Постанова № 78299414, 02.12.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7320/18

Номер справи місцевого суду: 500/5999/17

Головуючий у першій інстанції Жигулін С. М.

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2018 року м. Одеса

Справа №500/5999/17

Провадження №22-ц/785/7320/18

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Калараш А.А.,

суддів - Заїкіна А.П., Таварткіладзе О.М.,

учасники справи:

позивач - комунальне підприємство «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго»

відповідач - ОСОБА_2

розглянувши у порядку, передбаченому ст. 369 ЦПК України апеляційну скаргу комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» про стягнення заборгованості на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, ухвалене під головуванням судді Жигуліна С.М. 01.08.2018 року в м. Ізмаїл Одеської області,

встановив:

У жовтні 2018 року КП «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, і з урахуванням уточнень, в обґрунтування позовних вимог КП «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» посилалося на те, що відповідач є абонентом за адресою квартири АДРЕСА_1, з яким було укладено договір про надання послуг по технічному обслуговуванню внутрішньобудинкових мереж центрального опалення, відповідно до яких відповідач зобов'язана оплачувати надані послуги не пізніше 20 та 10 числа місяця, що настає за розрахунковим. Однак, в порушення вказаного зобов'язання відповідач проводила оплату за спожиті послуги не в повному обсязі, в результаті чого станом на 01.12.2017 року виникла заборгованість за обслуговування внутрішньобудинкових мереж центрального опалення в розмірі 206,08 грн. Позивач остаточно просив суд стягнути з ОСОБА_2 до КП «ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго» заборгованість за послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення в розмірі 206,08 грн., суми нарахованих 3% річних в розмірі 100,65 грн. та інфляційні втрати в розмірі 374,04 грн., а також судові витрати по справі (а.с. 16).

Представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнала.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01.08.2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не досліджено факт наявності переплати за послуги з централізованого опалення у взаємозв'язку з періодами виникнення заборгованості; суд не врахував, що на момент звернення з позовом до суду переплати не існувало і заборгованість не була погашена; суд ототожнив дві різні послуги - з централізованого опалення та яка є комунальною послугою, та послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення, як один з підвидів житлово-комунальних послуг з утримання будинків та прибудинкових територій; судом не враховано, що у КП не існувало і не існує жодних підстав для зарахування переплачених відповідачем коштів за послуги з централізованого опалення в оплату за технічне обслуговування; суд не дослідив обставини розрахунку 3% річних у розмірі 100,65 грн. та інфляційних витрат в розмірі 374,04 грн.

Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що фактично заборгованості у відповідача перед позивачем немає та згідно претензії від 23.08.2018 року за №1542 за послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення на суму 206,08 грн. немає. Згідно повідомлення КП «ТС Ізмаїлтеплокомуненерго» №1000918-6848 за серпень 2018 року є наявність переплати у розмірі 813 грн.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України зазначена справа відноситься до малозначних.

Справу розглянуто без виклику учасників справи в порядку ст. 369 ЦПК України.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового судового рішення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що необґрунтованими є посилання позивача про стягнення з відповідача заборгованості за послуги, кошти на оплату яких знаходяться у користуванні та розпорядженні позивача.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна.

Колегія суддів частково погоджується з доводами апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за договором про надання послуг з централізовано опалення від 27 вересня 2006 року відповідач є абонентом за адресою АДРЕСА_1 та відповідно до п.1 вказаного договору зобов'язана своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором /а.с.4/.

Додатком до вказаного договору від 27 вересня 2006 року визначено обов?язок позивача надавати, а відповідача - здійснювати оплату за користування послугами по технічному обслуговуванню внутрібудинкових мереж на умовах даного договору /а.с.5/.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

В порушення вказаного відповідач не вчасно та не в повному обсязі проводила оплату за спожиті послуги, в зв'язку з чим станом на 01.07.2017 року утворилася заборгованість за послуги з централізованого опалення у розмірі 4226,01 грн. та за обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення у розмірі 128,80 грн. /а.с. 2/.

Судовим наказом Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 13.09.2017 року вказану заборгованість було стягнуто з відповідача.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 05 жовтня 2017 року судовий наказ було скасовано, роз'яснено про право звернення з позовом до суду /а.с.6/.

ОСОБА_2 погасила заборгованість за послуги з централізованого опалення в повному обсязі, сплативши на рахунок № 26008301170168 заборгованість на загальну суму 9354,61 грн., що не спростовують сторони.

У лютому 2018 року КП «ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго» уточнено позовні вимоги , позивач просив стягнути з відповідача на користь КП «ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго» заборгованості за послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення в розмірі 206,08 грн., суми нарахованих 3% річних в розмірі 100,65 грн. та інфляційних втрат 374,04 грн.

Станом на 01.01.2018 року заборгованість ОСОБА_2 за обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення складає 206,08 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, що підтверджується розрахунком заборгованості ( а.с.17).

Посилання апеляційної скарги на те, що судом не досліджено факт наявності заборгованості за послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення зі сторони споживача ОСОБА_2 на суму 206,08 грн. заслуговують на увагу.

Встановлено та сторонами не заперечується, що після отримання попередження-претензії на суму заборгованості 9329,05 грн. споживач сплатила заборгованість у сумі 9354,61 грн. згідно доручення ОР №6848 від 05.10.2017 року, а розмір заборгованості за заявою про видачу судового наказу складав іншу суму: 4226,01 грн., 128,80 грн. та судовий збір 800 грн.

Відповідно до вимог Указу Президента України «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України» за № 227/95 від 16 березня 1995 року, зайво перерахована сума могла бути повернута відповідачці, або за домовленістю зарахована на розрахункові рахунки для сплати послуги за обслуговування внутрішньобудинкових мереж.

Оскільки ОСОБА_2, сплативши зайві кошти на рахунок позивача №26008301170168 тільки за послуги централізованого опалення, з заявою про повернення зайво сплаченої суми чи зарахування її частини на рахунок №26007302170168 за обслуговування внутрішньобудинкових теплових мереж до позивача не зверталася, тому існуючий борг у розмірі 206,08 грн. за послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення підлягає стягненню.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд ототожнив дві різні послуги - з централізованого опалення та послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення як один з підвидів житлово-комунальних послуг з утримання будинків та прибудинкових територій та не врахував, що у КП не існувало і не існує жодних підстав для зарахування переплачених відповідачем коштів за послуги з централізованого опалення в оплату за технічне обслуговування, є правильними, оскільки позивач, отримавши від споживача зайві кошти не міг зробити залік такого надлишку в рахунок оплати за інші послуги при відсутності заяви споживача. Крім того, споживач сплатила всю заборгованість на рахунок №26008301170168 як оплату послуг централізованого опалення. Оплата ж послуг з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення здійснюється на рахунок № 26007312170168.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідальність боржника визначена ч. 2 ст. 625 ЦК України носить додатковий характер, а не основний.

Доводи апеляційної скарги про те, що підлягають стягненню 3% річних у розмірі 100,65 грн. та інфляційних витрат в розмірі 374,04 грн. є безпідставними.

Оскільки 3% річних нараховані позивачем за несплату послуг з централізованого опалення, але споживач сплатила всю заборгованість за послуги централізованого опалення, тому підстав для стягнення 3% річних при задоволенні позову про стягнення оплати за послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення колегія суддів не вбачає.

Також не підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення інфляційних витрат у розмірі 374,04 грн., оскільки споживач добровільно погасила заборгованість, тому в даному випадку підстав у застосуванні ч. 2 ст. 625 ЦК України колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. 3 ч.2 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено при зверненні до суду судовий збір у розмірі: 800 грн.+800 грн.+2400 грн.=4000 грн.

В позові позивач просив стягнути з відповідача 4354 грн., судом стягується сума у розмірі 206,08 грн., що складає 5% , тому сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача становить 200 грн.

За таких обставин, відповідно до п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України, апеляційна скарга комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго»підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позову, оскільки постановлене з порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права..

Відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах.

Керуючись ст. ст. 274, 367, 368, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» задовольнити частково.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 01 серпня 2018 року скасувати, ухвалити нове судове рішення.

Позов Комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» заборгованість по оплаті послуг по технічному обслуговуванню внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення у розмірі 206,08 гривень /двісті шість гривень 08 копійок/.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Теплові мережу Ізмаїлтеплокомуненерго» судовий збір у розмірі 200 /двісті/ гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими п.2«а» - 2»г» ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 2.12.2018 року.

Судді апеляційного суду

Одеської області: А.А. Калараш

А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе