Вирок № 78306369, 04.12.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/44/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2018 року

м.Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючої судді Степаненка О.М.,

з участю секретаря Чмих І.С.,

прокурора Бредуляк Т.О.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника потерпілих ОСОБА_3,

обвинуваченої ОСОБА_4,

захисника Гаврильченка І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017251010005140 від 20.06.2017 за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Боровиця Чигиринського району Черкаської області, громадянки України, заміжньої, яка є матір'ю неповнолітньої дитини ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_4 20.06.2017 близько 10 години 45 хвилин керуючи технічно справним автомобілем Mitsubishi Lancer, р.н. НОМЕР_1, та рухаючись по вулиці Надпільна, неподалік будинку № 358 у м. Черкаси від вулиці Чорновола у напрямку до вулиці Різдвяна, де організовано односторонній рух, грубо порушила вимоги п.п. 2.3.б), 10.1. Правил дорожнього руху України, була неуважною, не стежила за дорожньою обстановкою, при виконанні повороту ліворуч на вулицю Новопречистенську не переконалась, що це буде безпечно і не створить небезпеки іншим учасникам руху, скоїла зіткнення із мотоциклом Honda СВ 400, р.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, який рухався прямолінійно по вулиці Надпільна у попутному напрямку.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла Honda СВ 400, р.н. НОМЕР_2, ОСОБА_1, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 02-01/1437 від 11.08.2017 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому десятого ребра справа без зміщення уламків, перелому зовнішньої щиколотки лівої гомілки без зміщення уламків, що відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я; пасажир мотоцикла Honda СВ 400, р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_2 відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 02-01/1438 від 27.09.2017, отримала тілесні ушкодження у вигляді травми правого стегна з виникненням підшкірної гематоми в його нижній третині, яка нагноїлася та в подальшому ускладнилась утворенням сероми правого колінного суглобу, що відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я. Спричинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тілесних ушкоджень середньої тяжкості знаходиться у причинному зв'язку з порушенням водієм ОСОБА_4 вимог п. п. 2.3.б), 10.1. Правил дорожнього руху України.

За вказані суспільно небезпечні винні діяння ОСОБА_4 визнається судом винуватою, її діяння суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 винуватою себе визнала частково пояснила, що 20.06.2017 близько 10 год. 45 хв. вона керувала транспортним засобом Mitsubishi Lancer н.з. НОМЕР_1 по вул. Надпільна до вул. Новопричистенська, де мала намір повернути праворуч. Рухалась у правому ряду зі швидкістю приблизно 40 км/год. та під'їжджаючи до перехрестя помітила, що на вулиці Новопричистенська проводились ремонтні роботи і проїзд для транспорту був ускладнений, а тому вирішила змінити маршрут. Вона подивилась у дзеркала заднього виду, та пересвідчилась, що позаду неї та в лівій смузі відсутні інші транспортні засоби, включила лівий показчик повороту в почала перестроюватись на ліву смугу з метою здійснити поворот. Мотоцикла не бачила. Майже закінчивши даний маневр, вона не сподіяно відчула сильний удар у задню ліву частину свого автомобіля. Після чого відразу зупинилась, вийшла із-за керма, та помітила позаду свого автомобіля мотоцикл, який лежав на асфальті, а біля нього водій та пасажирку. Каялась у вчиненому, в її діях не було умислу, не бажала настання таких наслідків. Цивільні позови не визнала, оскільки вони не підтверджені документальними доказами. Просила застосувати до неї положення Закону України «Про амністію у 2016 році».

Незважаючи, що обвинувачена ОСОБА_4 свою причетність до вчинення вказаного злочину визнає частково, її винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення повністю доведена наступними доказами, а саме:

Потерпіла ОСОБА_2 в суді зазначила, що 20.06.2017 їхала в якості пасажира на мотоциклі Honda н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 Вони рухались по вул. Надпільна в крайньому лівому ряду зі швидкістю 50-60 км/год. Коли вони доїжджали до магазину «Прем'єр Плаза» автомобіль чорного кольору під керуванням обвинуваченої ОСОБА_4 з крайнього правого ряду почав різко повертати наліво. Маневр цього транспортного засобу перекрив їм рух так, що уникнути зіткнення не мали можливості. При цьому водій мотоцикла тормозив та намагався уникнути зіткнення. Врятувало їх те, що швидкість мотоцикла була невеликою. Удар прийшовся переднім колесом мотоцикла в район задніх дверей автомобіля під прямим кутом. Ніякої допомоги обвинувачена ОСОБА_4 за весь час не надала. Заявляє цивільний позов на суму матеріальних збитків - витрат на лікування на суму 1209,80 грн., які підтверджує документально, та моральних збитків на суму 80000 грн. Моральну шкоду обґрунтовує довготривалим болісним лікуванням (вживала багато знеболюючих); відчувала страх втратити ногу; довгий період вона вимушена себе самостійно обслуговувати без допомоги, так як є одинокою матір'ю та виховує малолітню дитину; такий довий період лікування був обумовлений обмеженим пересуванням, що також негативно позначилось на дитині, яка потребувала її активних дій; довго шкутильгала; має шрами на кінцівках, які залишились після дорожньо-транспортної пригоди, що примушує обмежуватись у виборі одягу, щоб їх приховувати. Виникли потреби у додатковій пластичній операції.

Потерпілий ОСОБА_1 показав, що 20.06.2017 близько 10 год. 45 хв. він разом із пасажиром ОСОБА_2 рухався по вул. Надпільна від вул. Чорновола в напрямку району 700 річчя на мотоциклі Honda СВ 400 н.з. НОМЕР_2 під його керуванням. Рухались в лівому ряду зі швидкістю приблизно 60 км/год. Неподалік будинку №358 перед ним раптово опинився автомобіль під керуванням ОСОБА_4 В момент зіткнення автомобіль Mitsubishi був майже під кутом 900 по відношенню до його мотоцикла. Раптова поява цього автомобіля не дала можливості уникнути зіткнення. Заявляє цивільний позов до обвинуваченої на відшкодування матеріальних та моральних збитків, зокрема йому були спричинена матеріальна шкода на суму 24946,02 грн., яка складається із відшкодування витрат на лікування в сумі 2777,02 грн. та витрат на ремонт мотоцикла Honda СВ 400 н.з. НОМЕР_2 - 22169, 00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт. Мотоцикл він відремонтував самостійно. Моральну шкоду він оцінює в 40000 грн. та доводить її тим, що він протягом трьох місяців відчував нестерпний біль від травми, був прикутий до інвалідного візка, а потім до милиць, що відволікло його від нормального ритму життя. Із-за тривалої хвороби та перебування на лікарняному він боявся втратити роботу та дохід він неї. Наявність травм, що обмежувало його у рухах, вимагала сторонній догляд та допомозі при пересуванні. Все це призвело до депресії, гнітючого стану, порушення сну. Сам по собі факт дорожньо-транспортної пригоди призвів до страху керування транспортними засобами вподальшому. Ніякої допомоги від обвинуваченої він не отримав.

- відомостями протоколу огляду місця події від 20.06.2017, таблицею фотозображень та схемою до протоколу огляду, за якими були встановлені вихідні дані, які були використані для проведення судової автотехнічної експертизи;

- відомостями, які отримані за результатами перегляду відеозапису з обставинами ДТП за 20.06.2017. Інформація, яка зафіксована на відеозапису дає підстави зробити висновки про те, що маневр, який здійснювала обвинувачена ОСОБА_4 був направлений не для перестроювання, а здійснення саме маневру повороту ліворуч, та спростовує її показання та підтверджує показання потерпілих.

- висновком судово-медичної експертизи тілесних ушкоджень ОСОБА_1 № 02-01/1437 від 11.08.2017, за якими у останнього мали місце ушкодження: перелом 10-го ребра справа без зміщень уламків, перелом зовнішньої щиколотки лівої гомілки без зміщень уламків. Вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів, можливо під час дорожньо-транспортної пригоди та відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я. При судово-токсикологічному дослідженні крові ОСОБА_1 етиловий алкоголь не виявлено;

- висновком судово-медичної експертизи тілесних ушкоджень ОСОБА_6 № 02-01/1438 від 27.09.2017, за якими у неї мали місце тілесні ушкодження: травма правого стегна з виникненням підшкірної гематоми в його нижній третині, що нагноїлася та вподальшому ускладнилась утворенням сероми правого колінного суглобу. Вказані ушкодження та їх наслідки могли виникнути при обставинах дорожньо-транспортної пригоди та відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я;

- висновком судової транспортно-трасологічної експертизи № 4/1328 від 02.10.2017, згідно до якого зіткнення мотоцикла Honda СВ 400, р.н. НОМЕР_2 з автомобілем Mitsubishi Lancer, р.н. НОМЕР_1 мало місце в районі кінця сліду гальмування мотоцикла та початку утворення подряпин на дорожньому покритті;

- висновком судової автотехнічної експертизи № 1169/17-23 від 27.11.2017, згідно до якого у момент виникнення небезпеки для руху водій мотоцикла Honda СВ 400 н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем Mitsubishi Lancer, р.н. НОМЕР_1 шляхом застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди. У причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди з технічної точки зору знаходились невідповідності дій водія автомобіля Mitsubishi Lancer, р.н. НОМЕР_1, ОСОБА_4 вимогам п. 10.1. Правил дорожнього руху України.

Таким чином суд з'ясував, що діями ОСОБА_4 створена аварійна ситуація, визнавши, що її дії перебувають з правового погляду у причинному зв'язку з наслідками.

З приводу доводів захисника ОСОБА_5 щодо перебування потерпілого ОСОБА_1 під час дорожньо-транспортної пригоди в стані алкогольного сп'яніння суд робить наступні висновки.

Так, під час таких доводів захисник посилається на відомості висновку експерта №02-01/1437 від 11.08.2017, а саме на описані у вказаному висновку відомості медкарти №10939 стацхворого хірургічного відділення №1 КЗ «ТЧМЛ ШМД», де вказано, що під час первинного огляду хірурга 20.06.2017 о 12 год. 15 хв. з рота встановлений запах алкоголю.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції передбачений Інструкцією, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735.

Відповідно до п. 8 Розділу І передбачено, що у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп'яніння учасників цієї пригоди є обов'язковим у закладі охорони здоров'я.

Як зазначено у описовій частині висновку експерта №02-01/1437 медкарта міститься акт №762 хіміко-токсикологічного дослідження зі штампом Черкаського обласног7о наркологічного диспансеру, завірений печаткою установи. В акті відмічено, що згідно направлення лікаря Третьої Черкаської міськлікарні ШМД від 20.06.2017 лікарем лаборантом даної установи 12.07.2017 проведено дослідження крові ОСОБА_1, яка була доставлена в лабораторію 21.06.2017. При дослідженні крові етиловий спирт не виявлено.

Таким чином суд констатує, що визначений Інструкцією порядок виявлення у ОСОБА_1 ознак сп'янінні був дотриманий, а відомості про, начебто, існуючий запах алкоголю із рота не можуть створювати будь-якого сумніву щодо перебування потерпілого в стані алкогольного сп'яніння.

Мотиви призначення покарання.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

За кваліфікацією злочин, вчинений ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 286 КК України, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості (ст. 12 КК України).

Обставини, передбачені ст. 66 КК України, які пом'якшують покарання, та обставини, передбачені ст. 67 КК України, які обтяжують покарання, судом не встановлені.

Обвинувачена ОСОБА_4 раніше не судима, характеризується позитивно.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченій судом враховано те, що нею жодних дій щодо відшкодування завданої потерпілим шкоди не вчинено; її позицію невизнання вини, що викликало у суду сумніви щодо належного усвідомлення ОСОБА_4 вчиненого та зроблених в зв'язку з цим належних висновків, а тому суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нею нових злочинів обрати їй покарання у виді максимального штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Крім того, в судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_5 заявив клопотання про застосування до ОСОБА_4 положення Закону України «Про амністію у 2016 році».

Обвинувачена ОСОБА_4 не заперечувала проти застосування до неї амністії.

З цього приводу судом встановлено наступне:

07.09.2017 набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році».

Відповідно до ст. 13 дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.

Відповідно до пункту в) статті 1 цього Закону звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, особи не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

Як встановлено вище обвинувачена ОСОБА_4 вчинила злочин 20.06.2017, та не позбавлена батьківських прав по відношенню до сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, а тому суд звільняє її від відбування призначеного покарання.

Підстави для задоволення цивільних позовів.

Цивільний позов потерпілих підлягає до часткового задоволення, зокрема:

Що стосується вимог про відшкодування витрат на лікування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд вважає доведеним наступне:

Відповідно до ч. 2 ст. 1187, п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Шкода завдана одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

Згідно статей 22 ч. 1, 1166 ч. 1, 1188 ч. 1 п. 1 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме - шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За правилами частин 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Потерпілими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надані копії чеків на придбання ліків та медичних виробів, які, з їх показань, вони придбавали на лікування.

Водночас із відомостей Медичної документації потерпілих не можна встановити рекомендації лікарів (рецепти, записи в історії хвороби або в медичних картках), які давали підстави для придбання потерпілими цих ліків або медичних виробів.

Таким чином надані потерпілими чеки суд не визнав доказами в розумінні статей 77-79 ЦПК України як такі, що не підтверджують обґрунтований розмір витрат у зв'язку з їх лікуванням, а тому такі витрати до відшкодування не підлягають.

За правилами ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Суд оцінив Акти виконаних робіт на загальну суму 22169,00 грн., як доказ витрат, які потерпілий ОСОБА_1 зробив для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), які підлягають стягнененю із обвинуваченої ОСОБА_4 на його користь.

Відповідно до роз'яснень, даних у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення). Зокрема враховуються стан здоров"я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, ступінь зниження престижу, ділової репутації.

Згідно п.1 ч.2 ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Суд при розгляді цих вимог керувався ступенем доведеності нанесених моральних страждань самими позивачами.

Зокрема суд прийняв до уваги доводи потерпілої ОСОБА_2 про перенесені нею страждання, які обумовлені довготривалим болісним лікуванням, а також в зв'язку з цим вимушеним довгим періодом самостійного обслуговування без допомоги та обмеженими можливостями пересування, залишення шрамів на кінцівках та потребі у додатковій пластичній операції.

До уваги судом прийняті доводи потерпілого ОСОБА_1 про те, що він відчував нестерпний біль від травм, був прикутий до інвалідного візка, а потім до милиць, що відволікло його від нормального ритму життя та обмежувало його у рухах, вимагала сторонній догляд та допомогу при пересуванні.

За сукупністю встановлених обставин судом підтверджена проблематизація життя потерпілих після дорожньо-транспортної пригоди; що стало додатковою психотравмуючою проблемою для них та спричинила психоемоційний стрес. Безспірно як у ОСОБА_2 так і у ОСОБА_1 були порушені привичні стосунки, які стали наслідком отриманих травм, що спричинили тривалий розлад здоров'я, а тому ситуація, яка досліджується по справі, може розглядатися як психотравматична основа для спричинення моральної шкоди для них. Водночас суд визначає розмір компенсації за завдані страждання (моральну шкоду) потерпілим меншою ніж вони оцінили, та встановлює на вимогах розумності та справедливості у розмірі по 25000,00 грн. кожному.

Цивільний позов прокурора в інтересах КЗ «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» Черкаської міської ради також підлягає до задоволення на суму визначену у довідці від 14.09.2017 №2480 в сумі 686,26 грн., витрачених на лікування ОСОБА_1, та довідці №2481 від 14.09.2017 в сумі 9264,51 грн., витрачених на лікування ОСОБА_2, а всього на суму 9950,77 грн. Суд розцінює ці довідки як належний та допустимий доказ, який підтверджує лікування потерпілих у вищевказаному закладі протягом відповідного періоду.

Суд не бере до уваги доводи захисник ОСОБА_5 про начебто відсутність повноважень у прокурора заявляти вказані вимоги в інтересах держави, так як суд вважає, що аналіз ч.3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

В даному випадку суд вважає, що прокурор набув право на представництво, так як відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захист в силу своєї усвідомленої пасивної поведінки. Таке рішення суду узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Верховного Суду № 4/166"Б" від 02.10.2018.

Рішення щодо речових доказів та про відшкодування процесуальних витрат.

Вирішуючи питання про речові докази, суд керується положеннями ч. 9 ст. 100 КПК України, а тому: лазерний диск з відеозаписом обставин дорожньо-транспортної пригоди необхідно залишити в матеріалах кримінального провадження; мотоцикл Honda СВ 400, р.н. НОМЕР_2 - залишити у власності ОСОБА_1; автомобіль Mitsubishi Lancer, р.н. НОМЕР_1 залишити у власності ОСОБА_4

Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню із обвинуваченої витрати на залучення експерта на проведення судової транспортно-трасологічної експертизи - 395,48 грн.; на проведення судової автотехнічної експертизи - 2970,00 грн., а всього на загальну суму 3365,48 грн.

Заходи забезпечення кримінального провадження.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_4 не обирався.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

Визнати ОСОБА_4 винуватою у пред'явленому обвинуваченні за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, і призначити покарання у виді штрафу в розмірі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 8500 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

На підставі пункту в) ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнити ОСОБА_4 від призначеного їй покарання, визначеного в абзаці першому резолютивної частини вироку.

Цивільний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 моральні збитки в сумі 25000,00 грн.

У вимогах ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки в сумі 22169,00 грн., моральні збитки в сумі 25000,00 грн., а всього 47169,00 грн.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь КЗ «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» Черкаської міської ради витрати понесені на лікування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на загальну суму 9950,77 грн.

Речові докази: лазерний диск з відеозаписом обставин дорожньо-транспортної пригоди залишити в матеріалах кримінального провадження; мотоцикл Honda СВ 400, р.н. НОМЕР_2 - залишити у власності ОСОБА_1; автомобіль Mitsubishi Lancer, р.н. НОМЕР_1 залишити у власності ОСОБА_4

Стягнути із обвинуваченої ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на суму 3365,48 грн.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору, інші учасники судового провадження також мають право на отримання в суді копії вироку.

Головуючий: О. М. Степаненко