Постанова № 783029, 14.05.2007, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2007 Справа № 6/238

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Верхогляд Т.А. (доповідача),

суддів: Сизько І.А., Тищик І.В.,

при секретарі судового засідання Чоха Є.О.,

за участю представників сторін:

від відповідача: Бондаренко І.В., довіреність №32 від 23.04.07р., старший державний податковий інспектор юридичного відділу;

представник позивача у судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Кіровоградської області від 12.12.06р. у справі №6/238

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер-Контакт-Агро”, смт. Новгородка Кіровоградської області;

до Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції,

м. Кіровоград;

про визнання недійсними актів, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Кіровоградської області від 12.12.06р. у справі № 6/238 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер-Контакт-Агро” до Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання недійсними актів позов задоволено частково. Визнано недійсним рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції (Новгородківське відділення) № 0000132301/0 від 05.05.2006 року про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Контракт-Агро»штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 108291,24 грн. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції (Новгородківське відділення) № 0000122301/0 від 05.05.2006 року в частині визначення товариству з обмеженою відповідальністю «Інтер-Контракт-Агро»податкового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем в сумі 61686,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 25176,40 грн., а всього 86862,40 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Контракт-Агро»витрати по сплаті судового збору в сумі 1,70 грн. В задоволенні вимог в частині визначення товариству з обмеженою відповідальністю “Інтер-Контакт-Агро” суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 54642,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 21856,80 грн. позивачу суд відмовив.

Постанова мотивована тим, що:

- позивач є сільськогосподарським товаровиробником, на якого поширюється дія п.11.29 ст.11 Закону України “Про податок на додану вартість”, в зв’язку з чим він має право залишати в своєму розпорядженні кошти, зазначені п 7.7.ст.7 та п.10.1, п.10.2 ст.10 Закону України “Про податок на додану вартість” та використовувати їх на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.

- висновки, зазначені в акті перевірки №8\2310\30898998 від 26.04.2006 року, стосовно нецільового використання позивачем у перевіряємий період коштів, акумульованих на спеціальному рахунку є безпідставними. Кошти в сумі 10075,24 грн. позивач перерахував за ремонт комбайнів та устаткування, яке безпосередньо використовував при виробництві сільськогосподарської продукції. Відповідно і нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій по ПДВ за порушення норм п.11.29 ст.11 Закону України “Про податок на додану вартість” здійснено відповідачем з перевищенням наданих йому повноважень та порушує вимоги ч.2 ст.19 Конституції України.

- відповідачем обґрунтовано встановлено порушення позивачем п.п.7.3.1.п.7.3 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, оскільки грошові кошти в розмірі 170000,00 грн., в тому числі ПДВ 28333,33 грн., отримані в січні 2006 року від ТОВ “Айова” як попередня оплата за сільськогосподарську продукцію та агротехнічні послуги, позивач не включив до складу податкових зобов’язань з податку на додану вартість.

- визначення позивачу податкового зобов’язання за порушення п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” у сумі 61685,83 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 25176,40 грн. здійснено відповідачем безпідставно. Позивач звільнений від обов’язку щодо перерахування донарахованого ДПІ податку на додану вартість в сумі 61686 грн. і не мав податкових зобов’язань перед бюджетом.

- відповідач правомірно визначив суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість за основним платежем 54642,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 21856,80 грн. в податковому повідомленні-рішенні №0000122301\0 від 05.05.2006 року, оскільки позивач не мав права коригувати показники в декларації з ПДВ за січень 2006 року.

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу. Зазначає на порушення судом норм матеріального права: п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1.п.7.3.ст..7, п.п.11.29 ст.11 Закону України “Про податок на додану вартість”.

У запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову господарського суду –без змін, як таку, що є законною та обґрунтованою.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а резолютивна частина постанови –зміні, виходячи з наступного:

Кіровоградською міжрайонною державною податковою інспекцією проведена перевірка позивача стосовно дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.02.2005 року по 28.02.2006 року, про що складено акт від 26.04.2006 року №8/2310/30898998.

Встановлено порушення:

- п.п.11.29 ст.11, п.4.1 ст.4 Закону України “Про податок на додану вартість” та прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.05.2006 року №0000132301/0 у сумі 108291,24 грн.

- п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, абз.2 п.5.1.ст..5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та прийнято податкове повідомлення-рішення про визначення суми податкового зобов’язання за основним платежем 116328,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 47033,20 грн., всього 163361,20 грн.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стосовно доводів скаржника щодо порушенні господарським судом норм п.11.29 ст.11 Закону України “Про податок на додану вартість” слід зазначити наступне:

Господарським судом було встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю “Інтер-Контакт-Агро” є сільськогосподарським товаровиробником, на якого поширюється дія п.11.29 ст.11 Закону України “Про податок на додану вартість”. Протягом перевіряємого періоду підприємство здійснювало виплати з спеціального рахунку в банку, що відкритий на виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 271 від 26.02.1999 року, в сумі 10075,24 грн. на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Каліта», ПП «Ценацевич В.А.», відкритого акціонерного товариства «Сільгосптехніка», ПП «Ремсервіс», МПП «Дніпро», ПП «Ковальов В.М.»за ремонт комбайнів та устаткування, яке безпосередньо використовувалось при виробництві сільськогосподарської продукції.

Такий висновок господарського суду підтверджують наявні в матеріалах справи платіжні доручення №57 від 04.02.05р., №64 від 11.02.05р., №79 від 21.02.05р., №95 від 11.03.05р., №96 від 11.03.05р., №98 від 11.03.05р., №118 від 23.03.05р.,№125 від 28.03.05р., №524 від 04.11.05р.

Зазначені господарські операції не можуть бути визнані нецільовим використанням грошових коштів в розумінні п.11.29 ст.11 Закону України “Про податок на додану вартість”, як вказано в акті перевірки.

Колегія суддів вважає доводи скаржника в цій частині безпідставними, рішення господарського суду щодо неправомірності визначення позивачем суми штрафної санкції 10075,24 грн. законним та обґрунтованим.

Перевіркою встановлено, що позивач за грудень 2005 року занизив базу оподаткування з ПДВ в сумі 98216 грн., що в подальшому привело до неперерахування цих коштів на спеціальний рахунок з ПДВ, відкритий на виконання вимог п.11.29 ст.11 Закону України “Про податок на додану вартість”. Цим позивач порушив вимоги п.4.1ст.4 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Відповідно до накладної від 09.12.05 року №191 позивач реалізував АТЗТ “Інтер-Контакт” ячмінь 3 класу кількістю 77,864 т. на суму 11836,65 грн. та соняшник кількістю 1028,47 т. на суму 267256,16 грн. Дана реалізація проводилась за цінами, значно нижчими від звичайних.

Пунктом 4.1 ст.4 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни.

Підпунктом 1.20.2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” передбачено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг), використовується інформація про укладені на момент такого продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах.

Позивач при визначенні об’єкту оподаткування по податку з доходів фізичних осіб відповідно до вимог п.3.4. ст.3 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” при нарахуванні паїв керувалось цінами, що зазначені в податкових накладних №206, №207, №208. Тому вказані ціни відповідач правомірно визначив як звичайні ціни.

Крім того на вимогу суду в підтвердження своїх доводів відповідачем була надана довідка відділу статистики у Новгородківському районі Кіровоградської області стосовно цін реалізації соняшника та ячменя за період з 01.02.05 року по 28.02.06 року.

Відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України №488, якою внесені зміни до п.4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарським товаровиробникам-платникам податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів) виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1999 року №271) не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використані не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету.

Різниця в вартості між звичайними цінами та цінами реалізації склала: ячменю 3 класу - 21262,56 грн. (сума ПДВ 4252,51 грн.), соняшнику - 469817,4 грн.(сума ПДВ 93963,49 грн.). Всього сума ПДВ, не перерахована позивачем на спеціальний рахунок складає 98216,00 грн. та підлягає стягненню. Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.05.2006 року №0000132301/0 слід визнати правомірним на суму 98216,00 грн., а доводи апеляційної скарги в цій частині слід задовольнити.

Доводів порушення господарським судом п.п.7.3.1.п.7.3.ст..7 Закону України “Про податок на додану вартість”, скаржник не навів ні в апеляційній скарзі, ні в судовому засіданні.

Таким чином рішення в частині визнання недійсним повністю рішення відповідача про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій від 05.05.2006 року №0000132301/0 слід змінити, визнати рішення відповідача недійсним частково, на суму 10075,24 грн. В іншій частині судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 160, 167, 195, 201, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції задовольнити частково.

Постанову господарського суду Кіровоградської області від 12.12.06р. у справі № 6/238 змінити, виклавши п. 2 резолютивної частини постанови у наступній редакції:

“Визнати недійсним рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції (Новгородківське відділення) № 0000132301/0 від 05.05.2006 року про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Контракт-Агро»штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10075,24 грн.”

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя І.А. Сизько

Суддя І.В. Тищик

Підписано в повному обсязі 05.07.2007 року.