Вирок № 78302668, 04.12.2018, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/8627/17

Провадження № 1-кп/524/109/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2018 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді -Гусача О.М.,

при секретарі -Поймай Я.А.

з участю прокурора - Матвєєва Д.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - адвоката - Сиротенка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці об»єднане кримінальне провадження №12017170090003833, №12017170090003999 №12018170090000633 по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кременчука Полтавської області, громадянина України, освіта середня, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

-09.12.2008 Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки. 24.03.2011 рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області на підставі ст. 81 КК України звільнений умовно-достроково з невідбутою частиною 8 місяців 15 днів;

-15.05.2012 Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 3 місяці. Із застосуванням ч. 1 ст.71 КК України остаточно засуджений до позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців. 20.01.2016 звільнений по відбуттю строку;

-11.01.2017 Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч. 2 ст. 185, 69 КК України до штрафу у вигляді 510 гривень (сплачено),

-14.11.2017 року Автозаводським районним судом м. Кременчука за ч.2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

13.10.2017 близько 15 години, ОСОБА_1, перебуваючи у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2», за адресою: АДРЕСА_2, діючи умисно, повторно, таємно від оточуючих, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільну-небезпеку свого діяння, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, з прилавків даного магазину заволодів товаром, а саме: шампунь для волосся «Pantene 250 ml», вартістю 46,99 гривень; антиперспірант «Old Spice твердий 50 ml», вартістю 49,99 гривень; зубна паста «Blend-a-med м'яка свіжість 150ml», вартістю 28,99 гривень; сумка чоловіча на плече зі шкірзамінника, вартістю 229,99 гривень.

З місця вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілій ФОП ОСОБА_3 матеріального збитку на суму 355 гривень 96 копійок.

Він же, 04.11.2017 близько 16.30 години, перебуваючи в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_3», за адресою: АДРЕСА_3., реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, повторно, таємно, шляхом вільного доступу, викрав з прилавку магазина «ІНФОРМАЦІЯ_3» дві парасольки, вартістю 149 грн., 99 копійок та 109 грн., 99 копійок, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4, збитку на загальну суму 259 грн., 98 копійок.

Він же, 12.11.2017 близько 12.30 години, перебуваючи в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_3», за адресою: АДРЕСА_3., реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, повторно, таємно, шляхом вільного доступу, викрав з прилавку магазина «ІНФОРМАЦІЯ_3» бальзам для волосся Pantene 400ml. вартістю 49 грн., 99 коп., шампунь для волосся HEAD &aаж; SHOUDERS 200ml., вартістю 46грн., 99 коп., три дезодоранти «Rexona 40мл.» жін. (вартість одного 38грн., 99 коп.), один дезодорант кульковий «NIVEA» чол., 50мл., вартістю 41грн, 99коп., один дезодорант «NIVEA» жін.. 50мл., вартістю 34грн., 99коп., один дезодорант «REXONA» чол., 50мл., вартістю 41грн., 99 коп., чим спричинив потерпілому ОСОБА_4, збитку на загальну суму 327 грн., 92 копійок.

Він же, 13.11.2017 близько 12.30 години, перебуваючи в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_3», за адресою: АДРЕСА_3., реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, повторно, таємно, шляхом вільного доступу, викрав з прилавку магазина «ІНФОРМАЦІЯ_3» бальзам для волосся Pantene 400ml., вартістю 64 грн., 99 коп., дезодорант стік «Rexona 400мл.» жін., вартістю 35грн. 99коп., дезодорант «NIVEA» жін. 50мл., вартістю 34грн., 99коп., чим спричинив потерпілому ОСОБА_4, збитку на загальну суму 170 грн., 96 копійок.

Він же 27.02.2018 близько 13.30 годин, слідував у маршрутному таксі за №11, від зупинки громадського транспорту «Проспект Полтавський», розташованої за адресою: м. Кременчук, проспект Лесі Українки, 2. Під час руху маршрутного таксі, у салоні побачив потерпілу ОСОБА_5, у якої помітив мобільний телефон марки "BlacviewA8", ІМЕІ 1:НОМЕР_1, ІМЕІ 2:НОМЕР_2. У цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, та він з корисливих мотивів підійшов впритул до ОСОБА_5, та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та його злочинні дії не будуть ніким помічені, діючи повторно, дістав з кишені потерпілої мобільний телефон "BlacviewA8" вартістю 1510 гривень, та, утримуючи викрадений ним мобільний телефон, направився на вихід з вищевказаного маршрутного таксі на зупинці громадського транспорту «Козацька», розташованої за адресою: м. Кременчук, проспект Лесі Українки, однак, в момент виходу ОСОБА_1 з маршрутного таксі, останній був помічений потерпілою ОСОБА_5, яка в свою чергу, помітила протиправні дії ОСОБА_1 та намагалася зупинити його, але останній не зважаючи на дії потерпілої, розуміючи, що його дії є поміченими продовжуючи реалізацію свого умислу, тримаючи при собі викрадений мобільний телефон "BlacviewA8", вийшов з викраденим з маршрутного таксі та зник у невідомому напрямку. Чим завдав матеріального збитку потерпілій на суму 1510 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину, у викладеному обвинуваченні по епізодам таємного викрадення майна потерпілого ОСОБА_4 ( епізоди від 04.11.2017, 12.11.2017, 13.11.2017), визнав повністю та показав, що вчинив злочини по мотивам та за обставин, що вказані в описовій частині вироку. За епізодом таємного викрадення майна потерпілої ОСОБА_3 вину визнав частково, пояснивши суду, що сумку з магазину не крав. Крім цього ним відшкодовано збиток за викрадені товари. За епізодом відкритого заволодіння майном потерпілої ОСОБА_5 вину не визнав. При цьому зазначив, що вказаний злочин він не вчиняв і не міг вчинити оскільки 27.02.2018 року взагалі перебував за межами м. Кременчука. В цей день знаходився в м. Одеса. Поїхав туди поїздом 25 лютого 2018 року, а повернувся лише 29 лютого 2018 року . Про вказані обставини повідомляв органи досудового розслідування, однак останні не перевірили належним чином його алібі.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 не оспорював фактичні обставини справи за епізодами таємного викрадення майна потерпілого ОСОБА_4 (епізоди від 04.11.2017, 12.11.2017, 13.11.2017) - суд, з'ясувавши, що обвинувачений та інші учасники процесу правильно розуміють зміст фактичних обставин, не маючи сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, за згодою учасників процесу, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України визнав не доцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи за цими епізодами. Судом роз'яснено учасникам судового провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Не зважаючи на не визнання вини обвинуваченим, його вина у вчиненні інкримінованих йому злочинів у повній мірі доведена наступними зібраними та дослідженими судом доказами, а саме:

- показами свідка ОСОБА_6, яка суду пояснила, що працювала продавцем у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2», що за адресою: АДРЕСА_2. Обвинуваченого знає як особу, яка неодноразово приходила до магазину в якості покупця. Під час перегляду відеозаписів з камер спостереження за 13.10.2017 року було виявлено факт крадіжки ОСОБА_1 майна з полиць магазину. Була проведена інвентаризація та встановлено, що ОСОБА_1 викрав шампунь для волосся, антиперспірант, зубну пасту та чоловічу сумку. Через деякий час після цього ОСОБА_1 знов прийшов до магазину. Адміністратором магазину було зачинено двері, однак ОСОБА_1 , залишивши товар, втік з магазину. Пізніше , приблизно через місяць, ОСОБА_1, прийшов до магазину та розрахувався за раніше викрадений ним товар;

- показами свідка ОСОБА_7, яка працювала адміністратором у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2», що за адресою: АДРЕСА_2 та дала свідчення аналогічні показанням свідка ОСОБА_6;

- актом перевірки інвентаризації цінностей магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що за адресою: АДРЕСА_2 від 13.10.2017 року, відповідно до якого виявлено нестачу шампуня для волосся, антиперспіранта, зубної пасти та чоловічої сумки;

- протоколом огляду від 28.10.2018 року, відповідно до якого було оглянуто диск з відеозаписом камер спостереження магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що за адресою: АДРЕСА_2;

- протоколом пред»явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.10.2018 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_7 упізнала обвинуваченого, як особу, яка викрала товар з магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що за адресою: АДРЕСА_2;

- протоколом пред»явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.11.2018 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_6 упізнала обвинуваченого, як особу, яка викрала товар з магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що за адресою: АДРЕСА_2;

- дослідженим у судовому засіданні відеозаписом з камер спостереження магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що за адресою: АДРЕСА_2 за 13.10.2017 року, з якого видно, як обвинувачений бере з полиць магазину товар, після чого рухається в напрямку виходу з магазину не розрахувавшись за товар;

- показами потерпілої ОСОБА_5, яка суду пояснила, що 27.02.2018 року разом з дитиною їхала у маршрутному таксі №11. Місць для сидіння не було і вона стояла біля водія. Обвинувачений їхав з нею в одному автобусі. Приблизно в районі зупинки «Проспект Полтавський» обвинувачений встав зі свого місця та попросив водія зупинити на зупинці «Радянської Армії», при цьому впритул підійшов до неї. Вона його добре запам»ятала, оскільки ОСОБА_1 стояв поруч та від нього разило алкоголем. Спочатку відчула, що начебто, щось відбувається в кишені, однак не надала цьому значення, оскільки в маршрутному таксі було дуже багато людей. Перед зупинкою «Радянська Армія» вирішила перевірити свою кишеню, в якій був телефон, та зрозуміла, що його немає. В цей час маршрутне таксі зупинилося, відчинились двері, і обвинувачений вибіг з автобуса. Вона побігла за ним, кричала, щоб обвинувачений повернув телефон, однак довго переслідувати його не могла, оскільки в маршрутному таксі залишилась її дитина і вона змушена була повернутись. Після цього з заявою звернулась до поліції;

- показами свідка ОСОБА_8, який суду пояснив, що працює в ломбарді «Соколенко і Компанія». Відповідно до документів ломбарду, 27.02.2018 року ОСОБА_1, на підставі договору фінансового кредиту здав до ломбарду мобільний телефон "BlacviewA8", за що отримав 600 грн. Вказаний договір було внесено до бази даних ломбарду;

- протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 27.02.2018 року , відповідно до якого потерпіла повідомила, що невідома особа відкрито заволоділа її мобільним телефоном;

- протоколом пред»явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.03.2018 року відповідно до якого потерпіла ОСОБА_5 впізнала обвинуваченого, як особу, яка 27.02.2018 року заволоділа її мобільним телефоном "BlacviewA8";

- протоколом пред»явлення особи для впізнання за фотознімками від 06.03.2018 року відповідно до якого свідок ОСОБА_8 впізнав обвинуваченого, як особу, яка 27.02.2018 року здавала до ломбарду мобільний телефон "BlacviewA8";

- довідкою з ломбарду «Соколенко і Компанія» від 15.03.2018 року відповідно до якої 27.02.2018 року ОСОБА_1 з метою отримання фінансового кредиту заклав під заставу мобільний телефон "BlacviewA8", за що отримав 600 грн.;

- висновком експерта з оцінки майна № 50 від 05.03.2018 року відповідно до якого вартість вживаного мобільного телефону "BlacviewA8" становить 1510 грн.;

- речовими доказами.

Зазначені докази винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, є такими, що доповнюють одне одного, є належними допустимими та достатніми, оскільки, у відповідності до ст.ст.84-86 КПК України прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню, та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а також є такими, що отримані у порядку, встановленому Конституцією та КПК України.

Не визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні інкримінованих йому злочинів суд оцінює критично, розцінюючи дану обставину як спосіб захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки такі показання обвинуваченого повністю спростовуються вищенаведеними доказами.

За змістом ст. ст. 21, 22, 30 КПК України у кримінальному провадженні правосуддя здійснюється судом на основі змагальності, безпосередності дослідження судом показань, речей та документів. Державне обвинувачення в суді підтримує прокурор, захист обвинуваченого здійснює він сам і його захисник, а функція розгляду справи покладається на суд. При цьому суд, зберігаючи незалежність, неупередженість і об'єктивність, створює необхідні умови для виконання учасниками їх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав.

Стороною захисту на підтвердження невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України надано копію постанови ГБ №098547 про адміністративне правопорушення від 26.02.2018 року, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 175-1 КУпАП за те, що він 26.02.2018 року о 08 годині 30 хвилин на Привокзальній площі м. Одеса курив тютюнові вироби в забороненому місці, копію паспорта ОСОБА_1 з відміткою про те, що він 26 лютого 2018 року зареєстрував своє місце проживання в м. Одеса та копію договору про надання ломбардом фінансового кредиту №4307 від 27.02.2018 року,яка була отримана під час тимчасового доступу до речей та документів адвокатом обвинуваченого. На думку сторони захисту вказані докази доводять алібі обвинуваченого.

Аналізуючи зібрані та надані суду стороною захисту докази, які перевірені в даному судовому провадженні та безпосередньо досліджені судом , суд вважає, що вони не підтверджують версію обвинуваченого про перебування ним саме 27 лютого 2018 року в м. Одеса, натомість отриманий стороною захисту у визначеному законом порядку договір фінансового кредиту, на думку суду, навпаки свідчить про те, що ОСОБА_1 27 лютого 2018 року знаходився у м. Кременчуці та заклав під заставу мобільний телефон потерпілої.

Суд вважає безпідставними твердження сторони захисту про те, що висновок експерта з оцінки майна № 50 від 05.03.2018 року є недопустимим доказом, з тих підстав, що експерту на дослідження не було надано телефон, оскільки проведення експертизи без об»єкта дослідження повністю узгоджується з вимогами п. 3.5. «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» та п. 1.5 розділу IV «Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», затверджених наказом міністерства юстиції в редакції від 26.12.2012 року № 1950/5.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винними.

Умисні дії ОСОБА_1, які виразились у таємному викраденні майна потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_3 вчиненому повторно, суд кваліфікує за ч.2 ст. 185 КК України.

Умисні дії ОСОБА_1, які виразились у відкритому викраденні майна потерпілої ОСОБА_5, вчиненому повторно, суд кваліфікує за ч.2 ст. 186 КК України.

Вирішуючи питання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєних ним злочинів, які відноситься до злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів, обставини вчинення злочинів, особу обвинуваченого, який не працює, неодноразово судимий, має не зняті у встановленому законом порядку судимості, характеризується посередньо його стан здоров"я та вік.

Обставин, які обтяжують чи пом»якшують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

З урахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку, що для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1, попередження нових злочинів, йому має бути призначене необхідне й достатнє покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції статей, які передбачають відповідальність за вчинене.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст. 71 КК: України, спочатку - за правилами ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч. 4 ст. 70 КК України; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків.

При цьому, оскільки ОСОБА_1 був засуджений вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 14.11.2017 року до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, одні злочини вчинив до, а інші - після попереднього вироку суду, вирок набрав законної сили, а тому суд остаточно призначає покарання відповідно до ч. 4 ст.70 та ст. 71 КК України.

Цивільні позови не пред»являлись, процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст.. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч. 2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання:

-за ч.2 ст. 185 КК України у виді 2(двох) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного цим вироком більш суворим, призначеного попереднім вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 14.11.2018 року визначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 років позбавлення волі.

-за ч.2 ст. 186 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст..71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання призначену цим вироком за правилами ч.4 ст. 70 КК України у виді 6(шести) місяців позбавлення волі і остаточно за сукупністю вироків визначити ОСОБА_1 покарання у виді 4 (чотирьох) років 6(шести) місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , до набрання вироком законної, сили залишити попередню - тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту затримання, тобто з 10 квітня 2018 року.

Речові докази - диск з відеозаписом камер спостереження магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: