Рішення № 78305435, 03.12.2018, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/9189/18

Провадження № 2/643/4640/18

03.12.2018 року Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Довготько Т.М.,

за участю секретаря судового засідання – Стальмакової В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_2 суми вартості матеріального забезпечення на випадок безробіття в розмірі 13255,55 грн., а також судових витрат в розмірі 1762,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 27.11.2008 року ОСОБА_2 звернувся до позивача за сприянням у працевлаштуванні, де був зареєстрований як такий, що шукає роботу з відкриттям персональної картки № 201123008112700008. Згідно поданої заяви від 04.12.2008 року, ОСОБА_2 наданий статус безробітного з 04.12.2008 року та відповідно до п.п. 2, 4 ст. 22, п. 2 ст. 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.п. 2.7, 2.9 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» призначена допомога по безробіттю з 04.12.2008 року по 28.11.2009 року, у розмірі встановленому законодавством. Під час реєстрації в службі зайнятості та подальших її відвідувань, ОСОБА_2 було роз’яснено чинне законодавство України про зайнятість, надані консультації з питань працевлаштування та порядку реєстрації в службі зайнятості. В заяві про надання статусу безробітного від 04.12.2008 року ОСОБА_2 зазначив, що він не зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності та засвідчив це власним підписом. Відповідач ОСОБА_2 приховав факт про те, що він в період перебування на обліку з 04.12.2008 року по 25.12.2009 року був фізичною особою – підприємцем з 29.05.1998 року по 27.07.2011 року. За час перебування на обліку відповідачу було перераховано матеріальне забезпечення у розмірі 13255,55 грн. На адресу позивача надійшов лист № 1843-300201 від 26.01.2018 року УПФУ в Московському районі м. Харкова, в якому зазначено, що ОСОБА_2 перебував на обліку у ОСОБА_1 міському центрі зайнятості та одночасно був фізичною особою – підприємцем. 05.02.2018 року позивачем було направлено запит до ГУ ДФС у Х/о про перебування ОСОБА_2 на обліку в ДПІ м. Харкова ГУ ДФС. На вказаний запит позивачем отримано відповідь про те, що ОСОБА_2 знаходився на обліку як фізична особа – підприємець в Київській ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Х/о з 02.02.1998 року по 28.07.2011 року. На підставі виявленого факту проведено перевірку обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, за результатом якої складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 04.04.2018 року. Незалежно від того чи отримував відповідач дохід від підприємницької діяльності, ОСОБА_2 в період перебування на обліку в центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю відносився до категорії зайнятого населення Невиконання ОСОБА_2 обов’язку щодо повідомлення про те, що він зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності призвело до безпідставної виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття. З метою досудового врегулювання спору, ОСОБА_2 направлено лист – претензію від 05.04.2018 року щодо пропозиції повернути кошти у добровільному порядку, проте вказаний лист залишений без належного реагування, сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю відповідачем на рахунок позивача не повернута.

Ухвалою суду від 05.09.2018року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надавв до суду заяву з проханням розглядати справу у відсутність представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.

Відповідач ОСОБА_2 про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, в судове засідання не з’явився, причину неявки в судове засідання не повідомив. Відзив не надав.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши надані суду докази, приходить до переконання, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.12.2008 року ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, де був зареєстрований як такий, що шукає роботу з відкриттям персональної картки № 201123008112700008. (а.с.3).

За особистою заявою відповідача від 04.12.2008 року, ОСОБА_2 було надано статус безробітного, з призначенням допомоги по безробіттю та відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Порядку надання допомоги по безробіттю у том числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» призначена допомога по безробіттю з 04.12.2008 року по 28.11.2009 року, у розмірі встановленому законодавством. (а.с.4).

Відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики № 60/62 від 13.02.2009року, Постанови правління Пенсійного фонду України 13.02.2009 № 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2009 за №232/16248, розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час реєстрації та протягом перебування на обліку як безробітного.

Перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітного та виплати йому матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості шляхом звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторів.

Як вбачається з листа начальника відділу Управління пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова ОСОБА_3 № 1843/300201 від 26.01.2018 року на адресу начальника ОСОБА_1 міського центру зайнятості, ОСОБА_2, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 згідно даних індивідуальних відомостей про застраховану особу в 2008 – 2009 р.р перебував на обліку у ОСОБА_1 міському центрі зайнятості та одночасно був фізичною особою – підприємцем. (а.с. 5).

05.02.2018 року позивачем було направлено запит до ГУ ДФС у Х/о щодо перебування ОСОБА_2 на обліку в ДПІ м. Харкова ГУ ДФС. (а.с. 7).

На вказаний запит заступником начальника ГУ ДФС у Х/о ОСОБА_4, вх. № 302/05 від 21.02.2018 року надано відповідь, де зазначено, що відповідно до наявних інформаційних ресурсів ГУ ДФС у Х/о, ОСОБА_2 знаходився на обліку як фізична особа – підприємець в Київській ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Х/о з 02.07.1998 року по 28.07.2011 року. Знятий з обліку у зв’язку з отриманням інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань від 27.07.2011 року № 24800060003019289 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем за її рішенням. (а.с.8)

04.04.2018 року ОСОБА_1 міським центром зайнятості проведено розслідування з приводу зазначеного страхового випадку, про що складено Акт № 19 ФОП розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення. У вказаному Акті зазначено, що розслідуванням встановлено, що згідно листа УПФУ в Московському районі м. Харкова від 26.01.2018 року № 1843-300201, ОСОБА_2 відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу в 2008-2009 р.р. перебував на обліку в ОСОБА_1 міському центрі зайнятості та одночасно був зареєстрований як фізична особа – підприємець. ОСОБА_2 перебував на обліку в ОСОБА_1 міському центрі зайнятості у статусі безробітного з 04.12.2008 року по 25.12.2009 року. Допомога по безробіттю призначалась з 04.12.2008 року по 28.11.2009 року з урахуванням страхового стану (360 к.д.). Знятий з обліку з 25.12.2009 року. Під час перебування на обліку в центрі зайнятості, ніяких документів щодо реєстрації його як фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 не надавав. Запис щодо його реєстрації як фізичної особи – підприємця в базі ЄІАС був відсутній. У базі ЄІАС в закладці «Довідники ПОУ ЄДРС» внесено зміни, які свідчать, що ОСОБА_2 зареєстрований як ФОП з 29.05.1998 року по 27.07.2011 року. Відповідно до витягу з ЄДР встановлено, що 10.06.2005 року – дата запису в ЄДР про включення до Єдиного реєстру відомостей про фізичну особу – підприємця – у разі, коли державна реєстрація фізичної особи – підприємця була проведена до набрання чинності ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців». Таким чином, під час реєстрації в центрі зайнятості ОСОБА_2 надав недостовірні відомості, відносився до категорії зайнятого населення та не мав права на отримання статусу безробітного. (а.с. 9).

На підставі вищевикладеного директором ОСОБА_1 міського центру зайнятості ОСОБА_5 було винесено наказ № 327 від 04.04.2018 року, яким було вирішено вжити заходів по поверненню коштів, виплачених ОСОБА_2, як допомогу по безробіттю за період з 04.12.2008 року по 10.11.2009 року на суму 13255,55 грн. (а.с. 11).

05.04.2018 року на адресу відповідача позивачем було направлено лист – претензію № ХМЦЗ-02-3394 щодо повернення виплачених коштів по безробіттю за період з 04.12.2008 року по 10.11.2009 року на суму 13255,55 грн., на підставі довідки про нарахуване та перераховане матеріальне забезпечення, яке підлягає поверненню (а.с. 12, 13).

20.04.2018 року ОСОБА_2 відвідав центр зайнятості ознайомився з актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 04.04.2018 року № 19-ФОП та йому було запропоновано підписати вказаний акт, проте останній відмовився від його підписання, про що було складено Акт про відмову від підпису щодо ознайомлення з актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення. (а.с. 10).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», безробітним визнається особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», зайнятість – це не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Відповідно до п.3 ст.3 ЗУ «Про зайнятість населення» - зайнятість населення забезпечується шляхом встановлення відносин, що регламентуються трудовими договорами (контрактами), провадження підприємницької та інших видів діяльності, не заборонених законом.

За таких обставин, ОСОБА_2 в період перебування на обліку в центрі зайнятості та отримання допомоги по безробіттю відносився до категорії зайнятого населення, відповідно до норм ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення».

Згідно з ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», передбачено стягнення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ст. 39 вказаного Закону, спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог та стягує з відповідача на користь ОСОБА_1 міського центру зайнятості вартість матеріального забезпечення на випадок безробіття в сумі 13255,55 грн.

Суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 1762 грн. 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 80, 81, 141, 263, 265, 280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 міського центру зайнятості /61013, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 137-А/ до ОСОБА_2 /61054, АДРЕСА_1/ про стягнення грошових коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер 21119000976 (адреса: 61054, АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 міського центру зайнятості (61013, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 137-А, р/р 37177300802007 в ГУ ДКСУ у Х/о, МФО 851011, ОКПО 36224721) грошові кошти у розмірі 13255 грн. 55 коп. та судові витрати по справі в розмірі 1762 грн. 00 коп., а всього: 15017 (п'ятнадцять тисяч сімнадцять) грн. 55 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Т.М.Довготько