Ухвала суду № 78299539, 03.12.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6821/18

Номер справи місцевого суду: 507/157/18

Головуючий у першій інстанції Вужиловський О. В.

Доповідач Кравець Ю. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.12.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді - Кравця Ю.І.,

суддів: Журавльова О.Г., Комлевої О.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м.Одеса заяву ОСОБА_2 про забезпечення позовупо цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Любашівської селищної ради Любашівського району Одеської області, Бобрицької сільської ради Любашівського району Одеської області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Любашівського районного суду Одеської області від 19.06.2018 року, яке ухвалене суддею Вужиловським О.В,

встановив:

06.02.2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зазначеним позовом, у якому просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її батька - ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Любашівського районного суду Одеської області від 19.06.2018 року в задоволені позовної заяви ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального та неправильне застосування матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким заявлені нею позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

30.11.2018 року до канцелярії апеляційного суду Одеської області надійшла заява ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладання арешту на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану на території Бобрицької сільської ради Любашівського району Одеської області, право на яку здобула третя особа по справі - ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, та заборону ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які, на думку ОСОБА_2, є спадкоємцями померлої ОСОБА_3, вчиняти будь-які дії, направлені на заволодіння зазначеною земельною ділянкою, в тому числі і щодо її користування.

Заяву ОСОБА_2 мотивує тим, що спадкоємці померлої ОСОБА_3 не позбавлені можливості набути право власності на спадкове майно, що є об'єктом у справі, у результаті спадкування за законом, що, на думку ОСОБА_2, унеможливить виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та заяву про забезпечення позову, колегія суддів дійшла висновку, що заяву необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною першою статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до п.п. 4,5,6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Судом встановлено, що згідно заяви про забезпечення позову майно, на яке просить накласти арешт ОСОБА_2, не належить відповідачам по справі - Любашівської селищної раді Любашівського району Одеської області та Бобрицької сільської ради Любашівського району Одеської області, а тому відсутні правові підстави для накладання арешту на зазначене майно.

Крім того, спірна земельна ділянка не є предметом спору, оскільки предметом є визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, а тому відсутні правові підстави для заборони іншим особам вчиняти будь-які дії, направлені на заволодіння зазначеною земельною ділянкою, в тому числі і щодо її користування.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла до висновку, що заява ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.

У зв'язку з ухваленням рішення за відсутності учасників справи, відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись 149, 150, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову - залишити без задоволеня.

Ухвала суду набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Повне судове рішення складено 03.12.2018 року.

Головуючий Ю.І.Кравець

Судді: О.Г.Журавльов

О.С.Комлева