Постанова № 78296433, 03.12.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2018 р. м. ХарківСправа № 2040/7268/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Калитки О. М.

суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

за участю представника відповідача Гаєвської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2018, суддя І інстанції Сагайдак В.В., місце складання м. Харків, повний текст складено 22.10.18 по справі № 2040/7268/18

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Харківській області про встановлення строку дії Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (реєстраційний номер 172033642015) та строку дії Ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами (реєстраційний номер 172033662016) "з 29.03.2017 до 29.03.2018";

- зобов'язати Головне управління ДФС у Харківській області внести до Ліцензійного реєстру виданих ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та Ліцензійного реєстру виданих ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами відомості: - термін дії ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (реєстраційний номер 172033642015) з 23.03.2017 до 23.03.2018; термін дії ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами (реєстраційний номер 172033662016) з 23.03.2017 до 23.03.2018.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 у справі № 2040/7268/18 залишено без розгляду позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Позивач не погодився із ухвалою суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що ухвалу суду першої інстанції прийнято з порушення норм процесуального права, просив суд скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Представники позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали, просили суд скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав без поважних причин.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач, здійснював підприємницьку діяльність - торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами на підставі ліцензій, термін яких сплинув 23.03.2017 р.(а.с.13-14).

З метою продовження строку дії вказаних ліцензій позивачем сплачено кошти для отримання наступних ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, що підтверджується платіжним дорученням №158 від 15 березня 2017 р. (а.с.10).

З заявою на одержання ліцензії позивач звернувся до контролюючого органу 20.03.2017 р.(а.с.34).

28 березня 2017 р. позивачем отримані ліцензії: на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, реєстраційний номер172033642015; на роздрібну торгівлю тютюновими виробами, реєстраційний номер172033662016(а.с.11-12).

Однак, фахівцями контролюючого органу проведено фактичну перевірку магазину, який розташовано за адресою: АДРЕСА_1, та належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3

На підставі складеного акту перевірки та висновків, що викладені в ньому, контролюючим органом прийняті рішення про застосування фінансових санкцій №0001414001 від 15.06.2017 р., № 0001424001 від 15.06.2017 р. за зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв в місці, що не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання; №0001414001 від 15.06.2017 р., №0001394001 від 15.06.2017 р., кожне у розмірі 17000,00 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за відсутності ліцензії, №0001434001 від 15.06.2017 р. у розмірі 10000,00 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями позивач звертався до Харківського окружного адміністративного суду з вимогами про скасування вказаних вище рішень.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2018 р. (справа №820/6471/17) адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування рішень - задоволено частково.

Скасовано рішення Головного управління ДФС у Харківській області про застосування фінансових санкцій № 0001414001 від 15.06.2017 року, № 0001424001 від 15.06.2017 року, №0001434001 від 15.06.2017 року.

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2018 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2018 р. по справі № 820/6471/17 за позовом ФОП ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування рішень.

Так, позивач звернувся з даним позовом, якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Харківській області про встановлення строку дії Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (реєстраційний номер 172033642015) та строку дії Ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами (реєстраційний номер 172033662016) "з 29.03.2017 до 29.03.2018" та зобов'язати Головне управління ДФС у Харківській області внести до Ліцензійного реєстру виданих ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та Ліцензійного реєстру виданих ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами відомості: - термін дії ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (реєстраційний номер 172033642015) з 23.03.2017 до 23.03.2018; термін дії ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами (реєстраційний номер 172033662016) з 23.03.2017 до 23.03.2018.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач дізнався про порушення своїх прав 28 березня 2017 року при отриманні ліцензій 172033642015 та 172033662016(а.с.11-12).

В заяві про поновлення строку звернення до суду, позивач зазначив, що про порушення свої прав дізнався з рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2018 р. До того ж, вказав строк на оскарження рішення відповідача 1095 днів.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-ІV визначено, що суди при розгляді справ застосовують практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду за своєю суттю не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і шляхом встановлення строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Крім цього, згідно правової позиції Конституційного Суду України, наведеної у рішенні від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не слід розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.

Варто зазначити, що початок перебігу строку звернення до суду визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права. Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Приписами п. 16 Тимчасового Порядку видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами від 13.05.1996 р. №493 встановлено, що видача ліцензій здійснюється тільки за умови фактичного надходження встановленої річної плати за ліцензію до відповідного бюджету, яке перевіряється уповноваженою на видачу ліцензій особою на підставі поданої заявником копії платіжного доручення (з відміткою банку про сплату), довідки відповідного фінансового органу про фактичне надходження коштів до бюджету. Зазначені документи вміщуються до особової справи суб'єкта підприємницької діяльності, що зберігається в органі, який видав ліцензію.

Згідно з ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови.

Отже колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки позивачем отримані ліцензії та контролюючим органом рішення про відмову у видачі ліцензії не приймалось, посилання на строк 1095 днів є необґрунтованим.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що матеріалами справи не підтверджено поважність причин пропуску позивачем строку звернення до суду.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 у справі № 2040/7268/18 відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 по справі №2040/7268/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)О.М. КалиткаСудді(підпис) (підпис) З.О. Кононенко В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 04.12.2018.