Ухвала суду № 78306526, 04.12.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/8862/18

Провадження № 1-кс/711/3521/18

У Х В А Л А

29 листопада 2018 року м. Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Угорчук В.В. за участю секретаря судового засідання Бак М.А., потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу на постанову слідчого про закриття кримінального провадження,

в с т а н о в и в :

До слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси надійшла скарга потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на рішення (постанову) слідчого слідчого відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_3 від 26.09.2018 р. про закриття кримінального провадження № 42014250000000187 від 28.07.2014 р., а також на дії начальника слідчого відділу ОСОБА_4

Скарга мотивована наступним.

Слідчим відділом прокуратури Черкаської області проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014250000000187 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 364 і ч.1 ст. 366 КК України, за фактами порушень, допущених слідчим СУ УМВС України в Черкаській області Позябкіною Н.В. (ОСОБА_5В.) під час досудового розслідування кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 120 КК України.

Постановою слідчого прокуратури Черкаської області ОСОБА_3 від 26 вересня 2018 року за вказівкою начальника слідчого відділу ОСОБА_4 кримінальне провадження закрите на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України у зв’язку з відсутністю в діях слідчої ОСОБА_5 складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364 і ч.1 ст. 366 КК України.

Потерпілі вважають, що це рішення слідчого є незаконним і винесеним передчасно, тому що в ході досудового розслідування не здійснено всіх необхідних слідчих, не прийнято відповідних процесуальних рішень і не встановлено дійсні обставини незаконного зупинення досудового слідства і проведення під час такого зупинення слідчих дій та прийняття процесуальних рішень.

При розгляді скарги потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили скаргу задовольнити і навели детальні обґрунтування своїх вимог та допущених органом досудового розслідування вимог кримінального процесуального законодавства.

Слідчий Заглядова Ж.О. і керівник органу досудового розслідування ОСОБА_6, чиї дії оскаржуються, в судове засідання не з’явились, що згідно з положеннями ч.3 ст. 306 КПК України не перешкоджає розгляду скарги. Клопотання про відкладення розгляду скарги у зв’язку з зайнятістю у іншому кримінальному провадженні прокурора Якушиної О.В. не підлягає задоволенню, тому що діяння цього прокурора не є предметом оскарження.

Вислухавши пояснення і доводи потерпілих, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

Слідчим відділом прокуратури Черкаської області тривалий час проводилось досудове розслідування кримінального провадження № 42014250000000187 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 364 і ч.1 ст. 366 КК України, за можливими фактами порушень, допущених слідчим СУ УМВС України в Черкаській області Позябкіною Н.В. (тепер - ОСОБА_5В.) під час досудового розслідування кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 120 КК України.

Слідчим декілька разів виносились рішення про закриття кримінального провадження, які скасовувались слідчими суддями.

26 вересня 2018 року слідчий Заглядова Ж.О. винесла постанову про закриття кримінального провадження, яка є предметом оскарження.

Розглядаючи скаргу на постанову про закриття кримінального провадження, слідчий суддя повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення постанови, законність джерел отриманих даних, які стали підставою для закриття кримінального провадження.

Згідно із ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо: встановлена відсутність події кримінального правопорушення або встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Відповідно до положень КПК України закриття кримінального провадження є однією із форм закінчення досудового розслідування і прийняття такого рішення можливе після всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, що стосуються цього провадження, в їх сукупності.

Крім того, постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи.

Ознайомившись із матеріалами кримінального провадження № 42014250000000187, слідчий суддя дійшов до висновку про те, що в ході досудового розслідування рішення про закриття кримінального провадження прийнято передчасно.

Не кожне розслідування може бути вдалим або мати результати, які підтверджують викладені заявником факти, проте воно повинно в принципі бути здатним привести до встановлення обставин справи, і в разі, якщо скарга виявилася обґрунтованою, ідентифікувати та покарати винних. Таким чином, процесуальним аспектом ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено обов’язок засобів, а не обов’язок досягнення результату.

Слідчим Заглядовою Ж.О. наведено мотиви, з яких слідчим Позябкіною Н.В. приймались рішення 06.07.2011 р. та 07.07.2011 р. про зупинення досудового слідства на підставі п.2 ст. 206 КПК України (1960 р.), і зроблено висновок про те, що у зв’язку із захворюванням ОСОБА_1 у слідчого не було можливості проводити з ним слідчі дії (арк.5 постанови).

ОСОБА_1 надав слідчому судді для огляду оригінали повісток, а в матеріалах кримінального провадження є копії других екземплярів деяких із них, з яких випливає, що ОСОБА_1 викликався слідчою ОСОБА_7 для проведення слідчих дій у ті дні, коли досудове слідство було зупинено (т.1 а.с.319-320,т.2 а.с.298-300).

Свідок ОСОБА_5 під час допиту не заперечувала того, що вона викликала повістками ОСОБА_1 і «засвідчувала власним підписом на бланках повісток, які є в матеріалах справи» (т. 2 а.с.43).

Разом з тим, в протоколі допиту залишилось невияснене питання про те, з якою метою викликався ОСОБА_1 і для проведення яких слідчих дій в ті дні, коли досудове слідство було зупинено. Цій обставині не дано оцінки в постанові, яка оскаржується, а також не дано оцінки твердженням ОСОБА_1 про те, що в період, коли досудове слідство було зупинено, з ним проводились слідчі дії та слідчим складались процесуальні документи, зокрема, 09.07.2011 р. слідчий Позябкіна Н.В. ознайомлювала його з постановою про призначення експертизи.

Доводи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про те, що штучне зупинення досудового слідства шляхом винесення постанов від 06.07. та 07.07.2011 р. переслідувало мету проведення слідчих дій та прийняття процесуальних рішень поза межами досудового розслідування у кримінальній справі за звинуваченням ОСОБА_1, залишились неперевіреними і в постанові про закриття кримінального провадження оцінка цим доводам не дана.

З огляду на викладене висновок слідчого Заглядової Ж.О. про те, що «під час огляду кримінальної справи не встановлено документів які б свідчили про проведення слідчих дій ОСОБА_1 в період з 07.07.2011 по 14.07.2011» (аркуш 7 постанови) є сумнівним.

В цій постанові також зазначено, що кримінальні провадження за фактами складання характеристик ОСОБА_1 працівниками міліції ОСОБА_8 і ОСОБА_9 закриті (аркуш 5 постанови).

Дійсно, рішення про закриття кримінальних проваджень набрали законної сили (наприклад, т. 3 а.с.19).

Закриття кримінальних проваджень у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_8 і ОСОБА_9 складу кримінальних правопорушень не свідчить про те, що ці кримінальні правопорушення не вчинили інші особи, зокрема, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказують, що їх могла вчинити слідчий Позябкіна Н.В.

В цьому випадку слід виходити з того, що згідно з аналізом норм КПК України (1960 р.) кримінальна справа формується з письмових документів на окремих аркушах, тому що:

-усні клопотання заносяться до протоколу, а письмові – додаються до справи (ч.1 ст. 221 КПК);

-матеріали досудового слідства пред’являються для ознайомлення підшитими і пронумерованими (ч.5 ст. 218);

-результати слідчих дій фіксуються в протоколах (ст.85);

-в обвинувальному висновку при посиланні на докази обов’язково зазначаються аркуші справи (ч.3 ст. 223) тощо.

Походження кожного аркуша справи повинно бути підтверджено для того, щоб можна було пересвідчитись в законності збирання доказів, перевірити їх належність і допустимість. Що стосується кримінальної справи за звинуваченням ОСОБА_1, то його характеристики не могли появитись у матеріалах справи без відома слідчого. Їх могли надати сам обвинувачений або інші особи за їх заявою, тоді в справі повинна міститись відповідна заява; або слідчий повинен був зібрати відповідні дані, що характеризують особу обвинуваченого, тоді в справі повинні бути або запити слідчого, або доручення і письмові відповіді на ці запити чи доручення.

В матеріалах кримінальної справи містились характеристики ОСОБА_1, зміст яких оспорюється (т. 2 а.с.125-126), підписані від імені працівників міліції ОСОБА_9 і ОСОБА_8

Орган досудового розслідування дійшов до висновку про те, що ОСОБА_9 і ОСОБА_8 не причетні до підписання цих характеристик, але не вияснив причетність до їх залучення до матеріалів справи слідчого Позябкіної Н.В. або іншого слідчого, який мав повноваження на проведення досудового слідства, а також не зазначив у постанові те, чи відповідає дійсності зміст цих характеристик і чи враховувались вони судами різних інстанцій при постановленні судових рішень у справі.

Орган досудового розслідування (слідчий Бунь М.) інформував потерпілих про те, що в ході досудового розслідування кримінального провадження № 42014250000000187 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 364 і ч.1 ст. 366 КК України, буде перевірено факти можливого вчинення слідчим Позябкіною Н.В. інших кримінальних правопорушень (т.2 а.с.244), але, як зазначено вище, в постанові, яка оскаржується, не зазначено, чи вчинила слідчий Позябкіна Н.В. підроблення характеристик.

Зазначені недоліки досудового розслідування тягнуть за собою скасування постанови про закриття кримінального провадження, тому в цій частині скарга потерпілих підлягає задоволенню.

Статтею 39 КПК передбачені повноваження керівника органу досудового розслідування, в тому числі й давати слідчому письмові вказівки. Письмові вказівки керівника органу досудового розслідування ОСОБА_4 слідчому Заглядовій Ж.О. про необхідність закриття кримінального провадження в матеріалах цього провадження відсутні, а висловлені потерпілими твердження про незаконне втручання цієї посадової особи в хід досудового розслідування є тільки припущеннями.

Що стосується доводів потерпілих про те, що слідчим не проведено їх одночасний допит з іншою особою, то слідчий суддя виходить з наступного.

Частиною 5 ст. 40 КПК передбачено, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов’язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

Згідно з положеннями ч. 9 ст. 224 КПК слідчий, прокурор має право провести одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях.

Тобто, повноваженні слідчого є дискреційними: він не зобов’язаний, але має право провести одночасний допит, якщо цього вимагає обрана тактика чи стратегія проведення досудового розслідування. Вказівки на проведення певних процесуальних дій слідчому вправі давати: прокурор (п.4 ч.2 ст. 36), керівник органу досудового розслідування (п.3 ч.1 ст. 39 КПК).

Разом з тим, слідчими суддями неодноразово ухвалювались рішення, якими слідчому вказувалось на проведення одночасних допитів (т.2 а.с.221-223, т. 3 а.с.5), тому ці судові рішення є обов’язковими для виконання.

Слідчий неодноразово викликав потерпілих для проведення одночасних допитів, але вони в указаний в повістках час не з’являлись, останній раз – на 15.06.2018 р. (т. 3 а.с.29, 33, 47, 49), що унеможливило проведення цих слідчих дій, тому слідчий вважає, що слідчим вжито всіх заходів щодо виконання ухвал слідчих суддів у цій частині, а слідчі дії не проведені із-за неналежної процесуальної поведінки потерпілих.

Однією з підстав для скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження потерпілі вказують те, що вони не ознайомлені з матеріалами кримінального провадження.

Слідчий суддя вважає, що слідчим створено умови для реалізації права потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, оскільки він неодноразово викликав їх повістками. Незважаючи на те, що частина цих повісток вручалась їм неодночасно, декотрі з них вони отримували в передбачений законодавством термін, але до слідчого або не з’являлись, або припиняли таке ознайомлення (т.3 а.с.72, 87, 94-104).

Неознайомлення потерпілих з матеріалами кримінального провадження не може бути самостійною підставою для скасування постанови про закриття такого провадження.

З огляду на викладене у слідчого судді відсутні підстави для задоволення скарги у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 303, 306, 307 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Скаргу потерпілих ОСОБА_1 і ОСОБА_2 задовольнити частково.

Скасувати постанову слідчого слідчого відділу прокуратури Черкаської області ОСОБА_3 від 26 вересня 2018 р. про закриття кримінального провадження № 42014250000000187.

В задоволенні решти скарги відмовити.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено і проголошено о 08 год. 20 хв. 03 грудня 2018 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_10