє підтвердження вчинення обвинуваченою ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, та не спростовують її доводів про те, що вона не мала наміру отримувати від ОСОБА_3 неправомірну вигоду для себе у вигляді переданих останньою грошових коштів у поєднанні з вимаганням цих коштів.

Як вбачається з показань обвинуваченої ОСОБА_1, вона послідовно протягом всього судового розгляду не визнавала свою винуватість по пред'явленому обвинуваченню. Не заперечуючи самого факту отримання нею грошових коштів, увесь час наполягала на тому, що не мала наміру отримувати від ОСОБА_3 неправомірну вигоду для себе, оскільки гроші передавались для ТОВ «ЛДВ Аквакультура», де вона працювала найманим працівником. Окрім цього, обвинувачена зазначала, що не мала наміру вчиняти дії по вимаганню грошей. Стверджувала, що підтвердженням її слів є наданий прокурором в якості доказу відеозапис, на якому вона відкрито радиться з співробітниками офісу стосовно можливості отримання грошових коштів, тобто вчиняє дану дію публічно.

Такі доводи обвинуваченої заслуговують на увагу, оскільки зібрані у справі докази вказують на те, що ОСОБА_1 дійсно при отриманні грошових коштів від ОСОБА_3 хоча і діяла з порушенням вимог законодавства про бухгалтерський облік, однак, при цьому, вона радилась з власником стосовно суми оплати послуг користування басейнами, з офісним працівником стосовно можливості отримати оплату у валюті, а не в гривнях. Тобто, не залишається без уваги суду те, що публічність, яку вона придала прийнятому рішенню про отримання грошових коштів, наявність фактів обговорення його з іншими працівниками товариства (ОСОБА_6, ОСОБА_4, власник), на думку суду спростовують доводи обвинувачення про наявність у ОСОБА_1 умислу на отримання неправомірної вигоди для себе.

Свідок ОСОБА_6, яка працювала юристом в ТОВ «ЛДВ Аквакультура», в судовому засіданні стверджувала, що вона як юрист готувала договір між ОСОБА_3 та ТОВ «ЛДВ Аквакультура», тобто вона була обізнана з умовами договірної вартості послуг та порядку розрахунку за користуванням майном, разом з тим, ОСОБА_6 стверджувала, що свідком отримання грошових коштів ОСОБА_1 від ОСОБА_3 не була, про часткове отримання грошей від оренди майна готівкою їй нічого невідомо, як обговорювалось питання оплати оренди не пам'ятає. ОСОБА_1 може охарактеризувати виключно з позитивного боку, вона ніколи не підозрювала її у тому, що та щось приховує.

Тобто, вказаний свідок не дала показання, які б підтвердили існування фактичних даних про наявність в діях обвинуваченої ОСОБА_1 прямого умислу на отримання неправомірної вигоди для себе, поєднаного з вимаганням.

Таким чином, показання свідка ОСОБА_6 не спростовують тверджень обвинуваченої про відсутність у неї умислу на отримання неправомірної вигоди для себе, поєднане з вимаганням грошей.

Свідок ОСОБА_4, яка працювала в ТОВ «ЛДВ Аквакультура» менеджером зі збуту, в судовому засіданні не заперечувала факт телефонної розмови з ОСОБА_1, в якій остання запитувала про можливість отримати грошові кошти в доларах США, однак зазначила, що з приводу розмов ОСОБА_1 з ОСОБА_3 їй нічого невідомо.

Таким чином, показання вказаного свідка суд не може покласти в основу обвинувального вироку відносно ОСОБА_1, оскільки вони не містять фактичних даних, які б спростовували доводи обвинуваченої про відсутність у неї прямого умислу на отримання неправомірної вигоди для себе, та про відсутність факту вимагання грошових коштів.

Свідок ОСОБА_3 дала суду показання, що маючи на меті зайнятись рибним бізнесом через інтернет знайшла ТОВ «ЛДВ Аквакультура». Вона спочатку спілкувалась з юристом, який відправив до директора ОСОБА_1 Під час перемовин обвинуваченою була названа сума за оренду двох басейнів у розмірі 40 800 гривень, з тим, щоб 5 000 гривень оплатити офіційно, а іншу суму неофіційно. На її думку, це була завелика сума, про що вона повідомила, попросивши знижку. ОСОБА_1 у відповідь на це сказала, що самостійно не приймає таких рішень, їй з даного питання потрібно радитись. Коли до кабінету зайшов чоловік на ім'я ОСОБА_5, обвинувачена заговорила з ним про знижку, на що той повідомив, що ціна адекватна і що він може зробити знижку лише у розмірі 10 %, що становило 36 720 гривень, при цьому, оплати повинні були бути частинами. Чому саме частинами, ОСОБА_1 їй не пояснювала, це була умова компанії, вона не обговорювалась, хоча для неї особисто вигідно було оплачувати офіційно. Вона погодилась на такі умови, вважаючи, що в неї не було іншого вибору.

Приїхавши до офісу наступного разу, ОСОБА_3 ознайомилась з договором, перевірила його, однак грошових коштів для здійснення оплати у неї того дня не було, тому дату проведення оплати було перенесено на інший день. Під час наступної зустрічі була присутня ОСОБА_1, яка здивувалась її пропозиції оплатити в доларах США, радилась з бухгалтером з даного питання, а після підтвердження можливості взяти валюту, вона це зробила, отримавши 1 200 доларів США. Після цього ОСОБА_1 надала їй платіжне доручення на суму 2 500 гривень, та їхній договір.

Окрім цього, в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 підтвердила, що від чотирьох працівників підприємства чула приблизну суму за оренду одного басейну, яка становила 20 000 гривень, на таку ж суму її орієнтувала ОСОБА_1 до знижки, наданої ОСОБА_5.

Аналіз показань вказаного свідка свідчить про те, що озвучена обвинуваченою сума грошових коштів не виходила особисто від неї, ОСОБА_1 самостійно не приймала рішення по остаточній суми оплати за оренду, радилась з власником, що свідчить про публічність дій у цьому питанні. Побачивши гроші в доларах США, перед тим як прийняти їх, обвинувачена радилась по телефону з іншим співробітником фірми про можливість прийняти таку оплату, що також вказує на відсутність у ОСОБА_1 умислу про отримання неправомірної вигоди для себе.

Свідок ОСОБА_3, даючи відповідь на запитання стосовно того, куди на її думку повинні були йти грошові кошти в готівковій формі, які вона буде передавати, надала однозначну відповідь: «На розвиток фірми!», що підтверджує доводи обвинуваченої про відсутність у неї прямого умислу на отримання неправомірної вигоди для себе.

Окрім цього, аналіз показань свідка ОСОБА_3 переконав суд у тому, що вони свідчать про надзвичайну поверховість знань останньої в питаннях продажу риби, організації процесу її придбання та утримання, що в свою чергу викликає сумніви в частині наданих показань стосовно дійсної мети звернення вказаного свідка до ТОВ «ЛДВ Аквакультура», яка з її слів полягала в бажанні займатись рибним бізнесом.

Не залишається поза увагою суду і те, що ОСОБА_3 наполягала на передачі грошових коштів саме ОСОБА_1, посилаючись на те, що боїться обману з боку інших осіб.

Таким чином, показання свідка ОСОБА_3 не можуть підтвердити наявність у ОСОБА_1 прямого умислу на вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, а також спростувати наведені нею під час судового розгляду справи доводи власної невинуватості, тому не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку суду.

Свідок ОСОБА_7 дав суду показання, що він працює начальником юридичного відділу ДП «Укрриба», обвинувачену бачив вперше. Він підтвердив, що підприємство уклало з ТОВ «ЛДВ Аквакультура» договір зберігання та використання ставків, щодо подальшої передачі вказаного майна на умовах суборенди йому нічого не відомо.

Тобто, вказаний свідок в судовому засіданні не дав показання, які б підтвердили існування фактичних даних про наявність в діях обвинуваченої ОСОБА_1 прямого умислу на отримання неправомірної вигоди для себе, поєднаного з вимаганням.

Таким чином, показання свідка ОСОБА_7 не спростовують тверджень обвинуваченої про відсутність у неї умислу на отримання неправомірної вигоди для себе, поєднаного з вимаганням грошей, тому не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку суду.

Свідок ОСОБА_8 дала показання, що була запрошена в якості понятої під час проведення обшуку за місцем роботи обвинуваченої. Грошові кошти були знайдені не на робочому столі директора ОСОБА_1, а на столі іншого працівника офісу. З висловлювань на місці вона зрозуміла, що це стіл бухгалтера. На запитання, що це гроші, була надана відповідь про те, що можливо їх залишила дівчина, яка уклала угоду з підприємством.

Таким чином, показання свідка ОСОБА_8 не можуть підтвердити наявність у ОСОБА_1 прямого умислу на вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, а також спростувати наведені нею під час судового розгляду справи доводи власної невинуватості, тому не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку суду.

Свідок ОСОБА_9 дала показання, що була запрошена в якості понятої під час проведення обшуку за місцем роботи обвинуваченої. Пам'ятає, що ОСОБА_1 під час проведення вказаної слідчої дії заперечувала отримання нею неправомірної вигоди.

Тобто, вказаний свідок не дала показання, які б підтвердили існування фактичних даних про наявність в діях обвинуваченої ОСОБА_1 прямого умислу на отримання неправомірної вигоди для себе, поєднаного з вимаганням.

Таким чином, показання свідка ОСОБА_9 не спростовують тверджень обвинуваченої про відсутність у неї умислу на отримання неправомірної вигоди для себе, поєднане з вимаганням грошей, тому вони не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку.

З наданих показань свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вбачається, що вони залучались органом дізнання в якості понятих під час огляду та вручення ОСОБА_3 грошових коштів, однак такі показання також не можуть підтвердити наявність у ОСОБА_1 прямого умислу на вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, а також спростувати наведені нею під час судового розгляду справи доводи власної невинуватості, тому не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку суду.

Аналізуючи надані стороною обвинувачення письмові докази, судом встановлено, що долучені до справи повідомлення про злочин, протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, процесуальні рішення щодо створення груп слідчих та прокурорів, доручення на проведення досудового розслідування, визначення територіальної підслідності, розсекречення матеріальних носіїв інформації, про продовження строків досудового розслідування, доручення та постанови на проведення слідчих та негласних слідчих дій, документи за результатами виконання вказаних доручень та постанов, письмова згода на залучення до проведення негласних слідчих дій, та постанова про таке залучення, протокол попередження про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування, постанова про використання під час контролю за вчиненням злочину заздалегідь ідентифікованих засобів, клопотання про надання дозволу на проведення певних слідчих дій, та протоколи їх проведення, ухвали слідчих суддів за результатами розгляду поданих клопотань, постанови про визнання речовими доказами, протокол огляду речових доказів, процесуальне рішення по затриманню, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, ухвали слідчих суддів за результатами розгляду таких клопотань, відомості про державну реєстрацію обтяження на майно, статутні документи ТОВ «ЛДВ Аквакультура» та копії укладених нею договорів, документи, на підставі яких ОСОБА_1 виконувала свої обов'язки, підтверджують законність прийнятих у даній справі процесуальних рішень, однак, ніяким чином не розкривають направленість умислу ОСОБА_1 і не спростовують її доводи, що для себе особисто вона будь-яких коштів не отримувала, а діяла виключно в інтересах підприємства.

Повідомлення про злочин тимчасово виконуючого обов'язки заступника начальника відділу поліції в річковому порту Київ ГУ НП у місті Києві на ім'я керівника Київської місцевої прокуратури №7 Прокудіна Д.В., відповідно до якого вказаний відділ поліції володів достовірною інформацією про те, що директор ТОВ «ЛДВ Аквакультура» (юридична адреса: Столичне шосе, 103; фактична адреса: Боричів Тік, 35в) ОСОБА_1 систематично вимагає та отримує незаконну грошову винагороду у розмірі 30 - 40 000 гривень від суб'єктів господарської діяльності за укладання договору суборенди басейнів для розведення риби за адресою: АДРЕСА_45 (т. 1, а.с. 139); протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 16 листопада 2017 року, відповідно до якого прокурор прийняв від ОСОБА_3 усну заяву про вчинення злочину, яка повідомила про факт вимагання особою на ім'я ОСОБА_1, неправомірної вигоди за укладання договору оренди (т. 1, а.с. 140-141); рапорт прокурора від 16 листопада 2017 року, відповідно до якого у нього на виконанні перебували матеріали відділу поліції в річковому порту Київ ГУ НП у місті Києві від 16 листопада 2017 року №1113/125/57/01-2017 з яких вбачалось, що директор ТОВ систематично вимагає та отримує неправомірну вигоду від суб'єктів господарської діяльності за укладання договорів суборенди, що містить ознаки злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, у зв'язку з чим він просив дозволу на внесення відповідних відомостей до ЄРДР та початок розслідування (т. 1, а.с. 138); витяг ЄРДР з кримінального провадження № 42017101070000266, відповідно до якого 16 листопада 2017 року на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень внесено відомості про вчинення злочину за ч. 4 ст. 368-3 КК України, а саме про те, що директор ТОВ систематично вимагає та отримує неправомірну вигоду від суб'єктів господарської діяльності за укладання договорів суборенди (т. 1, а.с. 108), не містять фактичних даних, які б спростовували доводи обвинуваченої про відсутність у неї умислу на отримання неправомірної вигоди для себе, поєднане з вимаганням грошових коштів, тому не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку суду.

Прийняті у даному кримінальному провадженні стороною обвинувачення такі процесуальні рішення, як постанови про створення групи прокурорів від 16 листопада 2017 року (т. 1, а.с. 109), від 28 листопада 2017 року (т. 1, а.с. 111), від 06 грудня 2017 року (т. 1, а.с. 116), від 28 грудня 2017 року (т. 1, а.с. 121), від 28 лютого 2018 року, (т. 1, а.с. 122), від 28 лютого 2018 року (т. 1, а.с. 127), постанови про створення групи слідчих від 29 листопада 2017 року (т. 1, а.с. 112), від 06 грудня 2017 року (т. 1, а.с. 117-118), від 19 грудня 2017 року (т. 1, а.с. 119-120), від 05 березня 2018 року (т. 1, а.с. 128), постанова від 29 листопада 2017 року про залучення ОСОБА_3 до проведення негласних слідчих (розшукових) дій та конфіденційного співробітництва (т. 2, а.с. 8-9), про визначення територіальної підслідності від 06 грудня 2017 року (т. 1, а.с. 113-114), про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчинення злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 06 грудня 2017 року, відповідно до якої проведення вказаної слідчої дії повинно було проводитись з використанням спеціальних імітаційних засобів - заздалегідь ідентифікованих (помічених) грошових коштів з тимчасовим обмеженням конституційних прав ОСОБА_1, та інших невстановлених осіб, які можуть бути причетні до вчинення злочину, із залученням до цієї дії ОСОБА_3 (т. 2, а.с. 10-11), про використання під час контролю за вчиненням злочину заздалегідь ідентифікованих засобів шляхом огляду, ідентифікації та вручення ОСОБА_3 грошових коштів для передачі ОСОБА_1 від 15 грудня 2017 року (т. 2, а.с. 14), про проведення невідкладних слідчих дій (обшуку) від 19 грудня 2017 року (т. 2, а.с. 44), про визнання грошових коштів в розмірі 1 200 доларів США речовими доказами у справі від 20 грудня 2017 року (т. 2, а.с. 54-56), про продовження строку досудового розслідування від 23 лютого 2018 року (т. 1, а.с. 134-137), про розсекречення матеріальних носіїв інформації від 26 лютого 2018 року (т. 1, а.с. 151-152), про доручення здійснювати досудове розслідування від 28 лютого 2018 року (т. 1, а.с. 123-126), про визнання речовими доказами двох аркушів паперу з записами, отриманих від ОСОБА_3 від 06 березня 2018 року (т. 1, а.с. 145), не містять доказів, які б підтверджували направленість умислу ОСОБА_1 на отримання неправомірної вигоди для себе, поєднану з вимаганням, тому не можуть самі по собі бути покладені в основу обвинувального вироку.

Окрім цього, винесені органом досудового розслідування доручення про проведення досудового розслідування від 16 листопада 2017 року (т. 1, а.с. 110), від 06 грудня 2017 року (т. 1, а.с. 115), про проведення слідчих (розшукових) дій від 16 листопада 2017 року (т. 1, а.с. 146), клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 28 листопада 2017 року, відповідно до якого прокурор звернувся до Апеляційного суду м. Києва з проханням надати дозвіл на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж номеру мобільного зв'язку оператора «Київстар», яким користувалась ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 222-223), клопотання прокурора про надання дозволу на проведення негласної (слідчої) дії - аудіо, відео контролю ОСОБА_1 від 28 листопада 2017 року (т. 2, а.с. 20-21), доручення прокурора від 06 грудня 2017 року на проведення негласних слідчих дій, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж номеру мобільного зв'язку оператора «Київстар», яким користувалась ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 226-227), доручення прокурора від 06 грудня 2017 року про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчинення злочину у формі спеціального слідчого експерименту (т. 2, а.с. 12-13), клопотання від 20 грудня 2017 року, відповідно до якого слідчий звернувся до слідчого судді з проханням накласти арешт на отримані директором ТОВ «ЛДВ Аквакультура» ОСОБА_1 грошові кошти, а саме купюри номіналом 100 доларів США у кількості 12 штук, які були вилучені в ході проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Боричів Тік, 35-В, 6 поверх (т. 2, а.с. 57-61), клопотання від 29 грудня 2017 року, відповідно до якого слідчий звернувся до слідчого судді з проханням накласти арешт на 1/2 частки нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 (т. 2, а.с. 63-67), клопотання про продовження строку досудового розслідування від 23 лютого 2018 року (т. 1, а.с. 129-132), повідомлення прокурора про скасування грифу секретності певних документів від 26 лютого 2018 року (т. 1, а.с. 153), а також клопотання захисника, в якому він не заперечував проти продовження строків досудового розслідування (т. 1, а.с. 133), лист голови експертної комісії з питань таємниць Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_32, яким він повідомляв про скасування грифу секретності судових рішень №01-23891т/НСД та №01-23892т/НСД від 29 листопада 2017 року (т. 1, а.с. 154), картка прийому заяви № 116471103, відповідно до якої слідчим 07 березня 2018 року в Департаменті з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради зареєстровано у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про державну реєстрацію обтяження згідно ухвали Подільського районного суду м. Києва у справі № 758/17098/17 (т. 2, а.с. 69), не розкривають направленість умислу ОСОБА_1, тому не можуть бути доказами вчинення нею злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, покладеними в основу обвинувального висновку суду.

Прийняті у даному кримінальному провадженні судові рішення, а саме ухвала слідчого судді Апеляційного суду м. Києва від 29 листопада 2017 року, відповідно до якої надано дозвіл прокурору на проведення негласних слідчих дій відносно ОСОБА_1, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж номеру мобільного зв'язку оператора «Київстар», яким користувалась ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 225), ухвала слідчого судді Апеляційного суду м. Києва від 29 листопада 2017 року про надання дозволу на проведення негласної (слідчої) дії у вигляді здійснення аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_1 з метою отримання даних щодо розмов особи, рухів, дій, пов'язаних з її діяльністю або місцем перебування (т. 2, а.с. 22-23); ухвала слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 20 грудня 2017 року, відповідно до якої слідчому СВ Подільського управління поліції ГУ НП у місті Києві ОСОБА_26 надано дозвіл на проведення обшуку в приміщенні офісу за адресою: м. Київ, вул. Боричів Тік, 35-В, 6 поверх з метою виявлення та вилучення грошових коштів, а саме купюр номіналом по 100 доларів США у кількості 12 штук, як наданої неправомірної вигоди (т. 2, а.с. 53), ухвала слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 20 грудня 2017 року, відповідно до якої на грошові кошти, а саме купюри номіналом 100 доларів США у кількості 12 штук, які були вилучені в ході проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Боричів Тік, 35-В, 6 поверх, накладено арешт (т. 2, а.с. 62), ухвала слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 29 грудня 2017 року, відповідно до якої на 1/2 частки нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, накладено арешт (т. 2, а.с. 68), також не містять фактичних даних, за допомогою яких можливо встановити направленість умислу ОСОБА_1, не підтверджують, що вона діяла з корисливих мотивів, щоб отримати для себе неправомірну вигоду та не спростовують її доводів про власну невинуватість у вчиненні інкримінованого їй злочину, що вона не отримувала для себе будь-якої неправомірної вигоди, тому вони не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку суду.

Аналіз таких наданих стороною обвинувачення в якості доказу документів, як письмової згоди ОСОБА_3 на залучення до проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання конфіденційного співробітництва (без дати), в якій зазначено про роз'яснення останній заборони провокувати ОСОБА_1 (т. 2, а.с. 5); протоколу попередження ОСОБА_3 про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування від 16 листопада 2017 року (т. 2, а.с. 6-7); протоколу огляду та вручення грошових коштів від 19 грудня 2017 року, відповідно до якого в присутності понятих ОСОБА_12 та ОСОБА_11, за участі ОСОБА_3, слідчим здійснено огляд 1 200 доларів США купюрами по 100 в кількості 12 штук, які надала особисто ОСОБА_3, які після огляду, копіювання та фіксування у протоколі серійних номерів, були передані останній (т. 2, а.с. 15-19); протоколу обшуку від 19 грудня 2017 року, відповідно до якого в приміщенні офісу ТОВ «ЛДВ Аквакультура» за адресою: м. Київ, вул. Боричів Тік, 35-В, 6 на робочому столі ОСОБА_4 були виявлені купюри номіналом по 100 доларів США у кількості 12 штук, які знаходились на столі у пластиковому лотку для паперів, та який містить запис про те, що ОСОБА_1 перед початком проведення обшуку повідомила про відсутність у неї грошових коштів (т. 2, а.с. 45-52), переконав суд у тому, що вони не розкривають направленість умислу ОСОБА_1 отримати для себе неправомірну вигоду, тому не можуть бути доказами вчинення нею злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, покладеними в основу обвинувального вироку суду.

Складений протокол про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 03 січня 2018 року, відповідно до якого цього дня о 16 годині 30 хвилин в приміщенні кабінету № 320 Подільського УП ГУ НП у м. Києві по вул. Хорива, 20 в м. Києві в присутності адвоката Моргуна С.О. було затримано ОСОБА_1 на підставі ухвали слідчого судді від 28 грудня 2017 року, якою надано дозвіл на її затримання з метою забезпечення її участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (т. 2, а.с. 70-74), а також протокол огляду речового доказу від 06 березня 2018 року, відповідно до якого слідчим проведено огляд двох аркушів паперу із записами, які добровільно були надані ОСОБА_3, під час якого встановлено: 1) лист паперу білого кольору містить напис «ІНФОРМАЦІЯ_5» та цифри «НОМЕР_4», виконані чорнилами синього кольору; 2) лист паперу жовтого кольору містить з однієї сторони напис «ІНФОРМАЦІЯ_6», а з іншої сторони напис «ОСОБА_16 юрист НОМЕР_1», виконані чорнилами синього кольору (т. 1, а.с. 142-144), не містять фактичних даних, на підставі яких можливо зробити висновки про направленість дій обвинуваченої ОСОБА_1 отримати для себе неправомірну вигоду, тому вони не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку.

Згідно розсекреченого протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 13 лютого 2018 року, ОСОБА_1 12 грудня 2017 року мала о 12 годині 31 хвилин вхідний дзвінок, відповідно до якого ОСОБА_3 нагадує про направлені нею на минулому тижні документи, про що ОСОБА_1 повідомляє, що договір готовий, однак необхідно узгодити деякі деталі, після чого ОСОБА_3 говорить про власну фінансову готовність укладення угоди під кінець тижня, та повідомляє, що попередньо вона їй зателефонує для узгодження часу зустрічі; 14 грудня 2017 року о 12 годині 30 хвилині ОСОБА_1 мала вхідний дзвінок, відповідно до якого ОСОБА_3 повідомляла про те, що впродовж години під'їде до ОСОБА_1; цього ж дня, тобто 14 грудня 2017 року, о 14 годині 42 хвилин ОСОБА_1 телефонує ОСОБА_3 та запитує у неї в якій групі оподаткування вона перебуває, на що отримує відповідь про те, що та не пам'ятає, оскільки цим останні роки займалась матір (т. 2, а.с. 2-4). В цьому документі відсутні фактичні дані про те, що ОСОБА_1 отримала кошти для себе особисто, а не для підприємства, де вона працювала найманим працівником

Згідно розсекреченого протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 05 лютого 2018 року, який містить стенограму розмов за 19 грудня 2017 року, цього дня ОСОБА_1 мала о 10 годині 36 хвилин вхідний дзвінок з абонентом НОМЕР_3, відповідно до якого ОСОБА_3 домовляється з нею про зустріч; о 13 годині 21 хвилині ОСОБА_1 телефонує ОСОБА_4 та запитує, чи можна брати у ОСОБА_3 долари США, чи нехай вона міняє на гривни, на що отримує відповідь про те, що можна брати валютою; о 13 годині 25 хвилин ОСОБА_1 телефонує ОСОБА_33, з'ясовуючи можливість оглянути ОСОБА_3 басейни (т. 1, а.с. 228-244). У вказаному документі відсутні дані про отримання ОСОБА_1 для себе особисто неправомірної вигоди.

Згідно розсекреченого протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю від 13 лютого 2018 року, в ході проведення негласної слідчої дії відносно ОСОБА_1 з метою отримання даних щодо розмов особи, рухів, дій, пов'язаних з її діяльність або місцем перебування, 14 грудня 2017 року ОСОБА_3 відвідує офісне приміщення ТОВ «ЛВД Аквакультура», де відбувається її розмова з ОСОБА_1, під час якої активно бере участь інша співробітниця офісу. Йде обговорення умов договору, зокрема кількості орендованих басейнів, вартості платежів, називається сума зі знижкою 10 % (т. 2, а.с. 31-37). При цьому відсутні будь-які фактичні дані, що ОСОБА_1 має намір отримати для себе особисто неправомірну вигоду.

Згідно розсекреченого протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю від 31 січня 2018 року, в ході проведення негласної слідчої дії відносно ОСОБА_1 з метою отримання даних щодо розмов особи, рухів, дій, пов'язаних з її діяльність або місцем перебування, 19 грудня 2017 року обвинувачена ОСОБА_1 мала зустріч з ОСОБА_3, в ході якої обговорювались деталі укладення договору оренди басейнів, зокрема оплати платежів, в тому числі, неофіційних. Також, в протоколі зафіксовано, як ОСОБА_1 говорить, що вона до грошей немає ніякого відношення, касу веде ОСОБА_4, інша співробітниця, яка на даний час відлучилась. ОСОБА_3 висловлює своє занепокоєння тим, що грошові кошти вона повинна віддавати не ОСОБА_1, а іншій особі, не хоче цього робити, посилаючись на необхідність консультації з даного питання з своїм юристом. Потім ОСОБА_1 погоджується отримати від неї грошові кошти, телефонує ОСОБА_4 та запитує про можливість взяти в якості оплати валюту, уточнює курс, запитує яким чином віддавати решту, оскільки ОСОБА_3 надавала більшу суму, чим потрібно (т. 2, а.с. 24-30). Відображені обставини спростовують твердження обвинувачення про особисту корисну зацікавленість ОСОБА_1 отримати неправомірну вигоду.

Шляхом огляду в судовому засіданні долучених ОСОБА_3 до заяви про вчинення кримінального правопорушення (або таке, що готується) від 16 листопада 2017 року, та визнаних під час досудового розслідування речовими доказами двох аркушів паперу, а саме - білого кольору, що містить напис «ІНФОРМАЦІЯ_5» та цифри «НОМЕР_4», виконані чорнилами синього кольору, а інший - жовтого кольору, що містить з однієї сторони напис «ІНФОРМАЦІЯ_6», а з іншої сторони напис «ОСОБА_16 юрист НОМЕР_1», виконані чорнилами синього кольору, судом встановлено, що їх опис повністю узгоджується з даними протоколу огляду від 06 березня 2018 року, однак, не містить фактичних даних про вчинення злочину ОСОБА_1 передбаченого ч.4 ст.368-3 КК України (т. 1, а.с. 142-144).

Переглянутими в судовому зсіданні відеозаписами до протоколу обшуку від 19 грудня 2017 року, які містяться на долученому до справи мікронакопичувачі встановлено, що на ньому зафіксовані обставини вилучення грошових коштів в офісному приміщенні за місцем роботи обвинуваченої ОСОБА_1 Суд звертає увагу, що під час проведення обшуку дійсно було вилучено грошові кошти, які лежали на столі, при цьому ОСОБА_1 говорила, що їй вказані гроші підсунула жінка, яка приходила до офісу укласти договір і що такий договір було укладено. Також вона зазначила, що наполягала на оплаті готівкою.

Суд вважає, що надані ОСОБА_1 заперечення під час проведення обшуку, в яких вона говорить, що грошові кошти їй підкинули, не можна розцінювати як доказ того, що вона отримувала кошти для себе, мала корисний мотив на вчинення дій, які охоплюються диспозицією ч. 4 ст. 368-3 КК України, а її умисел був направлений на одержання неправомірної вигоди для себе.

Надані стороною обвинувачення в якості доказів лист начальника слідчого відділення відділу поліції в річковому порту Київ ГУ НП у місті Києві ОСОБА_21 на адресу ДП «Укрриба», відповідно до якого останнім надані копії документів, пов'язаних з договором зберігання державного майна № 14/4 від 17 липня 2014 року (т. 2, а.с. 75-81), матеріали виконаного органом досудового розслідування доручення прокурора, відповідно до яких засновником ТОВ «ЛДВ Аквакультура» є ОСОБА_5, а керівником - ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 147-150), статут ТОВ «ЛДВ Аквакультура» (т. 2, а.с. 105-121), договори про надання послуг від 31 грудня 2015 року (т. 2, а.с. 99-101), від 01 квітня 2016 року (т. 2, а.с. 102-104), від 01 квітня 2016 року (т. 2, а.с. 89-91), від 01 квітня 2016 року (т. 2, а.с. 85-87), від 27 квітня 2017 року (т. 2, а.с. 96-98), від 02 жовтня 2017 року (т. 2, а.с. 93-95), від 15 грудня 2017 року (т. 2, а.с. 122-124), додаткові угоди № 1 від 27 квітня 2017 року (т. 2, а.с. 92), та № 2 від 27 квітня 2017 року (т. 2, а.с. 88), а також рахунок-фактура від 15 грудня 2017 року (т. 2, а.с. 125), дають суду можливість оцінити наявність у ТОВ «ЛДВ Аквакультура» правових підстав для надання майна в оренду, порівняти договірну вартість наданого клієнтам ТОВ «ЛДВ Аквакультура» (як фізичним особам підприємцям, так і юридичним особам) в користування майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_4, у різні роки, а також встановити визначену договором форму оплати, однак, вони не підтверджують наявність у ОСОБА_1 корисливого мотиву отримані кошти звернути саме на свою користь, а не використати в інтересах підприємства, де вона працювала, при цьому з порушенням бухгалтерської, фінансової дисципліни.

Під час прослуховування аудіозапису розмов, зафіксованих на носії інвентарний номер №103 від 07.12.2017 року, прокурор звертав увагу, що на звукозапису відображено розмову ОСОБА_1 і ОСОБА_3, де вони домовляються про зустріч. Із запису слідує, що об'єкти здаються як за готівку, так і по безготівковій оплаті.

Захист наполягає, що записи не містять фактичні дані, які підтверджують вимагання і отримання ОСОБА_1 для себе неправомірної вигоди.

ОСОБА_1 радиться з ОСОБА_4, про можливість взяти доларами і бухгалтер дає згоду, щоб взяти долари США по 28 гривень за долар. Розмова йде про те, що платити в подальшому буде тільки у безготівковій формі. Ніяких розмов про отримання коштів ОСОБА_1 для себе особисто не йде.

Під час перегляду з допомогою спеціаліста відеозапису з мікро С.Д. інв.104 н/т за результатами НСРД, від 14 грудня 2017 року прокурор звертає увагу, що заявниця прийшла в кабінет, в якому працює ОСОБА_1 На відео зафіксована розмова, де ОСОБА_1 пропонує укласти в тому числі офіційну угоду, щоб заявниця працювала як вона висловилась " не на пташиних правах". Говорять щомісячне виставлення рахунку. Розмовляють про те, щоб працівник підібрав кращі басейни. ОСОБА_1 домовляється, щоб заявницю зустріли біля басейнів і показали їх потерплій. Суд звертає увагу, що загальна сума НОМЕР_4 за вирахуванням 5 тисяч буде готівкою 31720 грн. ОСОБА_1 погоджується з цим і вважає, що кошти їй не їй особисто, а для підприємства. Захисник наполягає, що на відео зафіксовано провокаційні дії заявниці, заявниця затягує підписання договорів. Не ОСОБА_1, а юрист пише суму на клаптику паперу, який був долучений на клопотання до справи. З цього запису суд робить висновок, що будь-яких фактичних даних, що ОСОБА_1 отримає кошти для себе, а не для підприємства у готівковій формі - немає.

На записі від 19 грудня 2017 року зафіксовано знову відвідування заявницею ОСОБА_1, де знову йде розмова про оплату в готівковій і в безготівковій формі. Саме заявниця наполягає взяти в неї оплату у доларах США. ОСОБА_1 виясняє в інших працівників можливість цього і після відповідних порад погоджується на те, щоб прийняти оплату у безготівковій формі. Будь-яких даних про наміри ОСОБА_1 особисто збагатитись немає.

Як вбачається з долучених до справи копії наказу про призначення ОСОБА_1 на посаду генерального директора ТОВ «ЛДВ Аквакультура» (т. 2, а.с. 82), копії її посадової інструкції (т. 2, а.с. 83-84), зібраних характеризуючих особу матеріалів, відповідно до яких ОСОБА_1 не перебуває на обліках у лікарів психіатра і нарколога (т. 2, а.с. 136-137), раніше не судима (т. 2, а.с. 138), за місцем проживання скарг від мешканців будинку не надходило (т. 2, а.с. 139), вказані документи також не підтверджують вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України.

Згідно вимог ст.17 КПК України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Відповідно до вимог статті 62 Конституції України, пунктів 18 та 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, відповідно до якого неприпустимо покладати на підсудного доведення своєї невинуватості, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно вимог пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29 червня 1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного обвинувальний ухил є неприпустимим, усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь підсудного. Коли зібрані в справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено те, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що положення підпункту «а» пункту 3 статті 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 цієї статті.

Пункт 2 статті 6 Конвенції проголошує право на презумпцію невинуватості. В основі цього права лежить принцип, згідно з яким особа, яку обвинувачують у вчиненні кримінального правопорушення, має право на виправдувальний вирок у разі нестачі доказів проти неї і тягар подання достатніх доказів для доведення вини покладається на сторону обвинувачення. Недопустимість порушення таких принципів Європейський суд з прав людини засвідчив у справі «Тельфнер проти Австрії» від 20 березня 2001 року та «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства від 08 лютого 1996 року.

Таким чином, за відсутності встановлених судом достатніх доказів наявності у ОСОБА_1 прямого умислу на вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, відсутності підтвердження того, що кошти вона отримала для себе особисто, її слід виправдати за недоведеністю у вчиненому нею діянні складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України.

Суд бере до уваги, що під час досудового розслідування та судового розгляду експертні дослідження із залученням експертів державних установ не проводились, тому у справі відсутні процесуальні витрати.

Згідно вимог ч. 4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва Павленко О.О. від 20 грудня 2017 року (т. 2, а.с. 62) накладено арешт на грошові кошти: купюри номіналом по 100 доларів США у кількості 12 штук із наступними серійними номерами KB 59988686H, KC39263492A, FH39772777A, KB05724769M, FF90331829B, HG77174122B, HG85862603A, KL71709667B, AJ43822890A, KB33462352J, AB59404025D, AG97368201A, вилучених в ході проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Боричів Тік, 35-В, 6 поверх, та ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва Павленко О.О. від 29 грудня 2017 року накладено арешт на 1/2 частки нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 (т. 2, а.с. 68), які підлягають скасуванню у зв'язку з відсутністю потреби в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження.

Питання з речовими доказами суд вирішує в порядку вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 62 Конституції України, ч. 7 ст. 284, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати невинуватою по пред'явленому обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, і виправдати у зв'язку з недоведеністю у вчиненому ОСОБА_1 діянні, складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва Павленко О.О. від 20 грудня 2017 року (т. 2, а.с. 62) на грошові кошти: купюри номіналом по 100 доларів США у кількості 12 штук із наступними серійними номерами KB 59988686H, KC39263492A, FH39772777A, KB05724769M, FF90331829B, HG77174122B, HG85862603A, KL71709667B, AJ43822890A, KB33462352J, AB59404025D, AG97368201A, вилучених в ході проведення обшуку за адресою: м. Київ, вулиці Боричів Тік, 35-В, 6 поверх.

Скасувати арешт 1/2 частки нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний номер картки платника податків № НОМЕР_2. накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва Павленко О.О. № 758/17098/17 від 29 грудня 2017 року у кримінальному провадженні №42017101070000266 від 16.11.2017 року.

Долю речових доказів вирішити наступним чином:

- два аркушів паперу з записами, отриманих від ОСОБА_3, які долучено до справи - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- грошові кошти в розмірі 1 200 доларів США, які були оглянуті в судовому засіданні і передані прокурору для подальшого зберігання в матеріалах справи - повернути ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, як законному володільцю.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити ОСОБА_1 та прокурору.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: В.М. Бородій