Рішення № 78304784, 03.12.2018, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/1734/18

Провадження № 2/626/691/2018

РІШЕННЯ

Іменем України

28.11.2018 рокуКрасноградський районний суд Харківської області в складі:

судді: Гусара П.І.

за участю секретаря Івашкіної Т.В.

позивача ОСОБА_1,

представника позивача адвоката ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3,

представника позивача адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Краснограді цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, за участю третьої особи: ОСОБА_5 про зміну способу стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 за участю третьої особи ОСОБА_5 про зміну способу стягнення аліментів з твердої грошової суми в розмірі 500 грн. на 1/3 частину доходу щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму, починаючи з дня пред’явлення даного позову до суду, на період її навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років.

На обґрунтування позову ОСОБА_1 вказала, що 08.11.2017 року Красноградським районним судом Харківської області ухвалено рішення, яким з ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 в твердій грошовій сумі 500 грн., щомісячно на період її навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років. ОСОБА_5 є студенткою 3-го курсу денного відділення юридичного факультету Харківського національного педагогічного університету ім.. ОСОБА_6. Навчання здійснюється за контрактом, строк навчання з 01.09.2017 року по 30.06.2020 року. Вартість навчання за один навчальний рік становить 11 тис. грн.., що є значними коштами для позивача, оскільки, згідно довідки про доходи з місця роботи позивача, її заробітна плата становить не більше 4000 грн. Так, кошти які отримує позивач згідно рішення суду від 08.11.2017 року по справі № 626/1606/17 та сума коштів отримуваної в якості заробітної плати є недостатніми для задоволення елементарних потреб з навчання дитини, її повсякденного життя, оплату підручників та мешкання у гуртожитку, оплату договору з надання освітніх послуг на комерційній основі, купівлю одягу, взуття, забезпечення звичайних вікових потреб, крім того, сума доходу позивача з врахуванням витрат на дитину є недостатньою для задоволення навіть власних потреб, нормального харчування та облаштування побуту. У зв’язку із тим, що дитина навчається на денному відділенні ВУЗу, вона позбавлена можливості працевлаштування та в повному обсязі самостійно задовольнити власні потреби, а також здійснювати оплату послуг за навчання за контрактом за власні кошти, у зв’язку із чим, всі витрати здійснюються за рахунок позивача. Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що відповідач: є здоровою людиною працездатного віку, не має виконавчих проваджень, зокрема по сплаті аліментів іншим особам, не має інших утриманців або дітей до 23 років, є власником нерухомого майна, є власником двох автомобілів, один з яких придбано 05.06.2018 року, не звертався до центу зайнятості за допомогою при працевлаштуванні, не отримує соціальну допомогу у зв’язку із безробіттям, працює без реєстрації СПД та отримує постійний дохід, має можливість надавати матеріальну допомогу. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тобто станом на дату подачі позову становить 920, 50 грн, що з огляду на прийняте судом рішення від 08.11.2017 року по справі № 626/1606/17, а саме аліментам в розмірі 500 грн., не відповідає мінімальним та гарантованим соціальним стандартам та об’єктивно є недостатнім для утримання дитини.

Від відповідача до суду надійшов відзив, згідно якого він не заперечує, що має обов’язок щодо утримання доньки в зв’язку з її навчанням, який виконує, однак позовні вимоги не визнає виходячи з такого.

Обов’язковою умовою надання утримання повнолітній доньці, якщо вона продовжує навчання, є доведення наявності в цьому потреби та можливості надавати матеріальну допомогу батьками. Матеріали цивільної справи не містять належних доказів щодо потреби в наданні матеріальної допомоги саме ним. Обов’язок утримання дитини, яка продовжує навчання є обов’язком батьків, а не виключно ним, як батьком. Окрім того, позивачем не враховано той факт, що він не має постійного доходу, що підтверджується довідкою Управління праці та соціального захисту населення Красноградської райдержадміністрації, довідкою Красноградського районного центру зайнятості, які додано до відзиву. Його дохід складають тимчасові заробітки, з якого він сплачує аліменти, відповідно його матеріальне становище є не стабільним та мінливим. На обґрунтування позовних вимог позивачем надано відомості щодо наявності у нього рухомого майна, яким є два автомобіля, однак, один з автомобілів був придбаний 24.03.2015 року, тобто до ухвалення попереднього рішення про стягнення аліментів та не свідчить про зміну його матеріального стану. Вимога позивачки про стягнення аліментів з дня звернення до суду, є безпідставною, оскільки зміна розміру аліментів, повинна бути здійснена з дня набранням рішенням законної сили згідно п. 23 Постанови Пленуму ВСУ "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 р. № 3.

З урахуванням викладено, та не заперечуючи сплати коштів на утримання доньки ОСОБА_5, на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 500 грн., які стягуються відповідно до рішення Красноградського районного суду Харківської області від 08.11.2017 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просить відмовити.

З відповіді на відзив поданої представником позивача – адвокатом ОСОБА_2 витікає, що позивач не погоджується із доводами викладеними у відзиві з таких підстав.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 181 СК України, спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. Відповідно до ст. 182 СК України суд призначаючи розмір аліментів враховує матеріальний стан платника аліментів, непрацездатних батьків. Позивачем при поданні позову було враховано наявність у відповідача двох непрацездатних батьків, один з яких помер, проте позовні вимоги було заявлено виходячи з матеріального стану відповідача, який у 2018 році значно змінився та покращився. Так, відповідачем 05.06.2018 року придбано у власність автомобіль, крім того змінився склад осіб, які потребують матеріальної допомоги від відповідача, а також з’явилось нерухоме майно, у зв’язку з чим змінилися вимоги до аліментних відрахувань позивача, що стало підставою заявлення даного позову. Крім того, відповідач постійно працює без офіційного працевлаштування та вводить в оману суд, стверджуючи про мінливість доходів, оскільки придбання другого авто у 2018 році вказує на стабільний високий дохід та працевлаштування. Додатково вказує на нявність постійного неофіційного працевлаштування довідка Центру зайнятості № 61/3 від 20.08.2018 року, яка підтверджує, що відповідач не лише стоїть на обліку як особа, яка потребує працевлаштування, а навіть не звертався у 2017-29018 роках як особа, яка потребує працевлаштування. Позивач не заперечує наявність у відповідача матері непрацездатного віку, проте відповідачем не надано до суду жодних документів, які вказують на те, що як стверджує відповідач він здійснює нагляд за матір’ю, станом її здоров’я, у зв’язку з чим посилання лише на обставину наявності матері непрацездатного віку вважає не допустимим доказом.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат ОСОБА_2 підтримали подану позовну заяву та подану відповідь на відзив, просили задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник – адвокат ОСОБА_4, просили відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у відзиві та вказуючи на те, що придбання у власність відповідачем автомобіля у 2018 році не свідчить про зміну його матеріального стану, так як даний транспортний засіб було придбано за кошти його батьків, що підтверджується дублікатом квитанцій № 20180530401077890, № 20180531401595895, з яких вбачається, що мати відповідача ОСОБА_7 отримала 31.05.2018 року 9000 доларів США. Крім того, з копії висновку експерта дослідження про оцінку транспортного засобу № ПА (ДІ) від 05.06.2018 року витікає, що вартість транспортного засобу Chevrolet Cherokee на дату оцінки становить 97403 грн. 12 коп.

Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилась, від неї до суду надійшло клопотання, згідно якого вона просить розгляд справи провести у її відсутність, так як не може з’явитися, у зв’язку з початком екзаменаційної сесії. Крім того, в клопотанні, ОСОБА_5 зазначила, що вона навчається на денному відділенні та не може працювати, в зв’язку з чим не може себе утримувати з підстав, що не залежать від неї. На даний час ввесь тягар її утримання ліг на її матір, а саме оплата контракту за навчання, проживання у м. Харкові, оплата транспорту за напрямком Красноград-Харків, витрати на харчування, одяг, взуття, елементарні побутові та особисті потреби. Коштів в розмірі 500 грн., які її батько сплачує в якості аліментів є вкрай недостатньо. Вважає, що відповідач ОСОБА_3 має змогу сплачувати аліменти в більшому розмірі, так як придбав другий автомобіль, не обліковується в центрі зайнятості, а отже не потребує працевлаштування.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з таких підстав.

З копії рішення Красноградського районного суду Харківської області від 08.11.2017 року вбачається, що з ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 в твердій грошовій сумі 500 грн., щомісячно на період її навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років. (а.с. 11).

Судом встановлено, що ОСОБА_5, дійсно є студенткою денного відділення юридичного факультету Харківського національного педагогічного університету ім.. ОСОБА_6 3 курсу, навчання здійснюється за контрактом. Термін навчання з 01.09.2017 року – 30.06.2020 року, що підтверджується довідкою ХНПУ ім.. ОСОБА_6 № 396 від 12.07.2018 року, копією договору про надання освітніх послуг на комерційній основі від 17.08.2017 року (а.с.12-14).

З копії довідки про доходи № 113 від 09.08.2018 року витікає, що з серпня 2017 року по липень 2018 року ОСОБА_1 отримала доход у вигляді заробітної плати всього в розмірі 44358, 68 грн. (а.с. 15).

З копії інформаційної з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта № 133941923 від 10.08.2018 року витікає, що ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належить ? частина квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 17).

З копії витягу з Єдиного державного реєстру МВС України від 10.08.2018 року вбачається, що за ОСОБА_3 зареєстровано 2 автомобілі: «Opel Omega» 1995 року, дата реєстрації 24.03.2015 року та «JEEP GRAND CHEROKEE», 1999 року, дата реєстрації 05.06.2018 року (а.с. 18).

З копії розрахунку заборгованості по аліментам Красноградського РВ ДВС ГТУЮ у Харківській області від 25.09.2018 року витікає, що заборгованість ОСОБА_3 по аліментам станом на 24.09.2018 року відсутня, переплата становить 145, 17 грн. (а.с. 28).

З копії довідки управління праці та соціального захисту населення Красноградської РДА № 10643 вбачається, що ОСОБА_3 станом на 17.09.2018 року на обліку в управлінні не перебуває, ніяких видів допомоги не отримує (а.с. 29).

Відповідно до довідки Красноградської районної філії Харківського обласного центру зайнятості № 33 від 17.09.2018 року ОСОБА_3 на обліку як безробітній не перебуває (а.с. 30).

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з положень ч.3. ст.181 СК України, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17.05.2017 р., за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Тобто право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст.182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Посилання представника відповідача - адвоката ОСОБА_4 на той факт, що автомобіль ОСОБА_3 був придбаний не за його кошти, а за кошти батьків, а тому його матеріальний стан не змінився, що тягне за собою відмову в задоволенні позову, суд вважає необґрунтованими, оскільки даний транспортний засіб був придбаний відповідачем після винесення попереднього рішення Красноградського районного суду Харківської області від 08.11.2017 року та набутий саме ним у власність, оцінка якого складає 97 403 грн. 12 коп., що підтверджується копією висновку експерта дослідження про оцінку транспортного засобу № ПА (ДІ) від 05.06.2018 року.

Разом з тим, ст. 199 СК України закріплений обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання.

Згідно із ч. 1 цієї статті Кодексу, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Як роз'яснено в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

При цьому на відміну від правовідносин щодо участі батьків в утриманні неповнолітніх дітей, як у формі сплати аліментів, так і у формі сплати додаткових витрат, правовідносини обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які є непрацездатними або продовжують навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, у ст. 199 цього Кодексу передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст. 199, 200, 201 цього Кодексу).

Згідно із положеннями ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Як встановлено в ході розгляду справи, ОСОБА_5 є повнолітньою, навчається в Харківському національному педагогічному університету ім. Г.С. Сковороди на денній формі навчання на контрактній основі 11000 грн. за рік навчання, мати ОСОБА_1 має заробітну плату в розмірі 3990 грн., що є недостатнім для оплати навчання та утримання дочки. Відповідач ОСОБА_3 за рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 08.11.2017 року сплачує аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_5, він офіційно не працевлаштований, але є особою працездатного віку, у нього відсутні інші аліментні зобов’язання, той факт, що на його утриманні знаходиться мати ним не доведено, доказів щодо свого майнового стану, рівня отримуваних доходів або інших обставин, що унеможливлюють сплату аліментів у визначеному судом розміру відповідачем не надано. Крім того, з копії витягу з Єдиного державного реєстру МВС України від 10.08.2018 року вбачається, що за відповідачем зареєстровано 2 автомобілі: «Opel Omega» 1995 року, дата реєстрації 24.03.2015 року та «JEEP GRAND CHEROKEE», 1999 року, дата реєстрації 05.06.2018 року з об'ємом двигуна 3100 куб. см. Таким чином, наведене свідчить, що відповідач в змозі надавати матеріальну допомогу у вигляді аліментів, однак, на думку суду, у розмірі меншому, ніж просить позивач.

Аліменти, які сплачуються на утримання повнолітніх дочки (сина) це платіж на утримання цих осіб, який повинен бути спрямований на покриття матеріальної допомоги, якої вони потребують, зокрема, у зв'язку із продовженням навчання. Разом з тим, він повинен бути співрозмірним з урахуванням цієї мети, та обов'язку, який є в обох із батьків і має бути рівним, а розмір аліментів має бути обґрунтованим та доведеним.

Враховуючи рівність обов'язків батьків у цій частині, беручи до уваги не повністю доведений позивачкою розмір аліментів, які вона просить змінити, суд з врахуванням встановлених в ході розгляду обставин справи приходить до висновку, про необхідність змінити розмір стягуваних аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, на утримання дочки ОСОБА_5 з твердої грошової суми в розмірі 500 (п’ятсот) грн. на 1/8 частини з усіх видів його заробітку (доходів), починаючи з 17.08.2018 року на період її навчання до 30.06.2020 року, але не більше ніж до досягнення нею 23 років.

Крім того, відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 р. № 3 вимога позивачки про стягнення аліментів з дня звернення до суду, є безпідставною, оскільки зміна розміру аліментів, повинна бути здійснена з дня набранням рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягнення з відповідача підлягають судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 704, 80 грн., так як позивача при подачі позову на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» звільнено від його сплати.

На підставі викладеного, керуючись ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини», ЗУ «Про охорону дитинства», ст.ст. 180-184, 192 Сімейного кодексу України , ст.ст. 4, 12, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, за участю третьої особи ОСОБА_5 про зміну способу стягнення аліментів – задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 08.11.2017 року по справі № 626/1606/17, що стягуються з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5 м Красноград Харківської області, на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, з твердої грошової суми в розмірі 500 (п’ятсот) грн. на 1/8 частину з усіх видів його заробітку (доходів), починаючи із дня набрання рішення суду законної сили на період її навчання до 30.06.2020 року, але не більше ніж до досягнення нею 23 років.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 судовий збір на користь держави в сумі 704 ( сімсот чотири ) грн. 80 коп., які перерахувати на р/р отримувача: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: 31211256026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в Харківський апеляційний суд через Красноградський районний суд.

Суддя